Справа № 209/6984/23
Провадження № 3/209/1537/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 листопада 2023 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Шендрик К.Л., розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює директором КЗ "Ліцей №26" КМР, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 595648, 17.10.2023 року приблизно о 13.30 годині за адресою: м. Кам'янське, вул. Освітня, буд. 29 у навчальному закладі КЗ "Ліцей №26" КМР під час уроку зробила напис на руці учениці - малолітньої учениці ОСОБА_2 , 2010 року народження, чим порушила її честь та гідність.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнала та надала пояснення, відповідно до яких зазначила, що 17.10.2023 року на уроці української мови після перевірки виконаного домашнього завдання, з'ясувалось, що частина учнів домашнє завдання не виконали. На її прохання надати щоденники, відповіли, що у них щоденників взагалі немає, і вони просто забули виконати домашнє завдання. Жартуючи, вона сказала, що ставить собі на руці «хрестик», щоб не забувати про якісь важливі справи. Учні сказали, що і вони собі готові поставити позначку. Це було сприйнято у формі жарту. На якій підставі мама ОСОБА_2 стверджує, що вона порушила честь та гідність дитини, не знає. Також зазначає, що вона не вчиняла жодних хуліганських дій, образливих чіплянь до дітей та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Просить закрити провадження у справі за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши ОСОБА_1 та вивчивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.10.2023 року, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, яка передбачає відповідальність за Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до науково-практичного коментаря ст. 173 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-1У).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Слід також зазначити, що хуліганством, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності (висновок пленуму Верховного Суду України у своїй Постанові "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 року № 10).
В той же час у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено об'єктивну сторону правопорушення, зокрема в яких саме діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки дрібного хуліганства.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, …. тощо.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, навстановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Таким чином, вина є обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення, і відповідно наявність вини має бути доведена беззаперечними доказами, чого в даному випадку зроблено не було. Так, свідки даного правопорушення в протоколі не вказані, а до протоколу долучено лише протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.10.2023 року, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Таким чином, достатніх доказів того, що ОСОБА_1 скоїла інкриміноване їй правопорушення суду не надано.
Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , у сукупності із оглянутими в судовому засіданні іншими матеріалами справи, суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, тому провадження у справі має бути закрито.
Керуючись ст. ст. 9, 173, 247, 283, 284 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
На підставі п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Суддя: К.Л. Шендрик