ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2023 Справа № 917/1563/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Людмили Бойченко, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом
Заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області, вул. Кашинського, 1 м. Миргород, 37600 в інтересах держави в особі Шишацької селищної ради Полтавської області в особі Шишацької територіальної громади, вул. Корніліча, 5, смт Шишаки, Полтавська обл., код ЄДРПОУ 21048749
до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул. Уютна,23, м. Полтава, 36038, код ЄДРПОУ 39767930 та
ОСОБА_1 , с. Гоголеве, Шишацький район, Полтавська область, 38040, РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 09.04.2001 Шишацьким РВ УМВС України в Полтавській області
про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельних ділянок
за участю представників сторін:
від прокуратури: Дорогейко О. В.;
від позивача: не з'явились;
від відповідача 1: Даниленко Я. П.;
від відповідачів 2: Шведенко П. Ю.
Обставини справи: Керівник Миргородської окружної прокуратури Полтавської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Шишацької селищної ради Полтавської області, в особі Шишацької територіальної громади до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5325786000:00:034:0045, площею 1,6834 га ріллі, розташованої за межами населених пунктів на території Яреськівської сільської ради Шишацького району, для ведення фермерського господарства, укладений 19.10.2016 між Головним Управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 ;
У Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно:
- скасувати державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 1,6834 га, кадастровий номер 5325786000:00:034:0045, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1112202053257 від 07.12.2016, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17931141 від 07.12.2016;
- зобов'язати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 09.04.2001, видавник: Шишацький РВ УМВС України в Полтавській області, адреса: Полтавська обл., Миргородський район, с. Гоголеве) повернути у комунальну власність Шишацької селищної ради земельні ділянки кадастровий номер 5325786000:00:034:0045, площею 1,6834 га ріллі, розташовану за межами населених пунктів на території Яреськівської сільської ради (теперішня назва Яреськівський старостинський округ Шишацької територіальної громади).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказує, що ураховуючи вимоги статей 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство», статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України, громадянин право на отримання земельної ділянки державної власності може використати один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у земельних торгах (аукціоні).
Зазначає, що ОСОБА_1 при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з клопотаннями про затвердження проектів землеустрою та надання земель в оренду не вказав про вже створене фермерське господарство засновником якого є останній та члени його сім'ї.
Оскільки на момент прийняття наказів ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та укладення договорів оренди ОСОБА_1 вже створив та зареєстрував фермерське господарство, яке мало у користуванні земельні ділянки, отримання спірних земельних ділянок для ведення фермерського господарства мало б відбутись за результатами проведення земельних торгів.
До того ж, ГУ Держгеокадастру (Держземагенства) у Полтавській області, будучи розпорядником даної землі державної власності та органом державного контролю, у тому числі в частині дотримання вимог законодавства при укладенні цивільно-правових угод щодо користування земельними ділянками, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_1 уже надавались земельні ділянки для ведення фермерського господарства, повторно видавалися накази про надання дозволів на розробку документації із землеустрою, її затвердження та передачу йому в оренду землі для ведення фермерського господарства
Також, вказує, що у поданих до ГУ Держземагенства у Полтавській області (правонаступником якого являється ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) клопотаннях та обґрунтуваннях від 26.08.2014 та 29.08.2014 про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 1,6834 ОСОБА_1 не вказано про кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, а також не обґрунтовано бажані для отримання розміри земельних ділянок, до того ж окремими масивами та на території різних сільських рад, з урахуванням перспектив діяльності створюваного фермерського господарства. Крім того, не підтверджено наявність ресурсів для залучення найманих працівників чи оренду сільськогосподарської техніки.
ГУ Держгеокадастру (Держземагенства) у Полтавській області не надано належної оцінки обставинам і умовам, зазначеним у клопотаннях та обґрунтуваннях ОСОБА_1 , відсутності належного обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів, не перевірено та не враховано обставини, які спростовують дійсність волевиявлення заявника, наявність в нього бажання здійснювати фермерську діяльність та спроможність вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.
Отже, накази ГУ Держгеокадастру (Держземагенства) у Полтавській області видані з порушенням вимог Закону України «Про фермерське господарство», Земельного кодексу України, а тому є незаконними та підлягають скасуванню, а договори оренди укладені на підставі вказаних наказів підлягають визнанню недійсними.
12.09.2023 від відповідача 1- ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надійшов відзив на позов (вх. № 12037), у якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що отримання спірної земельної ділянки було підставою для створення Фермерського господарства "В.В.С.". Також вказує, що будь - яких обмежень щодо кількості земельних ділянок державної або комунальної власності, які можуть бути передані в оренду для ведення фермерського господарства, законодавством у сфері земельних відносин не встановлюється; чинне законодавство, яке визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерського господарства, не містить будь-яких обмежень щодо кількості фермерських господарств, які можуть бути засновані (створені однією фізичною особою).
Відтак, існування з 2016 ФГ "В.В.С.", заснованого ОСОБА_1 після отримання ним земельної ділянки на праві користування, не обмежує право останнього, як фізичної особи на отримання навіть іншої земельної ділянки з метою; створення та ведення іншого фермерського господарства, оскільки нормами чинного законодавства не заборонено бути засновником декількох фермерських господарств однією особою. Закон України "Про фермерське господарство" не містить застережень щодо максимального чи мінімального розміру земельної ділянки, яка може бути надана громадянину для ведення фермерського господарства, як і не містить обмежень щодо кількості таких ділянок.
Крім того відповідач 1 зазначає, що прокурор не правильно визначив наявність загрози інтересам держави чи територіальної громади та дійшов неправильного висновку щодо необхідності їх захисту.
25.09.202 від прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх. № 12037), у якій заперечує проти доводів відповідача 1, посилаючись на те, що спірну земельну ділянку ОСОБА_1 отримав після створення Фермерського господарства «В.В.С., яке зареєстроване 19.05.2026, тому зазначеноа земельна ділянка була отримана саме для розширення площ земельних ділянок, які уже були в користуванні Фермерського господарства «В.В.С. Іншого фермерського господарства ОСОБА_1 до 2023 не створив.
20.10.2023 від відповідача 2 - ОСОБА_1 надійшов відзив на позов (вх. № 13412).
17.11.2023 від відповідача 2 повторно надійшов відзив на позов (вх. № 14816).
У поясненнях щодо відзиву на позов (вх. № 15518 від 04.12.2023) прокурор заперечує проти прийняття до розгляду відзиву на позову зв'язку з пропуском строку на його подання.
Ухвалою суду від 30.08.2023 запропоновано відповідачеві надати відзив на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.
Разом з тим відзив відповідач подав 20.10.2023 та 17.11.2023, тобто з пропуском установленого судом строку.
Частина 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Ураховуючи те, що строк для подання відзиву на позов на час звернення відповідача з відзивом сплив, наявні правові підстави для залишення його без розгляду.
04.12.2023 від позивача - Шишацької селищної ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх. № 15503).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.09.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі № 917/1563/23. Постановив справу розглядати у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 11:00 11.10.2023.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.09.2023 суд роз'єднав позовні вимоги Керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Шишацької селищної ради Полтавської області, в особі Шишацької територіальної громади до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельних ділянок; виділив в самостійне провадження наступні позовні вимоги:
1. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5325786000:00:034:0045, площею 1,6834 га ріллі, розташованої за межами населених пунктів на території Яреськівської сільської ради Шишацького району, для ведення фермерського господарства, укладений 19.10.2016 між Головним Управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 ;
у Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно:
- скасувати державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 1,6834 га, кадастровий номер 5325786000:00:034:0045, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1112202053257 від 07.12.2016, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17931141 від 07.12.2016;
- зобов'язати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 09.04.2001, видавник: Шишацький РВ УМВС України в Полтавській області, адреса: Полтавська обл., Миргородський район, с. Гоголеве) повернути у комунальну власність Шишацької селищної ради земельні ділянки кадастровий номер 5325786000:00:034:0045, площею 1,6834 га ріллі, розташовану за межами населених пунктів на території Яреськівської сільської ради (теперішня назва Яреськівський старостинський округ Шишацької територіальної громади);
2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5325782000:00:002:0037, площею 4,9703 га ріллі, розташованої за межами населених пунктів на території Жоржівської сільської ради Шишацького району, для ведення фермерського господарства, укладений 19.10.2016 між Головним Управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 ;
у Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно:
- скасувати державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 4,9703 га, кадастровий номер 5325782000:00:002:0037, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 428891553257 від 01.02.2017, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18863455 від 01.02.2017;
- зобов'язати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 09.04.2001, видавник: Шишацький РВ УМВС України в Полтавській області, адреса: Полтавська обл., Миргородський район, с. Гоголеве) повернути у комунальну власність Шишацької селищної ради земельні ділянки кадастровий номер 5325782000:00:002:0037, площею 4,9703 га ріллі, розташовану за межами населених пунктів на території Жоржівської сільської ради (теперішня назва Жоржівський старостинський округ Шишацької територіальної громади).
3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5325786000:00:033:0070, площею 3,9289 га ріллі, розташованої за межами населених пунктів на території Яреськівської сільської ради Шишацького району, для ведення фермерського господарства, укладений 19.10.2016 між Головним Управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 ;
у Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно:
- скасувати державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 3,9289 га, кадастровий номер 5325786000:00:033:0070, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1112107153257 від 07.12.2016, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17929338 від 07.12.2016;
- зобов'язати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 09.04.2001, видавник: Шишацький РВ УМВС України в Полтавській області, адреса: Полтавська обл., Миргородський район, с. Гоголеве) повернути у комунальну власність Шишацької селищної ради земельні ділянки кадастровий номер 5325786000:00:033:0070, площею 3,9289 га ріллі, розташовану за межами населених пунктів на території Яреськівської сільської рад (теперішня назва Яреськівський старостинський округ Шишацької територіальної громади).Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.10.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача 1 ОСОБА_1 (вх. № 12896 від 10.10.2023) про надання додаткового строку для подання відзиву; надав дозвіл відповідачу 2 надати додаткові пояснення щодо предмету спору; продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 15:00 21.11.2023.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.11.2023 суд закрив підготовче провадження у справі № 917/1563/23 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 14:30 04.12.2023.
Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у цій справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про термін виготовлення повного рішення.
Розглянувши матеріали справи суд
УСТАНОВИВ:
Вивченням питання щодо правомірності передачі Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) у користування ОСОБА_1 земельних ділянок, розташованих на території Миргородського (колишнього Шишацького) району для ведення фермерського господарства, встановлено наступне.
Наказом ГУ Держземагенства у Полтавській області №3758-сг від 03.10.2014 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0085 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Яреськівської сільської ради Шишацького району.
В подальшому наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 7804 від 12.10.2016 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення, державної власності, площею 1,6834 га ріллі, кадастровий номер 5325786000:00:034:0045 для ведення фермерського господарства.
На підставі вказаного наказу 19.10.2016 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5325786000:00:034:0045, площею 1,6834 га ріллі, розташованої за межами населених пунктів на території Яреськівської сільської ради Шишацького району, для ведення фермерського господарства. Згідно з пунктом 8 договір укладено на 7 років.
Право оренди земельної ділянки зареєстровано державним реєстратором Шишацької селищної ради 07.12.2016, номер запису про інше речове право - 17931141.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб-підприємців 19.05.2016 здійснено державну реєстрацію юридичної особи - фермерського господарства «В.В.С.», код ЄДРПОУ 40492995, засновниками якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_1 .
ГУ Держгеокадастру (Держземагенства) у Полтавській області, окрім спірних земельних ділянок, протягом 2014 - 2016 років надало ОСОБА_1 в користування для ведення фермерського господарства 33 земельні ділянки, розташовані на території Шишацького та Диканського районів, загальною площею більше ніж 375 га, що підтверджується витягом з Реєстру речових прав на нерухоме майно.
ОСОБА_1 при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з клопотаннями про затвердження проектів землеустрою та надання земель в оренду не вказав про вже створене фермерське господарство засновником якого є останній та члени його сім'ї.
Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 36-ОТГ від 10.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Шишацькій селищній раді Миргородського району (Шишацького району) передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 954,4300 га.
Згідно з додатком до вказаних наказу та акту від 10.12.2020 у комунальну власність Шишацької селищної ради Миргородського району, окрім інших, передано земельну ділянки кадастровий номер 5325786000:00:034:0045, площею 1,6834 га.
08.07.2021 з метою усунення виявлених порушень земельного законодавства, Миргородською окружною прокуратурою, в порядку цивільного судочинства, до Шишацького районного суду Полтавської області пред'явлено позов в інтересах Шишацької селищної до Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , третя особа ФГ «В.В.С.» про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договорів оренди землі та припинення їх державної реєстрації.
Ухвалою Шишацького районного суду від 04.08.2021 провадження у цивільній справі № 551/659/21 за позовом керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Шишацької селищної ради до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 третя особа - ФГ «В.В.С.» про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі, припинення їх державної реєстрації та повернення земельних ділянок закрито. Рішення суду мотивовано тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21.02.2022 зупинено провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 922/1830/19.
Ухвалою вищевказаного суду від 07.02.2023 поновлено провадження у справі № 551/659/21.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 20.03.2023 апеляційну скаргу керівника Миргородської окружної прокуратури залишено без задоволення, ухвалу Шишацького районного суду Полтавської області від 04.08.2021 залишено без змін.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.
Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України та Законом України «Про фермерське господарство» в редакціях, що діяли на час виникнення спірних правовідносин. З огляду на положення статей 22, 31, 93, 124 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди.
Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України та Законом України «Про фермерське господарство» в редакціях, що діяли на час виникнення спірних правовідносин. З огляду на положення статей 22, 31, 93, 124 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди.
За правилом статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою) передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 134 Земельного України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться в разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення Фермерського господарства.
Стаття 123 Земельного України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу. Разом з тим відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім Земельного України, Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах цей Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, а Земельного України - загальним.
Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції станом на час звернення з клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.
Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 цього Закону).
Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом України «Про фермерське господарство». Так, згідно з абзацами 1, 2 частини першої статті 7 цього Закону для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України та Законом України «Про фермерське господарство» в редакціях, що діяли на час виникнення спірних правовідносин. З огляду на положення статей 22, 31, 93, 124 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди.
За правилом статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою) передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 134 Земельного України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться в разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення Фермерського господарства.
Стаття 123 Земельного України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу. Разом з тим відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім Земельного України, Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах цей Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, а Земельного України - загальним.
Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції станом на час звернення з клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.
Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 цього Закону).
Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом України «Про фермерське господарство». Так, згідно з абзацами 1, 2 частини першої статті 7 цього Закону для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.Предметом позову в цій справі є вимога Керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 19.10.2016 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5325786000:00:034:0045, площею 1,6834 га ріллі; скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки ОСОБА_1 та зобов'язання ОСОБА_1 повернути у комунальну власність в розпорядження Шишацької селищної ради Полтавського району Полтавської області земельну ділянку.
Підставою позовних вимог, на думку прокурора, є те, що договір оренди землі укладено з порушенням вимог законодавства, а тому його слід визнати недійсним.
Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено статтею 215 цього ж Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 цієї ж статті Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до правових висновків, які викладені у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди). Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; шляхом укладання правочинів суб'єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб'єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 628 зазначеного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Водночас за змістом частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Згідно зі статтею 217 зазначеного Кодексу недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.
Об'єднана палата зазначає, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце".
Як установив суд, на момент передачі в оренду ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, ця земельна ділянка належала до земель державної форми власності. Розпорядником земельної ділянки було Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.
Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 36-ОТГ від 10.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власніть від 10.12.2020, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Шишацькій селищній раді Миргородського району (Шишацького району) передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 954,4300 га.
Згідно з додатком до вказаних наказу та акту від 10.12.2020 у комунальну власність Шишацької селищної ради Миргородського району, окрім інших, передано земельну ділянки кадастровий номер 5325786000:00:034:0045, площею га 1,6834 га.
Тобто станом на момент укладення договору оренди земельної ділянки (19.10.2016) Шишацька селищна рада не була розпорядником земельної ділянки кадастровий номер 5325786000:00:034:0045, площею 1,6834 Шишацька селищна рада Миргородського району також не є правонаступником Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, відповідно, до неї не перейшли права та обов'язки суб'єкта, якому вони належали раніше.
Водночас відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
З огляду на викладене та те що матеріали справи не містять, а сторонами не доведено наявності у Шишацької селищної ради права розпорядження спірною земельною ділянкою на момент вчинення правочину, суд дійшов висновку про відмову у позові в частині визнання недійсним договору оренди землі у зв'язку відсутністю доказів порушення прав позивача станом на 19.10.2016.
Позовні вимоги про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та зобов'язання ОСОБА_1 повернути у комунальну власність в розпорядження Шишацької селищної ради земельну ділянку, кадастровий номер 5325786000:00:034:0045, площею 1,6834 також не підлягають задоволенню, як похідні вимоги від основної про визнання недійсним договору оренди землі від 19.10.2016.
Судові витрати залишаються за прокуратурою.
Керуючись статтями 232 - 233, 237 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити в позові повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 14.12.2023.
Суддя Дмитро СІРОШ