ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"18" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/4371/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи № 916/4371/23 за позовом Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, код ЄДРПОУ 25830211)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Тридєнєжкіної Анастасії Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про відшкодування збитків в сумі 3 149,88 грн.
ВСТАНОВИВ:
Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Тридєнєжкіної Анастасії Анатоліївни про стягнення 3 149, 88 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.10.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4371/23. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст.252 ГПК України.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою"
Суд зауважує, що згідно ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч.4 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
11.01.2023р. в ході проведення обстеження місць розміщення зовнішньої реклами головним фахівцем відділу інспекційної роботи Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради Бич О.Г. встановлено, що Фізичною особою-підприємцем Тридєнєжкіною Анастасією Анатоліївною, за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволів на розміщення зовнішньої реклами розміщуються наступні рекламні засоби: 1) рекламний засіб на фасаді розміром 5м х 0,5м х 1 сторону у кількості 1 шт; 2) рекламний засіб на фасаді розміром 0,6м х 0,6м х 2 сторони у кількості 1 шт.; 3) рекламний засіб на фасаді розміром 1,7м х 0,8м х 1 сторону у кількості 2 шт.; 4) тимчасові наземні рекламні засоби з площею до 1 кв.м. включно у кіл0ькості 1 шт., про що складено акт фіксації №00135/23 від 11.01.2023 року.
На підставі акта фіксації Управлінням реклами Одеської міської ради № 00135/23 від 11.01.2023 року складено припис №01-20/204 від 16.01.2023 року про усунення порушень з вимогою здійснити демонтаж конструкцій протягом п'яти днів з моменту отримання даного припису.
19.01.2023 року припис вручено адміністратору за місцем здійснення господарської діяльності Фізичної особи-підприємця Тридєнєжкіної Анастасії Анатоліївни, яка від підпису в припісі відмовилась, про що свідчить відмітка в приписі. Відповіді на припис від Фізичної особи-підприємця Тридєнєжкіної Анастасії Анатоліївни не надходило, вимоги щодо самостійного демонтажу протиправних рекламних засобів відповідачем не виконані.
У зв'язку з невиконанням вимог припису Управління реклами Одеської міської ради видало направлення позивачу №07/01-21 від 13.06.2023 року на проведення демонтажу протиправно розміщених рекламних конструкцій.
Пунктом 13.1. Правил №434 передбачено, що демонтаж рекламних засобів здійснюється Комунальною установою "Одесреклама" Одеської міської ради за направленням робочого органу. Для виконання цих функцій підприємство може використовувати послуги суб'єктів господарювання на підставі відповідних договорів.
04.05.2023 року між Комунальною установою "Одесреклама" Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Свєтловою Валентиною Григорівною укладено договір №23/04/05, предметом якого є надання виконавцем послуг з демонтажу та транспортування рекламних конструкцій за замовленнями послуги, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 1.2. Договору, найменування, кількість та ціна послуг, що надаються згідно з цим договором, визначені у таблиці цін демонтажу та транспортування рекламних конструкцій за замовленнями.
Позивач зазначає, що ним були понесені витрати на демонтаж та транспортування згідно розрахунку заборгованості за демонтаж складають: 1) рекламний засіб, вивіски, у тому рахунку технічно складні, що розміщені на стінах будинків, будівель, на огорожах, на об?єктах торгівлі тощо, на висоті не вище першого поверху, площа - 2,6 кв.м. складає 400,00 грн. (за 1 шт.); 2) рекламний засіб, вивіски, у тому рахунку технічно складні, що розміщені на стінах будинків, будівель, на огорожах, на об?єктах торгівлі тощо, на висоті не вище першого поверху, площа - 0,36 кв.м. складае 403,00 грн. (за 1 шт.); 3) рекламний засіб, вивіски, у тому рахунку технічно складні, що розміщені на стінах будинків, будівель, на огорожах, на об?єктах торгівлі тощо, на висоті не вище першого поверху, площа - 1,36 кв.м. складає 812,00 грн. (за 2 шт.); 5) виносна конструкція (мимоход), площа - 1 кв.м. складає 390,00 грн. Всього заборгованість за демонтаж та транспортування складає 2005,00 грн. Проведення демонтажу рекламних засобів у червні 2023 року підтверджується підписаним сторонами Актом наданих послуг №03/23 від 08.08.2023 та специфікацією №45007 від (копія додається). Згідно платіжної інструкції №777 від 09.08.2023 позивач сплатив на рахунок Фізичної особи-підприємця Свєтлової Валентини Григорівни по акту наданих послуг №03/23 від 08.08.2023 40 301,92 грн., у тому числі 2005 грн. за демонтаж конструкцій відповідача.
10.02.2023 року між Комунальною установою "Одесреклама" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОЛГОСПНИЙ ДВІР" укладено договір оренди №АР2-23 від 10.02.2023 року та додаткову угоду до договору оренди №1 від 06.03.2023 року.
Згідно з п. 1.1. Договору, орендодавець зобов1язується передати орендареві в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 310 кв.м., що розташовані за адресою: 67632, Одеська область,, Біляївський район, с. Латівка, вул. Світла, буд. 3-Б, на строк та згідно умов договору.
Відповідно до п. 3.1. Договору, орендар за користування орендованим приміенням сплачує орендну плату, розмір якої на місяць становить 14 117, 50 грн.
Виходячи з розміру орендної плати та площі орендованого складу, позивач розрахував вартість одного дня зберігання 1 кв.м рекламної конструкції, яка складає 1,97 грн. за період з 21.06.2023 по 15.09.2023. Таким чином, помножуючи вартість зберігання 1 кв.м. рекламного засобу на площу 5-ти рекламних засобів - мимоход (1 кв.м), рекламний засіб на фасаді у кількості 2 шт. (1,36 кв.м), рекламний засіб на фасаді (0,36 кв.м) на 2 сторони, рекламний засіб на фасаді (2,6 кв.м.) та на кількість днів їх зберігання, позивач розрахував вартість зберігання рекламних засобів відповідача у період з 21.06.2023 по 15.09.2023 за тарифом 1,97 грн. (всього 87 днів), яка складає 1144,88 грн. (тисяча сто сорок чотири гривні вісімдесят вісім копійок) з ПДВ. Позивач на підтвердження понесених витрат надає копії актів здачі-прийняття робіт, підписаних позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "КОЛГОСПНИЙ ДВІР" та платіжних доручень, що свідчать про оплату послуг оренди за період з червня 2023 року по серпень 2023 року включно.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприсмців та громадських формувань, з 21.08.2023 р. здійснено державну реєстрацію по припиненню підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Тридєнєжкіної Анастасії Анатоліївни.
Фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (ч. 8 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”).
У п. 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17 зроблено висновок, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов'язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги, позивачем було зазначено суду, що самовільне розміщення рекламного засобу без виданого у встановленому порядку дозволу, порушує законодавство з розміщення зовнішньої реклами та призвело до витрат позивача на демонтаж, транспортування та зберігання рекламних засобів відповідача в сумі 3 149, 88 грн..
Отже, посилаючись на вищенаведені обставини Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради звернулась до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правовідносини, пов'язані із розміщенням та експлуатацією об'єктів зовнішньої реклами й інформації, врегульовано Законом України “Про рекламу”, Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067 (далі - Типові правила).
Згідно із ст. 16 Закону України “Про рекламу”, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, та на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067 (далі - Типові правила) передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
У відповідності до наведених вимог Закону України “Про рекламу” та на підставі наведених Типових правил розроблені Правила розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008 року № 434 (далі - Правила № 434 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин та звернення до суду із відповідним позовом).
Згідно п. 6.1 Правил № 434 розміщення зовнішньої реклами в межах міста провадиться на підставі дозволів, які видаються робочим органом на підставі відповідного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради.
Згідно з п.45 Типових правил контроль за їх додержанням здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства, уповноважені особи яких відповідно до п. 46 Типових правил у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами звертаються до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган).
У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п. 46 Типових правил).
Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган) (п. 5 Типових правил).
Разом з цим, за п. 1.5 Правил № 434 визначено, що робочий орган - це управління реклами Одеської міської ради, яке уповноважене регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси.
Судом встановлено, що таким робочим органом у м. Одесі є Управління реклами Одеської міської ради.
Відповідно до п. 3 Правил № 434 робочий орган надає фізичним та юридичним особам обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а також Правил благоустрою території міста Одеси в частині утримання і забезпечення належного технічного стану та зовнішнього вигляду рекламних засобів; контролює виконання цих приписів.
Згідно з п.13.1. Правил № 434, демонтаж рекламних засобів здійснюється Комунальною установою “Одесреклами” Одеської міської ради за направленням робочого органу.
Відповідно до Правил № 434, демонтаж - комплекс заходів, які передбачають відокремлення рекламного засобу разом з основою від місця його розміщення, включаючи подальше транспортування на місце зберігання. Демонтаж провадиться згідно з розділом 13 “Підстави та порядок демонтажу рекламних засобів” даних Правил.
Демонтаж рекламного засобу, у відповідності до п. 13.3 Правил № 434, повинен бути проведений власником за приписом робочого органу у термін, визначений приписом. У разі невиконання самостійного демонтажу, у встановлений робочим органом термін, демонтаж рекламного засобу здійснюється Комунальною установою “Одесреклама” Одеської міської ради.
Правила є обов'язковими до виконання всіма суб'єктами, що вступають у правовідносини з питань розміщення зовнішньої реклами у межах території міста Одеси.
Відповідно до п. 4.1. Правил № 434 Комунальна установа “Одесреклама” Одеської міської ради:
- забезпечує економічно ефективне використання місць, що перебувають у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами;
- забезпечує повноту надходжень до бюджету міста Одеси плати за користування вказаними місцями;
- укладає договори з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у випадках, передбачених цими Правилами;
- за направленням робочого органу перевіряє додержання фізичними та юридичними особами вимог цих Правил та надає робочому органу матеріали щодо виявлених порушень;
- за направленням робочого органу проводить перевірки дотримання фізичними та юридичними особами вимог цих Правил;
- на підставі направлення робочого органу організовує та/або здійснює власними силами у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів;
- надає платні послуги фізичним та юридичним особам у сфері розміщення зовнішньої реклами відповідно до чинного законодавства;
- забезпечує виготовлення та/або розміщення соціальної реклами та інформації соціальної спрямованості;
- виконує інші завдання та функції, передбачені актами законодавства, цими Правилами, іншими актами органів місцевого самоврядування та міського голови.
Як встановлено судом, 11.01.2023р. в ході проведення обстеження місць розміщення зовнішньої реклами головним фахівцем відділу інспекційної роботи Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради Бич О.Г. встановлено, що Фізичною особою-підприємцем Тридєнєжкіною Анастасією Анатоліївною, за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволів на розміщення зовнішньої реклами розміщуються наступні рекламні засоби: 1) рекламний засіб на фасаді розміром 5м х 0,5м х 1 сторону у кількості 1 шт; 2) рекламний засіб на фасаді розміром 0,6м х 0,6м х 2 сторони у кількості 1 шт.; 3) рекламний засіб на фасаді розміром 1,7м х 0,8м х 1 сторону у кількості 2 шт.; 4) тимчасові наземні рекламні засоби з площею до 1 кв.м. включно у кіл0ькості 1 шт., про що складено акт фіксації №00135/23 від 11.01.2023 року.
На підставі п. 1.5. Правил № 434 протиправно розміщеним рекламним засобом вважається, зокрема, такий рекламний засіб, який розміщується без виданого у встановленому порядку дозволу.
На підставі акта фіксації Управлінням реклами Одеської міської ради № 00135/23 від 11.01.2023 року складено припис №01-20/204 від 16.01.2023 року про усунення порушень з вимогою здійснити демонтаж конструкцій протягом п'яти днів з моменту отримання даного припису.
19.01.2023 року припис вручено адміністратору за місцем здійснення господарської діяльності Фізичної особи-підприємця Тридєнєжкіної Анастасії Анатоліївни, яка від підпису в припісі відмовилась, про що свідчить відмітка в приписі. Відповіді на припис від Фізичної особи-підприємця Тридєнєжкіної Анастасії Анатоліївни не надходило, вимоги щодо самостійного демонтажу протиправних рекламних засобів відповідачем не виконані.
У зв'язку з невиконанням вимог припису Управління реклами Одеської міської ради видало направлення позивачу №07/01-21 від 13.06.2023 року на проведення демонтажу протиправно розміщених рекламних конструкцій.
Відповідно до розділу 13 Правил № 434, демонтаж рекламного засобу організовується Комунальною установою "Одесреклама" на підставі направлення, що видається робочим органом. Демонтовані рекламні засоби транспортуються для подальшого зберігання на територію, що знаходиться у виданні Комунальної установи "Одесреклама". Витрати, пов'язані з проведенням демонтажу рекламного засобу, його транспортуванням та зберіганням, відшкодовуються власником демонтованого рекламного засобу. Для виконання цих функцій підприємство може використовувати послуги суб'єктів господарювання на підставі відповідних договорів.
04.05.2023 року між Комунальною установою "Одесреклама" Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Свєтловою Валентиною Григорівною укладено договір №23/04/05, предметом якого є надання виконавцем послуг з демонтажу та транспортування рекламних конструкцій за замовленнями послуги, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 1.2. Договору, найменування, кількість та ціна послуг, що надаються згідно з цим договором, визначені у таблиці цін демонтажу та транспортування рекламних конструкцій за замовленнями.
Позивач зазначає, що ним були понесені витрати на демонтаж та транспортування згідно розрахунку заборгованості за демонтаж складають: 1) рекламний засіб, вивіски, у тому рахунку технічно складні, що розміщені на стінах будинків, будівель, на огорожах, на об?єктах торгівлі тощо, на висоті не вище першого поверху, площа - 2,6 кв.м. складає 400,00 грн. (за 1 шт.); 2) рекламний засіб, вивіски, у тому рахунку технічно складні, що розміщені на стінах будинків, будівель, на огорожах, на об?єктах торгівлі тощо, на висоті не вище першого поверху, площа - 0,36 кв.м. складае 403,00 грн. (за 1 шт.); 3) рекламний засіб, вивіски, у тому рахунку технічно складні, що розміщені на стінах будинків, будівель, на огорожах, на об?єктах торгівлі тощо, на висоті не вище першого поверху, площа - 1,36 кв.м. складає 812,00 грн. (за 2 шт.); 5) виносна конструкція (мимоход), площа - 1 кв.м. складає 390,00 грн. Всього заборгованість за демонтаж та транспортування складає 2005,00 грн. Проведення демонтажу рекламних засобів у червні 2023 року підтверджується підписаним сторонами Актом наданих послуг №03/23 від 08.08.2023 та специфікацією №45007 від (копія додається). Згідно платіжної інструкції №777 від 09.08.2023 позивач сплатив на рахунок Фізичної особи-підприємця Свєтлової Валентини Григорівни по акту наданих послуг №03/23 від 08.08.2023 40 301,92 грн., у тому числі 2005 грн. за демонтаж конструкцій відповідача.
10.02.2023 року між Комунальною установою "Одесреклама" Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОЛГОСПНИЙ ДВІР" укладено договір оренди №АР2-23 від 10.02.2023 року та додаткову угоду до договору оренди №1 від 06.03.2023 року.
Згідно з п. 1.1. Договору, орендодавець зобов1язується передати орендареві в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 310 кв.м., що розташовані за адресою: 67632, Одеська область,, Біляївський район, с. Латівка, вул. Світла, буд. 3-Б, на строк та згідно умов договору.
Відповідно до п. 3.1. Договору, орендар за користування орендованим приміенням сплачує орендну плату, розмір якої на місяць становить 14 117, 50 грн.
Виходячи з розміру орендної плати та площі орендованого складу, позивач розрахував вартість одного дня зберігання 1 кв.м рекламної конструкції, яка складає 1,97 грн. за період з 21.06.2023 по 15.09.2023. Таким чином, помножуючи вартість зберігання 1 кв.м. рекламного засобу на площу 5-ти рекламних засобів - мимоход (1 кв.м), рекламний засіб на фасаді у кількості 2 шт. (1,36 кв.м), рекламний засіб на фасаді (0,36 кв.м) на 2 сторони, рекламний засіб на фасаді (2,6 кв.м.) та на кількість днів їх зберігання, позивач розрахував вартість зберігання рекламних засобів відповідача у період з 21.06.2023 по 15.09.2023 за тарифом 1,97 грн. (всього 87 днів), яка складає 1144,88 грн. (тисяча сто сорок чотири гривні вісімдесят вісім копійок) з ПДВ. Позивач на підтвердження понесених витрат надає копії актів здачі-прийняття робіт, підписаних позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "КОЛГОСПНИЙ ДВІР" та платіжних доручень, що свідчать про оплату послуг оренди за період з червня 2023 року по серпень 2023 року включно.
Згідно з ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вул. вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб?єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилосу неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов??язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб?єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов?язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками с: 1) втрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла 6 реально одержати за звичайних обставин, якби й право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що пдлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб?єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов?язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов?язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов?язаний відшкодувати на вимогу суб?єкта завдані збитки у добровільному порядку в повному обсязі.
Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.
З урахуванням вищевикладеного господарський суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 3 149,88 грн.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради в повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська,2-Д, код ЄДРПОУ 25830211) до відповідача Фізичної особи-підприємця Тридєнєжкіної Анастасії Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тридєнєжкіної Анастасії Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, код ЄДРПОУ 25830211) збитки у вигляді витрат на вимушене проведення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів у сумі 2 005 ( Дві тисячі п'ять) грн., збитки у вигляді витрат на зберігання демонтованих рекламних засобів у сумі 1 144 (Ододна тисяча сто сорок чотири) грн. 88 коп. та судовий збір в сумі 2 684 (Дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 19 грудня 2023 р.
Суддя Т.Г. Пінтеліна