Справа № 202/16417/23
Провадження № 2/202/3183/2023
РІШЕННЯ
Іменем України
18 грудня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Василенко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
30.08.2023 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом, в котрому зазначає, що 03.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір №3608870 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 року.
За умовами кредитного договору сума кредиту складає 15 000 грн. (п.1.3). Строк кредиту - 30 днів. Дата повернення кредиту 05.03.2021 року вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього Договору (п.1.4).
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надавши йому кредит в сумі 15 000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідно до п.1.5 кредитного договору знижена процентна ставка становить 1,425% в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови зазначені у пп.1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки; та у межах нового строку, якщо відбулось продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.2 цього Договору; та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день.
05.03.2021 року відповідач свої зобов'язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль. Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював.
21.06.2022 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, укладено Договір факторингу № 21-06/2022, за умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену при укладанні кредитного договору.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена, і складає 49 200 грн. 00 коп., котра складається з: 15 000 грн. 00 коп. - тіла кредиту; 34 200 грн. 00 коп. - нараховані проценти.
Вказану суму заборгованості, а також інфляційні втрати у розмірі 17 072 грн. 40 коп. та 3% річних у сумі 3 283,59 грн., витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» просить стягнути з відповідача на свою користь.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2023 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження та призначено цивільну справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав заяву, в котрій просив провести розгляд за його відсутності та проти винесення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання двічі поспіль не з'явився. Про розгляд справи повідомлений. Відзиву на позов суду не надав.
За таких обставин, суд вважає можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 03.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна», як позикодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений електронний договір №3608870 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти на споживчі потреби в загальній сумі 15 000 грн. 00 коп. строком на 30 днів. Зазначений договір укладений відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом №53-ОД від 16.01.2020 року та розміщених на сайті https://creditplus. ua/r u /documents.
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А861638, 17.06.2021, 16:43:46.
У пункті 1.5. вказаного вище договору сторони погодили стандартну процентну ставку 1,90% в день, яка застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулась автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.
Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №3608870 від 03.02.2021 року погоджено Графік платежів по вказаному договору.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору, знижена процентна ставка 1,425% в день та застосовується, якщо споживач у межах строку, визначеного в п. 1.4 договору, або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач, як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більш ніж за період строку кредиту, зазначеного в п. 1.4 договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважать зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється сама на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для споживача лише, як для учасника програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором.
Якщо споживач є учасником програми лояльності розмір зниженої процентної ставки зазначений в Договорі має значення, що є меншим за розмір стандартної процентної ставки, зазначеної в Договорі.
Якщо споживач не є учасником програми лояльності, розмір зниженої процентної ставки дорівнює розміру стандартної процентної ставки, у зв'язку з чим цей підпункт Договору носить технічний характер та не має юридичного змісту для споживача.
Відповідно до п. 1.7. (1.7.1, 1.7.2) орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 693,50% річних; за зниженою ставкою 520,13% річних.
Відповідно до п. 1.8. (1.8.1, 1.8.2) орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає : за стандартною ставкою 23 550 грн. 00 коп.; за зниженою ставкою 21 412 грн. 00 коп.
Відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора отриманого від позивача прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір, тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
21.06.2022 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінтраст Україна», як фактором, був укладений договір факторингу №21-06/2022, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Україна»права грошової вимоги за кредитним договором №3608870 від 03.02.2021 року, що підтверджується копією витягу з Реєстру боржників від 21.06.2022 року до Договору факторингу.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором №3608870 від 03.02.2021 року, станом на дату звернення до суду, а саме, на 30.08.2023 року, позивачем нарахована заборгованість у загальному розмірі 49 200 грн. 00 коп., котра складається з: 15 000 грн. 00 коп. - тіла кредиту; 34 200 грн. 00 коп. - нарахованих процентів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» ( в редакції, яка була чинна на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.
Відповідно до п. 3.1 договору №3608870 від 03.02.2021 року, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та або у році.
За положеннями пункту 4.2.2 договору №3608870 від 03.02.2021 року, пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Якщо споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов'язаний повідомити про це товариство в один із способів, наведених у цьому договорі.
Строк кредитного договору №3608870 від 03.02.2021 року був продовжений (пролонгований) 05.03.2021 року на 90 календарних днів. Надалі Відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.
Посилання позивача на умови пункту 4.3 щодо автопролонгації строку кредиту без згоди відповідача, у випадку наявності у позичальника на дату закінчення строку кредиту заборгованості, є безпідставним.
Частиною восьмою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» установлено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачиться на користь споживача.
Так, відповідно графіку платежів до договору про надання споживчого кредиту №3608870 від 03.02.2021 року датою повернення кредиту та сплати нарахованих процентів є 05.03.2021 року. Сума нарахованих процентів до цього періоду становить 6 412 грн. 50 коп. Разом до оплати - 21 412 грн. 50 коп. з урахуванням суми кредиту - 15 000 грн. 00 коп.
У зв'язку з цим, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом нарахованих за межами строку кредитування на суму 27 787 грн. 50 коп. відсутні (34 200 грн. 00 коп. - 6 412 грн. 50 коп.).
Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №646/14523/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18.
У зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання відповідачем за період з червня 2021 року по червень 2023 року (у межах позовних вимог) інфляційні втрати складають 5160 грн. 00 коп., а 3% річних становить 1027 грн. 39 коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», виходячи з таких розрахунків.
Індекс інфляції за період з лютого 2022 року по квітень 2023 року становить за 2022 рік :лютий 201,6; березень-104,5; квітень -203,1№ травень -102,7; червень-103,1;липень-100,7; серпень -101,1; вересень 101,9; жовтень-102,5;листопад 100,7; грудень 100,7; за 2023 рік :січень -100,8;лютий-100,7; березень 101,5; квітень-100,2.
Розрахунок здійснюється за наступною формулою :І=(( si * s):100)-s,
І-сума інфляційних витрат;
si-індекс інфляції за певний період;
s-сума заборгованості;
100-переведення відсотків
за червень 2021 р. = ((100,2 *27 787):100) - 27 787 = 55,57 грн.;
за липень 2021 р. = ((100,1 *27 787):100) - 27 787 = 27,79 грн.;
за серпень 2021 р. = ((99,8 *27 787):100) - 27 787 = -55,57 грн.;
за вересень 2021 р. = ((101,2 *27 787):100) - 27 787 = 333,44 грн.;
за жовтень 2021 р. = ((100,9 *27 787):100) - 27 787 = 250,08 грн.;
за листопад 2021 р. = ((100,8*27 787):100) - 27 787 = 222,30 грн.;
за грудень 2021 р. = ((100,6 *27 787):100) - 27 787 = 166,72 грн.;
за січень 2023 р. = ((100,8 *27 787):100) - 27 787 = 222,30 грн.;
за лютий 2023 р. = ((100,7 *27 787):100) - 27 787 = 194,51 грн.;
за березень 2023 р. = ((101,5*27 787):100) - 27 787 = 416,81 грн.;
за квітень 2023 р. = ((100,2*27 787):100) - 27 787 = 55,57 грн.;
за травень 2023 р. = ((100,5*27 787):100) - 27 787 = 138,94 грн.;
за червень 2023 р. = ((100,8*27 787):100 - 27 787 = 222,30 грн.
Всього інфляційні витрати складають - 2 250 грн. 76 коп.
Розрахунок 3% річних здійснюється за наступною формулою : С*3:100:365*Дн.,
С-сума основного боргу;
3-3% річних;
100-переведення відсотків;
365-кількість днів у році;
Дн. - кількість днів прострочення (з 04.06.2021 по 25.08.2022 = 812 календарних дні).
(27 787*3):100 :365*812 = 1 854 грн. 50 коп.
Всього 3% річних складають - 1 854 грн. 50 коп.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме, про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по тілу кредиту у розмірі 27 787 грн. 00 коп., що складається з: 15 000 грн. 00 коп. - тіла кредиту; 6 412 грн. 50 коп. - нарахованих процентів, інфляційні втрати у розмірі 2 250 грн. 76 коп. та 3% річних у розмірі 1 854 грн. 50 коп., а всього 31 891 грн. 50 коп.
Стосовно стягнення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на правову допомогу суд виходить з такого.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Суд також звертає увагу на те, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи вказане питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.
Відповідно статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі №380/887/20).
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. 00 коп.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір №10/07-2023 про надання правової допомоги від 10 липня 2023 року, укладений між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна»; звіт про надання правової допомоги згідно договору №10/07-2023 від 10.07.2023 року, підписаний сторонами 23.08.2023 року, відповідно до якого надано правову допомогу у виді збору та аналізу доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, складання позовної заяви у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором та подання до суду позовної заяви в інтересах клієнта, кількість годин, витрачених для надання послуг - 10 год., вартість послуг - 10 000,00 грн. ; рахунок на оплату по замовленню №933/24/08 від 24.08.2023 року на суму 10000 грн. 00 коп.; копію платіжної інструкції №574 від 24.08.2023 року щодо сплати за послуги з аналізу, складання та подання позовної заяви згідно р/ф №933/24/08 від 24.08.2023 у розмірі 10000 грн. 00 коп.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Враховуючи, що дана справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є малозначною, ціна позову не перевищує ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, незначні обсяги виконаної адвокатом роботи, види наданих адвокатом послуг, затрачений час на надання таких послуг, розгляд справи у порядку спрощеного провадження без участі сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку про те, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 147 грн. 20 коп.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 984 грн. 49 коп. (45,85%).
Керуючись ст. ст.4,5,12,81,141, 259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822, інд. 03150, м. Київ, вул. Завгородня, буд.15, оф.118/2) заборгованість за кредитним договором №3608870 від 03.02.2021 року станом на 30.08.2023 року в розмірі 48 789 (сорок вісім тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 69 коп., що складається з: 47 372 грн. 41 коп. - заборгованості за тілом кредиту; 19 230 грн. 19 коп. - заборгованості за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судовий збір в розмірі 984 (дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 49 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Бєльченко Л.А.