Справа № 183/8184/23
№ 2/183/3769/23
УХВАЛА
18 грудня 2023 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі: секретаря судового засідання Моісєєва К. А., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку загального позовного провадження, в підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Журавльова Галина Сергіївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
10 липня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_3 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці з часу набрання законної сили рішенням суду.
Постановленою Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області ухвалою від 14 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду у порядку загального позовного провадження та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання. Також ухвалою витребувано докази у справі, встановлено строк для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
25 вересня 2023 року судом отримано відзив на позовну заяву та клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що постановленою Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області ухвалою від 29 травня 2023 року у справі № 183/9195/21 заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Волок Ю. В. про залишення без розгляду цивільного позову задоволено та залишено без розгляду позовну заяву, подану 30 грудня 2021 року ОСОБА_3 . Представник відповідача вказує, що позовна заява від 10 липня 2023 року майже ідентична першій (попередній) позовній заяві від 30 грудня 2021 року. Відмінність полягає лише в 10 реченнях, три з яких стосуються доказів, які не були подані ОСОБА_3 разом з першою позовною заявою, а були подані лише з другою (повторною) позовною заявою, і сім з яких стосуються підстав, через які ОСОБА_3 нібито змушений був залишити позовну заяву, подану 30 грудня 2021 року, без розгляду.
Вказуючи на не допущення зловживання правом, необхідність утримуватися від дій, що можуть порушити права інших осіб, неприпустимість зловживання процесуальними правами, обов'язок не приховувати докази, відповідач просить визнати подання позовної заяви позивачем за положеннями п. 2, 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України поданням декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, подання завідомо безпідставного позову, та залишити позовну заяву без розгляду в порядку частини третьої статті 44 ЦПК України.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання. Вказав на те, що при подачі позову 30 грудня 2021 року позивач приховав докази та отримавши відзив, зрозумівши аргументи відповідача, подав заяву про залишення позову без розгляду. В наступному, звернувся з таким же позовом, додавши доказ, який спростовує аргументи відповідача. При цьому, не зважаючи на аргументи відповідача, поданий новий позов є завідомо безпідставним, оскільки охоплює собою двотижневий проміжок часу, з 14 місяців, які минули до часу звернення до нотаріуса зі заявою про прийняття спадщини. Вказав, що право звернутися з позовом повторно не стосується випадку, передбаченого ч. 2 ст. 257 ЦПК України. Право на повторне звернення не може використовуватися всупереч правам інших осіб. Представником позивача визнано факт того, що на момент подання першого позову не існувало головного аргументу позову.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання. Вказала на те, що на час подання першого позову в неї, як представника позивача довідка, долучена до позову, яка підтверджує поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини була відсутня. Використовуючи своє право позивачем було подано заяву про залишення позову без розгляду. Жодного зловживання правом, подання декількох позовів стороною позивача не допущено. Новий позов подано лише після залишення без розгляду попереднього.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вбачає підстави для такого висновку.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року та яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з п. 1, 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства відноситься верховенство права та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Так, відповідно до ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За частинами першою та третьою статті четвертої ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Частина 10 статті 10 ЦПК України передбачає заборону відмови у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Також, відповідно до ч. 1 - 4, 6 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
За п. 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженістьзапобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Пункти 1, 2, 4, 6 частини 2 статті 43 ЦПК України визначає, що учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 2, 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК України).
Також, за п. 5, 11 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо:позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду; після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
За ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Так, з даних ЄДРСР вбачається, що в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа № 183/9195/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Журавльова Галина Сергіївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Постановленою Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області ухвалою від 29 травня 2023 року у справі № 183/9195/21, розглянувши в підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Журавльова Галина Сергіївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини судом ухвалено заяву представника позивача - ОСОБА_3 , адвоката Волок Юлії Володимирівни про залишення без розгляду цивільного позову задовольнити, а позовну заяву ОСОБА_3 залишити без розгляду. Підставою залишення позову без розгляду вказано п. 1 ч. 2 ст. 200, п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
10 липня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_3 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці з часу набрання законної сили рішенням суду.
Дійсно, надані відповідачем докази, пояснення представників сторін свідчать, що предмет, сторони у справі № 183/9195/21 та справі № 183/8184/23 є ідентичними, водночас справа № 183/8184/23 має відмінності в частині обґрунтування підстав позову - посилання на наявність медичних документів в обґрунтування пропуску строку звернення до нотаріуса, що вказує на наявність відмінностей в обґрунтуванні підстав позову.
Більш того, подання позову у справі № 183/8184/23 відбулося після залишення без розгляду позовної заяви у справі № 183/9195/21.
Також суд приймає до уваги посилання представника відповідача щодо ненадання доказів у справі № 183/9195/21. Водночас ураховує також і те, що таке неподання доказів не можна визнати зловживанням процесуальним правом у цій справі, оскільки таке неподання допущене саме у справі № 183/9195/21.
Щодо посилання на те, що ОСОБА_3 подав декілька позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, суд виходить з того, що норма п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України визначає зловживання правом подання декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Подання ж до цього самого суду іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав є підставою для залишення позову без розгляду в порядку ст. 257 ЦПК України у випадку, якщо щодо такого позову на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Крім того, є неможливим застосування до позивача положень, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, оскільки подана позовна заява містить підстави та предмет, а подання відповідачем відзиву вказує на наявність спору.
Також є неможливим застосування до цих правовідносин і висновку щодо застосування відповідних норм права, на якому наголошує представник - постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, оскільки в цій справі, окрім іншого, Велика Палата Верховного Суду визнала виявом неповаги до суду й інших учасників процесу, зловживанням скаржником його процесуальним правом, невиконання обов'язку керуватися завданням цивільного судочинства подання скарги, яка містить нецензурну лексику, лайливо характеризує державного виконавця та його роботу.
Оцінюючи питання щодо наявності в діях позивача зловживання правом в розумінні положень статі 13 ЦК України, того, що подання позову після отримання відзиву на попередню позовну заяву та залишення такої позовної заяви без розгляду суперечить завданням цивільного судочинства, суд ураховує невід'ємне право позивача на звернення до суду за захистом особистих прав, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відсутність в ЦПК положень, які встановлюють заборону звернення з позовом після постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, на відміну від закриття провадження у справі.
За таких обставин, встановлення судом такого обмеження права позивача на звернення з позовом, як залишення позовної заяви без розгляду, без наявності в законодавстві чітко зрозумілих підстав для цього, які б не суперечили моральним засадам суспільства, є неправомірним і в задоволенні клопотання відповідача суд вважає за необхідне відмовити.
Крім того, постановленою судом ухвалою від 20 червня 2023 року у справі № 183/9195/21 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 11, 43, 44, 257, 260 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_4 про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Ухвала суду в повному обсязі складена і підписана 20 грудня 2023 року.
Суддя Д. О. Парфьонов