Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 р. № 520/25863/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
1. Скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00/7709/24-03 від 11.04.2023 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ).
2. Судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00/7709/24-03 від 11.04.2023 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є протиправним та таким, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 18.09.2023 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником відповідача 02.10.2023 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржуване позивачем рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00/7709/24-03 від 11.04.2023 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.
17.10.2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
24.10.2023 та 25.10.2023 року до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив та додаткові пояснення відповідно, в яких щодо задоволення позовних вимог також заперечував.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , є фізичною особою-підприємцем, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області та включений до Реєстру платників єдиного податку з 01.01.2016 платником 3 групи за ставкою 5%.
Вид економічної діяльності 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна.
20.01.2022 ФОП ОСОБА_1 надав податкову декларацію платника єдиного податку № 9422559960 від 14.01.2022 та самостійно розрахував податкові зобов'язання - суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 12 - рядок 13) в розмірі 30044.19 грн., які не було сплачено.
Згідно з даними інформаційного ресурсу ДПС ІТС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника податків значиться податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів: IV квартал 2022 року та I квартал 2023 року, податковий борг за кодом бюджетної класифікації 18050400 становив 45130,43 грн.: 01.10.2022 - 45130,43 грн.; 01.11.2022 - 45130,43 грн.; 01.12.2022 - 45130,43 грн.; 01.01.2023 - 45130,43 грн.; 01.02.2023 - 45130,43 грн.; 01.03.2023 - 45130,43 грн.
Також судом встановлено, що фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області на підставі п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76, п.86.2 ст.86, п. 299.11 ст.299 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку щодо порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ), за результатами якої складено акт перевірки від 03.04.2023 р. №8155/20-40-24-03-06.
Згідно висновків перевірки, викладених у вищезазначеному акті, камеральною перевіркою встановлено порушення умови перебування ФОП ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування в частині порушення приписів абз. 8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 та абз. 3 п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України - не здійснення платником податків переходу на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення від 11.04.2023 року №00/7709/24-03 про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
ГУ ДПС у вказаному рішенні зазначило, що підставою для анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку позивача є наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, п. 299.10 ст. 299 ПК України.
Відповідно до цього рішення платник єдиного податку виключений із Реєстру з 01.04.2023 року.
Позивач, не погоджуючись із зазначеним вище рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку, звернувшись зі скаргою (вх. № 13296/6 від 09.05.2023) до ДПС України.
За розглядом скарги ДПС України було прийнято рішення від 07.07.2023 № 18275/6/99- 00-06-01-01-06, яким залишено без змін рішення ГУ ДПС у Харківській області від 11.04.2023 № 00/7709/24-03 про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи - підприємця, а скаргу - без задоволення.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 ПК України).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначаються Главою 1 Розділу XIV ПК України.
Відповідно до пункту 291.2 статі 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Тобто, застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності. Податковим кодексом України встановлено коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до п.299.2 ст. 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
У пункті 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з пунктом 291.4 статі 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на чотири групи платників єдиного податку.
Як визначає підпункт 3 пункту 291.4 статі 291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п. 293.3. ст. 293 Податкового Кодексу України, відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядки та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з вимогами пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/ або пені вважається узгодженою.
Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (абз. 2 п. 294.1 ст. 294 ПК Укриїни).
Згідно із п. 294.2 ст. ст. 294 ПК України податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 295.3. ст. 295 ПК України, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
За приписами п. 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, у разі, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Згідно з абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.
При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.
Таким чином суд зазначає, що ФОП ОСОБА_1 порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності в частині порушення приписів абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 та п. 299.10 ст. 299 ПКУ - не здійснення платником податків переходу на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Оскільки позивачем не було виконано своє податкове зобов'язання по сплаті єдиного податку протягом двох послідовних кварталів та не було подано заяву про перехід на загальну систему оподаткування, як це передбачено податковим законодавством, то ГУ ДПС було проведено камеральну перевірку, за результатами якої були виявлені правові підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку.
Суд зазначає, що у позовній заяві позивач підтверджує несплату узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, визнає, що ним було порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, але вважає прийняте рішення незаконним у зв'язку з позбавленням права подати заперечення на акт перевірки та у зв'язку з наявністю форс-мажорних обставин, передбачених ПК України.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено те, що ГУ ДПС при прийнятті оскаржуваного рішення позбавило ФОП ОСОБА_1 можливості подання заперечень на акт перевірки, у зв'язку з чим зазначене рішення вважає неправомірним та таким, що не підлягає скасуванню.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на незаконності прийнятого рішення контролюючого органу у зв'язку з позбавленням його права подати заперечення на акт перевірки, оскільки Постановою ВС від 22.08.2023 у справі № 808/2411/17 судом надано правову оцінку стосовно тверджень позивача про порушення відповідачем п. 86.7 ст. 86 ПК України в частині позбавлення його права на подання заперечень на акт перевірки, який складений в один день із оскаржуваним рішенням. Так, у вищезазначеній Постанові зазначено «стосовно ж тверджень Управління про порушення відповідачем пункту 86.7 статті 86 ПК України у зв'язку із складенням акту перевірки і оспорюваних рішень в один день, чим його позбавлено права подати свої заперечення, Верховний Суд зауважує, що підставами для скасування таких рішень можуть бути не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу.
Тобто доводи скаржника щодо недотримання відповідачем процедури проведення перевірки не можуть бути самостійною та беззаперечною підставою для скасування винесених за її результатами рішень…»
З огляду на вищевикладене, з урахуванням правової позиції, викладеної у Постанові ВС від 22.08.2023 у справі № 808/2411/17 суд дійшов висновку, що доводи ФОП ОСОБА_1 щодо недотримання відповідачем процедури проведення перевірки не можуть бути самостійною та беззаперечною підставою для скасування винесеного за її результатами оскаржуваного рішення, яке по суті прийняте у відповідності до чинного податкового законодавства.
Також суд зазначає, що п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) та п. 69.21 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (чинної на даний час) визначено, що документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
На виконання зазначеної норми Податкового кодексу України, ГУ ДПС було надіслано в приватну частину ІТС «Електронний кабінет» позивача матеріали перевірки (акт перевірки був надісланий 03.04.2023 та рішення - 11.04.2023), про що свідчать скріншоти з ІТС «Управління документами» по відправці матеріалів перевірки в приватну частину ІТС «Електронний кабінет», що підтверджує повідомлення та обізнаність платника податків із складеним актом перевірки та прийнятим рішенням.
Суд не погоджується з твердження позивача щодо анулювання реєстрації платником єдиного податку з 01.04.2023 р., тобто «заднім числом», оскільки суперечить вимогам п. 299.11 ст. 299 ПК України, яким визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Оскільки, актом перевірки було встановлено наявність податкового боргу на кожне перше число місяця, протягом двох послідовних кварталів: IV кварталу 2022 року та I кварталу 2023 року, то відповідно анулювання реєстрації платника єдиного податку проведено з першого числа місяця, наступного за I кварталом 2023 року, тобто з 01 квітня 2023 року.
Щодо посилання позивача на позбавлення можливості отримувати доходи від підприємницької діяльності, здавати податкову звітність та сплачувати податки, втрати бухгалтерських документів, офісного обладнання та електронних ключів під час бойових дій в м. Харкові, суд зазначає, що Законом України № 2173 від 01 квітня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено п.п. 69.28.
Цим пунктом встановлюються правила на підтвердження платником податків даних, визначених у податковій звітності в разі втрати ним первинних документів через бойові дії та окупацію. Так, у разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, в якому зазначаються обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Позивачем, у відповідності до п.п.69.28 п. 69 зазначене повідомлення про підтвердження втрати первинних документів до податкового органу не подавалось.
Крім того суд зазначає, що відповідно до п. 3 розділу II Порядку до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Відповідно до п. 7 розділу II Порядку платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов'язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 8 розділу II Порядку платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення.
Отже, у зв'язку з дією на території України воєнного стану та з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства кожний конкретний випадок щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку у зв'язку з виникненням боргу слід розглядати з урахуванням документів.
Однак, позивачем у відповідності до Порядку не було подано до ГУ ДПС відповідної заяви та документів (копій документів), інформації про відсутність можливості виконання податкових обов'язків. Таким чином суд критично ставиться до твердження позивача про неможливість виконання податкових зобов'язань, як в адміністративному порядку так і порядку адміністративного судочинства.
Окремо суд наголошує, що у позивача виник податковий борг ще до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України (24 лютого 2022 року), тобто позивач зобов'язаний був виконати своє податкове зобов'язання по сплаті узгодженої суми єдиного податку у строк до 21.02.2022 року.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
З урахування зазначеного вище, суд дійшов висновку, що оскаржуване позивачем рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00/7709/24-03 від 11.04.2023 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є таким, що винесено в межах чинного законодавства України а тому не підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.