ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 рокусправа №380/18036/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,-
ВСТАНОВИВ:
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.06.2023 № 14291/1-01-24-09 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 328698,84 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 82174,71 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення 20.06.2023 №14293/1-01-24-09 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування на загальну суму 27391,57 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 6847,89 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення 20.06.2023 №14295/1-01-24-09 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 1020,00 грн.;
- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку, за результатами якої прийняті податкові повідомлення-рішення. Однак, як зазначає позивач, він не отримував ні наказ про призначення перевірки, ні повідомлення про проведення перевірки. А тому, у контролюючого органу були відсутні підстави проведення перевірки, оскільки не виконано обов'язку щодо повідомлення позивача у встановленому законодавством порядку про проведення перевірки, передбаченому пунктом 79.2 статті 79 ПК України. Тому, позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними та необґрунтованими і просив позов задоволити повністю.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою суду від 03 серпня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року замінено відповідача у справі №380/18036/23, Головне управління ДПС у Львівській області, на його правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП 43968090).
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №69551 від 12.09.2023 року), в якому просила у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Перевіркою було встановлено, що позивачем отримано загальний оподаткований дохід за 2017 рік складає 219589,81 грн., в той час як з податкової декларації позивача вбачається 222 493,35 грн., розбіжність складає 2903,54 грн. Позивач включив до складу доходу за 2017 рік суму акцизного податку в розмірі 2903,54 грн., чим завищив загальний оподатковуваний дохід. За 2018 рік дохід позивача, згідно баз даних ІС «Податковий Блок» склав 610764,45 грн., в той час згідно податкової декларації дохід становить 608643,21 грн., розбіжність складає 2121,24 грн. За 2020 рік дохід позивача, згідно баз даних ІС «Податковий Блок» склав 682811,73 грн., однак згідно податкової декларації позивача, такий становить 680889, 94 грн., розбіжність складає 1921,79 грн.
Отже ФОП ОСОБА_1 занизив загальний дохід оподаткований дохід на суму 4043,03 грн., чим порушив пп. 16.1.2, пп. 16.1.3 п.16.1 ст. 16 , п. 177.2 ст. 177 ПКУ. Позивачем у позовній заяві не спростовано фактів недекларування вищезазначених доходів, а також до перевірки не було надано документів для підтвердження сум доходів, зазначених у податкових деклараціях.
Згідно п. 177.2 ст.177 Кодексу, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Згідно п. 177.4 ст.177 Кодексу, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів належать: пп. 177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; пп. 177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; пп. 177.4.3. суми податків, зборів, пов'язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", одержаним дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов'язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.
Відповідно до пп.177.4.6 п. 177.4 ст.177 Кодексу, підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.
В деклараціях про майновий стан і доходи за 2017-2020 роки позивачем задекларовано витрати в сумі 2056 001, 67 грн., в тому числі вартість придбаних ТМЦ в сумі 914 859, 91 грн., витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату в сумі 1 040 006, 85 грн., інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг в сумі 101 134, 91 грн.
Однак позивач проігнорував повідомлення ГУ ДПС у Львівській області від 05 квітня 2023 року № 71/6/13-01-24-09 про надання документів, що підтверджують дані податкових декларацій та до перевірки не надав таких документів
В подальшому, перевіркою було встановлено правильності визначення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік, що підлягає сплаті до бюджету встановлено заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності на суму 92 269,61 грн. Також, перевіркою правильності визначення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік, що підлягає сплаті до бюджету встановлено заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності на суму 104 608,47 грн.
Перевіркою правильності визначення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2020 рік, що підлягає сплаті до бюджету не встановлено заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності на суму 103 133,92 грн.
Отже, перевіркою було встановлено порушення пп.16.1.2, пп.161.3 п.16.1 ст.16, п.177.2, п.177.4 ст.177, пп. 177.5.3 п.177.5 ст.177 Кодексу, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 328698,84 грн.
Проведеною перевіркою визначення бази оподаткування, повнота нарахування, утримання та своєчасність сплати (перерахування) до бюджету військового збору від провадження підприємницької діяльності за період з 01.01.2017 по 07.12.2020 року було встановлено наступне: Перевіркою визначення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності встановлено порушення п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5 ст. 44, пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, ші.177.5.2 п. 177.5, пп. 177.5.3 п.177.5, 177.10, п. 177.1 ст.177 Податкового кодексу України в частині непредставлення первинних документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, встановлено заниження суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 1 826 104,68 грн., в тому числі за 2017 рік в розмірі 159 371,35 грн., за 2018 рік в розмірі 512 608,95 грн., за 2019 рік в розмірі 581 158,17 грн., за 2020 рік в розмірі 572 966,21 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з військового збору в сумі 27 391,57 грн., в тому числі за 2017 р. в сумі 2 390,57 грн, за 2018 р. в сумі 7689,13 грн., за 2019 р. в сумі 8 717,38 грн., за 2020 р. в сумі 8594,49 грн., чим порушено вимоги пп.1.2, 1.3, 1.6 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX, пп. 54.3.5 п. 54.3 ст.54, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, пп. 177.5.2 п. 177.5, пп. 177.5.3 п. 177.5, пп. 177.10, п. 177.1 ст.177 ПК України.
На підставі даних перевірки, відповідачем були прийняті повідомленнярішення від 20.06.2023 № 14291/1-01-24-09 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 328 698, 84 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 82 174,71 грн., №14293/1-01-24-09 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - військовий збір, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 27 391,57 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 6 847, 89 грн. та податкове повідомлення - рішення №14295/1-01-24-09 про застосування штрафних санкцій на суму 1020 грн.
З урахуванням вищевикладеного, ГУ ДПС у Львівській області вважає вимоги викладені в позовній заяві позивачем безпідставними, необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню та просить у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7, п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДПС у Львівській області від 31.03.2023 № 1163-ПП головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області Лисом Миколою Михайловичем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 07.12.2020.
За результатом проведеної перевірки контролюючим органом складено Акт від 26.05.2023 №14378/13-01-21-09/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 07.12.2020.
Перевіркою встановлено наступні порушення:
- пп.16.1.2, пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.177.2, п.177.4 ст.177, пп.177.5.3 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 328 698,84 грн.;
- пп.1.2, 1.3, 1,6 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX, пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп. 164.1.3 п.164.1 ст. 164, п.177.2 ст.177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання військового збору від провадження підприємницької діяльності: на загальну суму 27 391,57 грн.;
- п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю;
- п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 із змінами та доповненнями.
На підставі Акту від 26.05.2023 №14378/13-01-21-09/1796615134 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2023 № 14291/1-01-24-09 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 328698,84 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 82174,71 грн.
На підставі Акту від 26.05.2023 №14378/13-01-21-09/1796615134 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2023 №14293/1-01-24-09 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування на загальну суму 27391,57 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 6847,89 грн.
На підставі Акту від 26.05.2023 №14378/13-01-21-09/1796615134 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2023 №14295/1-01-24-09 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 1020,00 грн.;
Позивач, вважаючи протиправними вище вказані податкові повідомлення-рішення, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Положеннями абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України закріплено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до пункту78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Положеннями статті 79 Податкового кодексу України регламентовано особливості проведення документальної невиїзної перевірки, а саме документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті75.1.2 пункту 75.1 статті 75цьогоКодексудокументів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України).
При цьому, згідно з пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідно до пункту86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Згідно з пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
У відповідності до пункту86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Системний аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку про те, що проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, є процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником законодавства у межах податкового контролю.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови або надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, а відтак з наказом про перевірку та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.
Надаючи правову оцінку зазначеним доводам, суд зазначає, що вимога, яку Податковий кодекс України ставить до контролюючого органу, щодо необхідності пересвідчитись чи вручено платнику податків у визначений законодавством спосіб копію наказу про проведення невиїзної документальної перевірки, кореспондує з чітко зазначеними в статті 17 ПК України правами платника податків, а саме:
- право бути присутнім під час проведення перевірок;
- право подавати письмові звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки - документальну виїзну.
Подібні правові висновки вже було сформовано Верховним Судом при ухваленні постанови від 06.06.2019 у справі №520/8681/18.
Згідно з підпунктом17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право, зокрема: представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника; бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Слід зазначити, що незважаючи на визначену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, позивач мав право бути присутнім під час проведення перевірки та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, що узгоджується із наведеними положеннями підпункту17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.
Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення такої перевірки платник податків має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.
Аналогічний правий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 826/442/13-а, від 14.03.2018 у справі № 808/1084/16, від 18.04.2018 у справі № 804/2230/15 та від 05.05.2018 у справі № 810/3188/17, від 18 липня 2019 року у справі № 0440/5993/18 та від 11 травня 2023 року у справі № 640/18756/21.
Невиконання вимог щодо належного повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме, підстав для прийняття за її результатами актів індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення, вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу, тощо).
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від22.09.2020 по справі № 520/8836/18.
Судом встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДПС у Львівській області від 31.03.2023 № 1163-ПП головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області Лисом Миколою Михайловичем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 07.12.2020.
Копію наказу від 31.03.2023 № 1163-ПП «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 » та повідомлення від 05.04.2023 за № 71/6/13-01-24-09 надіслано рекомендованим листом 05.04.2023 №8100100442900 та отримано платником 13.04.2023, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно п.44.1 ст.44 Податкового Кодексу України №2755 VI від 02 грудня 2010 року (із змінами і доповненнями) (далі Кодекс) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно п.44.3 ст.44 Кодексу платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Відповідно до пп.16.1.2 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно п.177.5.ст.177 ПК України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Відповідно до п. 177.11. ст.177 ПКУ «Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду».
При перевірці достовірності відображених у декларації про майновий стан і доходи сум загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності використано наступні документи:
- відомості, відображені в податкових деклараціях про майновий стан та доходи за 2017-2020 роки;
- відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів;
- дані ІКС «Податковий блок» «Аналітична система» виторги РРО.
Відповідно до п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно п. 164.3. ст.164 Кодексу «При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах».
Згідно п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України, загальним оподатковуваним доходом вважається виручка у грошовій та негрошовій формі.
Відповідно до пп. 177.3.1 п. 177.3 ст.177 Податкового кодексу України не включаються до доходу фізичної особи - підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Як встановлено судом з матеріалів справи платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 до перевірки не було надано документів. Відтак, суми оподатковуваного доходу були визначені відповідно до наявної інформації з АІС ЦБД ДРФО про суми нарахованих/виплачених доходів, інформаційних баз даних „ІКС Податковий блок», податкових декларацій платника податку.
Перевіркою встановлено, що позивачем отримано загальний оподаткований дохід за 2017 рік складає 219 589, 81 грн., в той час як з податкової декларації позивача вбачається 222 493, 35 грн., розбіжність складає 2903, 54 грн.
Як вказує відповідач, позивач включив до складу доходу за 2017 рік суму акцизного податку в розмірі 2903, 54 грн., чим завищив загальний оподатковуваний дохід.
За 2018 рік дохід позивача, згідно баз даних ІС «Податковий Блок» склав 610 764, 45 грн., в той час згідно податкової декларації дохід становить 608 643, 21 грн., розбіжність складає 2121, 24 грн.
За 2020 рік дохід позивача, згідно баз даних ІС «Податковий Блок» склав 682811,73 грн., однак згідно податкової декларації позивача, такий становить 680 889, 94 грн., розбіжність складає 1921, 79 грн.
Отже, в ході перевірки контролюючим органом встановлено, що позивач занизив загальний дохід оподаткований дохід на суму 4043,03 грн., чим порушив пп. 16.1.2, пп. 16.1.3 п.16.1 ст. 16 , п. 177.2 ст. 177 ПКУ.
Згідно п. 177.2 ст.177 Кодексу, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Згідно п. 177.4 ст.177 Кодексу, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів належать:
пп. 177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
пп. 177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;
пп. 177.4.3. суми податків, зборів, пов'язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою • пі дприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", одержаним дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов'язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.
Відповідно до пп.177.4.6 п. 177.4 ст.177 Кодексу, підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.
В деклараціях про майновий стан і доходи за 2017-2020 роки позивачем задекларовано витрати в сумі 2056001, 67 грн., в тому числі вартість придбаних ТМЦ в сумі 914 859, 91 грн., витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату в сумі 1 040 006, 85 грн., інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг в сумі 101 134, 91 грн.
Однак у відповідь на повідомлення ГУ ДПС у Львівській області від 05 квітня 2023 року № 71/6/13-01-24-09 про надання документів, що підтверджують дані податкових декларацій та до перевірки позивач не надав таких документів.
Також перевіркою було встановлено правильності визначення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік, що підлягає сплаті до бюджету встановлено заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності на суму 92269,61 грн.
Також, перевіркою правильності визначення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік, що підлягає сплаті до бюджету встановлено заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності на суму 104 608,47 грн.
Перевіркою правильності визначення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2020 рік, що підлягає сплаті до бюджету не встановлено заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності на суму 103 133,92 грн.
Отже, перевіркою було встановлено порушення пп.16.1.2, пп.161.3 п.16.1 ст.16, п.177.2, п.177.4 ст.177, пп. 177.5.3 п.177.5 ст.177 Кодексу, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 328698,84 грн.
Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 ПК України, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 ПК України.
Отже, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, перелік яких визначений пунктом 164.2 статті 164 ПК України, у т.ч. доходи з джерела їх походження в У країні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) а також іноземні доходи. Крім того, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід або сукупний чистий дохід, який отримує відповідно фізична особа - підприємець або фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність. Ставка судового збору складає 1,5% від доходу.
Проведеною перевіркою визначення бази оподаткування, повнота нарахування, утримання та своєчасність сплати (перерахування) до бюджету військового збору від провадження підприємницької діяльності за період з 01.01.2017 по 07.12.2020 року було встановлено наступне:
Перевіркою визначення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності встановлено порушення п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5 ст. 44, пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, ші.177.5.2 п. 177.5, пп. 177.5.3 п.177.5, 177.10, п. 177.1 ст.177 Податкового кодексу України в частині непредставлення первинних документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, встановлено заниження суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 1 826 104,68 грн., в тому числі за 2017 рік в розмірі 159 371,35 грн., за 2018 рік в розмірі 512 608,95 грн., за 2019 рік в розмірі 581 158,17 грн., за 2020 рік в розмірі 572 966,21 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з військового збору в сумі 27 391,57 грн., в тому числі за 2017 р. в сумі 2 390,57 грн, за 2018 р. в сумі 7689,13 грн., за 2019 р. в сумі 8 717,38 грн., за 2020 р. в сумі 8594,49 грн., чим порушено вимоги пп.1.2, 1.3, 1.6 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX, пп. 54.3.5 п. 54.3 ст.54, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, пп. 177.5.2 п. 177.5, пп. 177.5.3 п. 177.5, пп. 177.10, п. 177.1 ст.177 ПК України.
Враховуючи вище викладене, судом встановлено, що відповідачем правомірно було прийнято повідомлення - рішення від 20.06.2023 № 14291/1-01-24-09 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 328 698, 84 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 82 174,71 грн., №14293/1-01-24-09 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - військовий збір, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 27 391,57 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 6 847, 89 грн. та податкове повідомлення - рішення №14295/1-01-24-09 про застосування штрафних санкцій на суму 1020 грн.
У зв'язку із вказаним, судом встановлено, що податковим органом правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а тому у задоволені позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем не доведено суду правомірність доводів на яких ґрунтуються позовні вимоги. Водночас, відповідачем доведено суду правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.06.2023 №14291/1-01-24-09, №14293/1-01-24-09, №14295/1-01-24-09.
Відповідно до встановлених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору покладаються судом на нього.
Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКухар Наталія Андріївна