ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/18117/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті донарахованої пенсії померлого батька ОСОБА_2 у розмірі 180 540 грн 09 к., оформлені листом від 20.07.2023 №1300-5505-8/106614.
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу суму донарахованої пенсії померлого батька ОСОБА_2 у розмірі 180 540 грн 09 к.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі №380/10854/21 відповідачем нараховано ОСОБА_2 (батькові позивача) доплату у розмірі 180 540 грн 09 к. У зв'язку із смертю батька спадкоємець ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виплатити йому суму донарахованої пенсії померлого батька у розмірі 180 540 грн 09 к. Однак відповідач листом від 20.07.2023 відмовив у виплаті вказаної заборгованості, та, посилаючись на статтю1216 Цивільного кодексу Україні, повідомив про можливість отримання спірної заборгованості лише за умови покладення судом такого зобов'язання на відповідача. Вважає відмову відповідача протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 08.08.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідно до довідок про доставку електронного листа, до електронного кабінету ГУ ПФУ у Львівській області в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі доставлено: 03.08.2023 - позовну заяву з копіями доданих до позовної заяви документів (тобто у день надходження позову до суду) та 09.08.2023 - ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі без виклику сторін від 08.08.2023 (тобто на наступний день постановлення ухвали судом).
Відповідачу роз'яснено право подання відзиву на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
У відповідності до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України) неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 262 КАС України судом вирішено справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 є сином покійного ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданого 16.08.2000.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 08.03.2022, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 08.03.2022 складено актовий запис № 82.
ОСОБА_2 перебував на обліку у ГУ ПФУ у Львівській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі №380/10854/21 позов ОСОБА_2 задоволено шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку з 01.12.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ДУ ТМО МВС по Л/о від 20.05.2021 №447 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року та зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок і виплату з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ДУ ТМО МВС по Л/о від 20.05.2021 №447 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року.
Згідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №9115328 сума доплата ОСОБА_2 на виконання рішення суду від 18.10.2021 у справі №380/10854/21 з квітня 2019 року по грудень 2021 року становить 180 540 грн 09 к.
Згідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №71302740 від 30.01.2023 та Свідоцтва про право на спадщину за законом у спадковій справі №155/ 2022 від 30.01.2023, зареєстрованого у реєстрі за №2-47, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , а саме земельної ділянки площею 0,0580 га, кадастровий номер 4610160300:07:007:0023.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про виплату йому суму донарахованої пенсії померлого батька ОСОБА_2 у розмірі 180 540 грн 09 к.
ГУ ПФУ у Львівській області листом від 20.07.2023 №1300-5505-8/106614 відмовило у задоволенні заяви та повідомило, що обчислену ОСОБА_2 на виконання судового рішення
заборгованість позивач зможе отримати за умови покладення судом на пенсійний орган таких зобов'язань.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII ( далі - Закон № 2262-XII) законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до вживаних у Законі №1058-IV термінів, значення яких розкривається у статті 1 цього Закону, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Таким чином, статтею 52 Закону №1058-IV передбачено порядок виплати членам сім'ї померлого пенсіонера саме щомісячної пенсійної виплати, яка належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю у розумінні статті 1 цього Закону, тобто поточної щомісячної пенсійної виплати.
Заборгованість у розмірі 180 540 грн 09 к., у виплаті якої позивачу було відмовлено відповідачем листом від 20.07.2023 №1300-5505-8/106614, виникла в результаті проведеного на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі №380/10854/21 перерахунку пенсії ОСОБА_2 , який отримував таку відповідно до Закону № 2262-XII.
Відповідно до частини 1 статті 61 Закону № 2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Таким чином, Закон № 2262-XII містить імперативну норму про заборону включення до складу спадщини суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Судом встановлено, що спірні правовідносини у цій справі виникли щодо суми пенсії, яка виникла на підставі Закону № 2262-XII і не є щомісячною пенсійною виплатою в розумінні статті 1 Закону №1058-IV, тому посилання на норми статті 52 Закону №1058-IV щодо порядку виплати такої є безпідставними та помилковими.
Матеріали справи не містять доказів про включення заборгованості у розмірі 180 540 грн 09 к. до складу спадщини, а подані позивачем такі докази як витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №71302740 від 30.01.2023 та Свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі №155/ 2022 від 30.01.2023 підтверджують право позивача на спадкове майно померлого батька у виді земельної ділянки площею 0,0580 га, кадастровий номер 4610160300:07:007:0023, проте жодним чином не підтверджують його права на оспорювану суму заборгованості.
Відповідно до закріпленого статтею 77 КАС України обов'язку доказування, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд зазначає, що в ході розгляду справи не знайшли підтвердження доводи позивача про порушення відповідачем його права на виплату донарахованої пенсії померлого батька та протиправність поведінки відповідача.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача у виді відмови у виплаті заборгованості по пенсії, оформленої листом від 20.07.2023 №1300-5505-8/106614, суд дійшов висновку, що така відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та вимогам Закону № 2262-XII, тому відсутні підстави визнавати таку поведінку протиправною.
Беручи до уваги викладене, суд виснує, що відповідач, відмовляючи у виплаті позивачу 180 540 грн 09 к. заборгованості по пенсії, яка виникла в результаті проведеного на виконання судового рішення у справі №380/10854/21 перерахунку пенсії ОСОБА_2 , діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. П. Хома