ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 рокусправа № 380/25769/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) з такими вимогами: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягала у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 з 01.10.2023 щомісячної доплати, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.10.2023 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Позивач стверджує, що при проведенні перерахунку його пенсії з 01.04.2019 на підставі рішення суду у справі №380/9611/23 відповідач при визначенні розміру пенсії безпідставно не врахував раніше призначену позивачу надбавку на підставі постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 у розмірі 2000 грн.
Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у цій справі отримав 08.11.2023, відзиву на позов не подав, позовних вимог не спростував. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. Суд на підставі частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд з'ясував зміст заяв позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
В період з 01.01.2018 позивачу виплачувалася пенсія, обчислена із врахуванням основних складових грошового забезпечення, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) та від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).
З 01.07.2021 ГУ ПФУ у Львівській області призначило позивачу щомісячну доплату відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021.
Рішенням у справі №380/9611/23 від 08.06.2023, котре набрало законної сили, суд зобов'язав ГУ ПФУ у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 21.03.2023 № 864 про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення суду у справі №380/9611/23 від 08.06.2023 ГУ ПФУ у Львівській області з 01.10.2023 провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
При визначенні розміру пенсійної виплати при проведенні описаного перерахунку пенсії ГУ ПФУ у Львівській області: - не враховувало доплату на підставі Постанови №713 при розрахунку суми, що підлягала виплаті після перерахунку пенсії з липня 2021 по дату проведення перерахунку, тобто розмір перерахованої за цей період пенсії не включав доплати на підставі Постанови №713; - з 01.10.2023 почало виплачувати перераховану пенсію, розмір якої не включав доплати до пенсії на підставі Постанови №713.
При прийнятті рішення у цій справі суд керується такими мотивами:
Позивач отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ, така призначена до 01.03.2018. У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №103 та набранням чинності з 01.03.2018 Постанови № 704 було проведено так званий «масовий» перерахунок пенсій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, в т.ч. і позивачу. На підставі пункту 1 Постанови №103 цей перерахунок пенсії проводився з 01.01.2018 з урахуванням лише з трьох складових грошового забезпечення за відповідною/прирівняною посадою, що були визначені на підставі Постанови №704 станом на 1 березня 2018 р.: окладу за посадою, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років).
З 01.07.2021 позивачу як особі, котрій пенсія за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ призначена до 01.03.2018, призначена доплата до пенсії в сумі 2000 грн. на підставі норми абзацу першого пункту 1 Постанови Кабінет Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713).
В вересні 2023 року ГУ ПФУ перерахувало розмір пенсії позивача за період з 01.04.2019, при цьому для визначення її розміру враховувало відомості про розмір грошового забезпечення за відповідною/прирівняною посадою позивача на підставі Постанови №704 станом на 05.03.2019, при цьому враховувалися усі, - як основні, так і додаткові види грошового забезпечення, - і це суттєво збільшило розмір розрахункової величини для визначення основного розміру пенсії. Внаслідок використання при цьому перерахунку пенсії позивача розміру грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 05.03.2019 та усіх його складових розмір пенсійної виплати позивача зріс більше ніж на 2000 грн. Описаний перерахунок пенсії ГУ ПФУ провело на виконання рішення суду у справі №380/9166/23, оскільки відмовлялося провести такий перерахунок добровільно за заявою позивача. Внаслідок проведеного перерахунку ГУ ПФУ у Львівській області з 01.10.2023 розпочало виплату позивачу перерахованої пенсії, водночас припинило виплату доплати до пенсії, призначеної з 01.07.2021 на підставі Постанови № 713. Такі дії ГУ ПФУ обґрунтовує тим, що в процесі описаного вище перерахунку основний розмір пенсії позивача перевищує 2000 грн.
Спір у цій справі стосується застосування норми абзацу третього пункту 1 Постанови №713 такого змісту: «Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру». Буквальне тлумачення норми абзацу третього пункту 1 Постанови №713, що сформульована чітко та недвозначно, дозволяє зробити такі висновки щодо її застосування: 1) дія цієї норми поширюється на коло осіб, що відповідають таким ознакам: - отримують пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, а розмір їх пенсії визначений відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018р. (тобто внаслідок «масового» перерахунку призначених на підставі Закону №2262-ХІІ пенсій, що був проведений в квітні-травні 2018 року на виконання Постанови №103); - отримують призначену з 01.07.2021 доплату до пенсії на підставі положень пункту 1 Постанови №713; 2)підставою для застосування цієї норми є здійснення перегляду (перерахунку) цим особам згаданих пенсій після 1 березня 2018 р., а єдиним винятком з цього правила - якщо перерахунок пенсії здійснено на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. №2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»; 3) наслідком застосування цієї норми є припинення виплати переліченим особам щомісячної доплати, встановленої абзацами першим і другим пункту 1 Постанови №713 та призначеної їм з 01.07.2021: - якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) досягала/перевищила 2000 гривень, - в повному обсязі; - якщо розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень, - в частині. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим пункту 1 Постанови №713 встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Наведене буквальне тлумачення абзацу третього пункту 1 Постанови №713 при оцінці фактичних обставин цієї справи дозволяє зробити висновок, що відповідач правомірно припинив виплату позивачу щомісячної доплати на підставі Постанови №713, оскільки: - внаслідок проведеного після 01.03.2018 перерахунку пенсії її основний розмір зріс більше ніж на 2000 грн.; - перерахунок проведено не у зв'язку із виконанням Закону України від 24 березня 2022 р. №2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника», а у зв'язку із суттєвим збільшенням з 05.03.2019 (порівняно з 01.03.2018) розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється основний розмір пенсії.
Разом з тим, розглядаючи аналогічний за фактичними обставинами спір за позовом отримувача пенсії за вислугу років до ГУ ПФУ, Верховний Суд в постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 сформував інші висновки щодо вибору та застосування норм права до спірних правовідносин: « 48. Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 06.01.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018». Отже, Верховний Суд, здійснюючи тлумачення абзацу третього пункту 1 Постанови №713, фактично виснував, що окрім наведеного безпосередньо в тексті цієї норми винятку [«крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. №2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»] існує ще один вид перерахунку пенсії, який проводиться після 01.03.2018 та збільшує її розмір, проте не призводить до припинення виплати 2000 грн. доплати до пенсії на підставі пункту 1 Постанови №713, а саме - перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, оскільки такий не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Для суду залишається незрозумілим спосіб тлумачення, що має наслідком висновок щодо застосування норми права, наведений в пункті 46 постанови Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22. Суд вважає, що наведені Верховним Судом міркування дозволяють зробити прямо протилежний за змістом висновок, оскільки досліджений касаційним судом перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду: - був проведений з 01.12.2019 (після 01.03.2018); - з використанням відомостей про грошове забезпечення за прирівняною посадою станом на листопад 2019 року; - грошове забезпечення станом на листопад 2019 було істотно більшим за розмір грошового забезпечення заявника станом на 01.01.2016, з якого було визначено розмір його пенсії на підставі пункту 3 Постанови №103. Разом з тим, описаний вище правовий висновок Верховного Суду продубльовано в хронологічно пізніше прийнятих постановах касаційного суду №600/870/22-а від 02.03.2023, № 140/10795/21 від 26.04.2023, тому такий підхід до правозастосування слід визнати усталеним.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому суд, керуючись наведеними нормами процесуального закону, застосовує норми абзацу третього пункту 1 Постанови №713 відповідно до висновків Верховного Суду. Як наслідок такого правозастосування позовні вимоги ОСОБА_1 . слід задовольнити повністю.
На підставі ст.ст. 9, 245 КАС України при формулюванні резолютивної частини рішення суд обирає спосіб захисту прав, свобод, інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. З огляду на рішення суду про задоволення позову ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в сумі 858,88 грн. стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн. Позивач надав суду такі докази понесення витрат на професійну правничу допомогу: договір про надання правової допомоги №160 від 03.03.2023, ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 у Львівському окружному адміністративному суді на підставі зазначеного договору адвокатом Ревером С.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Ревер С.В. ЛВ №000876 від 21.02.2018, акт виконаних робіт від 01.11.2023, платіжна інструкція №@2PL806376 від 01.11.2023 на загальну суму 5000 грн.
Оцінюючи клопотання позивача про відшкодування судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд виходить із таких міркувань:
приписами частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Разом із тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом пропорційності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд проаналізував звіт адвоката (акт виконаних робіт) про час, оплачений позивачем (надання консультацій та узгодження позиції - 0,5 год.; написання заяви про перерахунок пенсії - 0,5 год.; - пошук в Єдиному державному реєстрі судових рішень, практики в аналогічній категорії справ, опрацювання нормативно-правових актів з приводу пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби - 1 год.; - складання та оформлення позовної заяви 3 год., вартість послуг адвоката (одна година - 1000 грн.).
Оцінюючи характер наданої АО «Мицик, Кравчук і Партнери» правової допомоги відповідно до згаданого акту виконаних робіт суд зазначає, що надання такої правової допомоги як підготовка адвокатом та надсилання заяви до ГУ ПФУ у Львівській області не пов'язано з розглядом цієї справи. Суд враховує, що ця справа є незначної складності, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, є шаблонною, правові висновки висловлено Верховним Судом задовго до подання позову. З огляду на це, пошук та аналіз судової практики по суті зводиться до дублювання висновків Верховного Суду про релевантні норми права аналіз та спосіб їх застосування. Суд вважає, що аналіз рішення Верховного Суду, а також підготовка та написання кваліфікованим адвокатом позову у типовій справі не потребує заявленого часу.
Суд враховує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Суд вважає, що покладені на відповідача судові витрати повинні бути співмірними з сумою коштів, що підлягають сплаті в якості судового збору за розгляд цього спору професійним суддею. Підсумовуючи свої міркування суд вважає справедливим відшкодування позивачу його судових витрат на правничу допомогу у сумі 1073,60 грн., тобто в розмірі суми судового збору, що підлягає сплаті за розгляд адміністративним судом позовних вимог немайнового характеру.
Відповідно до встановлених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.19-20,22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неврахування доплати в сумі 2000 грн. на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» при перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея,10, м. Львів; код ЄДРПОУ 13814885) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.10.2023 з урахуванням при обчисленні її розміру 2000 грн. доплати на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та виплатити перераховану пенсію (з врахуванням раніше виплачених сум).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 88 коп. та 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович