ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року м. Житомир справа № 240/21166/23
категорія 102000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка виступає в інтересах неповнолітнього сина: ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Попільнянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 , яка виступає в інтересах неповнолітнього сина: ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить:
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області вести облік ОСОБА_2 за прізвищем, іменем, по батькові та роком народження, без використання засобів ЄДДР, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ;
- визнати протиправною відмову Попільнянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області у видачі ОСОБА_2 у зв'язку із досягненням ним 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ;
- зобов'язати Попільнянський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 у зв'язку із досягненням ним 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.
В обґрунтування позову вказує, що неповнолітній ОСОБА_2 звернувся до Попільнянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки, що передбачена Положенням про паспорт громадянина України, яке затверджено Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N2503-ХП, однак отримав відмову, оформлену листом, у видачі паспорту громадянина України вказаного зразка. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач в інтересах дитини, звернулася до суду.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Управлінням Державної міграційної служби України в Житомирській області та Попільнянським районним відділом Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області подано до суду відзив на адміністративний позов, з проханням відмовити позивачу у задоволенні позову. У відзиві зазначено, що письмові звернення від позивача надходили у вигляді заяви вільної форми про видачу паспорта у вигляді книжечки. Жодна з відповідей УДМС не містить відмови позивачу в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Попільнянським районним відділом Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області за результатами розгляду заяви позивачу була надана відповідь в порядку Закону України "Про звернення громадян" із роз'ясненням процедури оформлення паспорта громадянина України. Стверджує, що позивачам мотивовано роз'яснено порядок оформлення паспорта громадянина України відповідно до норм законодавства, за умови його категоричного не надання згоди на збір і обробку персональних даних, та запропоновано його здійснити.
Позивач до суду направив відповідь на відзив.
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено з матеріалів справи, що ОСОБА_2 звернувся до Попільнянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою від 17.06.2023 у якій просить видати паспорт у формі книжечки у зв'язку із досягненням 16-річного віку, форма якого передбачена Положенням про паспорт громадянина України, яке затверджене Постановою ВРУ №2503 від 26.06.1992. До вказаної заяви було додано заяву за зразком, наведеним у додатку 1 до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС №456 від 06.06.2019, копію свідоцтва про народження, копію паспорта матері та батька, витяг з реєстру територіальної громади та дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см.
За результати розгляду заяви, відповідач листом від 14.07.2023 повідомив про те, що заява подана в порядку статті 3 Закону України "Про звернення громадян" та розглянута відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про звернення громадян". Документування паспортом громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року здійснюється на підставі Тимчасового порядку, яким визначено порядок подання документів, їх розгляд і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі щодо якої прийнято рішення суду. Зазначено, що з огляду на подання не в повному обсязі документів та інформації, необхідної для оформлення й видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, згідно із підпунктом 5 пункту 1 Розділу ІХ Тимчасового порядку, у Попільнянського відділу відсутні підстави для оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року.
Вважаючи такі дії протиправними, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III (далі - Закон № 2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно із пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.
Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Водночас, Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно зі статтею 13 Закону № 5492-VI, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.
Відповідно до частин 2, 4, 6 статті 14 Закону № 5492-VI, документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.
Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.
Відповідно до частини сьомої статті 16 Закону № 5492-VI уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Зі змісту вищенаведеної норми встановлено, що законодавець передбачив вичерпний перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа. Водночас вказаним Законом не передбачено визначення поняття "документ".
Разом з цим, відповідно до статті 21 Закону № 5492-VI паспортом громадянина України є документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Відтак, відповідач у своєму листі на звернення позивача зобов'язаний був вказати одну з вище перерахованих підстав для відмови у оформленні паспорта у формі книжечки, оскільки паспорт громадянина України в розумінні статті 21 вказаного Закону є документом.
Як зазначено вище, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено два рівнозначних альтернативних варіанта оформлення документа, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, а саме: паспорт у вигляді паспортної книжечки або паспортна картка.
З даного приводу суд зазначає, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" також передбачено можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки, а тому не вбачається відсутності у відповідача можливості видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки.
Спір у цій справі виник у зв'язку з відмовою відповідача видати паспорт громадянина України у вигляді (формі) книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII.
З огляду на суб'єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову (зокрема, щодо відмови позивача від обробки персональних даних її неповнолітньої доньки), а також правове регулювання спірних відносин, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).
Так, 19 вересня 2018 року Великою Палатою Верховним Судом ухвалено рішення у зразковій справі № 806/3265/17.
Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи вказане рішення, зазначила, що ознаками типової справи є:
позивач - фізична особа, який територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;
відповідач територіальні органи ДМС України;
предмет спору вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно із п. 21 ст. 4 КАС України типові адміністративні справи адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявленого аналогічні вимоги.
Таким чином, враховуючи предмет спору у цій справі та предмет спору у справі, яку розглянуто Верховним Судом як зразкову, суд дійшов висновку про те, що вказана справа є типовою справою по відношенню до справи №806/3265/17-а.
Отже, правові висновки Верховного Суду, які зроблені під час розгляду справи №806/3265/17-а, підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи.
У зазначеному рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.
На переконання Великої Палати Верховного Суду це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було "встановлене законом"), не є "необхідним у демократичному суспільстві". Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID - картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і таке втручання є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Як вже встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу паспорта зразка 1994 року, у якій зазначено про бажання отримати паспорт у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року. Відтак, з поданої заяви чітко встановлено волевиявлення особи на видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року.
Окрім того суд враховує, що у листі від 14.07.2023 підставою для відмови у видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідач не вказував недотримання форми заяви про видачу паспорта громадянина України або щодо звернення неналежною особою.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відмова відповідача видати позивачу паспорт громадянина України, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, є неправомірною, а належним способом захисту порушеного права - зобов'язання відповідача оформити та видати такий паспорт у формі паспортної книжечки.
Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
Разом з тим, позовні вимоги в частині зобов'язання Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області вести облік ОСОБА_2 за прізвищем, іменем, по батькові та роком народження, без використання засобів ЄДДР, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, не підлягають задоволенню, оскільки такі вимоги заявлені передчасно, адже в даному випадку процедура ведення паспортного обліку ще не здійснюється, а спір між сторонами виник виключно щодо першої видачі позивачу по досягненню ним шістнадцятирічного віку паспорта громадянина України саме у формі паспортної книжечки.
Відтак суд зауважує, що позивні вимоги в цій частині спрямовані на захист майбутніх прав позивача, правовідносини з приводу яких ще не настали, що не відповідає завданню адміністративного судочинства стосовно захисту саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах (а не можливого порушення такого права у майбутньому).
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина: ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 , яка виступає в інтересах неповнолітнього сина: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 . Серія та номер паспорта: НОМЕР_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (вул. Чуднівська, 105,Житомир,10005. РНОКПП/ЄДРПОУ: 37808497), Попільнянського відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (вул. Фомічова, буд.6,Попільня,Житомирський район, Житомирська область. РНОКПП/ЄДРПОУ: 37808497) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Попільнянського відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області щодо відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.
Зобов'язати Попільнянський відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Липа