Україна
Донецький окружний адміністративний суд
УХВАЛА
про відмову в ухваленні додаткового рішення
19 грудня 2023 року Справа №200/5000/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б. , розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача Біленка Є.Л. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задоволений. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших додаткових виплат за періоди з 29.01.2020 по 08.02.2023 із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошове забезпечення та інші додаткові виплати за період з 29.01.2020 по 08.02.2023 із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
11 грудня 2023 року на адресу суду надійшла заява представника позивача - Біленка Є.Л. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу.
Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області надало до суду відзив на заяву представника позивача , в якому представником зазначено, що витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України. Представник зазначила, що з Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 09/08-02 від 09.08.2023 вбачається, що він укладений між позивачем та представником позивача, однак наданий розрахунок розміру винагороди виписано співробітницею представника позивача, Юлією Ковтунець, яка не приймала участі у справі та не надавала послуги з правової допомоги позивачу.
У зв'язку з наведеним представниця відповідача просила суд відмовити у задоволенні заяви щодо стягнення витрат на правничу допомогу в повному обсязі.
Вирішуючи питання про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятоїстатті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено наступне.
09.08.2023 між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) №09/08-02.
08.12.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписали акт приймання-передачі наданих послуг до Додаткової угоди №3 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №09/08-02 від 09.08.2023, та 08.12.2023 виставлено рахунок на сплату послуг.
Згідно наданих до суду копій документів: договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №09/08-02 від 09.08.2023; додаткової угоди №3 від 09.08.2023 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №09/08-02 від 09.08.2023; акту приймання-передачі наданих послуг від 08.12.2023 до Додаткової угоди №3 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №09/08-02 від 09.08.2023; додатку №1 «Розрахунок розміру винагороди» до Акту приймання-передачі наданих послуг від 08.12.2023; рахунку на оплату від 08.12.2023 №08/12-01, розмір понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу має складати 12 945, 00 грн.
Доказів сплати наведеної суми позивачем до суду не надано.
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, відповідно до статті 1 якого, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частина третя статті 4 зазначеного Закону).
Відповідно до статті 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати лише на правничу допомогу адвоката, і така допомога клієнту має надаватися адвокатом (адвокатами), з яким у нього укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об'єднанням.
Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного суду від 31.05.2023 у справі № 757/13974/21, від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.
Доказів того, що ОСОБА_2 є адвокатом суду не надано, а судом такі обставини також не встановлені.
З огляду на викладене, оскільки представник позивача - Біленко Є.Л. не є адвокатом, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви останнього про відшкодування судових витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 4, 13, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"ст.ст. 132, 139, 248, 252, 255, 295 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача Біленка Є.Л. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії про відшкодування судових витрат на правничу допомогу.
Ухвала складена та підписана 19 грудня 2023 року.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, відповідно до статті 295 КАС України.
Згідно приписів статті 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.Б. Христофоров