ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
19 грудня 2023 рокуСправа №160/24101/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні клопотання Павлоградської окружної прокуратури про розгляд справи №160/24101/23 за правилами загального позовного провадження,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Павлоградської окружної прокуратури до відповідача 1: Державної служби геології та надр України, відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСТОК 6”, в якій прокуратура просила суд:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 04.07.2018 № 227 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК 6» (код ЄДРПОУ 34228724).
2. Визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на використання надрами від 10.12.2018 р. № 6303, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК 6» (код ЄДРПОУ 34228724) для видобування мінеральних природних столових вод для промислового фасування як мінеральна природна столова вода під назвою «Аква Натурале» на території Межирічського родовища.
Ухвалою від 09.10.2023 клопотання Павлоградської окружної прокуратури про поновлення строку звернення до суду задоволено, поновлено строк звернення до суду та відкрито провадження в даній адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.
24.10.2023 від Державної служби геології та надр України надійшов відзив на позов.
30.10.2023 прокурор надав відповідь на відзив Державної служби геології та надр України.
15.11.2023 року ТОВ "ВОСТОК-6" подало до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
До суду від Павлоградської окружної прокуратури надійшло клопотання про розгляд справи №160/24101/23 за правилами загального позовного провадження, яке обґрунтоване тим, що питання охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів становить значний суспільний інтерес. З огляду на положення ч. 6 ст. 12 КАС України, ураховуючи складність справи, обсяг та характер доказів, що підлягають дослідженню, значення справи для сторін, розгляд у спрощеному позовному провадженні не буде сприяти повному і всебічному з'ясуванню обставин, що входять до предмету доказування. Крім цього, позиція суду у вказаній справі має вагоме значення для формування судової практики щодо реалізації прокуратурою конституційних функцій представництва.
24.11.2023 року від прокуратури до суду надійшли заперечення на заяву ТОВ "ВОСТОК-6" про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 08.12.2023 року позовну заяву Павлоградської окружної прокуратури до відповідача 1: Державної служби геології та надр України, відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСТОК 6” про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування спеціального дозволу було залишено без руху.
Ухвалою суду від 14.12.2023 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву Павлоградської окружної прокуратури.
Виключено з кола відповідачів у справі № 160/24101/23 - Товариство з обмеженою відповідальністю “ВОСТОК 6”.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “ВОСТОК 6”.
Продовжено розгляд справи №160/24101/23 за позовною заявою Павлоградської окружної прокуратури до Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСТОК 6” про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування спеціального дозволу.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Розглянувши клопотання Павлоградської окружної прокуратури про розгляд справи №160/24101/23 за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Частинами 1-3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального чи спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно із ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Приписами ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу, що спір, який розглядається, не входить до переліку, наведеного в ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заявлене клопотання не містить жодних обґрунтувань щодо наявності обставин неможливості розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Крім того, у зв'язку із оголошенням воєнного стану в Україні та відсутністю бомбосховища у приміщенні суду, суд не має можливості забезпечити безпеку життя і здоров'я учасників процесу безпосередньо у судовому засіданні.
Суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі “Ахеn v. Germany”, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року “Varela Assalino contre le Portugal”, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що відповідно до статей 44, 47, 51, 162 Кодексу адміністративного судочинства України учсники справи наділені правом на подачу доказів та пояснень по справі у письмовому вигляді, про що роз'яснено в ухвалі про відкриття провадження у справі, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь-яких інших достатніх підстав, з яких вбачається необхідність проведення підготовчого засідання, а вподальшому судового засідання за участі представників сторін прокуратурою не наведено та не доведено, як і не доведено наявність значного суспільного інтересу щодо результатів розгляду та вирішення справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про розгляд справи №160/24101/23 за правилами загального позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 12, 166, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання Павлоградської окружної прокуратури про розгляд справи №160/24101/23 за правилами загального позовного провадження,- відмовити.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Неклеса