ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
19 грудня 2023 року Справа №160/20847/23
Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
18 серпня 2023 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.12.2020 р. по 28.07.2023 р. включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.12.2020 р. по 28.07.2023 р. у сумі 183 510, 34 грн. включно, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 р. вказана позовна заява була залишена без руху та встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати належні докази надсилання іншим учасникам справи копій позовної заяви та всіх доданих до неї документів.
На виконання ухвали суду від 12.09.2023 р., позивачем 19.09.2023 р. усунуто означені недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
26 жовтня 2023 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив.
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені в позовній заяві, дійшов висновку, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених ст.160, 161 КАС України, а тому її належить залишити без руху, з огляду на таке.
Так, відповідно до ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 01.01.2023 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2684,00 грн.
Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, встановлено ставку судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1073,60 грн.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
При цьому суд враховує висновок щодо застосування норм права, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 р. у справі № 755/12623/19, згідно з яким середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статтею 117 КЗпП України мають різну правову природу.
Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.
Середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв'язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред'явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є вимогами про стягнення заробітної плати, тому за їх подання позивач повинен сплатити судовий збір.
Суд звертає увагу, що позивач заявив вимоги майнового характеру, а отже йому необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1835, 10 грн. (183 510, 34 грн.*1% )
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1835, 10 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:
- надати оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 1835,10 грн. за такими банківськими реквізитами: отримувач ГУК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253; рахунок UA368999980313141206084004632 ; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; код бюджетної класифікації доходів 22030101.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Савченко