ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/21861/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області №032350004879 від 17.07.2023 року про відмову в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до вимог п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зобов'зання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі десяти пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зарахувавши періоди роботи з 02.01.1981 року по 30.09.1996 року до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пунктів “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 10.05.2019 отримує пенсію за віком, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 31.05.2023, 20.06.2023 та 12.07.2023 позивач зверталася до відповідача з заявою про нарахування та виплату передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону грошової допомоги в розмірі 10 (десяти) місячних пенсій станом на день її призначення, проте, відповідачі листами від 02.06.2023 №0300-0304-8/30390, від 06.07.2023 №22693-22120/Ш-02/8-0300/23 та від 25.07.2023 №0300-0210-8/42736, з яким також отримано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 17.07.2023 №032350004879, яким відмовлено позивачу у призначенні та виплаті одноразової допомоги, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового медичного стажу, зокрема, позивачу не зараховано до страхового медичного стажу період роботи на посаді фармацевта аптеки №117 аптечного управління Волинського облвиконкому з 02.01.1981 по 30.09.1996, оскільки у ГУ ПФУ відсутня інформація щодо приналежності аптеки №117 до закладів та установ державної та комунальної власності.
Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №032350004879 від 17.07.2023 протиправним та таким, що порушує її права, як пенсіонера та особи, яка має спеціальний медичний стаж роботи, на отримання передбаченої одноразової грошової допомоги при призначенні пенсії, у зв'язку із чим просить визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій протиправними та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплатити грошову допомогу відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачі у ідентичних відзивах на позовну заяву щодо заявлених позовних вимог заперечили у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного страхового медичного стажу, який становить за даними пенсійної справи 22 роки 09 місяців 29 днів, зокрема, позивачу не зараховано до страхового медичного стажу період роботи на посаді фармацевта аптеки №117 аптечного управління Волинського облвиконкому з 02.01.1981 по 30.09.1996, оскільки у ГУ ПФУ відсутня інформація щодо приналежності аптеки №117 до закладів та установ державної та комунальної власності.
З огляду на вказане, підстав для виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, відповідно до п.7-І розділу XV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, немає.
Просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 від 14.09.1977, позивач працювала:
з 10.10.1980 по 01.01.1981 - фармацевт аптеки Волинської обласної лікарні;
з 02.01.1981 по 30.09.1996 - фармацевт аптеки №117 аптечного управління Волинського облвиконкому;
з 01.10.1996 по даний час - фармацевт аптеки Волинської обласної клінічної лікарні.
ОСОБА_1 з 10.05.2019 отримує пенсію за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, що не заперечується сторонами.
31.05.2023 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням страхового медичного стажу та виплатою одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.
ГУ ПФ України у Волинській області листом від 02.06.2023 №0300-0304-8/30390 проінформував заявницю про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії та призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Із змісту даного листа стало відомо, що пенсійним органом не зараховано до страхового стажу, яких дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, період роботи позивача на посаді фармацевта аптеки №117 аптечного управління Волинського облвиконкому, оскільки у ГУ ПФ України у Волинській області відсутня інформація щодо приналежності аптеки №117 до закладів та установ державної та комунальної форми власності.
20.06.2023 позивач повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії та виплатою одноразової грошової допомоги, додавши до неї оригінали і копії документів на підтвердження медичного стажу, зокрема: оригінал довідки КП “Волинська обласна клінічна лікарня” від 10.04.2023 №1.6/878, довідки КП “Волинська обласна клінічна лікарня” від 10.04.2023 №1.6/879, копію наказу від 28.10.1980 №371/1-6/125 “Про організацію госпрозрахункової аптеки при обласній лікарні”, копію паспорту аптеки №117 м. Луцька, копію видатків на утримання лікарняної госпрозрахункової аптеки №117 м. Луцька на 1981 рік, копію опису №3 справ постійного зберігання фонд Р-421 Державного архіву Волинської області.
Листом від 06.07.2023 №22693-22120/111-02/8-0300/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило позивача, що листом управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 02.06.2023 року №0300-0304-8/30390 їй надано відповідь по суті заявленого питання.
12.07.2023 через сервісний центр (відділ обслуговування громадян) ГУ ПФ України у Волинській області позивачем повторно подана заява про перерахунок пенсії в частині допризначення одноразової грошової допомоги.
25.07.2023 у відділі обслуговування громадян №7 (сервісний центр) ГУ ПФ України у Волинській області позивачем було отримано лист Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 25.07.2023 №0300-0210-8/42736 та рішення управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФ України в Полтавській області №032350004879 від 17.07.2023 яким заявниці відмовлено у нарахування одноразової грошової допомоги, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового медичного стажу.
Не погодившись із вказаними діями суб'єкта владних повноважень, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Спірні відносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Законом України Про пенсійне забезпечення.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі - Закон №1058-IV) визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до пункту 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, працювали у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Згідно із п. “е” ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах:
- лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужбі, Держпраці, Держпродспоживслужбі та територіальних органах Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно - епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.
- провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборантів в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, в контрольно-аналітичних лабораторіях у аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях.
- лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у Медико-соціальні експертних комісіях, бюро судово-медичної експертизи.
Відповідно до положень ст.ст. 4, 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я №2802-ХІІ, закладом охорони здоров'я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення. Безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я. Заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами, організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих працівників.
Статтею 16 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров'я визначено заклади охорони здоров'я, до яких відносяться, зокрема і аптечні заклади.
Відповідно до пункту 3 Наказу Міністерства охорони здоров'я №385 від 28.10.2002 року “Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я”, до фармацевтичних (аптечних) закладів відносяться: аптека, аптечна база (склад), база (склад) медичної техніки, база спеціального медичного постачання (центральна, республіканська, обласна), контрольно-аналітична лабораторія, лабораторія з аналізу якості лікарських засобів, магазин (медичної техніки, медичної оптики).
Згідно п.2 примітки до Переліку №909, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком дає право на пенсію за вислугу років, незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Аналізуючи наведені законодавчі норми та нормативні акти, з'ясовано, що до закладів охорони здоров'я віднесені лікарняні заклади, аптечні бази (склади), бази (склади) медичної техніки, а до посад, які надають право на пільгову пенсію віднесені посада, зокрема, провізори, фармацевти (незалежно від найменування посад).
Відтак, підставою для нарахування грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV є робота серед іншого на посаді фармацевта у закладі, віднесеному до закладів охорони здоров'я, при наявності спеціального стажу в контексті даної спірної ситуації не менше 30 років.
З матеріалів справи вбачається, що при призначенні пенсії за віком грошова допомога відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV не була виплачена позивачу у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу в закладах освіти на відповідних посадах, який, на думку відповідача, становить 22 роки 09 місяців 29 днів при необхідних 30 років.
Однак, з наявної в матеріалах справи трудової книжки ОСОБА_1 від 14.09.1977 вбачається, що позивач має понад 40 років трудового стажу, зокрема, понад 30 років спеціального стажу роботи у відповідних закладах охорони здоров'я на посаді фармацевта.
Враховуючи вищенаведене й оскільки позивач, зокрема, з 02.01.1981 по 30.09.1996 працювала фармацевтом аптеки №117 аптечного управління Волинського облвиконкому, що входить до переліку установ, як заклад охорони здоров'я, а посада фармацевта до спеціальностей, які передбачені Переліком №909, позивач має право на зарахування стажу роботи за період з 02.01.1981 по 30.09.1996 до спеціального стажу за вислугу років, а відтак, остання має право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відмова відповідача у зарахуванні позивачу періоду роботи: з 02.01.1981 по 30.09.1996 - фармацевт аптеки №117 аптечного управління Волинського облвиконкому до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплату - є протиправною.
Враховуючи наведене, позивач має право на призначення та виплату грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області №032350004879 від 17.07.2023 року про відмову в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до вимог п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі десяти пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зарахувавши періоди роботи з 02.01.1981 року по 30.09.1996 року до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пунктів “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1073,60 грн, який був сплачений квитанцією від 04.08.2023.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області №032350004879 від 17.07.2023 року про відмову в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до вимог п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі десяти пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зарахувавши періоди роботи з 02.01.1981 року по 30.09.1996 року до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пунктів “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22в, код ЄДРПОУ 13358826).
Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (36000, Полтавська область, м. Полтави, вул. Соборності, 66, код ЄДРПОУ 13967927).
Суддя Ю.Ю. Сорока