УХВАЛА
про відкриття провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
19 грудня 2023 р. Справа № 120/16562/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, розглянувши матеріали:
за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), від імені та в інтересах якої діє адвокат Дмитрик Сергій Володимирович (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_2 )
до військової частини НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321819, місцезнаходження: АДРЕСА_3 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
01.11.2023 поштою до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Дмитрика С.В., подана від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України.
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022, в розрахунку до 100000 грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Ухвалою суду від 06.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст.ст. 160-161 КАС України. Судом встановлено, що позовну заяву (у паперовій формі) від імені позивача подано адвокатом Дмитриком С.В., однак при цьому у позовній заяві не зазначено інформації про наявність в адвоката електронного кабінету, тобто не підтверджено факту обов'язкової реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Крім того, з урахуванням процесуальних строків, визначених пунктом першим глави XIX "Прикінцевих положень" КЗпП України, позивач повинен був звернутися до суду за захистом своїх прав у тримісячний строк з дня завершення дії карантину, тобто до 30.09.2023. Відтак позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом письмового підтвердження адвокатом факту реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або, у разі його відсутності, шляхом реєстрації такого електронного кабінету відповідно до статті 18 КАС України з наступним письмовим повідомленням суду про цей факт (або подання до суду обґрунтованої письмової заяви про те, що реєстрація електронного кабінету суперечить релігійним переконанням адвоката) та подання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
15.12.2023 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано заяву про підтвердження наявності в представника електронного кабінету.
Крім того, представником подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка обґрунтовується тим, що позивач з перших днів повномасштабної війни став на захист України. Спершу він проходив військову службу у відповідача, а згодом був переведений до військової частини НОМЕР_4 , в якій продовжує проходити військову службу, що підтверджується відповідною довідкою. Відтак, враховуючи постійне перебування на військовій службі, представникч просить суд поновити пропущений строк звернення до суду з цим позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у редакції, що була чинною до 19.07.2022, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто до 19.07.2022 строк звернення до суду з позовом про стягнення належної працівникові заробітної плати та інших пов'язаних з нею компенсаційних виплат не був обмежений будь-якими строками.
Втім, 19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ, яким внесені зміни до законодавства про працю.
Серед іншого вказаним законом частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені у такій редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті;
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін, частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України встановлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.222 по 25.06.2022 в розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Тому, встановлюючи момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, суд враховує, що вищезазначена спірна винагорода є щомісячним періодичним платежем та виплачується військовослужбовцю одночасно з виплатою грошового забезпечення за відповідний місяць. Звідси випливає, що про порушення свого права на отримання такої додаткової винагороди позивач повинен був дізнатися при отриманні грошового забезпечення за відповідний місяць (не пізніше останнього числа кожного місяця, в якому така винагорода мала бути виплачена) не у повному обсязі.
Отже, відлік тримісячного строку на звернення позивача до суду з вимогою щодо виплати щомісячної додаткової винагороди слід обраховувати з першого числа місяця, наступного за тим, в якому така винагорода мала бути виплачена.
Разом з тим суд бере до уваги, що відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30.06.2023.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Водночас необхідно врахувати, що позивач не міг передбачити наперед дату, з якої строк дії карантину завершиться, адже постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023. Тобто у позивача з об'єктивно була відсутня можливість звернення до суду з цим позовом в межах дії карантину.
Відтак, на переконання суду, позивач мав право звернутися до суду за захистом своїх прав, з урахуванням процесуальних строків, визначених пунктом першим глави XIX "Прикінцевих положень" КЗпП України, у тримісячний строк з дня завершення дії карантину, тобто до 30.09.2023.
При цьому позовна заява подана до Вінницького окружного адміністративного суду 20.10.2023 (згідно штампу на поштовому конверті), що вказує на недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Визначаючись щодо поважності наведених заявником причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує, що поновлення строку, пропущеного з поважних причин, є гарантією захисту для осіб, а також єдиною можливістю відновити порушені права та інтереси. Відтак відмова у поновленні строку звернення до суду можлива лише у виняткових випадках та коли особа не скористалася своїм правом на звернення до суду з причин, що є очевидно не поважними. Інакше це не відповідатиме основну завданню адміністративного судочинства, передбаченому ч. 1 ст. 2 КАС України.
Суд бере до уваги, що у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і безперервно діє донині.
Правовий режим воєнного стану визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі Закон № 389-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 389-VIII воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.
Тобто, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на неможливість вчасного звернення до суду, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
На сьогодні Верховним Судом сформовано правову позицію, згідно з якою введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22, постанови Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 620/7233/21, від 24.10.2022 у справі №160/175/22 та від 22.09.2022 по справі № 140/13772/21).
Судом встановлено, що позивач був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_5 позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 та приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумських областей з 07.04.2022 по 25.06.2022. Крім того, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 від 07.04.2023 № 330 позивач проходить військову службу в 15 мобільному прикордонному загоні ДПС України (військової частини НОМЕР_4 ) з 13.02.2023 по теперішній час.
Суд вважає, що під час застосування процесуальних норм потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак, з урахуванням активної поведінки позивача, спрямованої на захист свого порушеного права у встановлені законодавством строки, перебування позивача на військовій службі в умовах воєнного стану, суд доходить висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Отже, заявлене клопотання про поновлення строку звернення до суду належить задовольнити.
Після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України та підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду. Від сплати судового збору позивач звільнений на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки за своєю юридичною природою заявлені позовні вимоги стосуються нарахування та виплати частини заробітної плати.
Відтак позовну заяву ОСОБА_1 належить прийняти до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.
Визначаючись щодо того, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) розглядати справу, суд враховує положення ч. 2 ст. 257 КАС України, згідно з якими за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа не належить до тих справ, які можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження, а також зважаючи на те, що прийняття законного і обґрунтованого рішення по суті спору не потребує заслуховування усних пояснень учасників справи в судовому засіданні, суд доходить висновку про можливість розгляду та вирішення цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та інших учасників справи (у письмовому провадженні).
Крім того, як зазначено у позовній заяві, позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях Чернігівської та Сумської областей у складі військової частини НОМЕР_5 .
Пунктом 4 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №164-АГ від 31.03.2022 року "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168" визначено, що начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби України, до яких відряджені військовослужбовці інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повинні повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць у формі списку, передбаченого додатком 2 до Наказу № 164-АГ.
Оскільки військова частина НОМЕР_5 , в якій позивач перебував у службовому відрядженні, безпосередньо бере участь у правовідносинах щодо виплати йому грошового забезпечення у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, що полягає в інформуванні у встановленому порядку та строк військову частину, де позивач проходить службу, про його безпосередню участь у бойових діях або заходах, рішення у цій справі може містити висновки про характер та повноту виконання військовою частиною НОМЕР_5 обов'язків, передбачених пунктом 4 Наказу № 164-АГ.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
За правилами, визначеними ч. 5 ст. 49 КАС України, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Отже, нормами процесуального права суду надано повноваження щодо залучення до участі у справі третіх осіб, як за клопотанням учасників справи, так і з власної ініціативи суду. Таке повноваження може бути реалізоване судом, зокрема, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, якщо суд встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
Відтак, на думку суду, рішення у цій справі безпосередньо впливає на права та обов'язки військової частини НОМЕР_5 , що свідчить про необхідність її залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 171, 248, 256, 257, 260, 262, 294 КАС України, -
УХВАЛИВ:
1. Клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити та поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.
2 Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
3. Розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
4. Залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача військову частину НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ).
5. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, а в силу положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
6. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з дотриманням вимог, передбачених ст. 162 КАС України.
7. Встановити позивачу 3-денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному ст. 163 КАС України.
8. Встановити відповідачу 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку, визначеному ст. 164 КАС України.
9. Встановити третій особі 10-денний строк з дня отримання ухвали для подання пояснень щодо позову з дотриманням правил, встановлених частинами другою-четвертою статті 162 КАС України.
10. Встановити позивачу та відповідачу 3-денний строк з дня отримання пояснень третьої особи для подання відповіді на такі пояснення.
11. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Сало Павло Ігорович