ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-сс/821/610/23 Справа № 711/8814/23 Категорія: 199 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2023 року у кримінальному провадженні № 12022250000000232 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Резина, Резинського району, Молдова, українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, одруженої, маючої на утриманні 4 малолітніх дітей, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2023 року клопотання про продовження строку тримання під вартою задоволено.
Продовжено підозрюваній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 04.01.2023, включно.
Визначено заставу у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 187880 грн, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
Роз'яснено підозрюваній, що вона або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача - UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) - 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження.
У випадку внесення підозрюваною або заставодавцем застави, покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд за кордон;
-утримуватися від спілкування у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками, а також іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_7 у присутності слідчого чи прокурора.
Визначено, що вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_7 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
Роз'яснено, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст.194 КПК України.
Строк дії ухвали визначено до 04 січня 2024 року, включно.
Ухвала мотивована тим, що наявність обґрунтованої підозри, наявність ризиків у даному кримінальному проваджені, а також характеризуючі дані про особу підозрюваної, дають достатні підстави для продовження відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить дієвості даного кримінального провадження та належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_7 на даній стадії досудового розслідування та, на переконання слідчого судді, не буде порушувати баланс інтересів щодо прав особистої свободи останньої та завдань кримінального провадження.
Вирішуючи питання щодо розміру застави, слідчий суддя враховував майновий та сімейний стан підозрюваної, а саме те що підозрювана не працює, раніше несудима та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, дійшов висновку про визначення застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на неї процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, які були встановлені ухвалою слідчого судді при обранні запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 грудня 2023 року виправлено описку в ухвалі слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.11.2023 (вступна та резолютивна частина) про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Другий абзац ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.11.2023 (вступна та резолютивна частина) викладено в такій редакції:
«Продовжити підозрюваній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 04.01.2024, включно».
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 04 грудня 2023 року подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що строк дії ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.10.2023, про тримання під вартою ОСОБА_7 закінчується 02.12.2023. Відповідно строк подання клопотання про продовження строку тримання під вартою настає не пізніше 27.11.2023. У свою чергу, слідчим клопотання про продовження строків тримання під вартою подано 29.11.2023, що призвело до порушення строку встановленого ч. 1 ст. 199 КПК України на 2 дні.
Наголошує, що процесуальні дії мають виконуватись у встановлені КПК України строки, а пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді суду (ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117 КПК України).
Зазначає, що при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , клопотання слідчому судді про поновлення пропущеного строку ні слідчим, ні прокурором не подавалось.
Вважає, що слідчий суддя фактично розглянув справу без додержання приписів та з істотним порушенням вимог ст. ст. 116, 117, 197, 199 КПК України, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
З матеріалів провадження вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно.
04.10.2023 ОСОБА_7 затримана згідно ст. 208 КПК України.
05.10.2023 ОСОБА_7 повідомлена про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
06.10.2023 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваній ОСОБА_7 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02.12.2023 включно, із можливістю внесення застави в розмірі 214720 грн.
29.11.2023 постановою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_9 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022250000000232 продовжено до трьох місяців, тобто до 04.01.2024.
29 листопада 2023 року старший слідчий ВРЗЗКС слідчого управління ГУНП в Черкаській області майор поліції ОСОБА_10 звернулась до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2023 року, вказане клопотання слідчого було задоволено та продовжено строк тримання підозрюваної ОСОБА_7 під вартою до 04.01.2023 включно.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про обґрунтованість апеляційної скарги апеляційний суд зважає на те, що на підставі ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.
З вимог ст. 177 КПК України вбачається, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належно дотримані.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю долучених до клопотання доказів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Також, слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_7 під вартою, серед яких встановлено:
- необхідність розсекретити та долучити до матеріалів кримінального провадження матеріали щодо організації проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- долучити до матеріалів кримінального провадження висновки призначених, але на цей час не проведених експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а також комплексної вибухотехнічної, дактилоскопічної та молекулярно-генетичної експертизи;
- провести тимчасові доступи до документів, що перебувають у володінні ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» та ПрАТ «ВФ Україна»;
- встановити та допитати всіх свідків у цьому кримінальному провадженні;
- провести слідчі експерименти з особою, яка виступила у ролі покупця в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, а також допитати вказану особу, щодо проведених слідчих дій;
- за результатами проведення слідчих (розшукових) дій повідомити підозрюваним про зміну раніше повідомленої підозри з урахуванням матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, проведених тимчасових доступів та висновків експертиз;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України зі стороною захисту, що потребує певного часу відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування;
- виконати інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання її винуватою у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, а також з огляду на характер, суспільну небезпечність та наслідки злочину, у вчиненні якого вона підозрюється.
Зокрема, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який є тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, враховуючи, відсутність власного житла, місця роботи, існує обґрунтований ризик, що вона, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування, що вказує на ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд першої інстанції вірно встановив, що ОСОБА_7 є працездатною особою, однак не працює і офіційних доходів не має, вказане може свідчити про те, що діяльність, пов'язана з незаконним обігом психотропної речовини та наркотичних засобів, є джерелом її доходу, що вказує на те, що така її діяльність носила систематичний та цілеспрямований характер та підозрювана може продовжити свою незаконну діяльність, що свідчить про ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, у кримінальному провадженні наявні інші підозрювані, в тому числі такі, які діяли з ОСОБА_7 за попередньою змовою, а також інших осіб, причетність яких до вчинення злочинів на цей час перевіряється, існує ризик того, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі та у зв'язку з цим маючи реальну можливість спілкування з переліченими особами, матиме змогу особисто або за допомогою третіх осіб незаконно впливати на них, на їх ставлення до вчинених злочинів, що перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а також незаконно впливати на свідків.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами та даними про конкретні обставини інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, та особу підозрюваної ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Колегія суддів також вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 , дані про її особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначив останній заставу саме у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 187880 грн, що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків у випадку внесення застави.
Апеляційний суд зауважує, що розмір застави, який визначений судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, в апеляційній скарзі не оспорюються.
Щодо доводів апеляційної скарги, які зводяться до того, що слідчий із клопотанням про продовження строків тримання під вартою звернувся поза встановленими строками, слід зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 199 КПК України встановлено строк подачі прокурором, слідчим за погодженням з прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою - не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Проте, встановлений ст. 199 КПК України процесуальний строк, за своєю юридичною природою, відноситься до строку виконання обов'язку. Закінчення строку виконання обов'язку не спричиняє його припинення. Обов'язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку, крім випадків коли виконання обов'язку призведе до порушення процесуальних прав учасників провадження.
Оскільки, строки встановлені ст. 199 КПК України є строками виконання обов'язку, а, отже не можуть бути поновлені, зокрема п'ятиденний строк на звернення з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, тому, що він носить виключно процедурний (організаційно-забезпечувальний) характер і ч. 5 ст. 199 КПК не пов'язує обов'язок слідчого судді відмовити у продовженні строку тримання під вартою у зв'язку з його недотриманням, так само, як і строк розгляду клопотання слідчим суддею, - тому його поновлення призведе до порушення гарантованих Конституцією прав підозрюваного, обвинуваченого.
Такі висновки повністю узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 263/15845/2019 від 08 квітня 2020 року.
Отже, недотримання прокурором строків подання до суду клопотання про продовження запобіжного заходу не є підставою для відмови у задоволенні такого клопотання чи його повернення, а тим більше, як про це зазначає захисник, такий строк не підлягає поновленню.
Частинами 4 та 5 ст. 199 КПК України передбачено обов'язок слідчого судді розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали, при цьому слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовження строку тримання під вартою лише, якщо прокурор, слідчий не доведе, що існують ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Враховуючи, що слідчим доведено наявність обставин щодо необхідності продовження підозрюваній ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу, подання слідчим до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою з недотриманням строків, передбачених ст. 199 КПК України не свідчить про незаконність ухвали суду. Таким чином доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 з цих підстав, колегія суддів вважає безпідставними.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Таким чином, слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_7 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість інші доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2023 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 19 грудня 2023 року.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4