ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 925/636/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 10.10.2023
у складі колегії суддів: головуючого судді - Сотнікова С.В., суддів - Копитової О.С., Остапенка О.М.
за скаргою
ОСОБА_1
на дії державного виконавця Державної виконавчої служби
у межах справи № 925/636/22
у справі за заявою
ОСОБА_1
про неплатоспроможність фізичної особи
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст руху справи
1. Ухвалою від 18.07.2022 Господарський суд Черкаської області відкрив провадження у справі № 925/636/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ;
ввів процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 ;
призначив керуючим реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Максимова А.А.;
вирішив інші питання, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) для цієї стадії розгляду заяви про неплатоспроможність фізичної особи.
1.1. 01.03.2023 до Господарського суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_1 (далі - боржник, ОСОБА_1 , скаржник) від 01.03.2023 на дії державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2, вчинених після відкриття Господарським судом Черкаської області провадження у справі № 925/636/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введення процедури реструктуризації боргів та мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника.
1.2. Скарга обґрунтована тим, що скаржнику 01.03.2023 стало відомо про блокування його рахунку у Райффайзен Банку, яке виникло у результаті дій державного виконавця Постоєнко М.В. у межах виконавчих проваджень № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2, попри те, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.07.2022 відкрито провадження у справі № 925/636/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, після чого державний виконавець відповідно до пункту 4 частини першої статті 34 та частини першої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження", статті 41 КУзПБ зобов'язаний був зупинити вчинення виконавчих дій до закінчення строку дії зазначених обставин.
1.3. Разом з тим державний виконавець продовжив вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, чим порушив права скаржника.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
2. 05.06.2019 на підставі виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.04.2019 № 712/4409/17 головний державний виконавець Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Герасименко М.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, у якому стягувачем є Черкаська міська рада, а боржником - ОСОБА_1 .
3. 11.08.2020 на підставі постанови ВПВРУ ДВС ГТУЮ у Черкаській області від 15.05.2013 № 35829132 старший державний виконавець Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.
4. Ухвалою від 18.07.2022 Господарський суд Черкаської області відкрив провадження у справі № 925/636/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ввів процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 , призначив керуючим реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Максимова А.А., вирішив інші питання, передбачені КУзПБ для цієї стадії розгляду заяви про неплатоспроможність фізичної особи.
5. Після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника (18.07.2022) старший державний виконавець Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В., у провадженні якого перебували виконавчі провадження № НОМЕР_1 та НОМЕР_2, продовжував здійснювати виконавчі дії, зокрема, зі звернення стягнення на грошові кошти боржника в установах банків, що підтверджується матеріалами цих виконавчих проваджень, які надійшли із Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).
6. 01.03.2023 боржник звернувся до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про скасування вимог державного виконавця у виконавчих провадженнях та будь-яких дій за виконавчими провадженнями стосовно ОСОБА_1 , у зв'язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.07.2022 у справі № 925/636/22.
7. 10.03.2023 державний виконавець Постоєнко М.В. видав вимогу виконавця, у якій вимагав у боржника надати належним чином засвідчену копію ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.07.2022 у справі № 925/636/22.
8. 20.03.2023 боржник подав державному виконавцю копію ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.07.2022 у справі № 925/636/22.
9. 23.03.2023 державний виконавець Постоєнко М.В. прийняв постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1, у зв'язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
10. Ухвалою від 26.06.2023 Господарський суд міста Києва скаргу фізичної особи ОСОБА_1 від 01.03.2023 на дії державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) у справі №925/636/22 задовольнив;
10.1. Визнав неправомірними виконавчі дії, вчинені старшим державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Постоєнком М.В. після 18.07.2022 у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
10.2. Місцевий господарський суд встановив, що стягувачі у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є конкурсними кредиторами у справі про неплатоспроможність і на їх вимоги до боржника поширюється дія введеного ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.07.2023 у справі № 925/636/22 мораторію на задоволення вимог кредиторів. Тому державний виконавець Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) після 18.07.2022 відповідно до пункту 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" повинен був зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
10.3. З огляду на зазначене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вчинені старшим державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Постоєнком М.В. після 18.07.2022 виконавчі дії у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 зі звернення стягнення на грошові кошти боржника в установах банків є неправомірними і такими, що порушують права боржника.
10.4. Водночас, місцевий господарський суд зазначив, що на момент розгляду справи старший державний виконавець Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В., винісши постанови від 23.03.2023 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, усунув порушення, тому скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню лише в частині визнання неправомірними виконавчих дій, вчинених старшим державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Постоєнком М.В. після 18.07.2022 дії у зазначених виконавчих провадженнях.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
11. Постановою від 10.10.2023 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) задовольнив;
ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.06.2023 скасував, прийняв нове рішення;
скаргу ОСОБА_1 від 01.03.2023 на дії державного виконавця Постоєнка М.В. у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 залишив без задоволення.
стягнув з ОСОБА_1 на користь Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 36157425) 2 684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
11.1. Апеляційний господарський суд встановив, що у матеріалах справи відсутні докази надсилання копії ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.07.2022 державному реєстратору з метою внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
11.2. Також відсутній відповідний запис про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у реєстрі і станом на час постановлення оскаржуваної ухвали Господарського суду Черкаської області від 26.06.2023.
11.3. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази надсилання копії ухвали державному виконавцю.
11.4. Враховуючи положення частин четвертої, восьмої статті 19, частин першої, другої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", апеляційний суд погодився із висновком місцевого суду про наявність обов'язку державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Водночас обов'язок повідомлення про настання обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій покладений на сторони виконавчого провадження, зокрема, на боржника. Разом з тим боржник повідомив державного виконавця про наявність підстав про зупинення вчинення виконавчих дій 01.03.2023, а подав відповідні докази на вимогу державного виконавця - ухвалу суду про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, лише 20.03.2023.
11.5. Апеляційний господарський суд звернув увагу, що відомості про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до частини першої статті 137 КУзПБ, а боржник повідомив державного виконавця про настання відповідних обставин 01.03.2023 та в цей же день звернувся в суд зі скаргою. Разом з тим суд дійшов висновку, що, надавши державному виконавцю відповідну ухвалу суду лише 20.03.2023, саме боржник в цьому випадку діяв несумлінно, як особа що бере участь у виконавчому провадженні.
11.6. Суд апеляційної інстанції зазначив, що до обов'язків державного виконавця не входить перевірка відомостей, які підлягають оприлюдненню у справі про банкрутство (неплатоспроможність), зокрема, щодо відкриття провадження у справі. Разом з тим місцевий господарський суд зазначених вище обставин справи не з'ясував, тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення скарги боржника, враховуючи вчинення державним виконавцем дій з зупинення виконавчих проваджень без зайвих зволікань після його повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у належний спосіб.
11.5. Судовий збір за подачу апеляційної скарги покладено на боржника відповідно до статті 129 ГПК України у зв'язку з задоволенням апеляційної скарги.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
12. ОСОБА_1 23.10.2023 звернувся з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023, прийняту за результатами перегляду ухвали Господарського суду Черкаської області від 26.06.2023 у справі № 925/636/22.
12.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/636/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді: Жуков С.В., Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.10.2023.
12.2. У зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/636/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді: Жуков С.В. Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.11.2023.
13. Ухвалою від 15.11.2023 Верховний Суд у зазначеному складі прийняв касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 925/636/22 до провадження.
13.1. Ухвалив здійснити перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
13.2. Надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05.12.2023.
13.3. Витребував з Господарського суду Черкаської області та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 925/636/22 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Державної виконавчої служби у межах справи № 925/636/22.
13.4. Справа № 925/636/22 у кількості 5 томів надійшла до Верховного Суду 27.11.2023 із супровідним листом від 20.11.2023 № 925/636/22/14952/2023 від Господарського суду Черкаської області
14. Відзиву на касаційну скаргу не надходило
15. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX, та з огляду на обставини, зазначені в п.п. 13.3. - 13.4. цієї Постанови, Верховний Суд розглядає справу № 925/636/22 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника ( ОСОБА_1 )
16. Скаржник зазначив, що ним було подано заяву про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції. Разом з тим, попри наявність заяви про долучення до розгляду апеляційної скарги у режимі відеоконференції, суд навіть не спробував 19.09.2023 здійснити з'єднання зі скаржником як стороною судового розгляду, чим позбавив скаржника доступу до правосуддя.
16.1. Скаржник аргументував, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено зобов'язання боржника (або інші учасники виконавчого провадження) повідомляти державного виконавця про обставини, які мають наслідком зупинення виконавчих дій за відповідним виконавчим документом, так само це не передбачено Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства України від 02.04.2012 № 512 5. На думку скаржника, вимога суду апеляційної інстанції про покладання обов'язку на боржника повідомляти конкретного державного виконавця про відкриття справи про банкрутство (рівно як і фактична відмова зупинити виконавче провадження виконавцем до надання ухвали суду про відкриття справи про банкрутство "з мокрою печаткою") - є неправомірними процесуальними вимогами.
16.2. Скаржник зазначив, що апеляційним судом не були враховані висновки, викладені постановах від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15, від 10.09.2020 у справі № 904/4700/19 та від 19.01.2023 у справі № 918/56/20.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
17. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятними касаційні скарги щодо доводів, зазначених в пунктах 16 - 16.2. описової частини цієї постанови.
Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
18. Предметом судового розгляду у цій справі є скарга на дії/бездіяльність державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження.
19. Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
20. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК України).
21. Водночас гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
22. Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
23. Так, порядок здійснення примусового виконання судового рішення встановлено, зокрема Законом України "Про виконавче провадження".
24. За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
25. Частиною першою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
26. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
27. За змістом статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (частина перша).
28. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
28.1. В частині першій статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої 1 статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Щодо розгляду касаційної скарги по суті
29. За змістом рішення місцевого господарського суду підставою для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця стягувачі у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є конкурсними кредиторами у справі про неплатоспроможність боржника. За таких обставин суд дійшов висновку, що на вимоги стягувачів зазначених виконавчих проваджень до боржника поширюється дія введеного ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.07.2023 у справі № 925/636/22 мораторію на задоволення вимог кредиторів, внаслідок чого державний виконавець Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) після 18.07.2022 відповідно до пункту 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" повинен був зупинити вчинення виконавчих дій у зазначених виконавчих провадженнях.
29.1. Апеляційний господарський суд, задовольняючи апеляційну скаргу Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання копії ухвали державному реєстратору з метою внесення інформації у відповідний реєстр, відомості про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до частини першої статті 137 КУзПБ, а боржник, повідомивши державного виконавця про настання відповідних обставин 01.03.2023, надав державному виконавцю відповідну ухвалу суду лише 20.03.2023, тому саме боржник в цьому випадку діяв несумлінно.
30. Здійснивши аналіз доводів касаційної скарги та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, Колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновків місцевого суду та передчасність висновків апеляційного суду, з огляду на таке.
31. Колегія суддів зазначає, що положення Закону України "Про виконавче провадження" визначають механізми, які мають обов'язково бути застосовані виконавцями у процесі виконання судових рішень. Однак з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і спеціальними нормами Кодексу України з процедур банкрутства для випадків звернення стягнення на майно боржника встановлені спеціальні правила. Тому державний виконавець та/чи приватний виконавець зобов'язані вчиняти виконавчі дії з урахуванням обмежень, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства, норми якого у цьому випадку є спеціальними та повинні застосовуватися переважно щодо загальних норм з вчинення виконавчих дій, визначених Законом України "Про виконавче провадження".
32. Згідно зі статтею 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства.
32.1. Тобто, законодавцем передбачено інститут мораторію у справі про банкрутство юридичної особи (неплатоспроможності фізичної особи/фізичної особи-підприємця) як механізм збереження активів боржника задля їх спрямування під час реалізації щодо боржника передбачених статтею 6 КУзПБ судових процедур на погашення конкурсної маси боржника та забезпечення справедливого балансу між інтересами кредиторів і боржника, а також максимального погашення пасиву боржника за рахунок його активів.
33. В апеляційній скарзі скаржник (Другий відділ Державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ)) наголошував на тому, що суд та сторони виконавчого провадження не виконали встановленого частиною третьою статті 35 КУзПБ обов'язку та не повідомили державного виконавця про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
33.1. Частиною третьою статті 35 КУзПБ унормовано, що ухвала про прийняття заяви про відкриття провадження у справі надсилається сторонам та до органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні, та іншим особам відповідно до зазначеного переліку.
33.2. Разом з тим, зазначена норма передбачає вимоги щодо направлення відповідних копій судових рішень лише за умови прийняття заяви про відкриття провадження у справі юридичної особи, оскільки зазначена норма знаходиться у Книзі третій "БАНКРУТСТВО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ".
33.3. Оскільки у цій справі провадження у справі відкрито щодо неплатоспроможності фізичної особи, то в цьому випадку підлягає застосуванню частина третя статті 117 КУзПБ, відповідно до якої ухвала про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника надсилається сторонам, арбітражним керуючим, визначеним шляхом автоматизованого відбору, до органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого виконавче провадження перебуває на виконанні, до контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України за місцем проживання боржника.
33.4. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що зміст резолютивної частини ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.07.2022 (відповідно до наявної у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації набрала законної сили 18.07.2022), якою було відкрито провадження у справі № 925/636/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , свідчить про те, що судом було прийнято рішення, зокрема, про надсилання копії цієї ухвали Придніпровському відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ).
33.5. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження поштового повернення зазначеної ухвали до суду або інших доказів на підтвердження того, що зазначені державні органи не отримали копію зазначеної ухвали.
34. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини п'ятої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
34.1. Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
34.2. Оголошення про відкриття провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 було оприлюднено 19.07.2022 на офіційному веб-порталі судової влади України.
34.3. Колегія суддів вважає передчасними посилання апеляційного суду на необхідність застосування частини першої статті 137 КУзПБ та на відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації щодо неплатоспроможності ОСОБА_1 , оскільки зміст заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначеної особи свідчить про те, що боржник визначив свій статус саме як фізичної особи, а не як фізичної особи-підприємця, тому вимоги Розділу VI Книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" є нерелевантними до правовідносин, які виникли у цій справі.
34.4. Зазначене також свідчить про необґрунтованість висновку апеляційного господарського суду про необхідність надсилання копії ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.07.2022 державному реєстратору з метою внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , який в цьому випадку визначив свій статус боржника саме як фізичної особи, а не фізичної особи-підприємця, була направлена безпосередньо Придніпровському відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ).
35. Також колегія суддів звертає увагу, що за змістом частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" до підстав повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення належать визнання боржника банкрутом чи припинення юридичної особи-боржника. Тобто, на виконавця покладено обов'язок перевірити, чи не перебуває боржник у стані припинення або банкрутства ще на стадії прийняття виконавчого документу до виконання.
35.1. Суди попередніх інстанцій встановили, що скаржник повідомив державного виконавця про наявність провадження 01.03.2023.
35.2. Отже, зважаючи на вищевикладене та з урахуванням наданого виконавцю доступу до інформації відповідних баз даних та реєстрів, виконавець як до відкриття виконавчого провадження, так і під час його здійснення, виконуючи покладені на нього Законом України "Про виконавче провадження" обов'язки, міг пересвідчитись у відкритті судом провадження у справі про банкрутство особи-боржника як до зазначеної дати самостійно, такі і одразу після звернення скаржника із відповідною заявою.
35.3. Апеляційний господарський суд зазначеного не врахував та дійшов помилкового висновку про те, що в цьому випадку саме на боржника законом покладено обов'язок не лише повідомлення про наявність провадження у справі про неплатоспроможність, але й надання оригіналів судових рішень та відповідних доказів (такий висновок узгоджується із правовою позицією. викладеною Верховним Судом у постанові від 22.08.2022 у справі № 914/346/20 (921/606/19).
36. Доводи скаржника, викладені у пункті 16 описової частини цієї постанови Колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
36.1. В матеріалах справи наявна заява скаржника про участь у розгляді справи, призначеному на 19.09.2023, в режимі відеоконференції (т. 4, а. с. 236). Зазначена заява була задоволена апеляційним судом ухвалою від 12.09.2023 (т. 4; а. с. 245 - 246).
36.2. Також за наявними матеріалами справи підтверджується, що ухвалою від 19.09.2023 Північний апеляційний господарський суд відклав розгляд справи на 10.10.2023 у зв'язку із витребуванням матеріалів справи (т. 5, а. с. 11 - 12). Тобто, розгляд справи судом по суті у зазначений день не здійснювався.
36.3. Зазначена ухвала була надіслана в електронний кабінет скаржника, що підтверджується Довідкою про доставку електронного документа від 20.09.2023 (т. 5, а. с. 22).
36.3. Зі змісту оскаржуваної постанови та протоколу судового засідання свідчить, що скаржник у судове засідання не з'явився, клопотання та інші заяви не подавав, про причини неявки 10.10.2023 не повідомив.
36.4. Колегія суддів звертає увагу, що частиною першою статті 197 ГПК України унормовано, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
36.5. Разом з тим, частиною п'ятою статті 197 ГПК України унормовано, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
36.6. Колегія суддів враховує, що апеляційна скарга була подана відділом ДВС 17.07.2023, а ухвала про відкриття провадження у справі за апеляційною скаргою прийнята 21.08.2023 Тому, з урахуванням строків на розгляд апеляційної скарги, визначених статтею 273 ГПК України, скаржник не був позбавлений надати відзив, письмові пояснення та заперечення до 10.10.2023, а, відтак, скористатись наданим йому правом доступу до правосуддя.
36.7. З огляду на зазначене, доводи скаржника про порушення його права на доступ до правосуддя є необґрунтованими.
37. Також є необґрунтованими доводи скаржника, зазначені у пункті 16.2. описової частини цієї постанови, щодо неврахування апеляційним судом висновків, викладених постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15, від 10.09.2020 у справі № 904/4700/19 та від 19.01.2023 у справі № 918/56/20, оскільки аналіз змісту зазначених постанов свідчить про те, що зазначені справи розглядалися судом за наявності іншого суб'єктного складу, інших обставин та правового регулювання відносин, які виникли між сторонами зазначених справ. Тому такі висновки є нерелевантними до правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі.
38. Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи
39. Згідно з положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
39.1. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
39.2. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
39.3. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
39.4. Судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки усім доказам у справі у їх сукупності та не спростовано обґрунтованими доказами зазначені вище висновки суду першої інстанції. Також, судом апеляційної інстанції не спростовано правильність застосування судом першої інстанції принципу судового контролю у процедурах банкрутства, неправильно застосовано частину першу статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", частину першу статті 137 КУзПБ.
39.5. Тому Верховний Суд дійшов висновку про те, що апеляційним судом в порушення наведених норм Закону залишено поза увагою та не надано належної оцінки всім доказам та доводам у їх сукупності із застосуванням принципу судового контролю у процедурах. Разом з тим судом першої інстанції правильно застосовано стандарт принципу доказування та судового контролю у процедурах банкрутства та надано повну оцінку доказам в їх сукупності.
39.6. Отже, Колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання неправомірними дій, вчинені старшим державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Постоєнком М.В. після 18.07.2022 у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
40. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
41. Згідно із статтею 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
42. Враховуючи вище викладене, постанова суду апеляційної інстанції від 10.10.2023 підлягає скасуванню внаслідок порушення норм матеріального права, а саме приписів частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", частини першої статті 137 КУзПБ, що призвело до прийняття неправильного судового рішення, а ухвала місцевого суду від 26.06.2023 - залишенню в силі як така, що винесена з правильним застосуванням норм процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 312, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 скасувати.
3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 у справі № 925/636/22 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
С.В. Жуков