РІШЕННЯ
Іменем України
19 грудня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1186/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи
за позовом: Заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури, вул. Овдіївська, буд. 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, ідентифікаційний код 02910114, e-mail: nizhin.prok@gmail.com
в інтересах держави в особі Крутівської сільської ради, вул. Незалежності, буд. 49, с. Крути, Ніжинський район, Чернігівська область, 16645, ідентифікаційний код 04414388, e-mail: krutysilskarada@ukr.net
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1
про стягнення 87311,17 грн. та розірвання договору оренди землі
за участю представників учасників справи:
від прокуратури: Князєв Д.В., прокурор
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
ВСТАНОВИВ:
Заступником керівника Ніжинської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Крутівської сільської ради до ОСОБА_1 , у якому прокурор просить суд стягнути 87311,17 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за землю та розірвати Договір оренди землі від 03.12.2007, зареєстрований у Борзнянському центрі ДЗК Чернігівської області 16.01.2008, укладений між Борзнянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 30 га з кадастровим номером 7420885600:03:000:0988, номер запису про інше речове право 40363043.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про систематичну несплату відповідачем орендних платежів за земельну ділянку протягом дії договору та порушення відповідачем ч.1 ст. 32 закону України «Про оренду землі», ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.08.2023 рекомендовано Центру надання адміністративних послуг Ніжинської міської ради в м. Ніжин надати суду у 5-денний термін інформацію щодо місця проживання (перебування) відповідача, щодо місця проживання перебування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , номер паспорта НОМЕР_2 ).
Центр надання адміністративних послуг Ніжинської міської ради на запит суду у листі №06-10/1828 від 06.09.2023 повідомив про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2023 відкрите загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 18.10.2023, встановлено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.
Ухвала суду від 18.09.2023 учасникам судового процесу направлена поштовою кореспонденцією та отримана Ніжинською окружною прокуратурою 25.09.2023, позивачем - 27.09.2023, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Ухвала суду від 18.09.2023, направлена на адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ) повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
12.10.2023 від Крутівської сільської ради надійшов лист №744/03-37 від 09.10.2023, у якому позивач повідомив про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить справу розглядати без його участі.
Повноважні представники учасників справи у судове засідання 18.10.2023 не прибули, про час та місце підготовчого засідання у даній справі повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 18.10.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.12.2023.
Ухвалою суду від 18.10.2023 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 06.12.2023.
Ухвала суду від 18.10.2023 направлена відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією.
Довідками про доставку електронного листа Господарського суду Чернігівської області, за підписом відповідального працівника підтверджується, що ухвала суду від 18.10.2023 у справі №927/1186/23 суддя Демидова М.О. (в електронному вигляді "ст.120 ГПК (2017) ухвала про повідомлення чи виклик") була надіслана одержувачам Ніжинській окружній прокуратурі та Крутівській сільській раді в їх електронні кабінети, документ доставлено до електронного кабінету 18.10.2023, 18:18.
Ухвала суду від 18.10.2023, направлена на адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ) повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
06.12.2023 від Чернігівської обласної прокуратури надійшло клопотання, у якому прокурор просить суд підготовче засідання 06.12.2023 провести без його участі та призначити справу до розгляду по суті.
У судове засідання 06.12.2023 представники сторін не прибули.
У судовому засіданні 06.12.2023 суд, керуючись ст.185,233,234 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив закрити підготовче провадження у справі №927/1186/23 та призначити справу по суті на 19.12.2023 о 14:00, про що судом постановлено відповідну ухвалу.
Довідками про доставку електронного листа Господарського суду Чернігівської області, за підписом відповідального працівника підтверджується, що ухвала суду від 06.12.2023 у справі №927/1186/23 суддя Демидова М.О. (в електронному вигляді "ст.120 ГПК (2017) ухвала про повідомлення чи виклик") надіслана одержувачам Ніжинській окружній прокуратурі та Крутівській сільській раді в їх електронні кабінети, документ доставлено до електронного кабінету 07.12.2023 о 20:30.
Згідно з довідкою від 07.12.2023 за підписом керівника апарату Господарського суду Чернігівської області, у зв'язку з відсутністю знаків поштової оплати відправка поштової кореспонденції тимчасово припиняється.
У судове засідання 19.12.2023 прибув представник прокуратури. Представники позивача та відповідача у судове засідання 19.12.2023 не прибули.
З'ясовуючи належність повідомлення відповідача про розгляд справи суд виходить з такого.
Відповідно до ч.3,7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За приписами ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Судом встановлено, що адреса відповідача, зазначена у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ) повністю збігається з адресою реєстрації, зазначеною Центром надання адміністративних послуг Ніжинської міської ради на запит суду.
Ухвали суду від 18.09.2023, 18.10.2023 направлені на адресу відповідача (АДРЕСА_1) повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Заяв про зміну місцезнаходження відповідача відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України не надходило.
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19.
Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у відповідача права та можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.
Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом Чернігівської області справи №927/1186/23.
Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк відповідач суд не повідомляв.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
03.12.2007 на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 08.11.2007 №431 між Борзнянською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем) укладено Договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 30 га, у тому числі 13,16 га ріллі, 14,63 га сіножаті, 2,21 га болота, для ведення фермерського господарства, який зареєстрований у Борзнянському відділі Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель внесено запис від 16.01.2008 за № 040884200001 (далі - Договір, а.с.22-24).
Відповідно до п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Печівської сільської ради із земель запасу.
Пунктом 8 Договору передбачено, що Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.
Факт передачі орендодавцем земельної ділянки в натурі орендарю підтверджується Актом приймання-передачі, визначення та перенесення меж земельної ділянки в натурі від 06.12.2007, підписаного сторонами та начальником відділу земельних ресурсів у Борзнянському районі (а.с.25).
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 11.04.2018 № 25-2308/14-18-сг «Про поновлення договору оренди земельної ділянки», 21.11.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем) укладено Додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, згідно з якою сторони домовились за взаємною згодою поновити на 7 років договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, укладеного Борзнянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , зареєстрований у Борзнянському відділі Центру ДЗК Чернігівської області від 16.01.2008 за № 040884200001 загальною площею 30,0000 га (кадастровий номер 7420885600:03:000:0988) за цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, розташованої на території Печівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, та внесення змін шляхом викладення пунктів договору 1-40 в новій редакції (далі - Додаткова угода від 21.11.2018, а.с.18-20).
Відповідно до п.1,2,5 Договору (в редакції Додаткової угоди від 21.11.2018) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 7420885600:03:000:0988, яка розташована за межами населеного пункту на території Печівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області.
В оренду передаються: земельна ділянка з кадастровим номером 7420885600:03:000:0988 площею 30,0000 га.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 243105,57 грн. (Технічна документація по визначенню нормативної грошової оцінки затверджена рішенням 14 сесії 7 скликання Печівської сільської ради № 07-14/VII від 28.02.2018 року).
Пунктом 8 Договору (в редакції Додаткової угоди від 21.11.2018) передбачено, що договір укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.
Згідно із п. 9-11 Договору (в редакції Додаткової угоди від 21.11.2018) орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі безготівково у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік. Станом на момент укладання цього договору сума орендної плати, що вноситься орендарем за використання земельної ділянки, складає 29172,67 грн. на рік.
Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Орендна плата вноситься у такі строки: за перший рік користування - у п??ятиденний строк після підписання договору оренди; починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України.
Пунктом 40 Договору (в редакції Додаткової угоди від 21.11.2018) визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 04.12.2020 № 13-ОТГ Крутівській сільській раді Ніжинського району Чернігівської області передано у комунальну власність Крутівської територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2951,5113 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Крутівської територіальної громади Ніжинського району Чернігівської області, згідно з актом приймання-передачі від 04.12.2020, у тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 7420885600:03:000:0988 з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (а.с.30,31,32).
10.12.2020 Крутівською сільською радою прийнято рішення №22-1/VІІІ про прийняття у комунальну власність Крутівської сільської ради земельних ділянок державної власності загальною площею 2951,5113 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Крутівської територіальної громади Ніжинського району Чернігівської області, згідно акту приймання-передачі земельної ділянки (а.с.34), 27.01.2021 внесено вказані відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.35-37).
За доводами заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_1 допускається систематична несплата орендної плати за землю, у зв?язку з чим у період з 29.08.2020 по 08.02.2023 виникла заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 87311,17 грн., що підтверджується листом Головного управління ДПС у Чернігівській області №3320/5/25-01-13- 06-10 від 05.07.2023 (а.с.29).
Факт систематичної несплати ОСОБА_1 орендної плати за землю підтверджується також листом Крутівської сільської ради №383/03-37 від 01.06.2023 та поданим розрахунком заборгованості, згідно з яким за період 01.01.2020 по 31.12.2022 орендної плати від орендаря не надходило, у зв?язку з чим виникла заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 87311,17 грн. (а.с.39-41).
Заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури вказує про те, що систематичне порушення відповідачем умов Договору (в редакції Додаткової угоди від 21.11.2018) в частині своєчасної сплати орендної плати є самостійною підставою для стягнення заборгованості та припинення договору оренди землі шляхом його розірвання в судовому порядку.
Щодо підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Крутівської сільської ради.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частинами 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. ст.1311 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).
За доводами заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури «державним» (суспільним, публічним) інтересом для звернення прокурора до суду із даним позовом є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - припинення істотного порушення орендарем договору, шляхом його розірвання та стягнення заборгованості до місцевого бюджету. Порушення інтересів держави полягає в користуванні відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без здійснення плати за неї у обсязі та в строки, які передбачені умовами укладеного договору, внаслідок чого до місцевого бюджету не надходять значні кошти.
Виходячи з приписів ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об'єднаних територіальних громад.
За змістом ст. 14.1.147, ст. 265.1.3, ст. 10.1.1 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства, саме Крутівська сільська рада є отримувачем коштів за оренду спірної земельної ділянки комунальної власності, і ненадходження коштів зі сплати орендної плати, надходження їх несвоєчасно та не в повному розмірі призводить до спричинення шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово-економічної діяльності держави та економічної безпеки держави в цілому, а тому є підставою для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Крутівської сільської ради.
Виходячи з приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Аналіз ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", який визначає підстави для звернення прокурора до суду свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.
При цьому поняття "компетентний орган" вживається у значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21., 6.22. постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19., 4.20. постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункт 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19 та від 07.04.2021 у справі №917/273/20.
Право органів місцевого самоврядування щодо подання позовів у земельній сфері регулюються приписами ст. 13, 142, 145 Конституції України, ст.10, 16, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
З огляду на приписи ч.1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Одним із основних принципів місцевого самоврядування за статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є судовий захист прав місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст. 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.
Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДПС у Чернігівській області листом №1157/5/25-01-19-02-09 від 15.03.2023 повідомило Крутівську сільську раду про наявність у ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 87311,17 грн. з орендної плати за землю (а.с.17).
Крутівська сільська рада листом №248/03-37 від 06.04.2023 звернулась до ОСОБА_1 з вимогою про сплату 87311,17 грн. боргу з орендної плати за землю (а.с.16).
Оскільки вимога про сплату боргу з орендної плати за землю ОСОБА_1 не виконана, Крутівська сільська рада листом №334/03-37 від 17.05.2023 звернулась до Ніжинської окружної прокуратури з проханням належного реагування з боку держави щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 до бюджету територіальної громади (а.с.14-15).
Відповідно до ст. 181 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
За доводами прокурора, незважаючи на систематичний та тривалий характер порушень умов договору оренди земельної ділянки, Крутівська сільська рада не звернулась до суду із позовом про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за землю та припинення орендних відносин, шляхом розірвання договору оренди землі. Невжиття належних та достатніх заходів компетентним та уповноваженим органом, яким є Крутівська сільська рада щодо усунення порушень вимог законодавства беззаперечно свідчить про його бездіяльність, оскільки таке порушення веде до спричинення суттєвої шкоди державним інтересам.
У порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" 18.08.2023 заступник керівника окружної прокуратури направив Крутівській сільській раді повідомлення №52-75-6063вих-23 про пред'явлення позову в інтересах держави в особі Крутівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі (а.с.42).
Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Крутівської сільської ради з даним позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді при зверненні з даним позовом у спірних правовідносинах.
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог прокурора з таких підстав.
Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України (чинної на час виникнення спірних правовідносин) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ст.96 Земельного кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Виходячи з приписів ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотними умовами договору оренди землі.
Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Статтею 16 Податкового кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Статтею 14 Податкового кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
За приписами п.287.1., 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
У відповідності до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладення між Борзнянською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем) Договору оренди землі від 03.12.2007, а також факт укладення між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем) Додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 21.11.2018, за умовами яких відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 7420885600:03:000:0988, яка розташована за межами населеного пункту на території Печівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, загальною площею 30,0000 га, терміном на 10 років (за додатковою угодою від 21.11.2018 - на 7 років) та зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.
Згідно з рішенням Крутівської сільської ради №22-1/VІІІ від 10.12.2020 земельні ділянки державної власності прийнято у комунальну власність Крутівської сільської ради, в тому числі спірну земельну ділянку з кадастровим номером 7420885600:03:000:0988, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Обставини строкового платного користування спірною земельною ділянкою відповідачем не спростовано.
За доводами заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_1 допущено систематичну несплату орендної плати за землю, у зв?язку з чим у період з 01.01.2020 по 31.12.2022 виникла заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 87311,17 грн., що підтверджується листом Головного управління ДПС у Чернігівській області №3320/5/25-01-13-06-10 від 05.07.2023 та помісячним розрахунком позивача заборгованості з орендної плати, а саме за 2020 рік річна орендна плата становить 28965,17 грн. (січень-травень 2020 року - по 2413,77 грн. щомісячно, червень-грудень 2020 року - по 2413,76 грн. щомісячно); за 2021 рік річна орендна плата становить 29173,00 грн. (січень-серпень, грудень 2021 року - по 2431,08 грн. щомісячно; вересень, листопад 2021 року - по 2431,09 грн. щомісячно, жовтень 2021 року - 2431,10 грн.); за 2022 рік річна орендна плата становить 29173,00 грн. (січень-серпень, грудень 2022 року - по 2431,08 грн. щомісячно; вересень, листопад 2021 року - по 2431,09 грн. щомісячно, жовтень 2022 року - 2431,10 грн.) (а.с.41).
Відповідачем не надано суду жодних допустимих доказів належного виконання ним зобов'язань зі сплати орендної плати за землю у сумі 87311,17 грн., що є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.
Виходячи з приписів ч.4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а тому в силу ст.79 Господарського процесуального кодексу України докази, надані прокурором, щодо наявності у відповідача боргу з орендної плати за землю є більш вірогідними.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Цивільного кодексу України. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Як встановлено ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Пунктами 35,36 Договору (в редакції Додаткової угоди від 21.11.2018) визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі систематичної несплати (більше трьох місяців) орендної плати.
Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
За приписами ст. 35 Закону України "Про оренду землі" спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.
Пунктом "д" ч.1 ст.141 Земельного кодексу України визначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Оскільки платність використання землі є однією з основних вимог оренди землі, тому несплата чи несвоєчасне виконання такого зобов'язання з огляду на ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України є істотним порушенням договору орендарем.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 19.03.2020 у справі № 371/628/18.
Приймаючи до уваги вищевикладене та фактичне невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати орендної плати за землю з 01.01.2020 по 31.12.2022, суд доходить висновку про те, що спірний Договір оренди землі від 03.12.2007 підлягає розірванню за рішенням суду.
За таких обставин позовні вимоги про розірвання Договору оренди землі від 03.12.2007, укладеного між Борзнянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , зареєстрованого у Борзнянському відділі Центру ДЗК 16.01.2008, щодо земельної ділянки площею 30 га з кадастровим номером 7420885600:03:000:0988, номер запису про інше речове право 40363043, підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Крутівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення 87311,17 грн. та розірвання договору оренди землі задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Крутівської сільської ради (вул. Незалежності, буд. 49, с. Крути, Ніжинський район, Чернігівська область, 16645, ідентифікаційний код 04414388, рахунок UА 688999980334199812000025719 Ніжинське УДКС, МФО 820172) заборгованість зі сплати орендної плати за землю в сумі 87311,17 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Розірвати Договір оренди землі від 03.12.2007, укладений між Борзнянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , зареєстрований у Борзнянському відділі Центру ДЗК 16.01.2008, щодо земельної ділянки площею 30 га з кадастровим номером 7420885600:03:000:0988, номер запису про інше речове право 40363043.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 02910114, рахунок UА 248201720343140001000006008, МФО 820172 Державна казначейська служба України м. Київ, одержувач - Чернігівська обласна прокуратура) 5368,00 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 19.12.2023 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2023.
Суддя М.О. Демидова