Справа № 156/1253/23
Провадження № 3/156/685/23
Рядок статзвіту 230
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Бєлоусов А.Є., за участі захисника - адвоката Лященка С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП):
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Володимирі - Волинському Волинської області, є громадянином України, не є працевлаштованим, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
ВСТАНОВИВ:
1.Опис обставин, установлених під час розгляду справи, щодо суті адміністративного правопорушення, котре ставиться в вину особі
1.1.Згідно з матеріалами про адміністративні правопорушення, які надійшли до суду з Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області, ОСОБА_1 27.10.2023 о 14 год 33 хв на автодорозі сполученням с. Орищі -с. Щенятин транспортував тютюнові вироби, на яких немає марок акцизного податку встановленого законом зразка, у кількості 570 пачок.
1.2.В такому діянні ОСОБА_1 службові особи територіального органу Національної поліції вбачають ознаки складу адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП.
2.Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та захисника
2.1. ОСОБА_1 був належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи судом (телефонограма від 30.11.2023, а. с. 30), однак він для участі в судовому засіданні не прибув, заяви (клопотання) щодо необхідності відкладення розгляду справи від нього до суду не надходили.
2.2.Натомість від адвоката Лященка С.О., котрий представляє інтереси ОСОБА_1 та діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 1216, виданого 20.03.2020 Радою адвокатів Волинської області, ордера на надання правничої допомоги серії АС № 1076800 від 18.12.2023, до суду 18.12.2023 (вх. № 3891/2023) надійшло клопотання щодо закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення. Адвокат зазначив, що (на його думку), в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, оскільки в згаданій нормі йдеться про відповідальність спеціальних суб'єктів (посадових осіб підприємств-виробників, імпортерів, продавців таких товарів), але ОСОБА_1 не є працевлаштованим, не має статусу фізичної особи - підприємця, з об'єктивної сторони згадане правопорушення передбачає транспортування тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку, однак тютюнові вироби, вилучені у ОСОБА_1 взагалі не мали марок акцизного податку. Захисник в судовому засіданні 18.12.2023 підтримав позицію, викладену ним у клопотанні, просив закрити провадження в справі на підставі ст. 247 КУпАП, а також вирішити питання щодо повернення ОСОБА_1 вилучених у нього поліцейськими тютюнових виробів.
2.3.Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом, але до суду не прибув, його захисник висловив відповідну позицію в адресованому суду клопотанні, суддя здійснює розгляд справи без участі ОСОБА_1 ..
3.Досліджені під час судового розгляду справи докази
3.1.Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
3.2.Як докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч.1 ст. 164-5 КУпАП, службовими особами територіального органу Національної поліції були надані до суду:
1)протокол про адміністративне правопорушення від 27.10.2023 серії ВАВ № 258725 (щодо діяння, кваліфікованого за ч.1 ст. 164-5 КУпАП) (а. с. 2);
2)рапорт в електронній формі, зареєстрований 27.10.2023 в журналі єдиного обліку територіального органу Національної поліції за № 2437, де зафіксовано інформацію на лінію «102» від офіцера поліції ОСОБА_2 про те, що під час несення служби на автодорозі у с. Орищі було виявлено в салоні автомобіля 40 блоків сигарет без марок акцизного податку;
3)акт від 27.10.2023, складений дільничним офіцером поліції Кукурузою Я.О. в присутності двох понятих та водія ОСОБА_1 , про вилучення з транспортного засобу пачок сигарет без марок акцизного податку (а. с. 5); опис вилучених тютюнових виробів, переданих для тимчасового зберігання до Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області (а. с. 6);
4)письмова заява ОСОБА_1 від 27.10.2023, адресована начальникові Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області С. Головенку, де заявник надав добровільну згоду на огляд належного йому автомобіля марки «Volkswagen», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , а також добровільно видав поліцейським 59 блоків сигарет без марок акцизного податку (а. с. 8);
5)письмові пояснення ОСОБА_1 від 27.10.2023, згідно з якими він 27.10.2023 їхав на власному автомобілі з с. Орищі до смт. Іваничі, прямував до відділення «Нової Пошти», щоб переслати сигарети своїм знайомим, котрі служать у прикордонній службі, ці сигарети він придбав у м. Володимирі за низькою ціною, вони без марок акцизного податку, про те, що такі сигарети не можна перевозити, він не знав, не мав наміру їх продавати, просто хотів допомогти знайомим хлопцям, які захищають Вітчизну (а. с. 7);
6)супровідний лист від 27.11.2023 № 3312/52/2/01-2023, підписаний начальником Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області С. Головенком про направлення матеріалів у справах про адміністративні правопорушення для розгляду до Іваничівського районного суду Волинської області (а. с. 27);
7)відеозаписи фіксування виявленого правопорушення та процедури складання протоколу щодо водія ОСОБА_1 , здійснені з особистих бодікамер співробітників поліції 27.10.2023, збережені на носії інформації - оптичному диску типу «DVD+R» (а. с. 28).
3.3.Будь-яких інших доказів у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 службовими особами територіального органу Національної поліції до суду не надано.
3.4.Крім того, до клопотання захисника Лященка С.О. про закриття провадження в справі додані письмові матеріали, з яких убачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Володимирі-Волинському Волинської області, є громадянином України, внесений до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, на теперішній час не є працевлаштованим, не є зареєстрованим як фізична особа - підприємець (а. с. 16,17, 18-22),
4.Оцінка судді
4.1.Суддя, вислухавши думку захисника Лященка С.О., дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, дійшов таких висновків.
4.2.Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
4.3.За змістом ст. 9 КУпАП єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
4.4.Норми ч.1 ст. 164-5 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність, зокрема, за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств - виробників, імпортерів і продавців таких товарів. Об'єктом такого правопорушення є суспільні відносини, що склались в сфері державного регулювання виробництва та обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Об'єктивну сторону правопорушення становлять дії, що виявляються у зберіганні або транспортуванні алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, предметами правопорушення можуть бути алкогольні напої або тютюнові вироби з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору. Суб'єкти правопорушення, кваліфікованого за ч.1 ст. 164-5 КУпАП, є спеціальними: посадові особи підприємства - виробника, імпортера або продавці підакцизних товарів. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується виною у формі прямого умислу.
4.5.Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону).
4.6.Нормами ст. 62 Конституції України визначено основоположні засади презумпції невинуватості. Зокрема, обов'язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення; всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
4.7.Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Україною 17.07.1997 ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
4.8.Нормами п.2 ст. 6 згаданої Конвенції передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
4.9.Тлумачення поняття «кримінальне обвинувачення» у практиці Європейського суду з прав людини відрізняється своєю «автономністю». Суд сприймає кримінальне обвинувачення як універсальне поняття, яке є наслідком будь-яких діянь протиправного характеру незалежно від ступеню їх суспільної небезпечності.
4.10.«Обвинувачення» відповідно до положень ст. 6 п.1 згаданої Конвенції може бути визначено як «офіційне повідомлення, надане особі уповноваженими представниками влади, в підтвердження того, що вона вчинила злочин», визначення, яке відповідає критерію, що «ситуація (підозрюваного) суттєво погіршилась» (рішення від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заява № 66561/01, п.70).
4.11.Також Суд у рішенні від 06.09.2005 у справі «Салов проти України», заява № 65518/01, п.65, зазначив, що поняття «обвинувачення» має «автономне» значення; воно повинно розумітися в сенсі Конвенції, а не лише в контексті його значення в національному праві. Таким чином, воно може визначатися як «офіційне повідомлення особи компетентним органом державної влади, в якому стверджується, що особа вчинила кримінальний злочин», визначення, яке також відповідає поняттю «впливу важливих наслідків для стану підозрюваного».
4.12.У рішенні у справі «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium) від 17.01.1970, заява № 2689/65, Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що в п.1 ст. 6 згаданої Конвенції вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером.
4.13.Суттєвою ознакою застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є те, що Європейський суд з прав людини не пов'язує термін «обвинувачення» із власне обвинувальним висновком, що складається органами слідства по закінченню досудового розслідування. Для визначення кримінального характеру того чи іншого обвинувачення Суд застосовує три послідовні критерії (критерій національного права, критерій адресатів, критерій форми і тяжкості правових наслідків).
4.14.Ураховуючи, що національним законодавством України транспортування тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку (ч.1 ст. 164-5 КУпАП) розглядаються як делікт, вказані норми поширюють свою дію на невизначене коло осіб, тягнуть за собою застосування до винних осіб значної суми штрафу, вилучення майна особи в дохід держави (конфіскацію таких предметів), суддя у цьому випадку оцінює процедуру складання службовими особами територіального органу Національної поліції щодо ОСОБА_1 матеріалів у справі про адміністративне правопорушення як таку, що підпадає під дію ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
4.15.З огляду на зміст протоколу про адміністративні правопорушення від 27.10.2023 серії ВАВ № 758725, складеного відносно ОСОБА_1 , та заперечення останнім своєї вини, службові особи територіального органу Національної поліції повинні довести той факт, що ОСОБА_1 є посадовою особою підприємства - виробника, імпортера або продавцем підакцизних товарів, здійснював транспортування тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку.
4.16.Протокол про адміністративне правопорушення самі по собі не може бути визнаний достатнім доказом винуватості ОСОБА_1 у цій справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою цей документ не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, котра притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали би сумнівів у судді.
4.17.Письмові пояснення ОСОБА_1 від 27.10.2023 вказують на те, що він 27.10.2023 їхав на власному автомобілі з с. Орищі до смт. Іваничі, прямував до відділення «Нової Пошти», щоб переслати сигарети своїм знайомим, котрі служать у прикордонній службі, ці сигарети він придбав у м. Володимирі за низькою ціною, вони без марок акцизного податку, про те, що такі сигарети не можна перевозити, він не знав, не мав наміру їх продавати, просто хотів допомогти знайомим хлопцям, які захищають Вітчизну; аналогічні пояснення водій надавав і на відеозаписах, зафіксованих за допомогою бодікамер поліцейських. Пояснення ОСОБА_1 не містять інших фактів, котрі б вказували на те, що він є посадовою особою підприємства - виробника, імпортера або продавцем підакцизних товарів, здійснював транспортування тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку, вилучені у нього поліцейським пачки сигарет взагалі не мають марок акцизного податку.
4.18.Інші додані співробітниками поліції до протоколу письмові матеріали підтверджують не винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч.1 ст. 164-5 КУпАП, а лише реєстрацію повідомлення щодо можливої події правопорушення в обліковій системі Національної поліції, вилучення у ОСОБА_1 тютюнових виробів, придбання котрих не потребує певного спеціального дозволу, зберігання яких не тягне за собою юридичної відповідальності. Надані до суду відеозаписи з особистих камер поліцейських не доводять вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушень, натомість підтверджують пояснення цієї особи щодо перевезення сигарет без марок акцизного податку. Службовими особами територіального органу поліції не доведено, що ОСОБА_1 станом на 27.10.2023 був посадовою особою підприємства - виробника, імпортера або продавцем підакцизних товарів (натомість ОСОБА_1 був безробітним), здійснював транспортування тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку (вилучені у водія сигарети взагалі не мали марок акцизного податку).
4.19.Європейський суд з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофеєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», рішення від 20.09.2016, заява № 926/08) неодноразово зазначав, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
4.20. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
4.21.Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
4.22.Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
4.23.Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
4.24.Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
4.25.При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
4.26.За таких обставин суддя дійшов висновку, що службовими особами територіального органу Національної поліції не доведено наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164-5 КУпАП, отже, суддя констатує відсутність правових підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
4.27.Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
4.28. Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате провадження підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. При наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП орган (посадова особа) по справі про адміністративне правопорушення виносить постанову про закриття справи (ст. 284 КУпАП).
5. Вирішення подальшої долі речей, вилучених у ОСОБА_1 під час складання матеріалів у справах про адміністративне правопорушення
5.1. Відповідно до ч.1 ст. 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами, зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України; після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
5.2. Оцінюючи ступінь втручання у майнові права ОСОБА_1 , суддя бере до уваги положення ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), згідно з якими кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
5.3. Європейським судом з прав людини розроблений «трискладовий тест» для оцінки ступеню втручання у права особи, гарантовані Конвенцією, в т. ч. у право на «мирне володіння своїм майном» (ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції). Зокрема, при наданні такому втручанню оцінки Суд перевіряє, чи відбулось воно «згідно із законом», чи переслідувалась «легітимна мета» втручання, чи було втручання «необхідним у демократичному суспільстві» (відповідало нагальній суспільній потребі, було пропорційне легітимній меті, а наведені на його обґрунтування доводи були достатніми та відповідними) (рішення у справі «Йохансен проти Норвегії» (Johansen v. Norway) від 07.08.1996 року, п. 52; рішення у справі «Сидиропулос та інші проти Греції» (Sidiropoulos and Others v. Greece) від 10.07.1998 року, п.38).
5.4. У розглядуваному випадку службовими особами територіального органу Національної поліції було застосовано вилучення майна у ОСОБА_1 (570 пачок сигарет) за добровільною згодою особи, на підставі норм КУпАП, у зв'язку із необхідністю забезпечення виконання судового рішення щодо можливої конфіскації тютюнових виробів, тому таке втручання у права позивача здійснювалось «згідно з законом» та переслідувало «легітимну мету». Водночас при розгляді справи суддя дійшов висновку щодо закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , стягнення у виді конфіскації тютюнових виробів до цієї особи не застосовується, підстави для конфіскації майна відсутні.
5.5. За таких встановлених суддею обставин втручання у права особи не є пропорційним переслідуваній меті, не є «необхідним у демократичному суспільстві». Збереження в подальшому чинного обмеження відносно речей за умов відсутності щодо ОСОБА_1 постанови про застосування адміністративного стягнення у виді конфіскації майна порушує право особи на «мирне володіння своїм майном», позбавляє особу «правової визначеності» щодо можливості розпоряджатись належним майном на власний розсуд.
5.6. У цьому контексті варто звернути увагу на положення ст. 41 Конституції України («кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю») та положення Цивільного кодексу України, з котрими кореспондується наведена норма. Як зазначено у ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; держава не втручається у здійснення власником права власності. Право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).
5.7. Оскільки провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито, то вилучені речі підлягають поверненню їхньому володільцеві (після набрання законної сили відповідною постановою судді).
Керуючись ст. 7,9,247,280,284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю в його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164-5 КУпАП.
Після набрання цією постановою судді законної сили вилучене майно (200 пачок сигарет марки «Compliment» (червоні), 100 пачок сигарет марки «Compliment» (сині), 50 пачок сигарет марки «Compliment» (жовті), 80 пачок сигарет марки «Compliment -25», 10 пачок сигарет марки «Lifa» (червоні), 10 пачок сигарет марки «Lifa» (сині), 20 пачок цигарок марки «Прима», 100 пачок сигарет марки «Marvel» (червоні)) повернути власнику майна ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ).
Ця постанова судді може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення (складення) постанови.
Постанова судді набирає законної сили після спливу встановленого строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.
Суддя А. Є. Бєлоусов