Справа №2-359-2009
Провадження №6/155/31/23
ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Яремчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання Задурської К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горохів подання головного державного виконавця Горохівського відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Міщука Тараса Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи, -
ВСТАНОВИВ:
Головний державний виконавець Горохівського відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Міщук Т.М. звернувся в суд із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
Подання обґрунтовано тим, що на виконанні Горохівського відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження №51867741, відкрите на підставі виконавчого листа №2-359-09 від 24 грудня 2009 року, виданого Горохівським районним судом Волинської області, про стягнення боргу в сумі 245235,84 гривень.
Боржником за вищевказаним виконавчим документом є ОСОБА_1 , який рішення суду не виконує, декларацію не подав, не з'являється до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду. Також зазначає, що боржник одержує доходи, однак кошти не сплачує. Крім того, неодноразово перетинав державний кордон України.
Таким чином, боржник ухиляється від виконання рішення суду, а тому головний державний виконавець просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом №2-359-09, виданим Горохівським районним судом Волинської області 24 грудня 2009 року.
Представник Горохівського відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, у поданому 18 грудня 2023 року клопотанні просив суд розглядати у справу у його відсутність, а заявлені у поданні вимоги задовольнити.
Представник стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» та боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань не подавали.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Дослідивши матеріали подання та виконавчого провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні Горохівського відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №51867741, яке відкрите на підставі виконавчого листа Горохівського районного суду Волинської області №2-359-09 від 24 грудня 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 245235,84 гривень.
Постановою головного державного виконавця Горохівського відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Казуна В.В. від 08 серпня 2016 року відкрито виконавче провадження №51867741.
Постановою головного державного виконавця Горохівського відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Міщука Т.М. від 09 квітня 2019 року у виконавчому провадженні №5187741 замінено стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ФК «Профіт капітал».
Постановою головного державного виконавця Горохівського відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Міщука Т.М. від 06 червня 2019 року у виконавчому провадженні №51867741 оголошено розшук майна боржника ОСОБА_1 , зокрема, мопеда Honda Dio AF27, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Актом державного виконавця від 07 вересня 2021 року зафіксовано, що майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 на праві власності на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу не виявлено. Земельна ділянка, яка зареєстрована за ОСОБА_1 знаходиться під будинком, який належить дружині ОСОБА_2 на який накладено арешт відповідно до договору іпотеки №2845 від 11 грудня 2007 року. За адресою АДРЕСА_1 боржник не проживає, дану квартиру орендував.
Доказів отримання боржником постанови державного виконавця відкриття виконавчого провадження, постанови заміну сторони виконавчого провадження та постанови про розшук майна боржника матеріали подання не містять.
Згідно з інформацією Державної прикордонної служби України за період з 01 січня 2022 року по 27 жовтня 2023 року боржником ОСОБА_1 неодноразово перетинав державний кордон.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» №3857-ХІІ у редакції від 10 грудня 2015 року встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.
У справі «Гочев проти Болгарії» («Gochev v. Bulgaria» від 26 листопада 2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі; по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції; і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).
Таким чином, застосування обмеження у праві виїзду громадянина за межі України, може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватись лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом заходів примусового виконання рішення.
Слід зазначити, що у поданні державним виконавцем не зазначено доказів того, що боржник раніше виїздила або має намір виїхати за межі України з метою ухилення від виконання судового рішення, тобто, свідомо і умисно не виконує зобов'язання. Водночас, відсутні докази повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження.
Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, лише за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.
Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
Таким чином, сама по собі наявність невиконання зобов'язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві, доведенню підлягає умисне та свідоме ухилення боржника від виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01 лютого 2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що на теперішній час заявником не здійсненні заходи, які б доказували ухиляння від виконання зобов'язання боржником ОСОБА_1 , а також беручи до уваги воєнний стан в Україні, суд вважає за необхідне в задоволенні подання про обмеження у праві виїзду за межі України останнього, відмовити.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні подання головного державного виконавця Горохівського відділу ДВС У Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Міщука Тараса Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області С.М. Яремчук