Рішення від 14.12.2023 по справі 926/767-б/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 грудня 2023 року Справа № 926/767-б/15

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою засновника банкрута, власника майна ОСОБА_1

до 1) ОСОБА_2 , м. Біла Церква Київської області,

2) Приватної фірми “Інтервал”, м. Чернівці,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів

1) Товариство з обмеженою відповідальністю “Універсальний торговий дім “Меркурій”, м. Київ,

2) ОСОБА_3 , м. Чернівці,

кредитори:

1. ПАТ “Піреус Банк МКБ”,

2. ПАТ ЕК “Чернівціобленерго”,

3. Головне управління Державної податкової служби України в Чернівецькій області,

4. ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”,

5. Управління пенсійного фонду в Чернівцях,

6. ПАТ “Фортуна банк”,

7. ПАТ “Дельта банк”,

8. АТ “Альфа банк”,

про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності (Лот № 3),

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства “ПІРЕУС БАНК МКБ”, м. Київ,

до Приватної фірми “Інтервал”, м. Чернівці,

про банкрутство,

за участю секретаря судового засідання Орловської М.Л.

представників сторін:

позивач Пелепчук В.В. - не з'явився,

відповідачів:

1) не з'явився,

2) Лозовський В.М., адвокат, дов. від 02.01.2023 (в режимі відеоконференції),

третіх осіб:

1) не з'явився,

2) Сидора І.Ю., адвокат, ордер СЕ № 1071377 від 18.10.2023

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2015 року порушено провадження у справі за заявою Публічного акціонерного товариства “ПІРЕУС БАНК МКБ” про банкрутство Приватної фірми “Інтервал” (суддя Дутка В.В.).

Постановою від 31.08.2016 приватну фірму “Інтервал” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПФ “Інтервал” призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича. Ухвалою від 19.02.2020 припинено повноваження ліквідатора ПФ “Інтервал” арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф., новим ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06.12.2021 задоволено заяву судді Дутки В.В. про самовідвід у справі № 926/767-б/15, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2021 справу № 926/767-б/15 передано до провадження судді Ковальчук Т.І.

19.09.2023 у межах справи про банкрутство ПФ “Інтервал” до господарського суду надійшла позовна заява засновника Приватної фірми “Інтервал” ОСОБА_1 від 15.09.2023 (вхідний № 4042 від 19.09.2023) до відповідачів ОСОБА_2 , Приватної фірми “Інтервал”, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю “Універсальний торговий дім “Меркурій”, про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності (Лот № 3).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між відповідачами за результатами аукціону з продажу майна боржника ПФ “Інтервал” договір купівлі-продажу від 17.08.2017 (Лот № 3, нерухоме майно: приміщення, яке складається з приміщень студії звукозапису на першому поверсі будинку загальною площею 104,00 кв.м як виділену в натурі частку житлового будинку літ. А по АДРЕСА_1 ) визнаний недійсним у судовому порядку, тому дане майно підлягає витребуванню у ОСОБА_2 та поверненню у власність Приватної фірми “Інтервал”.

Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 19.09.2023 позовну заяву ОСОБА_1 від 15.09.2023 (вх. № 4042 від 19.09.2023) передано до провадження судді Ковальчук Т.І.

Ухвалою від 25.09.2023 відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін і третіх осіб, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), судове засідання призначено на 19.10.2023, відповідачам і третім особам встановлено строки для подання відзиву і пояснень на позов.

Ухвалою від 16.10.2023 задоволено клопотання представника ПФ “Інтервал” адвоката Лозовського В.М. від 13.10.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

19.10.2023 до суду надійшло клопотання ліквідатора Приватної фірми “Інтервал” Гусара І.О. від 18.10.2023 про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 19.10.2023 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 08.11.2023 для виконання позивачем вимог ухвали від 25.09.2023 в частині надання доказів надіслання позовної заяви і доданих до неї документів третій особі ОСОБА_3 07.11.2023 такі докази подані позивачем (т.с. 64, а.с. 91-94).

Ухвалою від 08.11.2023 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 21.11.2023 у зв'язку з неявкою учасників справи та за заявою позивача ОСОБА_1 .

Упродовж періоду часу від відкриття провадження у справі відповідачі не подали відзивів на позов, треті особи не подали пояснень на позовну заяву.

Ухвалою від 21.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора Приватної фірми “Інтервал” Гусара І.О. про зупинення провадження у справі.

Після вирішення клопотання про зупинення провадження у справі суд продовжив розгляд справи в судовому засіданні 21.11.2023, заслухав вступне слово позивача ОСОБА_1 , представників відповідача ПФ “Інтервал” адвоката Лозовського В.М. і третьої особи ОСОБА_3 адвоката Сидори І.Ю., дослідив докази у справі та ухвалою від 21.11.2023 відклав розгляд справи на 14.12.2023. З урахуванням положень Указу Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” (від 08.11.2023 № 3429-IX), суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 926/767-б/15 за позовною заявою ОСОБА_1 (вхідний № 4042 від 19.09.2023) у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

У судове засідання 14.12.2023 позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_4 і представник третьої особи ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій” не з'явилися.

Відповідач ОСОБА_2 про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надіслав, у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення названого відповідача про дату, час і місце судового засідання 14.12.2023.

Надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю “Універсальний торговий дім “Меркурій” ухвала від 21.11.2023 повернулася без вручення з відміткою АТ “Укрпошта” про відсутність адресата за вказаною адресою. Враховуючи, що третя особа ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій” не повідомляло господарський суд про зміну свого місцезнаходження, відповідно до положень частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала від 21.11.2023 вважається врученою йому належним чином.

До початку судового засідання 14.12.2023 через канцелярію суду надійшли:

- заява позивача ОСОБА_1 від 14.12.2023 про залишення позову без розгляду, в якій позивач просить розглянути цю заяву за його відсутності;

- клопотання представника третьої особи ОСОБА_3 адвоката Сидори І.Ю. від 14.12.2023 про зупинення провадження у справі.

Постановленою в судовому засіданні ухвалою від 14.12.2023 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду, розгляд справи продовжено.

У судовому засіданні 14.12.2023 адвокат Сидора І.Ю. просив не розглядати подане ним клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з чим протокольною ухвалою суду дане клопотання залишено без розгляду.

З'ясувавши відсутність заперечень в учасників справи, які прибули в судове засідання 14.12.2023, щодо завершення розгляду справи, суд розглянув клопотання позивача ОСОБА_1 від 21.11.2023 про постановлення окремої ухвали, проти задоволення якого представники ПФ “Інтервал” і ОСОБА_3 заперечували, та вирішив справу з виходом до нарадчої кімнати.

У судовому засіданні 21.11.2023 позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, пояснив, що аукціон з продажу майна ПФ “Інтервал” проведено з порушенням закону, позаяк арбітражний керуючий і організатор аукціону були заінтересованими особами і не мали права проводити торги, тому майно - Лот № 3, має бути витребуване з незаконного володіння ОСОБА_2 та повернуто в ліквідаційну масу. Позивач зазначив, що він є одноосібним власником ПФ “Інтервал” і зацікавлений у продажі майна банкрута відповідно до вимог закону для задоволення вимог як кредиторів, так і боржника.

Представник відповідача ПФ “Інтервал” адвокат Лозовський В.М. проти задоволення позову заперечив, пояснив, що з позовом про витребування майна може звернутися лише власник, а саме ПФ “Інтервал”, тому у позивача відсутнє порушене право, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Представник третьої особи ОСОБА_3 адвокат Сидора І.Ю. погодився з доводами представника ПФ “Інтервал”, позовні вимоги не визнав, зокрема, зазначив, що відповідачі не є власниками спірного майна, тому позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача ОСОБА_1 , представників відповідача ПФ “Інтервал” і третьої особи Малько Н.Б., розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Як зазначалося вище, постановою Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 у справі № 926/767-б/15 Приватну фірму “Інтервал” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПФ “Інтервал” призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.

У ліквідаційній процедурі ліквідатором Кучаком Ю.Ф. на аукціонах продано майно банкрута ПФ “Інтервал”, у тому числі Лот № 3 - об'єкт купівлі продажу: нежиле приміщення, яке складається із приміщень студії звукозапису на першому поверсі будинку загальною площею 104,00 кв.м, як виділену в натурі частку житлового будинку літ. “А”, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Аукціон з продажу зазначеного нерухомого майна відбувся 14.08.2017, його результати оформлені протоколом № 01-09/74 про проведення аукціону від 14.08.2017.

Згідно з протоколом № 01-09/74 про проведення аукціону від 14.08.2017 переможцем аукціону визначено ОСОБА_2 (т.с. 64, а.с. 10-11).

17.08.2017 між Приватною фірмою “Інтервал” в особі ліквідатора Кучака Ю.Ф. (Продавець) і переможцем аукціону ОСОБА_2 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу майна (лот № 3), відповідно до якого на умовах цього договору та на підставі протоколу № 01-09/74 про проведення аукціону від 14 серпня 2017 року Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність нерухоме майно, що належить Приватній фірмі “Інтервал”, а саме нерухоме майно: нежиле приміщення, яке складається із приміщень студії звукозапису на першому поверсі будинку загальною площею 104,00 кв.м, як виділену в натурі частку житлового будинку літ. “А”, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , площею 104,00 кв.м, за ціною 118072,00 грн. без ПДВ (т.с. 64, а.с. 7).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25.05.2023 у справі № 926/767-б/15 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ліквідатора Приватної фірми “Інтервал” Гусара Івана Олексійовича, Приватної фірми “Інтервал”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальний торговий дім “Меркурій”, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ПФ “Інтервал” арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович, про визнання недійсними результатів аукціону, скасування протоколів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування актів здачі-прийняття робіт лот № 1, 2, 3, зобов'язання надати виписки у розгорнутому вигляді щодо руху коштів

Цим рішенням, серед іншого, визнано недійсним укладений 17 серпня 2017 року між Приватною фірмою “Інтервал” і ОСОБА_2 договір купівлі-продажу майна (лот № 3) (об'єкт купівлі продажу: нежиле приміщення, яке складається із приміщень студії звукозапису на першому поверсі будинку загальною площею 104,00 кв.м, як виділену в натурі частку житлового будинку літ. “А”, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ) (пункт 4 резолютивної частини рішення від 25.05.2023).

Підставою для визнання недійсним зазначеного договору купівлі-продажу за результатами аукціону, проведеного 14.08.2017, у рішенні від 25.05.2023 суд зазначив встановлені обставини, що організатор аукціону ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій” є заінтересованою особою стосовно ліквідатора ПФ “Інтервал” ОСОБА_5 (абзац 6 частини 1 статті 1, абзац 3 частини 6 статті 49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Позивач ОСОБА_1 зазначає у позовній заяві, що майно, яке вибуло з власності Приватної фірми “Інтервал” на підставі правочину, який визнаний судом недійсним, має бути повернуто в ліквідаційну масу, в зв'язку з чим він, як одноосібний засновник банкрута Приватної фірми “Інтервал”, права якого порушені недійсним правочином, може вимагати витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Приватної фірми “Інтервал” та визнання за фірмою права власності на це майно.

При вирішенні справи суд застосовує наступні норми законодавства України.

Провадження у справі № 926/767-б/15 про банкрутство Приватної фірми “Інтервал” було порушено ухвалою від 27.05.2015 і здійснювалося відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон про банкрутство) до набрання 21.10.2019 чинності Кодексом України з процедур банкрутства.

Частиною 8 статті 44 Закону про банкрутство передбачено, що спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

21 жовтня 2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ, Кодекс). Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу втратив чинність Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

За частинами 1, 2 статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовна заява ОСОБА_1 від 15.09.2023 (вхідний № 4042 від 19.09.2023) подана до відповідача Приватної фірми “Інтервал” та стосується майна банкрута, отже, розглядається в межах справи про банкрутство ПФ “Інтервал”.

Відповідно до статті 73 КУзПБ правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені.

Правові наслідки недійсності правочину визначені статтею 216 Цивільного кодексу України, частиною 1 якої передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З наведеного випливає, що покупець за договором купівлі-продажу, що визнаний в судовому порядку недійсним, відповідно до положень статті 216 ЦК України має повернути набуте ним в результаті угоди майно продавцю цього майна, а продавець повинен повернути покупцю отримані за продане майно кошти.

В обгрунтування позовних вимог про витребування майна позивач покликається також на норму статті 388 ЦК України, відповідно до якої якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Однак, у матеріалах справи наявна Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, № інформаційної довідки 331451871 від 07.05.2023, відповідно до якої право власності на приміщення, об'єкт нежитлової нерухомості загальною площею 104,00 кв.м за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48006626 від 30.07.2019, приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Лірниченко Наталія Миколаївна, розмір частки 1/1 (т.с. 64, а.с. 12-14).

Велика Палата Верховного суду у постановах від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13) і від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс2 (пункт 62) зробила правові висновки, що відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи, а суб'єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб'єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

Суд зазначає, що у наданій позивачем Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про те, що відповідач ОСОБА_2 є власником/володільцем спірного приміщення, тому воно не може бути в нього витребуване ані в порядку статті 216 ЦК України, ані в порядку статті 388 цього Кодексу.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння, не підлягає задоволенню похідна вимога про визнання за Приватною фірмою “Інтервал” права власності на Лот № 3 - нерухоме майно приміщення студії звукозапису по АДРЕСА_1 .

Така вимога не підлягає задоволенню також і тому, що навіть в разі витребування судом на користь позивача майна з чужого незаконного володіння відповідача, державна реєстрація права власності якого на майно проведена, вимога про визнання права власності на таке майно за позивачем не є належним способом захисту порушеного права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16).

Позовна вимога про витребування у ліквідатора ПФ “Інтервал” Гусара І.О. свідоцтва про право власності на нерухоме майно приміщення студії звукозапису по АДРЕСА_1 та передавального акту за своєю суттю у даному спорі не є способом захисту порушеного права, про яке заявляє позивач, а тому також не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 13, частин 1, 2 статті 14 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 76, 77 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно норми статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, тому не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 , як особа з інвалідністю ІІ групи (т.с. 64, а.с. 6), звільнений від сплати судового збору, а в задоволенні позову відмовлено повністю, суд не здійснює розподіл судових витрат.

У ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 подав клопотання про постановлення окремої ухвали стосовно адвоката Сидори І.Ю. - представника третьої особи ОСОБА_3 , вказуючи, що подавши до Західного апеляційного господарського суду штучну апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.05.2023, адвокат Сидора І.Ю. вчинив дії з метою подальшого затягування розгляду справи, тобто неналежно виконує свої професійні обов'язки.

Розглянувши зазначене клопотання позивача, суд доходить до висновку про його необґрунтованість.

Так, за змістом частин 2, 6 статті 246 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Підставою для постановлення окремої ухвали позивач зазначає той факт, що адвокатом Сидорою І.Ю., як представником ОСОБА_3 , подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду від 25.05.2023, однак такі дії охоплюються змістом адвокатської діяльності, що врегульована Законом України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.

Так, відповідно до пункту 6 статті 1, пункту 2 частини 1 статті 19 названого Закону одним з видів адвокатської діяльності є складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

При цьому, оцінка апеляційної скарги ОСОБА_3 , складеної адвокатом Сидорою І.Ю., на відповідність вимогам ГПК України та, зокрема, на предмет її “штучності”, не входить до повноважень місцевого господарського суду, а є компетенцією Західного апеляційного господарського суду (ст.ст. 135, 258, 259-262, 264 ГПК України).

За таких обставин суд не знайшов підстав для постановлення окремої ухвали стосовно адвоката Сидори І.Ю., тому вирішив відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 21.11.2023.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 7, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 4, 12, 20, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову засновника банкрута, власника майна ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватної фірми “Інтервал”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів “Товариство з обмеженою відповідальністю “Універсальний торговий дім “Меркурій”, ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності (Лот № 3) відмовити повністю.

2. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 21 листопада 2023 року про постановлення господарським судом окремої ухвали та направлення повідомлення до правоохоронних органів (в порядку статті 246 ГПК України) відмовити.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні 14.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 19 грудня 2023 року.

Суддя Т.І. Ковальчук