ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"18" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/5247/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Яризька В.О.
розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1
до фізичної особи ОСОБА_1
про неплатоспроможність
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
Розглянувши матеріали заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення зазначеної заяви без руху, зважаючи на таке.
Згідно з Преамбулою Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс, КУзПБ), цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ. Як вбачається із зазначеної назви та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ, законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Тобто, як вбачається з наведеного, процедура неплатоспроможності фізичних осіб введена законодавцем як інструмент виходу Правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме: задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.
Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст. 1 КУзПБ).
Положеннями ст. 116 Кодексу встановлені вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3, 4 ст. 116 Кодексу.
Так, згідно з п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 КУзПБ, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Суд зауважує на тому, що обов'язок надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки, а також за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів. Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, зокрема надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Отже, надання декларацій про майновий стан за останні три роки із зазначеною в них достовірною інформацію про все наявне майно є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 також зауважив, що Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля спонукання боржника до належного виконання обов'язків та уникнення недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Таким чином, Кодексом до боржника - фізичної особи встановлені спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запорука досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів боржника. Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), тобто обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п. 4-11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ).
Втім, заявник - фізична особа ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність надала копії Декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020, 2021, 2022 роки та за 2023 рік, в яких в усіх розділах вказаних декларацій, зокрема щодо майна, доходів та витрат боржника та членів сім'ї боржника не міститься будь-яких даних та проставлено «прочерки», що є порушенням приписів ч. 5 ст. 116 КУзПБ та не звільняє боржника від встановленого законом обов'язку надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, оскільки боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на нього, адже ч. 5 ст. 116 КУзПБ імперативно визначає, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї.
Також в поданій заяві боржник зазначає, що не має у власності будь-якого нерухомого майна. Разом із цим, суд зазначає, що вищевказані відомості повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно з висновком про застосування норм права, викладеним у Постанові Верховного Cуду у складі об'єднаної палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 по справі № 910/6639/20, тлумачення частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, з огляду на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників - фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім'ї такого боржника в обов'язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов'язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов'язків.
Однак, у поданих до суду деклараціях про майновий стан боржника за 2020-2023 роки не зазначені, зокрема, відомості про її батьків. Якщо такі відомості не можуть бути зазначені з певних причин, заявнику слід надати суду пояснення та докази щодо причин, чому відомості про її батьків, як членів сім'ї боржника, відсутні у поданих суду деклараціях.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Таким чином, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Розроблення плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Отже, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складання реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів уточнюється та погоджується кредиторами.
Вищезазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.12.2021 по справі № 910/8306/20.
Як встановлено судом, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заявником долучено план реструктуризації боргів боржника, який не містить будь-яких пропозицій щодо реструктуризації боргів, а саме про відстрочення або розстрочення оплати боргу, накопиченого боржником, а також його часткове списання на умовах, які є прийнятними для кредиторів. В поданому плані ОСОБА_1 не визначає суму для задоволення вимог кредиторів та пропонує кредитору розглянути можливість часткового прощення боргу, при цьому не визначає суму прощення.
Зважаючи на вищевикладене, боржнику потрібно подати суду проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам чинного законодавства із відповідними доказами в його обґрунтування.
Також, суд зазначає, що статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства визначено підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, проте заявником в поданій заяві не зазначено, на якій підставі він звертається із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 5247/23 від 13.12.2023) подано без додержання вимог Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за необхідне залишити її без руху, повідомити заявника про допущені недоліки та надати десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для їхнього усунення, а також попередити ОСОБА_1 про те, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Керуючись статтями 37, 116 Кодексу України з питань банкрутства, статтями 174, 233-235 ГПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 5247/23 від 13.12.2023) залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Надати заявнику строк десять днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків заяви, шляхом подання до суду:
- Декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020, 2021, 2022 роки та за 2023 рік станом на листопад 2023, затверджених державним органом з питань банкрутства (наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5), в яких повинна міститися повна та вичерпна інформація щодо всіх членів сім'ї боржника та щодо майна, доходів та витрат боржника та членів сім'ї боржника, а також надати документи на підтвердження зазначеної в Деклараціях інформації в порядку статей 76-77 ГПК України та п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ;
- повну інформацію щодо членів сім'ї боржника або їх відсутності.
- проєкт плану реструктуризації боргів, складеного у відповідності до вимог ст. 124 КУзПБ;
- підстави звернення до суду із заявою про відкриття провадження про неплатоспроможність згідно із ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства;
- докази на підтвердження відсутності у власності боржника будь-якого нерухомого майна (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана 18.12.2023.
Суддя Яризько В.О.