ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/17372/23
Провадження № 22-ц/4820/2267/23
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2023 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2023 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі - ПАТ «СК «АРКС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі - ПАТ «СГ «ТАС»), про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
ПАТ «СК «АРКС» зазначило, що 21 червня 2022 року між ним і ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №41628Га/05АВ відносно автомобіля «Infiniti QX70» реєстраційний номер НОМЕР_1 . За умовами цього договору позивач узяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування.
13 грудня 2022 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Renault Symbol» реєстраційний номер НОМЕР_2 по вул. Пілотській, у м. Хмельницькому, вчинив наїзд на автомобіль «Infiniti QX70» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 . На місці аварії сторони склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, згідно якої ОСОБА_1 визнав свою вину у цій пригоді. В результаті зіткнення автомобіль «Infiniti QX70» реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження та потребував відновлювального ремонту вартістю 30 942 грн 26 коп.
Платіжним дорученням №939171 від 27 грудня 2022 року позивач здійснив страхову виплату в указаному розмірі, а тому в силу статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 27 Закону України від 7 березня 1996 року №85/96-ВР «Про страхування» (далі - Закон №85/96-ВР) до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ЕР-209747618) у ПАТ «СГ «ТАС», яке виплатило позивачу страхове відшкодування в сумі 18 123 грн 24 коп. Решта майнової шкоди у розмірі 12 819 грн 02 коп. залишається невідшкодованою.
За таких обставин ПАТ «СК «АРКС» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 12 819 грн 02 коп. майнової шкоди.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2023 року в позові відмовлено.
Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2023 року стягнуто з ПАТ «СК «АРКС» на користь ОСОБА_1 2 386 грн 74 коп. судових витрат.
Суд керувався тим, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 , який застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ПАТ «СГ «ТАС». У зв'язку з страховим випадком ПАТ «СК «АРКС» виплатило ОСОБА_2 30 942 грн 26 коп. страхового відшкодування та набуло право вимоги на відшкодування майнової шкоди. Натомість, ПАТ «СГ «ТАС» частково відшкодувало ПАТ «СК «АРКС» страхову виплату у розмірі 18 123 грн 24 коп. Оскільки розмір завданих ОСОБА_1 збитків не перевищує ліміт відповідальності страховика за договором обов'язкового страхування (страховим полісом), то обов'язок по сплаті ПАТ «СК «АРКС» невиплаченої суми страхового відшкодування (12 819 грн 02 коп.) покладається на ПАТ «СГ «ТАС», а не на ОСОБА_1 як винуватця дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд виходив з того, що у зв'язку з розглядом справи ОСОБА_1 поніс 2 386 грн 74 коп. витрат, пов'язаних із явкою до суду його представника, а оскільки в позові ПАТ «СК «АРКС» відмовлено, то ці судові витрати слід покласти на позивача.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ПАТ «СК «АРКС» просить скасувати основне та додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову і покладення судових витрат на відповідача посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що за умовами договору добровільного страхування ПАТ «СК «АРКС» виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі реальної вартості завданих збитків і набуло право вимоги до ОСОБА_1 як винуватця дорожньо-транспортної пригоди у межах фактичних витрат (30 942 грн 26 коп.). Оскільки ПАТ «СГ «ТАС» відшкодувало позивачу вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу (18 123 грн 24 коп.), то ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити ПАТ «СК «АРКС» різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням (12 819 грн 02 коп.). Суд першої інстанції не з'ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства та правові позиції Верховного Суду, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. Відповідач ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення з порушенням установленого порядку, тобто без надсилання копії доказів про судові витрати іншим учасникам справи, а тому ухвалене судом додаткове рішення є незаконним.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а основне та додаткове рішення суду першої інстанції - без змін, указуючи на їх законність та обґрунтованість.
ПАТ «СГ «ТАС» не висловило своєї позиції щодо апеляційної скарги.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані рішення суду не відповідають.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення сторін, не застосував положення статей 12, 36 Закону України від 1 липня 2004 року №1961-ІV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-ІV) та не дотримався приписів статті 83 ЦПК України.
У зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржувані основне та додаткове рішення суду підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Також суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Автомобіль «Infiniti QX70» реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 є володільцем автомобіля «Renault Symbol» реєстраційний номер НОМЕР_2 .
21 червня 2022 року між ПАТ «СК «АРКС» і ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №41628Га/05АВ, за умовами якого позивач застрахував майнові інтереси останнього, пов'язані з експлуатацією автомобіля «Infiniti QX70» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на період з 1 липня 2022 року до 30 червня 2023 року.
При цьому сторони визначили перелік страхових ризиків, з настанням яких ПАТ «СК «АРКС» мало здійснити виплату страхового відшкодування в межах страхової суми - 705 000 грн. Одним із таких ризиків визнано пошкодження автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 28.12 цього договору визначено, що при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення транспортного засобу (Кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, що підлягають заміні (окрім акумуляторної батареї транспортного засобу), без урахування експлуатаційного зносу.
За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ЕР-209747618), укладеним між ПАТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_3 , останній застрахував відповідальність володільця автомобіля «Renault Symbol» реєстраційний номер НОМЕР_2 на випадок заподіяння ним шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди на строк з 29 червня 2022 року до 28 червня 2023 року включно (розмір франшизи - 2 500 грн).
13 грудня 2022 року о 17 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Renault Symbol» реєстраційний номер НОМЕР_2 по вул. Пілотській, у м. Хмельницькому, вчинив наїзд на автомобіль «Infiniti QX70» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження.
На місці аварії сторони склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, згідно якої ОСОБА_1 визнав свою вину у цій пригоді.
Згідно рахунку Приватного підприємства - Автоцентр «Ліга Люкс» (далі - СТО) вартість відновлювального ремонту автомобіля «Infiniti QX70» реєстраційний номер НОМЕР_1 із урахуванням податку на додану вартість склала 30 942 грн 26 коп.
Платіжним дорученням №939171 від 27 грудня 2022 року ПАТ «СК «АРКС» здійснило страхову виплату в указаному розмірі шляхом її перерахування ОСОБА_2 (на рахунок СТО).
На підставі платіжної інструкції від 20 лютого 2023 року №319420 ПАТ «СГ «ТАС» перерахувало на користь ПАТ «СК «АРКС» 18 123 грн 24 коп. страхового відшкодування.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Частиною першою статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За змістом статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Стаття 1187 ЦК України відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, пов'язану з використанням транспортних засобів.
Як встановлено у частині другій цієї статті, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України).
В силу статті 1 Закону №85/96-ВР страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 988 ЦК України та пункту 3 частини першої статті 20 Закону №85/96-ВР у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Із положень статті 993 ЦК України та статті 27 Закону №85/96-ВР слідує, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Закон України №1961-ІV регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до статті 6 Закону №1961-ІV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом пункту 22.1 статті 22 Закону №1961-ІV у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
В силу статті 29 Закону №1961-ІV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону №1961-ІV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Із положень пункту 12.1 статті 12 Закону №1961-ІV слідує, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Як передбачено частиною першою статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема внаслідок правопорушень (деліктів), у зв'язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків, а на правопорушника покладається обов'язок відшкодувати ці збитки.
В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.
За загальним правилом шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела. Суб'єктом відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами добровільного страхування, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик потерпілого. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому законом порядку.
Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком замість завдавача шкоди. За умов, передбачених статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону №85/96-ВР, цей страховик набуває право зворотної вимоги (суброгація) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
У разі завдання шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик такої особи зобов'язаний відшкодувати потерпілому або страховику потерпілого, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, цю шкоду в розмірі, що не перевищує ліміт відповідальності страховика. При цьому відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з договором чи законом у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника (завдавача шкоди) обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону №1961-ІV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі №7690/15471/15-ц).
Розмір збитків визначається на момент розгляду справи чи виконання відновлювальних робіт виходячи з реальної вартості втраченого майна.
У разі пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди потерпілому відшкодовуються витрати, пов'язані з його відновлювальним ремонтом з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. При цьому відшкодуванню підлягають лише ті витрати потерпілого, які пов'язані з відновлювальним ремонтом автомобіля від наслідків дорожньо-транспортної пригоди.
За загальним правилом у разі проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу потерпілим сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного законом податку на додану вартість. Наразі потерпілий має право на відшкодування витрат зі сплати цього податку за рахунок страховика, якщо понесення ним таких витрат під час відновлювального ремонту транспортного засобу буде підтверджено відповідними доказами.
Також страхове відшкодування зменшується на визначену у договорі страхування суму франшизи.
Зібрані докази вказують на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 , внаслідок чого потерпілому ОСОБА_2 завдано майнової шкоди.
За наслідками страхового випадку ПАТ «СК «АРКС» виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 30 942 грн 26 коп. (вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, в тому числі податок на додану вартість) та набуло право суброгаційної вимоги до ОСОБА_1 як винуватця дорожньо-транспортної пригоди.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована ПАТ «СГ «ТАС» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ПАТ «СГ «ТАС» зобов'язане відшкодувати ПАТ «СК «АРКС» як страховику потерпілого, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, майнову шкоду в розмірі, що не перевищує ліміт відповідальності страховика.
Згідно платіжної інструкції від 20 лютого 2023 року №319420 (а.с. 29) ПАТ «СГ «ТАС» перерахувало на користь ПАТ «СК «АРКС» 18 123 грн 24 коп. страхового відшкодування без врахування податку на додану вартість. Натомість, із рахунку на оплату №АІ00000396 від 16 грудня 2022 року (а.с. 21) і платіжного доручення №939171 від 27 грудня 2022 року (а.с. 27) слідує, що ПАТ «СК «АРКС» понесло витрати зі сплати податку на додану вартість при перерахуванні коштів потерпілому ОСОБА_2 (на рахунок СТО), а тому позивач має право на відшкодування цих витрат за рахунок ПАТ «СГ «ТАС».
У матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що автомобіль «Infiniti QX70» реєстраційний номер НОМЕР_1 , у тому числі пошкоджений задній бампер і його малоцінні деталі, мали фізичний знос. Якщо такий знос транспортного засобу існував, то сторони не довели коефіцієнт цього зносу, що мав бути врахований при обчисленні страхового відшкодування.
Отже суд першої інстанції правильно керувався тим, що обов'язок по сплаті на користь ПАТ «СК «АРКС» невиплаченої суми страхового відшкодування (з урахуванням суму податку на додану вартість і без врахування зносу транспортного засобу), яка не перевищує ліміт відповідальності страховика, покладається на ПАТ «СГ «ТАС».
Доводи апеляційної скарги не спростовують указаний висновок суду.
Водночас, визначаючи розмір відповідальності ОСОБА_1 , суд першої інстанції не врахував, що полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-209747618 (а.с. 51) встановлено франшизу у розмірі 2 500 грн, на суму якої завжди зменшується страхове відшкодування. Відтак, зобов'язання з відшкодування цих коштів не може бути покладене на ПАТ «СГ «ТАС».
У зв'язку з цим, ОСОБА_1 повинен відшкодувати ПАТ «СК «АРКС» різницю між фактичним розміром шкоди та розміром страхової суми - 2 500 грн.
Щодо витрат відповідача, пов'язаних із явкою до суду
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 138 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
В силу частин другої, восьмої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як передбачено частиною дев'ятою статті 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Згідно зі статтею 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
За змістом пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що витрати сторін та їхніх представників на переїзд до іншого населеного пункту для участі в судовому засіданні відносяться до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи. Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування таких витрат.
До складу витрат, пов'язаних із переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, включаються витрати з оплати придбання проїзних квитків і наймання житла.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати, пов'язані з розглядом справи, має документально підтвердити та довести такі витрати належними і допустимими доказами.
Із матеріалів справи слідує, що на підставі довіреності від 11 серпня 2023 року, посвідченої приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Довгань Т.М. (а.с. 61) ОСОБА_4 здійснював представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 у справі №686/17372/23 в суді першої інстанції.
ОСОБА_4 , який проживає у місті Києві, приймав участь у судовому засіданні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 16 серпня 2023 року. У зв'язку з цим він поніс витрати на проїзд з м. Києва до м. Хмельницького та у зворотному напрямку, а також витрати на винайм житла.
11 серпня 2023 року, тобто до закінчення судових дебатів (у відзиві на позов), ОСОБА_1 зробив заяву про подання доказів щодо розміру понесених витрат, пов'язаних із явкою до суду представника протягом п'яти днів після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті позовних вимог (а.с. 42-50).
10 жовтня 2023 року ОСОБА_1 через свого представника, ОСОБА_4 , звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ПАТ «СК «АРКС» на свою користь 2 386 грн 74 коп. витрат, пов'язаних з явкою до суду представника (а.с. 96-98). До цієї заяви ОСОБА_1 додав проїзні документи, договір оренди житлової кімнати в квартирі з актами прийому-передачі та повернення нерухомого майна, платіжні документи (а.с. 99-109).
Водночас ОСОБА_1 заздалегідь не надіслав іншій стороні, ПАТ «СК «АРКС», копії цих документів. Лише 23 жовтня 2023 року ОСОБА_1 надіслав на адресу позивача копії письмових доказів, які підтверджують понесення ним судових витрат у зв'язку з розглядом справи (а.с. 119), внаслідок чого ПАТ «СК «АРКС» одержало їх 30 жовтня 2023 року, тобто після ухвалення судом додаткового рішення у справі (а.с. 137). У зв'язку з цим, ПАТ «СК «АРКС» не змогло надати обґрунтовані заперечення щодо цих доказів.
Оскільки ОСОБА_1 не дотримався установленого процесуальним законом порядку пред'явлення до відшкодування витрат, пов'язаних із явкою до суду його представника, а саме: несвоєчасне направлення відповідачем на адресу іншого учасника справи (позивача) документів, які підтверджують понесені судові витрати, то його заява про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню.
Близькі за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі №308/7190/21.
Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини та дійшов помилкового висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
У зв'язку з цим, ухвалене судом першої інстанції додаткове рішення слід скасувати, а подану відповідачем заяву про відшкодування витрат, пов'язаних із явкою до суду його представника, - залишити без задоволення.
3. Висновки суду апеляційної інстанції
При вирішенні спору суд першої інстанції не з'ясував усі фактичні обставини справи та не застосував правильно норми чинного законодавства, а тому ухвалені ним рішення не можуть залишатися в силі.
У порядку часткового задоволення позову з ОСОБА_1 на користь ПАТ СК «АРКС» слід стягнути 2 500 грн майнової шкоди. У решті позову та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
Щодо судового збору
Вирішуючи питання щодо зміни розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов ПАТ «СК «АРКС» заявлено з ціною 12 819 грн 02 коп. і задоволено на суму 2 500 грн, тобто на 19,5% (2500?100:12819,02).
У зв'язку з цим, із ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «АРКС» слід присудити 523 грн 38 коп. судового збору за подання позову (2684х19,5%) та 785 грн 07 коп. судового збору за подання апеляційної скарги (4026х19,5%), а всього - 1 308 грн 45 коп. (523,38+785,07).
Керуючись статтями 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2023 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (місцезнаходження - 04070, місто Київ, вулиця Іллінська, 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 20474912) 2 500 гривень майнової шкоди та 1 308 гривень 45 копійок судового збору, а всього - 3 808 гривень 45 копійок.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Стефанишин С.Л.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 25