ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 675/1124/22
Провадження № 22-ц/4820/2128/23
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
секретаря: Чебан О.М.
за участю: апелянта ОСОБА_1 , його представника адвоката Новікова Я.А.,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2023 року (суддя Пашкевич Р.В.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог - Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради, Орган опіки та піклування в особі Ізяславської міської ради Хмельницької області, про участь батька у вихованні дитини,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог - Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради, про участь батька у вихованні дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 22 липня 2020 року за рішенням суду шлюб між сторонами розірвано. У шлюбі народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 за допомогою родичів насильно, проти волі позивача та малолітньої дитини вивезла останнього на постійне місце проживання до с. Радошівка Хмельницької області. Після вивезення дитини відповідачка не надає сина позивачу для побачень та можливості його виховання, перешкоджає позивачу у його праві на побачення, навчання з дитиною, з приводу чого ОСОБА_1 неодноразово звертався до органів поліції.
Посилаючись на зазначене позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначити наступний порядок побачення, навчання та виховання з малолітньою дитиною ОСОБА_5 : 1) відповідачка зобов'язується передати позивачу сина на святкування Різдва, 1 травня, Дня Конституції, Дня Незалежності, Дня Захисника Вітчизни щороку, дня народження позивача; 2) позивач необмежено спілкується з сином особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв'язку (Viber, Skype тощо) з використанням будь-яких електронних пристроїв без присутності матері; 3) кожні другі вихідні відповідачка надає дитину позивачу для побачення з п'ятниці по неділю за адресою проживання позивача: АДРЕСА_1 ; 4) щороку відповідачка зобов'язується передавати позивачу дитину для спільного святкування разом з дитиною дня народження баби ОСОБА_6 в місці, визначеному бабою, без присутності матері; 5) відповідачка надає дитину позивачу на весь час тривання шкільних канікул; 6) дні народження дитини, свята: Пасха, Новий Рік, Різдво Христове, День Незалежності кожна сторона святкує разом з сином почергово. Перший день народження дитини та свята, після набрання законної сили рішення суду, дитина святкує з позивачем, наступний рік - з відповідачкою; 7) відповідачка зобов'язується не чинити перешкод у спілкуванні дитини з її бабусею ОСОБА_6 ; 8) відповідачка зобов'язується надавати згоду (в т.ч. нотаріальну) позивачу для відвідування дитиною культурних, лікувальних (в т.ч. в ДУ Інститут травматології та ортопедії НАМН України), спортивних, навчальних, виховних заходів та закладів різного напрямку в Україні та за її межами; 9) відповідачка зобов'язується забезпечити необмежене використання застосунком Google-сім'я (сімейна група в Google), гри Майнкрафт; 10) відповідачка зобов'язується не видаляти Google акаунти дитини, які позивач реєструє на ім'я дитини; 11) відповідачка зобов'язується не видаляти завантажені навчальні та розвивальні програми; 12) відповідачка зобов'язується не чинити перешкод дитині у виборі її хобі, захоплень, відвідуванні гуртків; 13) відповідачка зобов'язується не чинити перешкод дитині у засвоєнні дитиною планшетів, ноутбуків, смарт - годинників, телефонів, різноманітних гаджетів; 14) відповідачка зобов'язується приймати участь у забезпеченні вивчення дитиною англійської мови; 15) відповідачка зобов'язується не чинити перешкод дитині та позивачу у військовому вихованні, навчанні дитини у ліцеях, гімназіях; 16) починаючи з досягнення дитиною 8 років і до 10 років відповідачка зобов'язується не чинити перешкод у спілкування дитини із психологами, вихователями, вчителями; 17) відповідачка зобов'язується не чинити перешкод позивачу у забезпеченні навчанні та вихованні дитини, тобто, відповідачка враховує думку позивача з цих питань; 18) в разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу погоджену з батьком дату, враховуючи інтереси сина, його стан здоров'я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини; 19) позивач зобов'язується завчасно попереджати відповідача - мати дитини про неможливість зустрічі з сином відповідно до визначеного йому графіку; 20) спільний відпочинок з дитиною в інші дні батьки (сторони) вирішують самостійно між собою, враховуючи рівність їх прав та обов'язків, а також виходячи з найкращих інтересів дитини та кількості проведеного часу з дитиною кожного з батьків; 21) сторони зобов'язані використовувати процедуру сімейної медіації з метою налагодження конструктивної комунікації між собою для вирішення питань, пов'язаних із вихованням малолітнього сина, оскільки взаєморозуміння між батьками є запорукою гармонійного розвитку дитини; 22) сторони зобов'язуються з'являтися особисто разом з дитиною до органу опіки та піклування не рідше одного разу на календарний рік почергово за місцем проживання позивача та відповідача (перший раз сторони з'являються до органу опіки та піклування за місцем проживання позивача); 23) відповідачці забороняється змінювати місця перебування дитини під час реалізації позивача права на контакт; 24) відповідачка зобов'язується не вчиняти маніпуляції та здійснювати психологічний вплив на дитину з метою приниження гідності, честі позивача або налаштування дитини проти батька; 25) відповідачка зобов'язується не залишати дитину на одинці із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 26) загальний час спілкування позивача із сином не має бути менше та більше 50% всього часу спілкування та перебування дитини поруч із матір'ю.
Ухвалою Ізяславського районного суду від 14 вересня 2022 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Орган опіки та піклування в особі Ізяславської міської ради Хмельницької області.
Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2023 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визначено ОСОБА_1 наступний порядок та спосіб участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом:
- побачення з малолітнім сином ОСОБА_5 , з урахуванням стану здоров'я дитини з 11 години суботи до 17 години неділі першого та третього тижня кожного місяця без присутності матері ОСОБА_3 , за місцем проживання дитини, та у громадських місцях, розташованих у населеному пункті, у якому проживає дитина, а також в інший час за домовленістю із матір'ю дитини, та зобов'язаний доставити дитину до місця проживання ОСОБА_3 чи іншого визначеного нею місця;
- в разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу погоджену з батьками дату, враховуючи інтереси дитини, його стан здоров'я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини;
- спілкування з сином засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв'язку без обмежень та по бажанню дитини без присутності матері;
- відвідувати сина під час культурних, лікувальних, спортивних, навчальних, виховних заходів та закладів різного напрямку;
- під час осінніх, зимових та весняних канікул може одноразово щонайменше на 3 (три) календарні дні підряд, які узгоджуються з ОСОБА_3 , забирати ОСОБА_5 , з урахуванням стану його здоров'я, з місця проживання ОСОБА_3 чи іншого визначеного нею місця, до місця свого проживання/перебування з ночівлею, з дотриманням режиму дня та вікових особливостей дитини, та зобов'язаний доставити її до місця проживання ОСОБА_3 чи іншого визначеного нею місця, по закінченню цих 3 (трьох) календарних днів, якщо між ними взаємно не узгоджено інші дату та час;
- під час літніх канікул може щомісяця забирати ОСОБА_5 , починаючи з першого числа кожного місяця, на протязі літніх канікул двічі на 7 (сім) днів підряд, або одноразово на строк понад 7 (сім) днів підряд, але не більше 14 (чотирнадцяти) днів за весь період літніх канікул, з урахуванням стану його здоров'я, за попереднім погодженням вказаних днів з ОСОБА_3 , з місця проживання ОСОБА_3 чи іншого визначеного нею місця, до місця свого проживання/перебування з ночівлею, з дотриманням режиму дня та вікових особливостей дитини, та зобов'язаний доставити її до місця проживання ОСОБА_3 чи іншого визначеного нею місця, по закінченню цього строку, якщо між ними взаємно не узгоджено інші дату та час;
- щороку у дні народження батька та дитини 04 вересня, 03 серпня з 14 до 18 години, без присутності матері ОСОБА_3 , за місцем проживання дитини, та у громадських місцях, розташованих у населеному пункті, у якому проживає дитина, а також в інший час за домовленістю із матір'ю дитини, та зобов'язаний доставити дитину до місця проживання ОСОБА_3 чи іншого визначеного нею місця;
- кожний непарний рік: Новий рік - 1 січня, Різдво Христове - 25 грудня, Пасха (Великдень), День праці -1 травня, День Конституції України - 28 червня, День незалежності України - 24 серпня, День захисників і захисниць України - 1 жовтня з 15 до 19 години, за місцем проживання дитини, та у громадських місцях, розташованих у населеному пункті, у якому проживає дитина, а також в інший час за домовленістю із матір'ю дитини, та зобов'язаний доставити дитину до місця проживання ОСОБА_3 чи іншого визначеного нею місця;
- спільний відпочинок з дитиною в інші дні батьки вирішують самостійно між собою, враховуючи рівність їх прав та обов'язків, а також виходячи з найкращих інтересів дитини та кількості проведеного часу з дитиною кожного з батьків.
Вирішено зустрічі та побачення проводити із обов'язковим урахуванням стану здоров'я, бажання, інтересів та потреб дитини.
У решті задоволення позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1488 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з огляду на відсутність доказів, які б підтверджували неналежне ставлення як матері так і батька до виконання своїх обов'язків щодо виховання малолітнього сина, наявність особистих конфліктів між сторонами, які не повинні порушувати інтереси дитини, з урахуванням рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини та якнайкращого забезпечення інтересів дитини, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову, встановивши порядок та спосіб участі батька у спілкуванні з дитиною без присутності матері. Судом встановлено порядок та спосіб участі батька у спілкуванні з дитиною з урахування висновку, запропонованого органом опіки та піклування. Суд першої інстанції, вважав, що саме встановлений ним графік участі батька у спілкуванні та вихованні малолітнього сина батьком, враховуючи вік дитини, відстань між місцями проживання малолітньої дитини та батька, часу навчання буде в повній мірі відповідати справедливій рівновазі між інтересами дитини та інтересами батьків.
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання мами малолітньої дитини ОСОБА_3 забезпечити необмежене використання застосунком Google-сім'я, гри Майнкрафт; не видаляти Google акаунти дитини, які позивач реєструє на ім'я дитини; не видаляти завантажені навчальні та розвиваючи програми; не чинити перешкод дитині у виборі її хобі, захоплень, відвідуванні гуртків; - не чинити перешкод дитині у засвоєнні дитиною планшетів, ноутбуків, смарт-годинників, телефонів, різноманітних гаджетів; брати участь у забезпеченні вивчення дитиною англійської мови; не чинити перешкод дитині та позивачу у військовому вихованні, навчанні у ліцеях та гімназіях; починаючи з досягнення дитиною 8 років і до 10 років не чинити перешкоди у спілкуванні дитини з психологами, вчителями, вихователями; не вчиняти маніпуляції та здійснювати психологічний вплив на дитину з метою приниження гідності, честі позивача або налаштування дитини проти батька; не залишати дитину на одинці із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; змінювати місце перебування дитини під час реалізації позивачем права на контакт, а також використання процедур медіації та являтися один раз на рік до органу опіки та піклування, суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні, оскільки такі вимоги не відповідають забезпеченню найкращих інтересів малолітньої дитини, а зобов'язання відповідачки вчиняти вказані дії буде порушенням прав дитини та її вподобань з досягненням певного віку.
Вимоги позивача про порядок участі баби у вихованні внука суд також не задовольнив, оскільки якщо такі перешкоди чиняться, то саме баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з окремим позовом про їх усунення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом усіх обставин, що мають значення для справи, недоведеність тих обставин, які мав встановити суд, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2023 року скасувати частково, визначити позивачу порядок та спосіб участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 шляхом:
- передачі відповідачкою дитини позивачу, з урахуванням стану його здоров'я. першого та третього тижня кожного місяця без присутності матері для побачення з п'ятниці по неділю за адресою проживання позивача АДРЕСА_1 , з обов'язковим поверненням дитини до місця проживання відповідачки;
- під час осінніх, зимових, весняних та літніх канікул батько може забирати сина на ту кількість календарних днів, яка дорівнює половині днів відповідних канікул, з місця проживання відповідачки чи іншого визначеного нею місця, до місця свого проживання/перебування з ночівлею, з дотриманням режиму дня та вікових особливостей дитини, та зобов'язаний доставити її до місця проживання відповідачки чи іншого визначеного нею місця;
-щороку у дні народження батька відповідачка передає дитину на повну добу, без присутності матері, а позивач після спливу доби зобов'язаний доставити дитину до місця проживання відповідачки чи іншого визначеного нею місця;
-кожного парного року у дні народження дитини відповідачка передає дитину позивачу на півдоби, без присутності матері, а позивач зобов'язаний доставити дитину до місця проживання відповідачки чи іншого визначеного нею місця;
-кожний непарний рік: Новий рік 1 січня, Різдво Христове 25 грудня, Пасха (Великдень), День праці 1 травня, День Конституції України 28 червня, День незалежності України 24 серпня, День захисників та захисниць України 1 жовтня відповідачка передає позивачу дитину на повну добу, за місцем проживання дитини або батька (за домовленістю сторін), та у громадських місцях, розташованих у населених пунктах, у яких проживають дитина та позивач, а також в інший час за домовленістю з матір'ю дитини, та позивач зобов'язаний доставити дитину до місця проживання відповідачки чи іншого визначеного нею місця;
-зобов'язання відповідачки надавати згоду (в т.ч. нотаріальну) позивачу для відвідування дитиною культурних, лікувальних (в т.ч. в ДУ Інститут травматології та ортопедії НАМН України), спортивних, навчальних, виховних заходів та закладів різного напряму в Україні та за її межами;
-зобов'язання відповідачки забезпечити необмежене використання за стосунком Google-сім'я (сімейна група в Google), гри Майнкрафт;
-зобов'язання відповідачки не видаляти Google аканти дитини, які позивач реєструє на ім'я дитини;
-зобов'язання відповідачки не видаляти завантажені навчальні та розвивальні програми;
-зобов'язання відповідачки не чинити перешкод дитині у виборі її хобі, захоплень, відвідуванні гуртків;
-зобов'язання відповідачки не чинити перешкод дитині у засвоєнні дитиною планшетів, ноутбуків, старт-годинників, телефонів, різноманітних ґаджетів;
-зобов'язання відповідачки брати участь у забезпеченні вивчення дитиною англійської мови;
-зобов'язання відповідачки не чинити перешкод дитині та позивачу у військовому вихованні, навчанні дитини у ліцеях, гімназіях;
-зобов'язання відповідачки починаючи з досягнення дитиною 8 років і до 10 років не чинити перешкод у спілкуванні дитини із психологами, вихователями, вчителями;
-зобов'язання відповідачки не чинити перешкод позивачу у забезпеченні навчання та вихованні дитини, тобто відповідачка враховує думку позивача з цих питань;
-зобов'язання відповідачки використовувати процедуру сімейної медіації з метою налагодження конструктивної комунікації між позивачем та відповідачкою для вирішення питань, пов'язаних із вихованням малолітнього сина, оскільки взаєморозуміння між батьками є запорукою гармонійного розвитку дитини;
-зобов'язання відповідачки з'являтися разом з позивачем та дитиною до органу опіки та піклування не рідше одного разу на календарний рік почергово за місцем проживання позивача та відповідача (перший раз сторони з'являються до органу опіки та піклування за місцем проживання позивача);
-зобов'язання відповідачки заборони змінювати місця перебування дитини під час реалізації позивача права на контакт;
-зобов'язання відповідачки не вчиняти маніпуляції та здійснювати психологічний вплив на дитину з метою приниження гідності, честі позивача або налаштування дитини проти батька;
-зобов'язання відповідачки не залишати дитину наодинці з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В іншій частині рішення просить залишити без змін.
В обґрунтування скарги зазначає, що визначений судом позивачу час на спілкування з дитиною є недостатнім для забезпечення повноцінного та гармонійного розвитку дитини за участі батька. Судом не враховано рівності батьків у вихованні дитини.
Визначаючи позивачу час на спілкування з дитиною судом не взято до уваги рекомендації з Висновку експерта КНДІСЕ №2817/20-26 від 30.12.2020, за якими п. 5 визначено, що дитина має виражений емоційний контакт на прихильність до кожного з батьків. Отже, в інтересах дитини мати рівний за часом контакт з кожним з батьків.
Також, на думку апелянта, судом не взято до уваги інших доказів та рекомендацій, доданих до матеріалів справи, в яких зазначено про звернення дитини до лікаря з приводу укусу собакою, проведення хірургічного втручання дитини, необхідність проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини та необхідність більше приділяти уваги батьками. Отже, суд не врахував, що відповідачка не виконує обов'язки з належного догляду за дитиною.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2023 року залишити без змін як законне, апеляційну скаргу - без задоволення.
Зазначає, що частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції врахував відстань між місцем проживання дитини та відповідача, позбавлення позивача права керування транспортним засобом, наявність якого покращила б очну комунікацію між батьком та дитиною, та відсутність фактів вчинення відповідачкою перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною.
Запропонована апелянтом в тексті апеляційної скарги редакція способів участі ОСОБА_1 у вихованні дитини шляхом збільшення часу на очне спілкування з дитиною, на переконання ОСОБА_3 , є способом реалізації ним своїх прав у надмірному розмірі та без врахування прав матері дитини та прав самої дитини. Викладені в тексті апеляційної скарги способи побачень апелянта з дитиною фактично позбавляють дитину права на вільний час у вихідні та святкові дні, натомість участь матері дитини зводиться лише до виконання обов'язків щодо дитини. Вимоги позивача є такими, що з врахування реалій сьогодення спричинятимуть тривале перебування дитини в дорозі та не відповідатимуть інтересам самої дитини. Часткове задоволення позовних вимог є таким, що відповідає інтересам батьків та залишає для дитини право на вільний особистий час.
Як зазначає відповідачка, заявляючи вимоги зобов'язального характеру позивач не має розуміння того, чого саме потребує його дитина та як вона бажає влаштовувати свій вільний час та чому надає перевагу. Позивач жодним чином не обґрунтовує потребу в задоволенні заявлених ним вимог зобов'язального характеру.
В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 та його представник адвокат Новіков Я.А. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.
Представник відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.
В судове засідання інші учасники справи не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток.
Згідно з частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що з 10.06.2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі між собою, який розірвано рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22.07.2020 року (т. 1 а. с. 23-24).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26.08.2015 року сторони у справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а. с. 22).
Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 16.04.2021 року, яке набрало законної сили 11.11.2021 року, визначено місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Після розірвання шлюбу, позивач залишається зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідачка ОСОБА_3 разом з сином ОСОБА_5 переїхала за місцем її реєстрації в АДРЕСА_2 .
Комісією в складі працівників Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації 08.07.2022 року проведено за заявою ОСОБА_1 обстеження умов проживання в квартирі АДРЕСА_3 , та за результатами якої встановлено, що вказане помешкання складається з двох кімнат. Умови проживання задовільні: у квартирі наявні побутові меблі, побутова техніка. Для дитини наявна окрема кімната, наявний розкладний диван, телевізор, тумба. Як вказано в акті обстеження умов проживання, зі слів ОСОБА_1 , колишня дружина ОСОБА_3 перешкоджає йому у вільному спілкуванні з сином ОСОБА_5 . Зі слів батька, за останні три роки лише сім днів син був з ним (т. 1 а. с. 55-56).
Також, змістом акту обстеження умов проживання від 25.08.2022 року стверджується, що за заявою ОСОБА_3 було проведено обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_5 , який проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_2 . Житло складається з трьох кімнат. Умови проживання хороші. Кімнати будинку та прибудинкова територія утримуються в гарному стані. Санітарний стан відповідає нормам, створено комфорт і затишок. В кімнатах наявні сучасні меблі, побутова техніка, електроприлади. Родина має постійний дохід, матеріально забезпечені. Умови проживання сприятливі. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: для ОСОБА_9 виділена окрема кімната, облаштована до віку та потреб дитини. Наявне місце для виконання домашніх завдань, є розвиваючі ігри, книжки, ноутбук, канцелярське приладдя. ОСОБА_3 створила належні умови для всебічного розвитку дитини. Стосунки, традиції в сім'ї доброзичливі, зі слів ОСОБА_3 , непорозумінь і сварок в сім'ї не виникає. Між матір'ю, бабусею, дідусем та дитиною ОСОБА_5 існують довірливі і теплі стосунки. Хлопчик комунікабельний, легко йде на розмову із членами сім'ї (т. 1 а. с. 231).
Отже, за місцем проживання кожного із батьків ОСОБА_5 створені належні умови для проживання їх малолітнього сина.
Згідно довідок ТОВ «Зелений парк» №275 від 11.08.2022 року, від 19.08.2022 року, наказу (розпорядження) про прийняття на роботу №131-К від 05.05.2022 року, ОСОБА_3 працює в даному товаристві з 06.05.2022 року на посаді менеджера з персоналу з оплатою праці згідно штатного розпису, з графіком роботи п'ятиденний робочий тиждень. Дохід за період з 06.05.2022 року по 31.07.2022 року склад 43477,57 грн. (т. 1 а. с. 113-115).
Відповідно до довідок ТОВ «Бізнеспромкомплект» №05 від 18.07.2022 року та довідки про доходи, ОСОБА_1 дійсно працює в даному товаристві за основним місце роботи з 22.12.2021 року і до цього часу на посаді виконавця робіт. На даний момент перебуває у відпустці за власний рахунок (з 01.03.2022 року) в зв'язку з введенням військового стану на території України. Факт отримання позивачем офіційних доходів до березня 2022 року підтверджено формами ОК-5 та ОК-7 індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 . Також, позивачем, на підтвердження свого достатнього фінансового стану, до матеріалів справи долучено договори купівлі - продажу від 01.02.2020 року, 01.06.2021 року, 01.03.2022 року, виписки по своєму особовому рахунку за період з 01.01.2020 року по 31.12.2021 року та з 01.01.2023 року по 26.05.2023 року, що відображають рух коштів на ньому та усі операції (т. 1 а. с. 164-203, т. 2 а. с. 210-221, 241-244).
При цьому, довідками розрахунок заборгованості Святошинського відділу ДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м.Київ) №29996 від 29.06.2022 року, №56837 від 01.09.2022 року підтверджено, що у вказаному відділі перебуває виконавчий лист №675/197/20 від 12.02.2020 року, виданий Ізяславським районним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 . Станом на 01.09.2022 року заборгованість по аліментах становить 73451,26 грн. Доказів погашення вказаного боргу та своєчасної сплати аліментів позивачем суду не надано.
Згідно поданих підприємствами характеристик за місцем роботи позивача та відповідача, останні характеризуються позитивно.
Відповідно до довідки КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» №469089 від 17.11.2022 року, довідки Київського міського психоневрологічного диспансеру №4 №1692 від 04.11.2022 року, довідок №229 від 18.10.2022 року, №287 від 17.10.2022 року, інформації КНП «Ізяславська МБЛ» Ізясласької міської ради №828 від 18.10.2022 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідно на диспансерному обліку в наркологічному та в психоневрологічному кабінетах не знаходяться (т. 2 а. с. 48, 49).
Листом №4219/125/31/6/01-2022 від 31.10.2022 року управлінням інформаційно - аналітичної підтримки ГУНП в м. Києві повідомлено суд, що за даними інформаційно - аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» єдиної інформаційної системи МВС України громадянин ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, засудженим не значиться, у розшуку не перебуває. Проте неодноразово у період з травня по листопад 2021 року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124 (пошкодження транспортного засобу), 126 (керування особою, яка не має відповідних документів), 130 (керування транспортним засобом в стані сп'яніння) КУпАП (т. 2 а. с. 13-14).
З повідомлення ВПД №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області №5043/121/124/106/01-2022 вбачається, що ОСОБА_3 до адміністративної та кримінальної відповідальності протягом 2021 - 2022 року не притягувалася (т. 2 а. с. 8).
Висновком експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи №2817/20-26 від 30.12.2020 (т. 1 а. с. 33-48) встановлено, що кожен із батьків ОСОБА_5 , з урахуванням їх індивідуально-психологічних властивостей, інтелекту, властивостей емоційно-вольової сфери, спрямованості особистості, має необхідні для виховання дитини психолого-педагогічні якості.
Малолітня дитина ОСОБА_5 , з урахуванням його вікових особливостей емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища неспроможний надавати оцінку відношенню кожного з батьків до нього та виявляти прихильність до когось з батьків. Малолітній ОСОБА_5 має виражений емоційний контакт та прихильність до кожного з батьків.
Згідно відповіді Будинку дитячої творчості управління освіти виконавчого комітету Славутської міської ради №17 від 19.07.2022 року, зокрема, малолітня дитина ОСОБА_5 відвідував клуб « ОСОБА_10 » Будинку дитячої творчості м. Славута з 15.10.2019 року по 31.05.2021 року. ОСОБА_3 , мамі ОСОБА_11 , було рекомендовано звернутися до спеціалістів (психолога та логопеда) Славутського інклюзивного ресурсного центру з метою формування правильного мовлення та корекції поведінки сина (т. 1 а. с. 57).
Відповідно до інформації Радошівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Ізяславської міської ради (Радошівського ліцею Ізяславської міської ради) №32 від 21.06.2022 року, №43 від 19.08.2022 року, №62 від 10.11.2022 року, зокрема, встановлено, що ОСОБА_5 систематично відвідував даний навчальний заклад з 01.09.2021 року по 03.06.2022 року (т. 1 а. с. 59, 107, т. 2 а. с. 16). Дитина за результатами успішності за 1 клас показала достатній та високий рівень знань. Гуртки не відвідує. Мати дитини приймає активну участь щодо виховання, підтримки навчального процесу. Батько дитини ОСОБА_1 підтримує постійний зв'язок з класним керівником, в телефонному режимі цікавиться успіхами дитини в школі. Участі у батьківських зборах батько не брав, за весь період відвідав дитину в школі один раз. Всього за навчальний рік дитиною пропущено 7 днів, за які мамою надано підтверджуючі документи. Підтвердження про матеріальну допомогу синові школа не володіє (крім, зі слів батька).
КП «Славутський центр ПМСД» листом №1407 від 04.07.2022 року, зокрема, зазначило, що дитина ОСОБА_5 перебував на обліку у сімейного лікаря даного підприємства з 31.01.2020 року по 20.06.2022 року. Дитина щеплена згідно віку. 11.05.2022 року пройшла плановий медичний огляд, за результатами якого видано направлення до дитячого ортопеда травматолога та логопеда. Також, зазначено, що 18.01.2022 року дитині було проведено хірургічне втручання - операція апендектомія. При зверненні за медичною допомогою до лікарів дитину завжди супроводжувала лише мама (т. 1 а. с. 60).
Разом з тим, приватним підприємцем вчителем - логопедом ОСОБА_12 надано довідку про те, що згідно поставленого графіку занять на прохання матері хлопчика, було проведено корекцію звуковимови ОСОБА_5 . Заняття проводились щотижня в неділю з 29.05.2022 року по 24.07.2022 року. Впродовж дев'яти занять було досягнуто позитивних результатів в роботі при активній співпраці мами (т. 1 а. с. 109).
Довідкою ФОП ОСОБА_13 від 19.08.2022 року підтверджено, що ОСОБА_5 є пацієнтом даного стоматологічного кабінету. Мати ОСОБА_3 систематично відвідує з сином лікаря - стоматолога. Регулярно приводить сина на профілактичний огляд, вчасно звертається за лікуванням, застосовуються методи для захисту зубів. Послуги лікаря - стоматолога платні. Оплачуються мамою ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 108).
Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Ізяславської міської Шепетівського району Хмельницької області щодо розв'язання спору про визначення способу участі батька у вихованні дитини, затверджений рішенням №230 від 24.11.2022 року, за яким орган опіки та піклування вважає, що ОСОБА_1 може брати участь у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 у вихідні дні, під час тривання шкільних канікул, у день народження 03 серпня та періодичні побачення у релігійні, державні, сімейні свята, святкові дні - за місцем проживання дитини - АДРЕСА_2 , та за попередньою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_3 про час побачень (т. 2 а. с. 23-24).
Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної державної адміністрації міста Києва листом №107-4495 від 29.11.2022 року щодо надання письмового висновку про розв'язання спору за позовом з приводу участі у вихованні дитини ОСОБА_5 повідомили суд, що дана адміністрація, як орган опіки і піклування, не може надати вказаний висновок, оскільки дитина на території Святошинського району міста Києва не проживає (т. 2 а. с. 67-68).
Також слід зазначити, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до правоохоронних органів щодо перешкоджання з боку колишньої дружини у спілкуванні з дитиною та за фактом неналежного виконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов'язків, стосовно спільного малолітнього сина, а саме: про те, що його колишня дружина обмежує його в спілкуванні з сином та не дозволяє користуватися гаджетами та іграшками. А саме: в 2019 році зареєстровано 1 звернення, за 2020 рік - 3 звернення, за 2021 рік - 51 звернення, за 2022 рік - 127 звернень, за 2023 рік - 60 звернень (лист відділу поліцейської діяльності №2 Шепетівського РУП ГУ НП в Хмельницькій області №1847/121/124/106/01-2023 від 07.04.2023 року).
Однак, матеріали справи не місять доказів як самої події в період 2019 - 2023 років, так і вжиття до ОСОБА_3 заходів адміністративного впливу.
Так, в листі відділу поліцейської діяльності № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області №3979/121/124/106/01-2022 від 22.08.2022 року зазначено, що протягом 2020 - 2022 років, за результатами розгляду звернень ОСОБА_1 , які надходили до відділу поліції, ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не притягувалась, поліцейські заходи превентивного характеру або примусового характеру відносно останньої не застосовувались (т. 1 а. с. 233).
Вказані факти підтверджено також допитаним в судовому засіданні в якості свідка працівником відділу поліцейської діяльності №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_14 , який підтвердив надходження до відділу протягом останніх двох років (з червня 2021 року) величезної кількості скарг (заяв) з боку ОСОБА_1 щодо неналежного виконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов'язків відносно спільного малолітнього сина. Проте, за результатом здійснених виїздів до ОСОБА_3 та перевірки вказаних порушень, останні свого підтвердження не знайшли.
У справі, яка переглядається, предметом спору є усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні батька з сином, а тому колегія суддів керується положеннями Конвенції про права дитини, Сімейного кодексу України (далі - СК України), Законом України «Про охорону дитинства», а також іншими правовими актами.
Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із статтею 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У статті 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до статті 159 СК України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. І таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Батько, який проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).
У рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.
Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19 (провадження № 61-5501св22), від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22 (провадження № 61-2097св23).
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на зазначене суд першої інстанції, встановлюючи порядок побачень батька з малолітнім сином, врахувавши інтереси дитини, його вік, режим навчання та відпочинку, а також закріплений у положеннях чинного законодавства України розумний баланс на участь обох батьків у вихованні дитини, необхідність спілкування дитини як з батьком, так і з матір'ю, які не змогли самостійно визначити порядок участі у вихованні дитини, дійшов обґрунтованого висновку про можливість визначення порядку систематичних зустрічей батька із сином :
з урахуванням стану здоров'я дитини з 11 години суботи до 17 години неділі першого та третього тижня кожного місяця без присутності матері ОСОБА_3 , за місцем проживання дитини, та у громадських місцях, розташованих у населеному пункті, у якому проживає дитина, а також в інший час за домовленістю із матір'ю дитини, та зобов'язаний доставити дитину до місця проживання ОСОБА_3 чи іншого визначеного нею місця;
- в разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу погоджену з батьками дату, враховуючи інтереси дитини, його стан здоров'я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини;
- спілкування з сином засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв'язку без обмежень та по бажанню дитини без присутності матері;
- відвідувати сина під час культурних, лікувальних, спортивних, навчальних, виховних заходів та закладів різного напрямку;
- під час осінніх, зимових та весняних канікул може одноразово щонайменше на 3 (три) календарні дні підряд, які узгоджуються з ОСОБА_3 , забирати ОСОБА_5 , з урахуванням стану його здоров'я, з місця проживання ОСОБА_3 чи іншого визначеного нею місця, до місця свого проживання/перебування з ночівлею, з дотриманням режиму дня та вікових особливостей дитини, та зобов'язаний доставити її до місця проживання ОСОБА_3 чи іншого визначеного нею місця, по закінченню цих 3 (трьох) календарних днів, якщо між ними взаємно не узгоджено інші дату та час;
- під час літніх канікул може щомісяця забирати ОСОБА_5 , починаючи з першого числа кожного місяця, на протязі літніх канікул двічі на 7 (сім) днів підряд, або одноразово на строк понад 7 (сім) днів підряд, але не більше 14 (чотирнадцяти) днів за весь період літніх канікул, з урахуванням стану його здоров'я, за попереднім погодженням вказаних днів з ОСОБА_3 , з місця проживання ОСОБА_3 чи іншого визначеного нею місця, до місця свого проживання/перебування з ночівлею, з дотриманням режиму дня та вікових особливостей дитини, та зобов'язаний доставити її до місця проживання ОСОБА_3 чи іншого визначеного нею місця, по закінченню цього строку, якщо між ними взаємно не узгоджено інші дату та час;
- щороку у дні народження батька та дитини 04 вересня, 03 серпня з 14 до 18 години, без присутності матері ОСОБА_3 , за місцем проживання дитини, та у громадських місцях, розташованих у населеному пункті, у якому проживає дитина, а також в інший час за домовленістю із матір'ю дитини, та зобов'язаний доставити дитину до місця проживання ОСОБА_3 чи іншого визначеного нею місця;
- кожний непарний рік: Новий рік - 1 січня, Різдво Христове - 25 грудня, Пасха (Великдень), День праці -1 травня, День Конституції України - 28 червня, День незалежності України - 24 серпня, День захисників і захисниць України - 1 жовтня з 15 до 19 години, за місцем проживання дитини, та у громадських місцях, розташованих у населеному пункті, у якому проживає дитина, а також в інший час за домовленістю із матір'ю дитини, та зобов'язаний доставити дитину до місця проживання ОСОБА_3 чи іншого визначеного нею місця.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, адже такий спосіб участі батька у вихованні сина та спілкуванні з ним у повній мірі відповідатиме інтересам як дитини, так і батьків, забезпечить участь батька у процесі виховання сина.
Крім того, з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі батька у вихованні сина.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні інших вимог позивача зобов'язального характеру щодо відповідачки, оскільки такі вимоги не визначають спосіб участі батька у вихованні малолітнього сина в розумінні приписів статті 159 СК України та не відповідають якнайкращому забезпеченню інтересів самої дитини.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про часткове задоволення позову з огляду на таке.
Вирішуючи позовні вимоги суд першої інстанції, діючи в межах наданих йому процесуальним законом повноважень та заявлених позовних вимог, належно дослідив зібрані у справі докази, повно встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, урахував найкращі інтереси малолітнього сина, його вік, режим навчання та відпочинку, його емоційний стан і ставлення до батьків, та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, визначивши порядок зустрічей батька із сином без присутності матері у вихідні першого та третього тижня кожного місяця, святкові дні за місцем проживання дитини, та за менший період шкільних канікул дитини, аніж просив позивач, за місцем проживання батька.
Ураховуючи наведене, задоволення судом позовних вимог частково не є порушенням принципу рівності батьків у вихованні сина, а є забезпеченням найважливіших інтересів дитини з дотриманням розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Посилання апелянта на те, що судом не взято до уваги інших доказів та рекомендацій, доданих до матеріалів справи, в яких зазначено про звернення дитини до лікаря з приводу укусу собакою, проведення хірургічного втручання дитини, необхідність проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини та необхідність більше приділяти уваги батьками, підлягають відхиленню, оскільки спростовуються вищезазначеними доказами, яким дана судом першої інстанції належна оцінка.
Колегія судів наголошує, що визначаючи способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, необхідно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд має враховувати, у першу чергу, інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров'я, психоемоційного стану.
Доводи апеляційної скарги про неналежну оцінку судом першої інстанції наявних у матеріалах справи доказів суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена судом першої інстанції відповідно до вимог процесуального закону.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
У зв'язку з тим, що суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишає без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19 грудня 2023 року.
Судді Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк