Провадження № 3-зв/679/2/2023
Справа № 679/1206/23
ПОСТАНОВА
19 грудня 2023 року
місто Нетішин Хмельницької області
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Безкровний І.Г., розглянувши за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , заяву захисника Чернова В.В. про відвід головуючого судді Стасюка Р.М. від розгляду об'єднаної справи про адміністративні правопорушення № 679/1206/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Стасюка Р.М. перебуває об'єднана справа про адміністративні правопорушення № 679/1206/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП.
Захисником Черновим В.В. було заявлено відвід головуючому судді Стасюку Р.М. у вказаній справі, в обґрунтування якого зазначається, що під час розгляду цієї справи суддя Стасюк Р.М. за власною ініціативою витребовував докази та викликав свідків, якими до того ж є працівники поліції, які не можуть бути свідками у цій справі. Такі дії судді, на думку захисника, можуть бути наслідком публікації у соціальній мережі, де суддя звинувачується у тому, що він буде виносити виправдувальне рішення відносно ОСОБА_1 .
Захисник у судове засідання не з'явився, його підзахисний ОСОБА_1 вважав можливим розглянути заяву про відвід за відсутності свого захисника, який зайнятий у іншій судові справі, а також підтримав заявлений відвід, пояснивши, що дії судді, про які йдеться у заяві захисника, позбавляють ОСОБА_1 можливості належним чином захищатися від висунутого обвинувачення в інкримінованих правопорушеннях.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
Так, Кодексом України про адміністративні правопорушення не врегульоване питання щодо порядку заявлення та розгляду відводу судді, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Разом із цим відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 суддя зобов'язаний зокрема: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
У ч. 1 ст. 15 Кодексу суддівської етики України, затвердженого XI черговим з'їздом суддів України від 22.02.2013 зазначається, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
У п.п. 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява № 33949/02) зазначається, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Із заяви про відвід вбачається, що підставою для заявлення відводу судді захисником Черновим В.В. фактично стала незгода останнього із рішеннями судді, який розглядає відповідну справу, щодо витребування доказів та виклику свідків з ініціативи суду.
Разом із цим до компетенції суду першої інстанції під час розгляду заяви про відвід судді не входить надання оцінки рішенням судді, який розглядає справу, та їх переоцінка, у той час як саме до цього зводиться обґрунтування відводу захисника Чернова В.В., позаяк в якості доказу упередженості судді останнім зазначається невідповідність змісту процесуальних рішень судді вимогам закону в частині забезпечення реалізації права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, питання законності та обґрунтованості рішень судді Стасюка Р.М. про витребування доказів та виклику свідків, яке фактично порушує захисник у своїй заяві, може бути предметом розгляду під час перегляду остаточного рішення у справі судом вищої (апеляційної) інстанції, і незгода із такими рішеннями не може бути підставою для відводу судді від розгляду справи.
Щодо посилання захисника на те, що відповідні рішення судді Стасюка Р.М. під час розгляду об'єднаної справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 нібито обумовлені публікацією у соціальній мережі, на яку посилається захисник (а.с. 3, 9), то такі посилання є лише припущенням останнього, які не обґрунтовуються будь-якими доказами (як і обставина обізнаності судді Стасюка Р.М. із такою публікацією), у той час як особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано переконливих доказів протилежного. Водночас сам головуючий у справі суддя не констатував (шляхом заявлення ним самовідводу чи надання відповідних пояснень під час розгляду заяви про відвід) про неможливість об'єктивного та неупередженого розгляду ним зазначеної справи через будь-які обставини, зокрема і ті, на які посилається у своїй заяві захисник.
За таких обставин, суддя не вбачає підстав для задоволення зазначеної заяви про відвід, а тому вважає за необхідне відмовити у її задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 246 КУпАП, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви захисника Чернова В.В. про відвід головуючого судді Стасюка Р.М. від розгляду об'єднаної справи про адміністративні правопорушення № 679/1206/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя І.Г. Безкровний