ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 609/1270/23
3/609/656/2023
19 грудня 2023 року Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Ковтунович О.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , гр. України, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 450030 складеного 09 жовтня 2023 року, слідує, що «09.10.2023 р. о 21 год. 08 хв. в с. Обич по вул. Шкільна, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з не виконав закону вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів, також гучномовця, чим порушив вимоги п. 2.4, 8.9 (б) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП».
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 450029 складеного 09 жовтня 2023 року, вбачається, що «09.10.2023 р. о 21 год. 08 хв. в с. Обич по вул. Шкільна, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем РЕНО ТРАФІК, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками сп'яніння: нечітка вимова, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці відмовився. Також відмовився від проходження огляду додатково в лікувальному закладі. Від керування т/з відсторонений, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП».
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного висновку.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі «Огаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1036, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до положень ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний: виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 а) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав,що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «позарозумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Крім того, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Таким чинном, вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, стверджується, даними, які містяться у протоколах про адміністративне правопорушення серії ААД № 450030 від 09.10.2023 р., серії ААД № 450029 від 09.10.2023 р., та іншими матеріалами досліджених у судовому засіданні.
Жодних доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності та допустимості вищевказаних матеріалів, правопорушником суду не надано.
Вказані докази є належними та допустимими і в сукупності та взаємозв'язку доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст.122-2 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП, його дії працівниками поліції кваліфіковані правильно, як відмова особи виконати вимогу працівників поліції про зупинку та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким в даному випадку є правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП по відношенню до ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, його майновий стан та запобігання вчинення нових правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, із застосуванням ст. 36 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 122-2, 130, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Об'єднати справи про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 , а саме: справу № 609/1270/23 провадження № 3/609/656/2023, яка кваліфікується за ч. 1 ст. 130 КУпАП, справу № 609/1271/23 провадження № 3/609/657/2023, яка кваліфікується за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам № 609/1270/23 провадження № 3/609/656/2023.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення:
- за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП - у виді штрафу на користь держави в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривень;
- за ч.1 ст.130 КУпАП - у виді штрафу, в користь держави, у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;
На основі ст. 36 КУпАП остаточно призначити стягнення у виді сплати штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів на підставі ч.2 ст.308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду або через Шумський районний суд Тернопільської області на протязі 10 діб з дня її винесення.
Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ