ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.12.2023м. СумиСправа № 920/24/23(920/1314/23)
Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Балицького В.В.., розглянувши матеріали справи № 920/24/23(920/1314/23)
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
до відповідача: Державного підприємства Шосткинський завод “Зірка” (вул. Садовий бульвар, буд. 36, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 14315351),
про стягнення 24107 грн 20 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
представники сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 24107 грн 20 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2023 справу №920/1314/23 призначено до розгляду судді Резніченко О.Ю.
Ухвалою від 20.11.2023 суд постановив матеріали позовної заяви №б/н від 14.11.2023 (вх. №4484 від 17.11.2023) - №920/1314/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства “Шосткинський завод “Зірка” про стягнення 24107 грн 20 коп. передати до Господарського суду Сумської області для розгляду в межах справи №920/24/23 про банкрутство Державного підприємства “Шосткинський завод “Зірка”.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.11.2023 матеріали позовної заяви передано судді Яковенку В.В.
Ухвалою від 21.11.2023 суд постановив прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/24/23 про банкрутство Державного підприємства “Шосткинський завод “Зірка”; здійснювати розгляд справи № 920/24/23(920/1314/23) у порядку спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначити у судове засідання на 19.12.2023.
20.11.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у виплаті компенсації у вигляді розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки вважає, що нарахована сума не є співмірною з заборгованістю відповідача по заробітній платі та не враховує поточний фінансово-господарський стан підприємства. Крім того представниця відповідача у відзиві зазначила, що вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні не відносяться до вимог щодо сплати заробітної плати та не входять до структури заробітної плати згідно Закону України «Про оплату праці», а є за своєю правовою природою санкцією підприємства за затримку розрахунків з робітником по заробітній платі, у зв'язку з чим застосування до боржника такої санкції під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є неможливим.
04.12.2023 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч. 1 ст. 252 ГПК).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК).
Відповідно до ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в справі матеріалів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд дійшов висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах з КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» з 05.09.2013 до 19.12.2019.
Наказом по підприємству № 812-к від 18.12.2019 ОСОБА_1 була звільнена з посади за власним бажанням у зв'язку із невиконанням роботодавцем законодавства про працю на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки.
Відповідно до довідки від 25.09.2023 № 26-ВГБ, виданої відповідачем, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила 185,44 грн.
18.09.2023 відповідачем було перераховано позивачу заборгованість по заробітній платі в сумі 12929,84 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача в банку.
Як зазначає позивач, станом на день звільнення відповідач не виплатив їй нараховану заробітну плату.
Заборгованість із заробітної плати в сумі 12929,84 грн була виплачена ОСОБА_1 у повному обсязі лише у вересні 2023 року.
З огляду на несвоєчасну сплату відповідачем заборгованості із заробітної плати, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача суму нарахованого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.03.2023 до 18.09.2023 у загальній сумі 24107,20 грн.
Предметом даного позову є майнова вимога позивача про стягнення з відповідача суми нарахованого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.03.2023 до 18.09.2023 у загальній сумі 24107,20 грн.
Відповідно до статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно зі ст. 117 КЗпП (у редакції чинній з 19.07.2022) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов'язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП відповідальність.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв'язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.
Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у загальній сумі у загальній сумі 24107,20 грн за період з 18.03.2023 до 18.09.2023.
Середній заробіток для виплати працівникові компенсації за час затримки розрахунку при звільненні визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Пунктом 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
При цьому згідно з п. 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку при звільненні, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка відповідно до п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Так, середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 185,44 грн., а кількість робочих днів за період з 18.03.2023 до 18.09.2023 становить 130 робочих днів.
За таких обставин середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.03.2023 до 18.09.2023 з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 24107,20 грн (130 робочих днів х 185,44 грн).
Відповідач у своєму відзиві заперечує щодо нарахування середнього заробітку за весь час затримки, посилаючись на те, що це не є заробітною платою в розумінні законодавства про оплату праці, а є санкцією за неналежне виконання зобов'язань з оплати праці.
Проте суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на те, що стаття 117 КЗпП України структурно віднесена до Глави VІІ «Оплата праці» зазначеного КЗпП України. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання, всупереч посиланням відповідача. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку, на яку не поширюється дія мораторію, передбачена Законом України про банкрутство (відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 14.11.12 у справі № 6-139цс12).
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належить до неустойки і не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання, а є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.03.2023 до 18.09.2023 у розмірі 24107,20 грн у повному обсязі.
Зважаючи на те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати в розмірі 2684,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства “Шосткинський завод “Зірка” (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 36, код ЄДРПОУ 14315351) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 24107 грн 20 коп. (двадцять чотири тисячі сто сім гривень 20 копійок) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення та 2684 грн 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 19.12.2023.
Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суддя В.В. Яковенко