ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"29" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1797/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпера Груп” (49098, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Любарського, буд. 159, код ЄДРПОУ 38677154)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Консольлайн” (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Ланжеронівська, буд. 3А, код ЄДРПОУ 42289205)
про стягнення 1465495,79 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Фещенко І.С., адвокат, діє на підставі ордеру
ВСТАНОВИВ:
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Імпера Груп” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Консольлайн” про стягнення 1465495,79 грн. збитків за втрачений товар.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у ТОВ “Імпера Груп” підстав для стягнення з ТОВ “Консольлайн”, як експедитора за договором транспортно-експедиторського обслуговування №ТЕО38677154 від 02.09.2020, компенсацій нанесених збитків, а саме: втрати частини вантажу вартістю 1465495,79 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1797/23; визначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 31.05.2023 об 11:45. Ухвалою суду від 31.05.2023 відкладено підготовче засідання на 20.06.2023 о 17:00.
16.06.2023 за вх.№19849/23 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд, зокрема, витребувати у Волинської митниці Держмитслужби належним чином засвідчені копії документів та просить відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує наступне:
- відповідач зазначає, що 02.09.2020 між сторонами було підписано договір транспортно-експедиторського обслуговування №TEO 38677154 та до вказаного договору з метою перевезення вантажу також було укладено: 1) заявку №ХА1951 від 06.06.2022 для перевезення вантажу: пруток алюмінієвий 2024 Т4; 760 429 10 00 129, у кількості вантажних місць та загальний об'єм: 29 місць, 9.6 СВМ в контейнері №MRKU7576630 (надалі - заявка-1); 2) заявку №ХА1968 від 06.06.2022 для перевезення вантажу: пруток алюмінієвий 2024 Т4; 7604 29 10 00, плити алюмінієві 5083+2024; 7606129900 7606129200 7606129300, 12 місць (прутки), 6 місць (плити), 4708/4729 кг, 10018/10258 кг в контейнері №TEMU1244218 (надалі - заявка-2); відповідач зауважує, що п.5.3.8 договору встановлено, що у випадку встановлення невідповідності фактичного вантажу (за назвою, по кількості, якості, вазі, коду товарної номенклатури, інших характеристикам) вказаному клієнтом в замовленні, наданих документах/інформації і накладення експедитора/перевізника/ інших залучених третіх осіб в зв'язку з ним штрафних санкцій контролюючими та правоохоронними органами, клієнт компенсує експедитору суму застосованих штрафних санкцій в повному розмірі; п.5.3.1 договору встановлює, що клієнт відповідає за збитки, що виникли у експедитора в результаті надання йому клієнтом невірної, несвоєчасної або неповної інформації щодо властивостей вантажу та правил його перевезення, а також неточної супровідної товарно-транспортної документації;
- щодо заявки-1 відповідач звертає увагу, що вантаж, відповідно до заявки №ХА1951 від 06.06.2022, прибув до Дніпропетровської митниці та після прибуття вантажу (контейнер MRKU7576630) до Дніпропетровської митниці було встановлено невідповідність кількості та номенклатури товару відомостям, які зазначені в транспортних документах; невідповідність вантажу було зафіксовано у акті №1 від 20.09.2022 про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упакування чи маркування і про їх втрату (надалі - акт); причиною невідповідності стало те, що при завантаженні першої партії, співробітниками складу відправника (продавця) було помилково завантажено різний асортимент товару, що спричинило різницю у вазі та асортименті, зазначеному у супровідних відвантажувальних документах; у п.18 акту, Дніпропетровська митниця посилається на лист-роз'яснення відправника (продавця) за вих.№б/н від 20.09.2022 щодо помилкового завантаження різного вантажу, однак позивач не надав до суду даного листа-роз'яснення від відправника (продавця) товару;
- щодо заявки-2 відповідач наголошує, що під час завантаження вантажу в автотранспорт водієм автоперевізника було зроблено відмітку до товаро-транспортної накладної CMR про невідповідність заявленого вантажу супровідним документам, а саме: про пересортування вантажу; 03.10.2022 було направлено лист-повідомлення до ТОВ “Імпера Груп” про невідповідність вантажу супровідним документам та з метою отримання відповідних достовірних документів на вантаж для організації подальшого перевезення, проте достовірних належних супровідних документів позивачем надано не було; 10.10.2022 на адресу позивача направлено інформаційний лист про місцезнаходження, стан вантажу та його невідповідність заявленим даним з проханням надати достовірні документи на вантаж, що перевозився в контейнері, проте у відповідь на інформаційний лист, надійшло повідомлення від позивача за вих.№13/10 від 13.10.2022, у якому останній повідомляє відповідача про те, що було надано вичерпний перелік документів на вантаж;
- відповідач зауважує, що в процесі перевезення по заявці №ХА1968 від 06.06.2022 на Волинській митниці було затримано транспортний засіб з вантажем та вилучено частину вантажу, який не відповідав асортименту, вказаному в супровідних документах, що підтверджується актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, який проведено та складено 18.10.2022 з 12 год. 55 хв. до 19 год. 50 хв., актом Волинської митниці про взяття проб (зразків) товарів від 18.10.2022 та уніфікованою митною квитанцією МД-1 серії ЄЄ №003298 від 17.11.2022 з відміткою про прийняття на зберігання митницею; відповідач наголошує, що оригінали відповідних актів зберігаються у відповідальних осіб Волинської митниці Державної митної служби, про витребування засвідчених копій яких відповідач подає клопотання у прохальній частині цього відзиву; витребування цих доказів можуть підтвердити факт вилучення частини вантажу та інформацію про вилучений вантаж;
- відповідач вказує, що після прибуття вантажу, Одеською митницею було встановлено невідповідність кількості та номенклатури товару відомостям, які зазначені в транспортних документах, про що було складено акт від 25.11.2022 про невідповідність товарів відомостям, а після прибуття на Дніпропетровську митницю факт невідповідності було засвідчено експертним висновком Дніпропетровської ТПП №ГО-914 від 20.12.2022; у графі 17 акту вказано про те, що частину вантажу було вилучено на Волинській митниці, що підтверджується уніфікованою митною квитанцією МД-1 серії ЄЄ №003298 від 17.11.2022; відповідач зауважує, що ні позивач, ні митний орган не вживали заходів до визначення причини такої невідповідності та не було запитувано у відправника (продавця) роз'яснення щодо причин невідповідності, як це було зроблено при попередній доставці;
- відповідач наголошує, що 28.11.2022 відповідачем було направлено позивачу претензію про сплату заборгованості за послуги з організації перевезення вантажу на суму 794372,57 грн. та в розрахунку розміру заборгованості позивача було враховано неоплачені послуги відповідача на суму 602690,57 грн. та суму збитків відповідача у вигляді простою автотранспорту на митному кордоні при затримці та вилученні пересортованого вантажу через невідповідність заявленим документам вантажу у розмірі 191682 грн., згідно пункту 5.3.1 договору; вищевказана претензія була прийнята позивачем та погашена у повному обсязі;
- відповідач звертає увагу, що відповідно до заявки №ХА1951 від 06.06.2022 та заявки №ХА1968 від 06.06.2022 до договору №ТЕО 38677154 транспортно-експедиторського обслуговування від 02.09.2020, організація перевезення та експедирування вантажу здійснювалась на умовах Incoterms: FOB; за умовами Incoterms, FOB означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження і з цього моменту всі ризики по втраті або пошкодження вантажу несе покупець, тобто, продавець завантажує самостійно вантаж до контейнера та доставляє контейнер на судно для доставки його в порт прибуття; відповідач наголошує, що відправник (продавець) самостійно завантажував вантаж у контейнери та доставляв на судно, вказане експедитором (відповідачем), а отже відповідач, відповідно, не мав змоги перевірити вміст поставлених контейнерів до моменту вивантаження та перевантаження до транспортного засобу для подальшої доставки вантажу наземним транспортом;
- відповідач вважає, що невідповідність асортименту вантажу виникла через помилки та порушення завантаження відправником (продавцем) вантажу саме під час завантаження вантажу на складі відправника, з огляду на те, що попередньо уже було допущено помилку співробітниками складу відправника і це було підтверджено в офіційних митних документах; позивач вказує на недостачу товару, але фактично і підтверджено документально, що це пересорт, тобто один вид товару замінено на інший, який виготовляє вантажовідправник, отже, з огляду на вищевикладене, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позовної заяви, а позивачу потрібно пред'являти претензію саме відправнику товару; окрім того відповідач відмічає, що позивач при поданні позовної заяви та доказів не надав нотаріального перекладу іноземним документам, що може значно вплинути на дослідження судом таких доказів;
- відповідач додатково вказує, що орієнтовані судові витрати, понесені відповідачем, складають 45000 грн. та відповідні документи на їх підтвердження будуть надані до винесення рішення.
Ухвалою суду від 20.06.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/1797/23 на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 12.07.2023 о 15:20. Ухвалою суду від 04.07.2023 підготовче засідання призначено на 19.07.2023 о 15:20.
19.07.2023 за вх.№24345/23 до суду від позивачем надано додаткові документи, а саме: копію комерційного інвойсу №BL20220507015-1 від 05.07.2022 (зі штампами митного контролю); копію комерційного інвойсу №BL20220507015-2 від 05.07.2022 (зі штампами митного контролю); копію комерційного інвойсу №JMH20211228035 від 01.04.2022 (зі штампами митного контролю); копію коносаменту №WMSS22070434А (з печаткою відповідача); копію коносаменту №WMSS22070434B (з печаткою відповідача); копію автотранспортної накладної CMR №10; паперові копії електронного листування між позивачем та відповідачем; копію листа-повідомлення від відповідача вих.№231122/1 від 24.11.2022, які залучено судом до матеріалів справи.
19.07.2023 за вх.№24438/23 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, а саме: копія договору про надання правової допомоги №13062022 від 13.06.2022, копія додаткової угоди №4 від 31.05.2023 до договору про надання правової допомоги №13062022 від 13.06.2022, копія платіжної інструкції від 16.06.2023 про оплату правової допомоги за договором про надання правової допомоги №13062023 від 13.06.2022, які залучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 19.07.2023 підготовче засідання відкладено на 05.09.2023 о 16:00.
04.09.2023 за вх.№30157/23 до суду від позивача надійшли оригінали документів для огляду.
Ухвалою суду від 05.09.2023 закрито підготовче провадження у справі №916/1797/23; призначено справу №916/1797/23 до розгляду по суті в засіданні суду на 27.09.2023 об 11:15.
Ухвалою суду від 27.09.2023 витребувано у Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Волинської митниці в строк до 18.10.2023 належним чином засвідчені копії наступних документів: акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, який проведено та складено 18.10.2022 з 12 год. 55 хв. до 19 год. 50 хв. за участю ТЗ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на митному пункті “ЯГОДИН” Волинської митниці; акту Волинської митниці про взяття проб (зразків) товарів від 18.10.2022 за участю ТЗ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на митному пункті “ЯГОДИН” Волинської митниці; Уніфікованої митної квитанції МД-1 серії ЄЄ №003298 від 17.11.2022 з відміткою про прийняття на зберігання митницею за участю ТЗ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на митному пункті “ЯГОДИН” Волинської митниці.
У судовому засіданні 27.09.2023 судом оголошено перерву до 18.10.2023 о 12:30.
18.10.2023 за вх.№37023/23 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 18.10.2023 судом оголошено перерву до 08.11.2023 о 09:50.
24.10.2023 за вх.№37866/23 до суду від Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Волинської митниці надійшли витребувані судом документи, які залучено судом до матеріалів справи.
08.11.2023 за вх.№40375/23 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника позивача.
У судовому засіданні 08.11.2023 судом у протокольній формі визнано за можливим відкласти розгляд справи для забезпечення змагальності під час розгляду справи по суті та винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 29.11.2023 о 10:15.
29.11.2023 за вх.№43709/23 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника позивача, в якому також повідомлено, що від постачальника надійшов лист стосовно товару та вказаний лист перебуває на перекладі.
У судовому засіданні 29.11.2023 судом у протокольній формі відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи за вх.№43709/23, оскільки до вказаного клопотання не надано доказів перебування представника позивача на лікарняному, так само як не надано доказів, зокрема і листів постачальника, окрім того, в попередньому засіданні, яке відбулось 08.11.2023, вже було відкладено розгляд справи, водночас зазначення про надходження листа від постачальника не може бути підставою для чергового відкладення розгляду справи без надання жодних доказів на підтвердження викладених обставин, а тому судом визнано клопотання позивача за вх.№43709/23 необґрунтованим. Окрім того, позивач, як юридична особа, може брати участь у судовому процесі не тільки через представника (адвоката), а також в порядку самопредставництва (через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону) та позивача не було позбавлено цього права, з огляду на що підстави для відкладення відсутні.
У судове засідання 29.11.2023 позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Судом забезпечено рівність сторін у справі і їх змагальність, надано при цьому позивачу всі можливості скористатись процесуальними правами, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 29.11.2023 представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача витрати на правничу допомогу.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Справа №916/1797/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
У судовому засіданні 29.11.2023 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 29.11.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, натомість повний текст рішення складено 15.12.2023 у зв'язку з несанкціонованим втручанням 30.11.2023 в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, тимчасовим виведенням з ладу технічного обладнання суду та тривалою відсутністю доступу суддів до системи діловодства спеціалізованого суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, господарський суд встановив:
02.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Імпера Груп” (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Консольлайн” (експедитор, відповідач) укладений договір транспортно-експедиторського обслуговування №ТЕО38677154, відповідно до якого клієнт доручає, а експедитор зобов'язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг клієнтові за погодженням сторін.
Згідно з п.п. 1.2, 1.3 договору умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати експедиторові, пункти відправлення та призначення, а також інші умови пов'язані з виконанням цього договору, встановлюються за угодою сторін і оформлюються заявками; під кожне конкретне перевезення клієнт надає експедиторові заявку, в якій оговорюється найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення, планову дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника і вантажоодержувача і іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО; заявка подається за 5 робочих днів до початку навантаження і готовності вантажу до перевезення; заявка у погодженій формі, складається та підписується протягом 2 (двох) робочих днів.
У відповідності до п.2.1 договору експедитор зобов'язується: за плату та за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, узгоджених сторонами, а також надавати інші послуги клієнтові за погодженням сторін; при необхідності для виконання своїх зобо?язань за договором, укладати від свого імені та за рахунок клієнта договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання, терміналами, та іншими організаціями; документом що підтверджує наявність і зміст такого договору з транспортними організаціями, являється транспортний документ (накладна) - коносамент (B/L), автомобільна транспортна накладна (CMR, TTH), авіаційна вантажна накладна (AWB); представляти інтереси клієнта у взаєминах з перевізниками, портами, аеропортами, державними органами та іншими організаціями у зв?язку з перевезенням, перевалкою, ТЕО вантажів клієнта; у розумні терміни надавати клієнтові інформацію про виконання цього договору, та пересилати документацію, пов?язану з перевезенням; у випадку зміни узгоджених сторонами тарифів на перевезення, експедитор зобов?язаний сповістити про це клієнта до початку навантаження; оформляти за письмовим дорученням і письмовими інструкціями кліснта необхідну товаросупровідну документацію.
За п.2.2 договору експедитор має право: укладати від свого імені договори та інші угоди з транспортними, експедиторськими та ін. організаціями для виконання своїх зобов?язань за цим договором; проводити розрахунки з портами, транспортними, експедиторськими та ін. організаціями для виконання своїх зобов?язань за цим договором; за дорученням та за рахунок клієнта страхувати вантажі клієнта; отримувати від клієнта в розумні терміни інформацію, необхідну для виконання своїх зобов?язань за цим договором; експедитор може не приступати до виконання обов?язків за цим договором до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором своїх обов?язків, при цьому всі витрати, пов?язані із зберіганням вантажу, простоєм контейнера та/або транспортного засобу та інші супутні витрати несе клієнт; доручити виконання цього договору третій особі; надавати клієнту усі види транспортно-експедиторських послуг, як передбачених, так і не передбачених ст. 8 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність”; відступати від вказівок клієнта, якщо дотримання його інструкцій загрожує нанесенням шкоди вантажу, безпеці людей і навколишньому середовищу; експедитор зобов?язаний попередньо отримати згоду клієнта на таке відступлення; у разі, якщо немає можливості попередньо повідомити про це клієнту або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим; на відшкодування додаткових витрат, до яких неможливо застосувати умови пункту 2.1, що виникли у експедитора при виконанні цього договору, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта; інші права, передбачені законодавством.
Відповідно до п.3.1 договору клієнт зобов'язується: своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов?язків за цим договором, а також документи, що стосуються вантажу, необхідні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу; отримання інформації та документів, наданих клієнтом, фіксується документально; при наданні інформації, документів за допомогою кур?єрської пошти датою отримання інформації, документів вважається дата, зазначена у відповідних документах, що свідчать про одержання пошти експедитором; при наданні інформації, документів особисто клієнтом, сторони складають відповідний документ (опис), що свідчить про факт і дату прийому документів експедитором; при наданні інформації за допомогою засобів факсимільного зв?язку, датою отримання вважається дата, зазначена в технічній рядку факсимільного апарату, відображена на факсимільної копії документа; при наданні інформації за допомогою засобів електронного зв?язку (електронна пошта), датою отримання вважається дата, зазначена в повідомленні про прочитання відповідного листа; передати експедитору необхідні документи для представлення інтересів клієнта при викопанні цього договору, а також всі супровідні документи на вантаж, що необхідні для оформлення товарно-транспортних документів та митного оформлення вантажу; забезпечити самостійно та/або через вантажовідправника упаковку та маркування ванажу, які відповідають стандартам для транспортування авто/авіа/морським транспортом та забезпечать збереження вантажу протягом всього періоду перевезення, обробки, перевантаження, зберігання, тощо; здійснити розташування та кріплення вантажу в морському контейнері/транспортному засобі таким чином, щоб уникнути зміщення, пошкодження вантажу та/або його упаковки, пошкодження контейнера та/або транспортного засобу, вантажопідйомних засобів, судна, будь-якого іншого майна третіх осіб; надати експедитору або, за погодженням з ним, іншим особам документи на відвантаження імпортних вантажів з порту не пізніше, ніж за 4 дні до прибуття судна, доручення на організацію робіт (при транспортуванні морським транспортом); своєчасно давати експедитору доручення та інструкції незалежно від способу передачі (поштою, телеграфом: або телефаксом) із зазначенням всіх необхідних відомостей для виконання цього договору; документи, що не мають всіх необхідних реквізитів та додатків (ввізні, вивізні і транзитні дозволи, ветеринарні, санітарні та карантинні сертифікати, вантажні декларації і сертифікати, розмірні креслення на негабаритні, великовагові і довгомірні вантажі тощо), що забезпечують можливість митного оформлення та підготовку вантажів до відправлення/приймання, а також можливість оформлення провізних та розрахункових документів, вважаються не доставленим, про що експедитор негайно інформує клієнта; надавати експедигору всю необхідну інформацію про характер і властивості вантажу, а також інструкції з обробки, перевалки та перевезення вантажів, а в разі перевезення небезпечних вантажів - вказувати їх класифікалії за МОПОГ, або вантажін, транспортування яких має особливості; своєчасно оплачувати послуги експедитора за тарифами, встановленими за згодою сторін; видати експедитору довіреність, якщо вона необхідна для виконання його обов?язків; підготувати заявку з урахуванням положень п.1.3 затверджувати і підписувати додаток до цього договору, який відповідає кожній заявці, не пізніше, ніж за добу до початку надання послуг; протягом 2 (двох) робочих днів здійснити митне оформлення/очистку та завантаження/розвантаження вантажу в/із транспортного засобу, які обліковуються з дати доставки порожнього/завантаженого транспортного засобу в пункт митного оформлення/розвантаження вантажу вважається першим календарним днем при умові прибуття транспортного засобу до 12:00 годин поточного дня.
Згідно з п.3.2 договору клієнт має право: визначати маршрут прямування вантажу та вид транспорту; на будь-якій стадії виконання договору вимагати від експедитора надання інформації про хід перевезення вантажу; змінювати маршрут доставки вантажу, кінцевого вантажоодержувача та вид транспорту, письмово погодивши це з експедитором, з відшкодуванням витрат на зміну маршруту; клієнт не може вимагати реалізації цього права, якщо таке виконання викличе збитки експедитора.
У відповідності до п.5.1 договору сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором відповідно до чинного законодавства України; у разі заподіяння шкоди з вини однієї із сторін, винна сторона зобов?язана відшкодувати збитки та виплатити штрафні санкції, передбачені законодавством України і цим договором; виплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх зобов?язань за цим договором; відповідальність за втрату, пошкодження або несвоєчасне повернення контейнерного або іншого устаткування несе сторона, з вини якої допущені такі порушення; сторона, яка залучила третю особу до виконання своїх зобов?язань за цим договором, несе перед іншою стороною відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов?язань цією третьою особою; відповідальність за вантаж під час морського/авіа перевезення несе морський/авіа перевізник, відповідно до умов зазначених в коносаменті, правилах та нормативних документах діючого законодавства України.
За п.5.2 договору відповідальність експедитора: експедитор несе відповідальність відповідно до норм діючого міжнародного та національного законодавства України; відповідальність експедитора визначається з урахуванням положень документів (коносаментів, CMR, АWB), що підтверджують наявність і зміст договорів укладених експедитором в інтересах та за рахунок клієнта; при неналежному виконанні перевізником своїх зобов?язань за договорами, укладеними експедитором в інтересах та за рахунок клієнта сторони по цьому договору спільно пред?являють претензії до перевізників за неналежне виконання зобов?язань за такими договорами; при цьому, відповідальність за наземне транспортування по території України автомобільним і залізничним транспортом, застосовується з урахуванням нормативно-правових актів, що регламентують даний вид перевезень; експедитор не несе відповідальність за кількість і якість вантажу в т.ч., внутрішньотарну нестачу, пошкодження вмісту вантажних місць в контейнері або автомобілі, пошкодження упаковки, який було доставлено з непошкодженими пломбами відправника; вантаж вважається прийнятим клієптом з моменту підписання відповідного товаросупровідного документа (CMR, TTH, AWB); матеріальний збиток, заподіяний клієнтові з доведеної вини експедитора або третьої особи, залученої для автомобільного перевезення, відшкодовується з урахуванням інвойсів на вантаж, що перевозиться в контейнері.
Згідно з п.5.3 договору відповідальність клієнта: клієнт відповідає за збитки, що виникли у експедитора в результаті надання йому клієнтом невірної, несвоєчасної або неповної інформації щодо властивостей вантажу та правил його перевезення, а також неточної супровідної товарно-транспортної документації; за умови неналежного виконання клієнтом своїх обов?язків, в тому числі, але не обмежуючись, наявності фактів ухилення від погодження додаткових витрат та прострочення оплати рахунків експедитора в процесі надання послуг, несвоєчасного підписання заявок та актів надання послуг, вантажосупровідних документів, наявності інформації про незадовільний фінансовий стан клієнта, експедитор, незалежно від узгоджених строків оплати, має право застосувати притримання останнього вантажу клієнта, який перебуває під контролем експедитора, у випадку відсутності іншої застави в забезпечення виконання своєчасної та повної оплати за надані послуги, до моменту повної оплати всіх рахунків експедитора, включаючи поточне перевезення, та підписання актів надання послуг, вантажосупровідної документації; клієнт відшкодовує всі витрати, фактично понесені експедитором з виконання його доручення, включаючи витрати понесені залученими субпідрядниками/морськими/азіа перевізниками, іншими третіми особами; дана умова діє і у разі анулювання доручення (заявки), не пред'явлення вантажу, відмови клієнта від здійснення витрат по поверненню вантажу вантажовідправнику/клієнту або утилізації/знищення вантажу, простою транспортних засобів з вини клієнта (вантажовідправника/вантажоодержувача), включаючи штрафи, пред?явлені транспортними та іншими організаціями, третіми зацікавленими особами, які зазнали втрат в результаті такого порушення, та сплачує відповідну винагороду за вже надані послуги; клієнт несе відповідальність за простій транспорту, залученого експедитором для перевезення; умови обчислення строків простою та розмірів штрафу за простій вказуються та погоджуються сторонами в додатках (заявках) до цього договору, які є його невід'ємною частиною, пред?явлені транспортними та іншими організаціями і сплачує відповідну винагороду за вже надані послуги; простій виникає при знаходженні транспорту більше 2 діб під митним контролем і вивантаженням/завантаженням; при доставці вантажу до 12-00 поточного дня, день прибуття вважається повними цілодобово (перша доба нормативного часу обробки вантажу закінчуються в 24-00 цього дня); сума штрафу становить 50 (п'ятдесят) доларів США на добу за простій одного автотранспортного засобу; у випадку прострочення клієнтом здійснення платежу за надані експедитором послуги, клієнт сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає до сплати, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів, клієнт сплачує додатково штраф у розмірі 20 відсотків від простроченої суми оплати; у випадку неналежного виконання клієнтом, залученими ним третіми особами (контрагентами, субпідрядниками, тощо) обов'язків, передбачених п.3.1.3 та п.3.1.4 договору, що призвело до необхідності перевантаження вантажу, його переупакування, повторного розміщення та кріплення, клієнт відшкодовує експедитору здійснені витрати в повному обсязі; за умови спричинення в зв'язку з таким порушенням шкоди контейнерному обладнанню, транспортним засобам, вантажопідйомним засобам, судну, будь-якому іншому майну третіх осіб, їх життю та здоров'ю, навколишньому середовищу, клієнт відшкодовує спричинену шкоду в повному обсязі; у випадку встановлення невідповідності фактичного вантажу (за назвою, по кількості, якості, вазі, коду товарної номенклатури, інших характеристикам) вказаному клієнтом в замовленні, наданих документах/інформації і накладення на експедитора/перевізника/ інших залучених третіх осіб в зв'язку з цим штрафних санкцій контролюючими та правоохоронними органами, клієнт компенсує експедитору суму застосованих штрафних санкцій в повному розмірі.
Відповідно до п.10.5 договору термін дії договору встановлюється з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і до 31 грудня 2020 року; при відсутності пропозицій про розірвання цього договору за 20 днів до терміну припинення його дії, такий договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік.
28.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Імпера Груп” (покупець) та Компанією Jinminghui Metal Materials Limited (Китай) (постачальник) укладений контракт №JMH2021, предметом якого є поставка постачальником на адресу покупця, вказаному в специфікаціях товар та відповідно до якого, зокрема:
- постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах контракту товар в кількості, асортименті та в строки, обумовлених в специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного контракту (п.1.3);
- постачальник бере на себе зобов'язання по завантаженню товару у надані покупцем транспортні засоби в місці поставки та по оформленню в митному порядку даного товару (п.2.1);
- право власності на товар та ризик випадкового знищення, пошкодження чи втрати товару переходить від постачальника до покупця в місці поставки товару після фактичної передачі товару від постачальника до покупця чи його представнику (перевізнику) (п.2.3);
- постачальник не пізніше дати (відвантаження товару на транспортний засіб) поставки товару в місті поставки, зобов'язаний надати покупцю або його представнику (перевізнику) безпосередньо або засобами поштового чи кур'єрського зв'язку та за свій рахунок належним чином оформлені товаросупровідні документи на товар та/або направити їх в оригіналі на адресу покупця (п.2.4);
- кількість товару, що постачається, оговорюється сторонами в специфікаціях (п.3.1);
- товар повинен постачатись у непошкодженій упаковці; упаковка товару повинна забезпечити повну схоронність товару від пошкоджень при його транспортуванні, а також при його зберіганні (п.4.1);
- покупець зобов'язаний прийняти товар по кількості, вказаній у товаросупровідних документах, як тільки отримає повідомлення від перевізника про доставку товару до місця призначення; приймання товару здійснюється у присутності представника перевізника; у випадку встановлення будь-якого пошкодження товару, його упаковки (тари) або нестачі будь-якої частини чи кількості, представник покупця, разом з представником перевізника складають акт про виявлення нестачі, який є підставою для пред'явлення відповідних претензій постачальнику чи перевізнику (п.7.3);
- у випадку невідповідності кількості поставленого товару вказаному у товаросупровідних документах, покупець зобов'язаний не пізніше 5 календарних днів повідомити про це постачальника у письмовому вигляді (п.7.3.1).
Додатковою угодою №01 від 28.12.2021 до контракту №JMH2021 сторони домовились викласти п.2.1 контракту в наступній редакції: постачальник зобов'язується поставити товар на умовах поставки FOB Shanghai, Китай (місце поставки), відповідно до офіційних правил тлумачення комерційних термінів МТП в редакції 2010 року (Інкотермс-2010); постачальник бере на себе зобов'язання по завантаженню товару у надані покупцем транспортні засоби в місці постачання та оформленню в митному порядку даного товару.
Додатком №1 до контракту №JMH2021 є Специфікація №1, яка визначає найменування товару, розмір, кількість та ціну, та відповідно до якої:
- товар: лист алюмінієвий, сплав 5083 Н111 та 2024 Т4;
- упаковка: захисна плівка, на палетах;
- інспекція третьої сторони перед відвантаженням: обов'язкова перед відвантаженням (хімічний склад, відповідність розміру, візуальний огляд якості покриття, пакування, маркування).
В матеріалах справи наявний комерційний рахунок (інвойс) №JMH20211228035 від 01.04.2022 та пакувальний лист до контракту №JMH2021.
06.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Імпера Груп” (покупець) та Компанією Jiangsu Billow Stainless Co. LTD (Китай) (постачальник) укладений контракт №JBS-IG-01, предметом якого є поставка постачальником на адресу покупця, вказаний в специфікаціях товар та умови якого є такими, що відповідають контракту №JMH2021 від 28.12.2021.
Додатком №1 до контракту №JBS-IG-01 є Специфікація №1, яка визначає найменування товару, розмір, кількість та ціну, та відповідно до якої:
- товар: пруток алюмінієвий, сплав 2024 Т4;
- упаковка: захисна плівка;
- інспекція третьої сторони перед відвантаженням: обов'язкова перед відвантаженням (хімічний склад, допуск по діаметру, опломбування та завантаження в контейнер).
У Додатковій угоді до специфікації №1 до контракту №JBS-IG-01 сторони визначили, що товар, прутки алюмінієві 2024 Т4, сплачений відповідно до інвойсу BL20220507015 від 06.06.2022, специфікації №1 від 06.06.2022 та контракту №JBS-IG-01, відвантажений на адресу двома окремими партіями відповідно до комерційних інвойсів: BL20220507015 від 05.07.2022 та BL20220507015-2 від 05.07.2022, які наявні в матеріалах справи. Також в матеріалах справи наявні пакувальні листи до вказаних комерційних інвойсів.
06.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Імпера Груп” (клієнт, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Консольлайн” (експедитор, відповідач) було підписано заявку №ХА1951 до договору №ТЕО38677154, відповідної до якої сторони погодили:
- відправник вантажу: JIANGSU BILLOW STAINLESS STEEL CO., LTD;
- одержувач вантажу: IMPERA GROUP LTD;
- умови INCOTERMS: FOB;
- місце завантаження: WUXI, JIANGSU;
- порт завантаження: SHANGHAІ;
- порт розвантаження: GDANSK;
- пункт доставки: ДНІПРО;
- найменування вантажу: пруток алюмінієвий 2024 Т4; 7604 29 10 00;
- кількість вантажних місць, загальний об'єм: 29 BAG. 9.6 CBM;
- вага вантажу: 19438.000 KGS;
- сторони домовились, зокрема, що несвоєчасне надання документів обумовлює затримання в оформленні цілого контейнеру та додаткові витрати при його частковому розформуванні, у зв'язку з цим, сторони встановлюють, що ненадання товаросупровідних документів на дату судозаходу обумовлює виникнення штрафу у розмірі 50 дол/день, що починає діяти з дати судозаходу в порт розвантаження.
06.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Імпера Груп” (клієнт, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Консольлайн” (експедитор, відповідач) було підписано заявку №ХА1968 до договору №ТЕО38677154, відповідної до якої сторони погодили:
- відправник вантажу: JIANGSU BILLOW STAINLESS STEEL CO., LTD; Jinminghui Metal Materials Limited;
- одержувач вантажу: IMPERA GROUP LTD;
- умови INCOTERMS: FOB;
- місце завантаження: WUXI, JIANGSU;
- порт завантаження: SHANGHAІ;
- порт розвантаження: GDANSK;
- пункт доставки: ДНІПРО;
- найменування вантажу: пруток алюмінієвий 2024 Т4: 7604.29 10:00, плити алюмінієві 5083+2024: 7606129900, 7606129200, 7606129300;
- кількість вантажних місць, загальний об'єм: 12 місць (прутки)+6 місць (плити);
- вага вантажу: 1)4708/4729 кг, 2)10018/10258 кг;
- сторони домовились, зокрема, що несвоєчасне надання документів обумовлює затримання в оформленні цілого контейнеру та додаткові витрати при його частковому розформуванні, у зв?язку з цим, сторони встановлюють, що ненадання товаросупровідних документів на дату судозаходу обумовлює виникнення штрафу у розмірі 50 дол/день, що починає діяти з дати судозаходу в порт розвантаження.
У заяві від 20.09.2022 №2009-01 позивач просив начальника митного поста “Дніпро-Лівобережний” Дніпровської митниці про дозвіл для проведення фізичного огляду товарів та інших предметів, що переміщуються від відправника - JIANGSU BILLOW STAINLESS STEEL CO., LTD на адресу одержувача за супровідними документами: пакувальний лист (Packing list) BL20220507015-2 від 05.07.2022; рахунок-проформа (Proforma invoice) BL20220507015 від 06.06.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) BL20220507015-2 від 05.07.2022; коносамент (Bill of lading) WMSS22063140 від 07.07.2022; автотранспортна накладна (Road consignment note) 392494 від 14.09.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 286 від 14.06.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги 1999 від 19.08.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційної послуги послуг 2331 від 12.09.2022; транспортний засіб НОМЕР_3 / НОМЕР_4 .
В матеріалах справи наявні: коносамент WMSS22063140 від 07.07.2022; автотранспортна накладна (CMR) 392494 від 14.09.2022; акт видачі №WM/202209/000001 від 14.09.2022, в якому вказано номер контейнеру - MRKU7576630; транзитна декларація MRN22PL321050NS5CGSY8.
В матеріалах справи наявний акт №1 від 20.09.2022 про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату, в якому, зокрема, відображено:
- відправник: JIANGSU BILLOW STAINLESS STEEL CO., LTD;
- одержувач: ТОВ “Імпера Груп;
- транспортний документ: коносамент WMSS22063140 від 07.07.2022; CMR 392494 від 14.09.2022;
- перевізник: ТОВ “ДАБЛ-ТРАНС; експедитор - ТОВ “Консольлайн”;
- документ контролю за доставкою: ЕЕ UA110000/2022/914556 від 13.09.2022;
- вид перевезення й вид транспортного засобу: морське перевезення з порту Шанхай, Китай до порту Гданськ, Польща, у контейнері MRKU7576630, перевантаження товару в авто НОМЕР_3 / НОМЕР_4 та автомобільне перевезення за маршрутом Гданськ, Польща - Дніпро, Україна;
- забезпечення пломби: без пломбування;
- під час огляду та зважування вантажу було встановлено відсутність деяких найменувань товару (повністю або частково), а також наявність частини товару з іншої замовленої партії згідно з додатковою угодою до специфікації №1 від 06.06.2022;
- кількість товарів, яких бракує - 6844,00 кг; кількість товарів з іншої замовленої партії - 3115,50 кг;
- ужиті заходи: отримано роз'яснення від відправника товару (лист №б/н від 20.09.2022) з зазначенням причини невідповідності відвантаженого товару: покупцем було замовлено та оплачено товар - Прутки з алюмінієвих сплавів з круглим поперечним перерізом, сплав 2024 Т4 в асортименті згідно Специфікації №1 від 06.06.2022, платіжне доручення №286 від 14.06.2022, обсяг замовленої партії - 24123 тони, 96492 USD; у зв'язку з особливостями транспортування, замовлення було розбито на 2 вантажні партії, згідно з додатковою угодою до специфікації №1 віл 06.06.2022; при завантаженні першої партії (коносамент MSS22063140 від 07.07.2022, контейнер MRKU7576630), співробітниками складу відправника були помилково завантажені не ті діаметри прутків, тобто частково товари з 2 вантажної партії, що спричинило різницю у вазі та асортименті, зазначених у документах; отримувач вантажу звернувся до митного органу з заявою на розміщення товару на митному складі до отримання 2 вантажної партії та встановлення відповідності товару в повному обсязі.
Також в матеріалах справи наявний експертний висновок Дніпровської торгово-промислової палати №ГО-611 від 20.09.2022.
В матеріалах справи наявні: коносамент WMSS2207043В від 17.07.2022; акт видачі №WM/202208/000251 від 23.09.2022, в якому вказано номер контейнеру - TEMU1244218; транзитна декларація MRN22PL32201NS5D5ZC4; комерційний інвойс №BL20220507015-1 від 05.07.2022; комерційний інвойс BL20220507015-2 від 05.07.2022; комерційний інвойс JMH20211228035 від 01.04.2022; коносамент №WMSS22070434A; коносамент № WMSS22070434В; CMR №10.
У листі від 30.09.2022 позивач вимагав від відповідача дотриматись та виконати умови договору, а саме: усунути виявлені під час огляду товару за заявкою №ХА1951 від 06.06.2022 недоліки та поставити товар, нестачу якого було виявлено під час огляду 20.09.2022.
У листі від 03.10.2022 відповідач просив позивача надати достовірні документи на вантаж, що перевозилися в контейнері TEMU1244218 для правильного митного оформлення та сплатити грошові кошти за послуги згідно виставлених рахунків.
У листі від 10.10.2022 відповідач повідомив позивача, що вантаж, що перевозився в контейнері TEMU1244218 та перевантажений на автомобіль д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_5 станом на 11.10.2022 знаходиться на прикордонному переході (пункт пропуску) Ягодин; автомобіль та вантаж зупинено для встановлення обставин, а саме: через невідповідність вантажу згідно наданих позивачем документів; відповідач просив позивача в негайному порядку надати достовірні документи на вантаж, що перевозився в контейнері TEMU1244218.
У листі від 13.10.2022 позивач повідомив, що було надано вичерпний перелік достовірних документів на придбані у Jinminghui Metal Materials Limited, Китай, та Jiangsu Billow Stainless Steel Co, Ltd, Китай, товари, які перевозились у контейнері TEMU1244218, а саме: на прутки з алюмінієвого сплаву та на плити з алюмінієвого сплаву, щодо яких за заявкою №ХА1968 від 06.06.2022 має здійснюватися транспортно-експедиторське обслуговування; будь-які інші, окрім вищезазначених, товари у вказаних постачальників нашим підприємством не закуповувались, не оплачувались та не заявлялись до організації перевезення та експедирування; ТОВ «Імпера Груп» не має жодного відношення до невідповідного наданим документам вантажу, який було виявлено у транспортному засобі найнятого ТОВ «Консольлайн» перевізника, у зв'язку з цим не має підстав та можливості задовольнити наведене у листі від 10.10.2022 прохання.
У зверненні позивача від 03.11.2022 №03/11 до Волинської митниці зазначено:
- у пункті пропуску «Ягодин-Дорогуск» ВМО №3-6 мп «Ягодин» знаходиться очікуваний ТОВ «Імпера Груп» товар, а саме прутки з алюмінієвого сплаву від відправника Jiangsu Billow Stainless Steel Co., Ltd, Китай, згідно контракту №JBS-IG-01 від 06.06.2022, специфікації №1 від 06.06.2022 та додаткової угоди №1 від 06.06.2022, а також плити з алюмінієвого сплаву від відправника Jinminghui Metal Materials Limited, Китай, згідно контракту №JMH від 28.12.2021, специфікації №1 від 28.12.2021 та додаткової угоди №2 від 28.12.2022;
- для проведення митного контролю ТОВ «Імпера Груп» наданий вичерпний перелік передбачених Митним кодексом України документів та відомостей на придбані товари, проте у випадку необхідності за запитом митних органів готові надати додаткові документи та здійснити необхідні для прискорення процесу пропуску товару дії.
У листі позивача від 11.11.2022 №11/11 до Волинської митниці зазначено про те, що після отримання нашим підприємством від найнятого ТОВ «Консольлайн» (експедитор) перевізника інформації про виявлення невідповідності товару документам, ТОВ «Імпера Груп» листом вих.№2209/3 від 22.09.2022 звернулось до ТОВ «Консольлайн» з метою проведення ідентифікації товару, що прибув в порт Гданськ, Польща, в контейнері TEMU1244218 за коносаментами WMSS22070434A та WMSS22070434 від 17.07.2022; у відповідь на звернення засобами електронного зв'язку 30.09.2022 представник експедитора повідомив про неможливість проведення такого огляду; у зв'язку з цим повторно звернулись до експедитора листом вих.№3009/2 від 30.09.2022 з метою усунення виявлених порушень та невідповідностей документам товару, що прибув в порт; ТОВ «Консольлайн» не були усунуті виявлені порушення та невідповідності; зі свого боку ТОВ “Імпера Груп” вживало можливих заходів щодо виявлення причин невідповідності та їх подальшого усунення, але незважаючи на це товар, який не замовлявся та не закуповувався ТОВ «Імпера Груп», був також завантажений у транспортний засіб та був направлений у напрямку кордону України без згоди на це ТОВ “Імпера Груп”; в подальшому ТОВ «Консольлайн» двічі зверталось листами вих.№031020 від 03.10.2022 та вих.№101020 від 10.10.2022 з вимогою/проханням негайного надання «достовірних документів на вантаж, що перевозиться в контейнері TEMU1244218»; у зв?язку з тим, що будь-яких інших товарів, окрім зазначених у коносаментах WMSS22070434A та WMSS22070434B від 17.07.2022, підприємством не закуповувалось та не заявлялось до організації перевезення та експедирування, ТОВ «Імпера Груп» відповідно не могло надати експедитору документи, які вимагаються у вищевказаних листах, про що повідомило листом вих.№13/10 від 13.10.2022, який було направлено ТОВ «Консольлайн» засобами електронного зв'язку; з метою встановлення причин невідповідності товару, ТОВ «Імпера Груп» звернулось до постачальників Jiangsu Billow Stainless Steel Co., Ltd. Китай, та Jinminghui Metal Materials Limited, Китай; з відповіді слідує, що постачальниками не направлявся товар, який не зазначений у коносаментах та не придбавався підприємством, а також наголошено, що постачався вірний перелік товарів; таким чином, постачальник не підтверджує можливість відправки товару, який не відповідає коносаментам WMSS22070434A та WMSS22070434B від 17.07.2022.
У листі від 24.11.2022 відповідач повідомив позивача про те, що станом на 23.11.2022 позивач не сплатив відповідачу грошові кошти за заявкою №ХА1968 від 06.06.2022 та грошові кошти за простій транспортного засобу, у зв'язку з цим відповідач змушений здійснити заходи по забезпеченню виконанню зобов'язання, а саме притримання вантажу, що прибув у контейнері TEMU1244218.
В матеріалах справи наявний акт від 25.11.2022 про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату, щодо товару за транспортними документами: коносамент КТ607181 від 17.07.2022, домашній коносамент WMSS22070434В від 17.07.2022.
У претензії від 28.11.2022 відповідач, зокрема, просив позивача перерахувати заборгованість за договором №ТЕО38677154 у розмірі 794372,57 грн.
В матеріалах справи наявні рахунки на оплату за договором №ТЕО38677154.
У заяві від 19.12.2022 №1902-01 позивач просив начальника митного поста “Дніпро-Лівобережний” Дніпровської митниці дозволу для проведення фізичного огляду товарів та інших предметів, що переміщуються від відправника - JIANGSU BILLOW STAINLESS STEEL CO., LTD на адресу одержувача за супровідними документами: пакувальний лист (Packing list) б/н від 05.07.2022; рахунок-проформа (Proforma invoice) BL20220507015 від 06.06.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) BL20220507015-1 від 05.07.2022; коносамент (Bill of lading) WMSS22070434/А від 07.07.2022; транспортний засіб 47794ОВ/ НОМЕР_6 .
В матеріалах справи наявний акт про проведення фізичного огляду та інших предметів від 19.12.2022, за результатами якого виявлено невідповідність товаросупровідним документам; виявлено пересорт - наявність частини товару з іншої замовленої та оплаченої партії згідно додатковою угодою до специфікації №1 від 06.06.2022.
Також в матеріалах справи наявний експертний висновок Дніпровської торгово-промислової палати №ГО-914 від 20.12.2022.
В матеріалах справи наявне електронне листування сторін за період серпня - жовтня 2022 року.
Також в матеріалах справи наявні надані Волинською митницею документи, а саме: уніфікована митна квитанція МД-1 серії ЄЄ №003298 від 17.11.2022; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18.10.2022; акт Волинської митниці про взяття проб (зразків) товарів від 18.10.2022.
В матеріалах справи наявний лист АТ “АКБ” Конкорд”, в якому вказано, зокрема, що станом на 01.08.2023 повернення передплати від Jinminghui Metal Materials Limited (Китай) за контрактом №JMH2021 від 28.12.2021 та від Jiangsu Billow Stainless Steel Co.,Lid (Китай) за контрактом №JBS-IG-01 від 06.06.2022 на рахунки ТОВ «Імпера Груп» відкриті в АТ “АКБ” Конкорд” не здійснювалось.
В матеріалах справи наявний розрахунок збитків, які за розрахунком позивача склали 1465495,79 грн.
Вважаючи, що відповідач відповідальний за завдані позивачу збитки, а саме: втрату частини вантажу вартістю 1465495,79 грн., позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення суми збитків.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).
В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України “Про судоустрій і статус суддів” є принцип верховенства права.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ч.1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов?язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов?язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов?язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов?язань, пов?язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
За ст. 933 ЦК України клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором. Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію. У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі. Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті.
Згідно з ст. 934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
За ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ст. 8 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України. Експедитори за дорученням клієнтів: забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України; фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів; здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів; організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; організовують експертизу вантажів; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження; забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників; здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності; забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту; забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат; здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог; надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством; надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.
За ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У відповідності до ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність наступного юридичного складу: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. При цьому, необхідно встановити, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.03.2019 у справі №904/1081/18).
Саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.01.2020 у справі №902/803/17).
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв?язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: “баланс імовірностей” (balance of probabilities) або “перевага доказів” (preponderance of the evidence); “наявність чітких та переконливих доказів” (clear and convincing evidence); “поза розумним сумнівом” (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України” від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України” від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішенні Європейського суду з прав людини “Серявін та інші проти України” (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).
Як встановлено господарським судом, на виконання договору транспортно-експедиторського обслуговування №ТЕО38677154 від 02.09.2020, між сторонами було підписано дві заявки з організації перевезення та експедирування вантажу: заявка №ХА1951 від 06.06.2022 (заявка-1) та заявка №ХА1968 від 06.06.2022 (заявка-2). Відповідно до вказаних заявок відправниками вантажу є: Компанії Jiangsu Billow Stainless Steel Co., Ltd, Jinminghui Metal Materials Limited, з якими у позивача укладені відповідні контракти, а саме: контракт №JMH2021 від 28.12.2021 та №JBS-IG-01 від 06.06.2022. З матеріалів справи вбачається, що відправниками було завантажено товар в порту завантаження двома партіями, відповідно до коносаментів:
- №WMSS22063140 від 07.07.2022 (19438.000 KGS, контейнер №MRKU7576630);
- №WMSS22070434А (4729.000 KGS), №WMSS22070434B (10258.000 KGS) (контейнер №TEMU1244218).
Так, щодо партії товару за коносаментом №WMSS22063140 Дніпровською митницею було встановлено в акті №1 від 20.09.2022 невідповідність товару супровідним документам, а саме: відсутність деяких найменувань товару, а також наявність частини товару з іншої партії, також у вказаному акті зазначено, що отримано роз'яснення від відправника товару (лист б/н від 20.09.2022 - відсутній в матеріалах справи та позивачем до суду не наданий) про те, що працівниками складу відправника були помилково завантажені не ті діаметри прутків, тобто частково товари з другої партії, що спричинило різницю у вазі та асортименті.
Щодо партії товару за коносаментами №WMSS22070434А, №WMSS22070434B Одеською митницею складено акт від 25.11.2022, в якому вказано про невідповідність товарним відомостям, а саме: зменшення ваги (брутто/нетто) товарів та зменшення загальної вартості товарів. Разом з тим, господарський суд вказує, що у вказаному акті не зазначено про причини таких невідповідностей, як то вказано в акті від 29.09.2022.
Господарський суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній лист відправника вантажу №б/н від 20.09.2022 щодо причин невідповідності товару, на який є посилання в акті митниці від 20.09.2022, разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до постачальника товару щодо з'ясування причин невідповідності товару, вказаному у товаросупровідних документах, як то вимагає п.п. 7.3.1 укладених між позивачем та постачальниками контрактів. Також господарський суд враховує, що відповідач повідомляв позивача, зокрема, у листі від 10.10.2022, про наявність невідповідностей вантажу наданим позивачем супровідним документам, проте позивачем у листах до відповідача та до митних органах було повідомлено про надання вичерпного переліку документів. Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що при отриманні повідомлення від відповідача (експедитора) про наявність невідповідностей товару наданим супровідним документам, позивачем не було здійснено дій з метою з'ясування у вантажовідправника причин такої невідповідності, з урахуванням обставин того, що вже мали місце помилки працівників відправника, що спричинило різницю у вазі та асортименті товару, про що вказано в акті №1 від 20.09.2022.
Господарський суд не приймає до уваги обставини, які викладені позивачем у листі від 11.11.2021 щодо звернення позивача до постачальників з приводу невідповідності товару та надання постачальником відповіді листом від 23.09.2022, оскільки в матеріалах справи відсутні вказані документи, на які є посилання позивача у листі від 11.11.2022, як самі звернення, так і відповіді на них.
Так, враховуючи положення статей 22 ЦК України та 224, 225 ГК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; факту збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини. В цьому випадку на позивача покладено обов'язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок, на відповідача - відсутність його вини у настанні збитків.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про відсутність складу (всіх елементів) господарського правопорушення, недоведеність та відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків у заявленій до стягнення сумі, оскільки позивачем належними доказами не доведено факту протиправної поведінки відповідача та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, а надані відповідачем докази на спростування обставин завдання збитків під час надання експедиторських послуг за укладеним договором та заявками та докази на підтвердження обставини повідомлення позивача про наявність невідповідностей, враховуючи не надання позивачем доказів звернення до постачальника про з'ясування обставин невідповідностей товару, - є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачем на підтвердження обставин завдання йому збитків внаслідок дій відповідача (експедитора). За таких обставин позивачем не доведений факт вчинення відповідачем правопорушення у сфері господарювання та завдання таким правопорушенням позивачу збитків, вказані обставини не створюють підстав для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності та застосування господарської санкції у вигляді відшкодування (стягнення) збитків, а тому відповідно позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпера Груп” є необґрунтованими та недоведеними.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпера Груп” в повному обсязі.
Іншого позивачем не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують та не створюють підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.
Щодо заявлених до стягнення витрат відповідача на професійну правничу допомогу, господарський суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Вирішуючи питання щодо заявлених відповідачем до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У відзиві відповідач повідомив суд про намір стягнути з позивача 45000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження заявлених до стягнення 45000 грн. витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано:
- договір №13062022 від 13.06.2022, укладений між адвокатом Фещенко І.С. та ТОВ “Консольлайн”;
- додаткову угоду №4 від 31.05.2023 до договору №13062022 від 13.06.2022, відповідно до якої: сторони погодили, що для представництва клієнта перед його контрагентами, судами, державними органами щодо відшкодування збитків ТОВ “ІМПЕРА-ГРУП” за надані послуги, адвокат зобов'язується надати правову допомогу клієнту в такому вигляді та обсязі: формування та визначення правової позиції; збирання доказів та матеріалів для підготовки та направлення відзиву на позовну заяву; підготовка та направлення відзиву на позовну заяву; представництво інтересів клієнта в судових засіданнях та їх очікування; підготовка та подання клопотань, пояснень та інших процесуальних документів до суду по моніторинг справи, отримання документів із суду, взаємодія із судом; сторони погодили, що за надання правової допомоги в обсязі, передбаченому п.1 цією додатковою угодою, клієнт зобов?язується сплатити адвокату гонорар в розмірі 45000 гривень в безготівковій формі з попередньою оплатою до першого судового засідання по справі; підтвердженням такої оплати є платіжне доручення (квитанція) банку, виставлення рахунку для оплати правової допомоги адвокату не є обов'язковим;
- платіжну інструкцію №9942 від 16.06.2023 на суму 45000 грн.
Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов?язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 “Послуги. Загальні положення” цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Предметом договору про надання правової (правничої) допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв'язку з вирішенням спору в суді.
У відповідності до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.
Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Вирішуючи питання щодо розміру витрат відповідача на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує, що заяви по суті справи адвокатом відповідача складено якісно, з огляду на фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів ТОВ “Консольлайн” у суді, враховуючи складність справи, ціну позову, критерій розумності розміру таких витрат, суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат у розмірі 45000 грн. є такою, що підтверджена наданими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами та обсягом наданих адвокатом послуг.
Окрім того, суд зазначає, що клопотань від позивача порядку ч.5 ст. 126 ГПК України про зменшення розміру заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.
Відповідно витрати відповідача на правничу допомогу у відповідності до ст. 129 ГПК покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпера Груп” відмовити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпера Груп” (49098, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Любарського, буд. 159, код ЄДРПОУ 38677154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Консольлайн” (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Ланжеронівська, буд. 3А, код ЄДРПОУ 42289205) 45000 /сорок п'ять тисяч/ грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 15 грудня 2023 р. у зв'язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, тимчасовим виведенням з ладу технічного обладнання суду та тривалою відсутністю доступу суддів до системи діловодства спеціалізованого суду.
Суддя Ю.С. Бездоля