ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"18" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/4070/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження матеріали (вх. №4621/23)
за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями “Амік Україна” (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, код ЄДРПОУ 30603572)
до відповідача Приватного підприємство “ВС-Сервіс” (65025, м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги, приміщення №424, код ЄДРПОУ 34506837)
про стягнення 29 676,43 грн., -
ВСТАНОВИВ:
18.09.2023 Підприємство з іноземними інвестиціями “Амік Україна” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємство “ВС-Сервіс”, в якій просить суд стягнути з відповідача 29 676,43 грн - заборгованості, а також витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток №19/932 від 25.07.2019 в частині повної та своєчасної оплати за отримане дизельне паливо.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.09.2023 позовну заяву Підприємства з іноземними інвестиціями “Амік Україна” залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
10.10.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків та надання матеріалів (вх.№35665/23), згідно якої позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/4070/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 16.10.2023 була надіслана позивачу, згідно ст.6 ГПК України, до його електронного кабінету, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа вих.№916/4070/23/40743/23 від 17.10.2023.
Відповідачу - Приватному підприємству “ВС-Сервіс” ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.10.2023 була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу: 65025, м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги, приміщення №424, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №204621747033 від 20.09.2023, сформованого судом та отримана останнім 12.11.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (Том ІІ, а.с - 136).
22.11.2023 до системи «Електронний суд» від ПП “ВС-Сервіс” надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх.№42777/23), відповідно до якої останній просив суд внести дані до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи №916/4070/23, - яку задоволено та надано доступ до електронної справи в підсистемі «Електронний суд».
Наведене свідчить про обізнаність відповідача про розгляд справи та наявність відповідної позовної заяви.
Згідно ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
25.07.2019 між Підприємством з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" (продавець) та Приватним підприємством «ВС-Сервіс» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток №19/932, відповідно до п. 2.1 якого продавець зобов'язався передавати у власність (поставляти) покупцеві товари з використанням ПК на АЗС, а покупець зобов'язався прийняти товари та повністю оплачувати їх вартість, в порядку та на умовах, вказаних у цьому договорі. Передача товарів продавцем здійснюється шляхом їх відпуску через мережу АЗС пред'явникам ПК по пред'явленню останніми ПК.
ВЕБ - сайт Продавця - вузол мережі Інтернет, за яким закріплена адреса: посиланням card.amic.com.ua чи www.amicenergy.com.ua або інша повідомлена Покупцю; набір зв'язаних між собою інформаційних онлайнових ресурсів, призначених для перегляду через мережу Інтернет за допомогою спеціальних програм - браузерів (п.1.22 договору).
Особистий кабінет Покупця - система віддаленого доступу Покупця до окремо визначених параметрів (умов) договірної співпраці, користування якою здійснюється Покупцем через ВЕБ-сайт Продавця. Загальний порядок та умови користування Особистим кабінетом Покупця розміщаються на ВЕБ-сайті Продавця, за посиланням www. amicenergy.com.ua/doc/PorOS.pdf. Основні принципи та правила користування кабінетом містить Інструкція користувача (Інструкція) ; яка розміщена на ВЕБ - сайті Продавця за посиланням www.amicenergy.com.ua/doc/InstrKor.pdf. Продавець має право змінювати у односторонньому порядку Порядок та умови користування Особистим кабінетом, Інструкцію, та зобов'язаний доводити до Покупця зміни, що відбулись шляхом їх розміщення на ВЕБ-сайті Продавця.
Відповідно до статті 636 Цивільного кодексу України та цього договору, товар, відпущений продавцем пред'явнику ПК, вважається проданим/поставленим покупцю (п.2.2 договору).
Згідно п.2.3 договору, передача товару здійснюється на умовах FCA-АЗС продавця (відповідно до правил Інкотермс-2010).
Передача (відпуск) товару у власність покупця відбувається окремими партіями. Об'єм, асортимент та вартість кожної партії відпущеного товару за цим договором визначається в чеках РОS-терміналу та касових чеках (чеків реєстраторів розрахункових операцій АЗС). Право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент його передачі, підтвердженням чому можуть виступати чеки РОS-терміналу та касові чеки, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання товару на АЗС. В окремих випадках, вказаних у цьому договорі передача товару у власність покупця може підтверджуватися актом відпуску нафтопродуктів при неможливості обслуговування паливної картки (п. 2.4 договору).
Відповідно до п. 5.1. договору, передача у власність (поставка) товарів покупцю здійснюється продавцем цілодобово на АЗС, шляхом використання встановленого на АЗС POS-терміналу, при умові: пред'явлення паливної картки покупцем (пред'явником ПК), правильного введення ПІН коду ПК, та авторизації ПК в процесінговому центрі. Асортимент та кількість товарів обирається покупцем (пред'явником ПК) самостійно.
Фактичне приймання-передача товарів по кількості та асортименту здійснюється покупцем (пред'явником ПК) на терміналі АЗС за показниками сумарних лічильників паливно-раздавальної колонки, згідно кількісних показників чека POS-терміналу, або актом відпуску нафтопродуктів при неможливості обслуговування паливної картки, касового чеку після чого претензії по кількості та асортименту товарів продавцем не приймаються (п.5.4 договору).
Згідно п. 5.12. договору, щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, продавець надає покупцю акт вибірки (інформаційний звіт) та акт приймання-передачі товару, які підтверджують кількість, асортимент та ціну відпущеного товару.
Відповідно до п. 5.13. договору, фактична кількість, асортимент і ціна поставлених товарів покупцю визначається виходячи з даних, що міститься в електронних базах даних процесінгового центру продавця про використання відповідних ПК, та фіксується в чеках POS-терміналу (або спеціальних відомостях), наданих відповідною АЗС.
Відповідно до п. 5.14. договору, покупець зобов'язується протягом п'яти робочих днів з моменту отримання від продавця акту вибірки (інформаційний звіт) та акту приймання-передачі товару підписати та повернути продавцю по одному екземпляру вказаних актів.
Якщо покупець протягом 5-ти (п'яти) робочих днів з моменту отримання акту вибірки (інформаційного звіту) та акту приймання-передачі товарів не надасть продавцеві свої мотивовані (обґрунтовані) та документально підтверджені заперечення, то акт вибірки (інформаційний звіт) та акт приймання-передачі товарів, підписаний лише продавцем, після спливу цього строку вважається повністю погодженим обома сторонами.
Згідно п.6.1 договору, передача товарів здійснюється відповідно до цін, встановлених на АЗС на момент здійснення Транзакції. В ціну Товарів включається податок на додану вартість та інші обов'язкові платежі згідно чинного законодавства.
Ціна на Товари є динамічною і може змінюватись (визначатись та коригуватись) Продавцем в односторонньому порядку, залежно від зміни цін на ринку Товарів, індексу інфляції, зміни курсу грошової одиниці України - гривні - стосовно курсів іноземних валют, збільшення розміру податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що включені при формуванні вартості Товару (п.6.2 договору).
Відповідно до п. 6.3. договору, загальна вартість (сума) цього договору не обмежується та складається з вартості усіх товарів, що були передані (надані) покупцю з використанням ПК на підставі цього договору. Розрахунки за товари здійснюються покупцем в гривнях на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківських поточних рахунок продавця, вказаний в цьому договорі. На грошову суму, внесену в якості передоплати, Покупець має право отримати товар відповідно до умов цього договору. Моментом здійснення покупцем оплати вважається момент надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця. При здійсненні оплати, покупець зобов'язаний вказувати призначення платежу «Оплата зг Договору № від , у т.ч ПДВ».
Сума оплати та їх періодичність визначаються покупцем самостійно, або за зверненням Покупця на підставі наданого продавцем рахунку (п.6.5 договору).
Згідно п.6.7 договору, детальну інформацію про стан окремих параметрів рахунку покупця, покупець може отримати через Особистий кабінет Покупця. Покупець зобов'язується постійно контролювати наявність на своєму рахунку необхідної суми грошових коштів для проведення транзакцій.
Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2019 (п.12.1 договору).
Строк дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік у разі, якщо жодна із сторін не направила повідомлення при припинення дії договору за 10 календарних днів до закінчення строку дії договору (п.12.2 договору).
Відповідно до п. 14.7. договору документи вважаються належним чином врученими покупцю, якщо вони вручені особисто або надіслані за адресою, яка була повідомлена продавцю. У випадку відсутності покупця за вказаною адресою або відмовою (ухиленням) від отримання документів, факт надіслання документів є достатнім для визнання документів належно врученими покупцю.
Як вказує позивач, на виконання умов договору №19/932 від 25.07.2019, за електронними даними Процесінгового центру особистого кабінету ТОВ «ВС-Сервіс», у період січень-лютий 2022 відповідач отримав від ПІІ “Амік Україна” товар - «дизельне паливо» в загальній кількості 15 816,84 літрів, на загальну суму 465 505,62 грн. При цьому, відповідач за отриманий товар розрахувався частково та заборгованість складає 29 676,43 грн.
06.07.2023 позивачем на адресу ТОВ «ВС-Сервіс» було направлено претензію вих.№1012 від 06.07.2023, відповідно до якої останній просив відповідача протягом трьох робочих днів з моменту отримання зазначеної претензії перерахувати суму невиконаних зобов'язань за договором №19/932 від 25.07.2019 у розмірі 29 676,43 грн.
Також, до зазначеної претензії було додано для підписання з боку відповідача: акт звірки за період з 01.01.2020 - 31.01.2023; акт прийому-передачі ТМЦ №19/932/КВ-0003543 від 28.02.2022 та акт вибірки (інформаційний звіт за період лютий 2022-січень 2023). Однак, зазначена претензія залишилась без відповіді, заборгованість не сплаченою, а акти додані до неї не підписаними.
З огляду на несплату ПП “ВС-Сервіс” всієї суми заборгованості за договором №19/932 від 25.07.2019 позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом про стягнення з відповідача 29 676,43 грн - заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення щодо договору поставки містяться і у ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.
Як встановлено матеріалами справи, 25.07.2019 між ПІІ "АМІК Україна" (продавець) та ПП «ВС-Сервіс» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток №19/932, відповідно до п. 2.1 якого продавець зобов'язався передавати у власність (поставляти) покупцеві товари з використанням ПК на АЗС, а покупець зобов'язався прийняти товари та повністю оплачувати їх вартість, в порядку та на умовах, вказаних у цьому договорі. Передача товарів продавцем здійснюється шляхом їх відпуску через мережу АЗС пред'явникам ПК по пред'явленню останніми ПК.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Враховуючи, що предметом позову є вимога про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений та неоплачений товар, суд зазначає, що першочерговим в даному випадку є встановлення факту наявності або відсутності поставки товару - «дизельне паливо».
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд, висновки якого в силу положень ст. 236 ГПК України враховуються судом, в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Надаючи оцінку наданим позивачем на підтвердження обставини поставки товару доказів, суд вказує наступне.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Отже, надання позивачем послуг з поставки, в розумінні положень Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" є господарською операцією, підставою для бухгалтерського обліку якої є первинні документи, які повинні мати певні реквізити.
В той же час, норми Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" не визначають, що обставини передачі товару між юридичними особами можуть підтверджуватись тільки первинними документами.
Згідно з усталеною позицією Верховного Суду, наведеною зокрема, у постановах від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).
Так, на підтвердження поставки товару позивачем надано суду податкові та акцизні накладні, а також банківські виписки про зарахування коштів на банківський поточний рахунок позивача в часткову оплату придбаного відповідачем товару (Том1 а/с 54- Том ІІ а/с 161).
Відповідно до пункту 201.1., 201.7., 201.10. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Отже, основою податкового обліку є первинні документи по відображенню господарських операцій.
Крім того, згідно з п. п. 212.3.4 п. 212.3 статті 212 Податкового кодексу України, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.
Отже, позивач в розумінні наведених положень Податкового кодексу є платником акцизного податку з реалізації пального.
Як визначено п. 231.1 статті 231 Податкового кодексу України, платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Згідно з п. 231.3 ст. 231 Податкового кодексу України акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального або спирту етилового чи в день реалізації пального або спирту етилового при кожній повній або частковій операції з реалізації пального або спирту етилового.
Особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов'язана скласти акцизну накладну в двох примірниках у разі реалізації пального або спирту етилового:
а) з акцизного складу до іншого акцизного складу, в тому числі через трубопровід або з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;
б) з акцизного складу до акцизного складу пересувного;
в) з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного;
г) з акцизного складу пересувного до акцизного складу.
Особа, яка склала акцизну накладну в двох примірниках, зобов'язана зареєструвати перший примірник такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник такої акцизної накладної в день її складання надіслати розпоряднику акцизного складу - отримувачу пального або спирту етилового.
Враховуючи наведене, а також наявні в матеріалах справи докази у сукупності, з урахуванням того, що відповідачем доказів відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до суду не надано, судом визнається встановленим факт поставки товару позивачем відповідачу.
Таким чином, визначаючи момент виконання грошового зобов'язання щодо оплати відповідачем заборгованості за отриманий товар, суд враховує положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до яких якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З огляду на положення ст. 530 ЦК України та з урахуванням наявності в матеріалах справи претензії позивача №1012 від 06.07.2023 (Том І, а/с.33-34) надісланої на адресу ПП «ВС-Сервіс» (на підтвердження чого позивачем надано до матеріалів справи: опис вкладення та поштову накладну за номером поштового відправлення №0407141955287 від 06.07.2023), суд зауважує, що в даному випадку відповідач повинен був здійснити оплату заборгованості за отриманий товар - «дизельне паливо» - до 13.07.2023.
Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Отже, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов'язання за спірним договором, а позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 29 676,43 грн. заборгованості суд визнає обґрунтованими.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємство “ВС-Сервіс” (65025, м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги, приміщення №424, код ЄДРПОУ 34506837) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями “Амік Україна” (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, код ЄДРПОУ 30603572) 29 676 (двадцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят шість) грн 43 коп - заборгованості та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.І. Мостепаненко
18 грудня 2023 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко