ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/4695/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (вул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411,м. Київ, 01133)
до відповідача: фізичної особи-підприємця Єрьоменко Олени Василівни
про стягнення 100000 грн
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до фізичної особи-підприємця Єрьоменко Олени Василівни про стягнення 100000 грн заборгованості за договором про надання кредиту № 186727-ОД1-001 від 02.12.2020, з яких - 69979,04 грн заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом та 30020,96 грн заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам за користування кредитом.
Ухвалою від 30.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву 15 днів з моменту отримання ухвали.
Одночасно з позовною заявою позивачем було заявлено клопотання про витребування у АТ "Універсал банк" доказів з посиланням на те, що самостійно він не може їх отримати оскільки це є банківською таємницею.
Ухвалою від 30.10.2023 судом було задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ "Універсал банк" документ з інформацією про:
- підтвердження чи спростування, що держателем карти № НОМЕР_1 , виданої ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» , є Єрьоменко Олена Василівна ;
- прізвище, ім'я, по-батькові отримувача грошових коштів, перерахованих на карту № НОМЕР_1 , видану ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», на яку ТОВ «БІЗПОЗИКА» 02 грудня 2020р. були перераховані (трьома платежами по 25 000,00 грн.) грошові кошти в загальному розмірі 75 000,00 грн., а 24 лютого 2021 року (двома платежами в розмірі 20 000,00 грн. та 15 000,00 грн.) грошові кошти в загальному розмірі 35 000,00 гривень;
- виписку про рух коштів по карті № НОМЕР_1 , виданої ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», за період з 02.12.2020р. (видача кредиту) по 09.12.2020р. та за період з 24.02.2021р. (видача суми докредитування) по 03.03.2021р.
16.11.2023 АТ "Універсал банк" на виконання ухвали суду повідомив, що було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 на ім'я Єрьоменко Олени Василівни (РНОКПП НОМЕР_2 ), та надано банківську виписку за період з 02.12.2020р. (видача кредиту) по 09.12.2020р. та за період з 24.02.2021р. (видача суми докредитування) по 03.03.2021р.
Відповідач отримала ухвалу 06.11.2023 відповідно до поштового повідомлення за адресою, зазначеною в позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 .
Відзиву на позов відповідач не надав.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
02.12.2020 між фізичною особою-підприємцем Єрьоменко Оленою Василівною (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (позивач) укладено Договір про надання кредиту № 186727-ОД1-001 в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" через особистий кабінет відповідача на сайті позивача my.bizpozyka.com шляхом надіслання одноразового ідентифікатора на номер телефона, який відповідач зазначив у своїй анкеті, на підтвердження чого надано візуальну форму послідовності дій клієнта.
Згідно з ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
· електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
· електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
· аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, договір було підписано одноразовим ідентифікатором.
За умовами укладеного договору позивач зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 75000 грн, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Відповідно до умов договору, кредит надається строком на 24 тижні, але не пізніше 19.05.2021, процентна ставка в день фіксована 0,79730000, загальна вартість кредиту 138960грн.
Згідно з п. 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом з урахуванням дати видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів.
В п. 3 договору викладено графік платежів, а саме відповідач мала платити по 5790грн кожних 7 днів починаючи з 09.12.2020 по 19.05.2021.
Кредитний договір був направлений після підписання на електронну пошту відповідача radadance@ukr.net, що підтверджується скріншотом веб-сторінки поштового сервісу info@bizpozyka.com.
02.12.2020 Позивач видав Відповідачу Кредит у розмірі 75 000,00 грн шляхом перерахування 3 платежів по 25000грн на картку № НОМЕР_1, вказану Відповідачем в особистому кабінеті на сайті https://bizpozyka.com/, що Підтверджується витягом з анкети клієнта; банківською випискою АТ «Універсал банк», наданою на запит суду. Крім того, АТ КБ "Універсал банк" на виконання ухвали суду повідомив, що на ім'я відповідача було емітовано зазначену карту.
Також на підтвердження надання відповідачу кредиту в сумі 75000 грн позивач надав суду три квитанції платіжної системи ТОВ "ФК "Елаєнс" (TM FONDY) від 02.12.2020 № 316061768, 316061948, 316062202, трьома довідками ТОВ "ФК "Елаєнс" від 17.10.2023 про те, що на підставі укладеного позивачем і ТОВ "ФК "Елаєнс" договору № 41084239 14/12/17 про надання послуг з переказу грошових коштів, приймання платежів (Переказ на картку) та про інформаційнологічну взаємодію та приймання платежів, було перераховано кошти на картку відповідача згідно з кредитним договором № 186727-ОД від 17.10.2021 в сумі 25000 грн-001 від 02.123.2020 за кожним з трьох платежів, тобто всього 75000грн.
24.02.2021 між сторонами в електронній формі було укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою суму кредиту було збільшено на 35000грн. В п. 2 додаткової угоди зазначено, що після надання додаткового кредиту загальна сума отриманого та неповернутого кредиту становитиме 84258,23 грн. Строк кредиту продовжено до 11.08.2021. Орієнтовна загальна вартість кредиту 161447,27 грн, комісія 3500грн. Відповідно до п. 7 додаткової угоди відповідач мала платити по 6720 грн кожні 7 днів, починаючи з 03.03.2021 по 04.08.2021, а 11.08.2021 - 6887,27 грн. Текст додаткової угоди було направлено на електронну пошту відповідача, що підтверджується відповідним скріншотом (а.с. 67).
Позивач 24.02.2021 видав Відповідачу додатково Кредитні кошти у розмірі 35 000,00 грн шляхом перерахування двох платежів: 15000грн та 20000грн на картку, вказану Відповідачем в особистому кабінеті на сайті https://bizpozyka.com/, що Підтверджується витягом з анкети клієнта; банківською випискою АТ «Універсал банк», наданою на запит суду. Також позивачем надано квитанції платіжної системи ТОВ "ФК "Елаєнс" (TM FONDY) від 24.02.2021 та довідки ТОВ "ФК "Елаєнс" (а.с. 68-71).
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
В постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що (п. 91) припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Але відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування.
Так, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26.09.2022 у справі № 947/4086/22 задоволено позов Єрьоменко О.В. до ТОВ «Бізнес позика», третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович та Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В даному рішенні зазначено, що "02.12.2020р. між відповідачем та ФОП Єрьоменко О.В. укладено договір №186727-ОД1-001 про надання кредиту на суму 75000 грн.
23.12.2021р. року Приватний нотаріус Золотих вчинив виконавчий напис №23828 щодо стягнення з позивача, як фізичної особи, на користь відповідача заборгованості в розмірі 103708,32 гривень.
На підставі зазначеного виконавчого документу Приватний виконавець Одеської області Притуляк відкрив виконавче провадження НОМЕР_3".
Згідно з ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідач в рахунок погашення отриманого кредиту здійснив 42 платежі по банківських реквізитах позивача на суму 155136,69 грн, що підтверджується:
· квитанцією АТ "Таскомбанк" (TM TAC PAY) № 339150367 від 30.12.2020,
· квитанцією АТ "Таскомбанк" (TM TAC PAY) № 345967697 від 06.01.2021,
· 21 меморіальний ордер, оформлені АТ КБ "Приватбанк" в період з 11.05.2021 по 22.11.2021,
· 19 інформаційних довідок ТОВ "Платежі онлайн" TM Platon від 16.10.2023 за № 2200/10, 2201/10, 2202/10, 220310, 2204/10, 2205/10, 2206/10, 2207/10, 2208/10, 2209/10, 2210/10, 2211/10, 2212/10, 2213/10, 2214/10, 2215/10, 2216/10, 2217/10, 2218/10 оплата кредиту згідно договору № 2780716640, де 2780716640 - це РНОКПП відповідача, оскільки при погашення кредиту через особистий кабінет позичальник має ввести свій РНОКПП і програма автоматично зарахує платіж в рахунок погашення боргу за існуючим договором.
Крім того, 785,18 грн було перераховано позивачу приватним виконавцем Притуляком В.М. в рамках виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3 з виконання виконавчого напису № 23828, вчиненого 23.12.2021 приватним нотаріусом Золотих О.О., що підтверджується платіжною інструкцією АТ "СЕНС БАНК" № 363 від 22.02.2022.
Таким чином, через невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасного внесення платежів за кредитним договором, станом на день подання позову 26.10.2023, у відповідача обліковується заборгованість перед позивачем в сумі 100000 грн , з яких - 69979,04 грн заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом та 30020,96 грн заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам за користування кредитом.
Відповідач станом на час розгляду справи не надав доказів сплати заборгованості як і будь-яких заперечень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі 2147,20 сплаченого судового збору покладаються на відповідача, оскільки позов було подано через Електронний суд, то відповідно до цього Закону України "Про судовий збір" до судового збору застосовується коефіцієнт 0,8, тобто має бути сплачено 0,8*2684=2147,20грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 5000грн витрат на професійну правничу допомогу, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частині четвертій статті 60 ГПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, відповідно до статті 1 якого договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частина третя статті 4зазначеного Закону).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об'єднанням.
Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України (див. пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21)).
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.05.2023 у справі №757/13974/21-ц.
Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надав:
- договір про надання правничої допомоги від 25.11.2022, укладеного ним з Адвокатським об'єднанням «Правовий баланс»;
- рахунок-фактуру № Р-00000074 від 24.10.2023 на суму 5000грн, виставлений Адвокатським об'єднанням позивачу за підготовку позову до ФОП Єрьоменко О.В.,
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Р-00000074-24-10/23 від 24.10.2023 на суму 5000грн за підготовку позову до Єрьоменко О.В.,
- платіжна інструкція від 24.10.2023 № 1033 про сплату позивачем 5000грн.
Однак, суд зауважує, що позов 26.10.2023 було подано через підсистему Електронний суд представником позивача Бруско Олександром Васильовичем.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
На підтвердження повноважень Бруско О.В. до позову надано копію наказу позивача від 10.02.2023 № 17-к/тр про прийняття на роботу Бруско О.В. юрисконсультом та Положення позивача, відповідно до якого Бруско О.В. може представляти інтереси позивача в порядку самопредставництва.
Отже, Бруско О.В. представляє інтереси позивача в порядку самопредставництва.
Позивач не надав суду доказів того, що Бруско О.В. є адвокатом. Відповідно до Єдиного державного реєстру адвокатів також відсутні відомості про те, що Бруско О.В. є адвокатом.
Таким чином, позивач не надав доказів того, що ним понесені судові витрати на правничу допомогу саме адвоката.
Отже, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 5000грн витрат на правничу допомогу.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Єрьоменко Олени Василівни (код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (код 41084239, м. Київ бульвар Лесі Українки 26, оф. 411) 100000грн заборгованості та 2147,20грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18 грудня 2023 р.
Суддя В.В. Литвинова