ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
19 грудня 2023 року Справа № 915/2128/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Дебт Форс” (вул. Харківське шосе, будинок 201/203, літера 2А, офіс 602, м. Київ, 02121, код ЄДРПОУ 43577608) про заміну сторони виконавчого провадження у справі №915/2128/19
за позовом: Акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9, поштова адреса: 73003, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 63, код ЄДРПОУ 14305909)
до відповідача: фізичної особи - підприємця Богуславського Олександра Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
про: стягнення 122557,76 грн,
встановив:
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2020 у справі № 915/2128/19 задоволено позов Акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” до фізичної особи - підприємця Богуславського Олександра Юрійовича про стягнення заборгованості, стягнуто з фізичної особи - підприємця Богуславського Олександра Юрійовича на користь Акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” заборгованість за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/27782/379943 від 23.11.2017 року в сумі 122557,76 грн. та судовий збір у сумі 1921,00 грн.
10.02.2020 Господарським судом Миколаївської області на виконання рішення видано наказ.
Ухвалою суду від 09.11.2022 задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт-Капітал” від 17.10.2022, замінено у справі №915/2128/19 на стадії виконання судового рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2020 первісного стягувача ? акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” (ідентифікаційний код 14305909) ? на його правонаступника ? товариство з обмеженою відповідальністю “Вердикт-Капітал” (ідентифікаційний код 36799749).
14.12.2023 до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Дебт Форс” про заміну стягувача його правонаступником.
Заявник просить суд:
- замінити вибулого стягувача - ТОВ “Вердикт-Капітал” на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю “Дебт Форс” (вул. Харківське шосе, будинок 201/203, літера 2А, офіс 602, м. Київ, 02121, код ЄДРПОУ 43577608) у виконавчому провадженні з примусового виконання судового наказу № 915/2128/19 за позовом Акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” до фізичної особи - підприємця Богуславського Олександра Юрійовича;
- розгляд Заяви про заміну сторони у справі, здійснити за відсутності представника заявника.
Розглянувши матеріали заяви, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 344 ГПК України, заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Загальні вимоги до будь-якої письмової заяви передбачено ст. 170 ГПК України.
Зокрема, частиною 2 зазначеної норми встановлено, що письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5-8 ст. 42 ГПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Судовий захист прав суб'єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб'єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі “Пелевін проти України” (заява № 24402/02), від 30.05.2013 у справі “Наталія Михайленко проти України” (заява № 49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти.
Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.
Надсилання процесуальних документів до господарського суду в електронному вигляді передбачає обов'язкове використання власного електронного підпису.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Статтею 6 зазначеного Закону встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".
Згідно ст. 7 зазначеного Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.
Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
З поданої до суду заяви ТОВ “Дебт Форс” без номеру та дати вбачається, що її підписантом зазначено директора ТОВ “Дебт Форс” Кузьменко О.В.
Разом з тим, зазначену заяву подано до господарського суду через систему «Електронний суд» та остання має накладений електронний підпис іншої особи - адвоката Змієвської Тетяни Павлівни.
За вказаних обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заява підписана особою, яку в ній зазначено, а саме директором ТОВ “Дебт Форс” Кузьменко О.В.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, заява підлягає поверненню на підставі п.1 ч.5 ст.174 ГПК України.
Згідно із ч.8 ст.174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 1 ч. 5 ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Дебт Форс” заяву без номера та дати (вх. №16397/23 від 14.12.2023).
2. Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.
3. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Суддя В.О. Ржепецький