ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року Справа № 915/1203/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
за участю сторін:
від позивача (представник позивача) - Вірченко І.П.
від відповідача (представник відповідача) - Недибалюк О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020,
електронна пошта зазначена в системі "Електронний суд": kanc@ntec.mk.ua
до відповідача: Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради "Зоря", вул. Молодогвардійська, 57-Б, м. Миколаїв,54018,
про: стягнення 305 889,91 грн.
Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №09-01/1251 від 25.07.2023 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради "Зоря" про стягнення заборгованості за теплову енергію в сумі 268 806,59 грн., інфляційних втрат в розмірі 29 758,80 грн., 3% річних у розмірі 6 378,74 грн., пені в розмірі 945,48 грн. та судовий збір.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків щодо сплати поставленої позивачем теплової енергії за період з листопада 2021 року по березень 2023 року згідно Договору №3194 від 01.11.2021 про надання послуг з постачання теплової енергії.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2023 позовну заяву №09-01/1251 від 25.07.2023 Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
08.08.2023 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 14.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.09.2023.
Відповідач засобами електронного зв'язку надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№12148/23 від 18.09.2033) в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Вказує, що 08.10.2010 між позивачем та відповідачем було укладено Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №3193 від 08.10.2010. Об'єктами теплопостачання в межах Договору №3193, окрім іншого, є приміщення за адресами: вул.Молодогвардійська, 57-Б та вул. Театральна, 37А, в підтвердження чого посилається на Додаток №1 до Договору №3193. Заперечує факт укладення Договору №3194 про який зазначає позивач. Відповідачем не вживалось жодних дій для укладення нового договору, або приєднання до умов публічного договору, тому, не можуть бути задоволені позовні вимоги про стягнення заборгованості за неукладеним Договором. Нарахування та стягнення заборгованості за Договором №3194 є незаконним, оскільки між позивачем та відповідачем укладений та досі діє Договір №3193, до якого, окрім іншого, включені і об'єкти теплопостачання, які сам позивач з невідомої причини включає в Договір №3194. Відповідач жодним чином не підтвердив факт приєднання до умов Договору №3194, та не вчинив дій які б підтверджували таке приєднання. За такого дії Позивача можна розцінити як примус до укладення господарського договору, що є прямим порушенням положень ЦК України та ГК України.
Ухвалою суду від 19.09.2023, яку занесеного протоколу судового засідання, за клопотанням позивача підготовче засідання відкладено на 12.10.2023.
Позивач 22.09.2023 до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав відповідь на відзив (вх.№12501/23 від 22.09.2023) в якій зазначає, що об'єкти по вул.Молодогвардійська, 57-Б та вул. Театральна, 37А знаходяться на першому поверсі в багатоповерхових житлових будинках, а тому не можуть мати іншу модель ніж у всіх абонентів житлового будинку. Враховуючи даний факт з Договору №3193 було необхідно відокремити вбудовані приміщення, про що повідомлялось відповідача. Вважає, що з початку опалювального сезону 2021-2022рр., об'єкти теплоспоживання, по вул. Молодогвардійська, 57-Б та вул. Театральна,37-А виділені в окремий Індивідуальний договір №3194, який є публічним договором приєднання.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що у період часу відведеного для проведення підготовчого засідання по даній справі, у Миколаївській області та місті Миколаїв була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Миколаївська область", "Тривога. м. Миколаїв"), судове засідання 12.10.2023 не відбулось.
Ухвалою суду від 12.10.2023 підготовче засідання призначено на 07.11.2023.
Ухвалою суду від 07.11.2023, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідно до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.11.2023.
У судовому засідання 29.11.2023 оголошено перерву на 07.12.2023.
Представник позивача в судому засіданні 07.12.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, при цьому підтвердив чинність Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №3193 від 08.10.2010 та зазначив що зміни у вказаний Договір сторонами не вносились.
Представник відповідача в судовому засіданні 07.12.2023 підтримав заперечення проти позовних вимог та зазначив, що послуги з постачання теплової енергії за спірний період отримав згідно Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №3193 від 08.10.2010.
В судовому засіданні 07.12.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
За твердженням позивача, 01.11.2021 між Приватним акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль" та Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Миколаївської міської ради "Зоря" укладено індивідуальний договір №3194 про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. В підтвердження надання послуг за Договором №3194 в період з листопада 2021 по квітень 2023 посилається на наряди на підключення від 08.11.2021, від 18.11.2022 (а.с.15-18), акти наданих послуг та рахунки за надані послуги за спірний період (а.с.32-58).
Вказує, що на адресу відповідача була направлена претензія №151-Ю від 21.09.2022 та №360-Ю від 28.02.2023 з вимогою погасити заборгованість за поставлену теплову енергію на підставі Договору №3194 від 01.11.2021 (а.с.19-22).
Відповідач заперечуючи проти позову вказує, що не вчиняв жодних дій які б підтверджували факт укладення Договору №3194, а саме не надавав позивачу підписаної заяви-приєднання, не сплачував рахунки за послуги по Договору №3194, та не отримував послуги саме по Договору №3194. При цьому зазначає, що між позивачем та відповідачем діє Договір №3193, об'єкти теплоспоживання згідно Додатку №1 до Договору №3193 визначено, зокрема за адресами: по вул. Молодогвардійська, 57-Б та вул. Театральна, 37-А та в спірний період отримував послуги з постачання теплової енергії саме за Договором №3193. Будь-яких змін до Договору №3193 сторонами не вносилось.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.10.2010 між позивачем та відповідачем було укладено Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №3193 (далі - Договір №3193), відповідно до умов якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
У відповідності до п.10.1 Договору №3193, договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 08.10.2011.
Згідно п.10.4 Договору №3193, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
До вказано Договору між сторонами підписано Додаток №1 «Дані про об'єкти теплоспоживання КЖЕП ММР «Зоря».
Відповідно до Додатку №1 до Договору №3193, об'єкти теплопоспоживання знаходяться, зокрема за адресою: вул.Молодогвардійська, буд.57-Б, вул.Театральна (Васляєва), буд.37-а. (а.с.89).
Представник позивача та представник відповідача в судовому засіданні вказали, що Договір №3193 є чинним, зміни до вказаного договору не вносились.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтями 11, 509 Цивільного Кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність.
У відповідності до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ч.4 ст.179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
- примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
- договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Відповідно до ст.633 Цивільного кодексу України, публічний договір визначено як договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст. 634 ЦК України).
У відповідності до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно ч.1 ст.640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно абз.5 п.13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивач в порушення вказаних норм не надав належних та достовірних доказів в підтвердження факту вчинення відповідачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, а саме не надано доказів надання відповідачем підписаної заяви-приєднання, чи то сплати рахунків за надані послуги по Договору №3194, чи то факту отримання послуги.
Більш того, позивачем підтверджено факт чинності укладеного між позивачем та відповідачем Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №3193 за об'єктами теплопоспоживання, які знаходяться, зокрема за адресою: вул.Молодогвардійська, буд.57-Б, вул.Театральна (Васляєва), буд.37-а., та те що зміни у вказаний Договір не вносились.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію в сумі 268 806,59 грн., інфляційних втрат в розмірі 29 758,80 грн., 3% річних у розмірі 6 378,74 грн., пені в розмірі 945,48 грн. саме за Договором №3194 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи, що в позові відмовлено в повному обсязі, то судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 18.12.2023
Суддя Н.О. Семенчук