Роздільнянський районний суд Одеської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 511/3964/23
Номер провадження: 1-кс/511/1884/23
19.12.2023 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
старшого слідчого ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання старшого слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вакулівка, Роздільнянського району Одеської області, громадянина України, перебуває у цивільному шлюбі, офіційно не працює ( по найму ) , має середню освіту, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статтею 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
На адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого слідчий зазначив, що 05.12.2023 року ОСОБА_6 , біля 23:00 годин, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим з метою власних потреб, не маючи дозволу від свого батька ОСОБА_7 , прибув до його приватного домоволодіння розташованого по АДРЕСА_2 .
Підійшовши із задньої сторони території вказаного домоволодіння ОСОБА_6 переліз через паркан та проник на територію домоволодіння свого батька ОСОБА_7 . Перебуваючи на подвір'ї свого батька ОСОБА_6 пройшов до сховища, яке огороджене шифером та призначене для зберігання речей побуту та шляхом відкриття засуву вхідної хвіртки проник у відповідне приміщення де у нього виник раптовий корисливий умисел спрямований на заволодіння чужим майном. Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодінням чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись у відсутності власника майна та що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, а поряд відсутні стороні особи. ОСОБА_6 , таємно здійснив крадіжку ручної циркулярної пили «DWT» HKS-160 зеленого кольору, належної його батьку ОСОБА_7 , після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши матеріальний збиток ОСОБА_7 на суму 2370 гривень.
13.12.2023 громадянину України ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Поряд з цим, стороною обвинувачення встановлено ряд ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків.
З метою запобігання встановленим ризикам, слідчий та прокурор вважають доцільним застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки на їх думку інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню встановленим ризикам.
Позиція учасників розгляду клопотання.
Слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили задовольнити.
Підозрюваний не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Слідчим відділенням Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження № 12023162390000775 від 06.12.2023 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Частина перша статті 177 КПК України регламентує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Положенння частини другої статті 177 КПК України визначають, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Диспозиція частини першої статті 194 КПК України регламентує, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кембел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до практики ЄСПЛ за статтею 5 ЄКПЛ обгрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наразі стороною обвинувачення доведена наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з вчиненням вказаних злочинів та їх кількість достатня для подальшого розслідування, а також наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених диспозицією статті 177 КПК.
Відповідно до частини 1 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно частини 2 статті 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Санкція частини 4 статті 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Пункт сорок другий рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» визначає, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
На підставі встановлених обставин, врахувавши позицію сторін, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого є обгрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 179, 194, 202, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 лютого 2024 року (включно), заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 23:00 години по 04:30 годину наступної доби (крім випадків оголошення про повітряну тривогу на території Одеської області з метою слідування до місць укриттів),надання медичної допомоги , стихійного лиха та покласти наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленою періодичністю;
-не відлучатися за межі Одеської області , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця мешкання;
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до частини п'ятої статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1