Справа № 510/587/22
Провадження № 2/510/301/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.23 року Ренійський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,
при секретарі - Івановій Н.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно яке відкрилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яке складається з частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 та частини квартири АДРЕСА_2 . Також позивачка просить визнати за нею, як за добросовісним набувачем, право власності на: частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 та частини квартири АДРЕСА_2 .
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є спадкоємицею четвертої черги спадкування за законом спадкового майна, яке відкрилось після смерті ОСОБА_3 , прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України. Пізніше, 10.01..2022р., позивачка звернулась до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Крім того, 04.11.2021 року позивачка з відповідачем домовились про продаж майна: частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 та частини квартири АДРЕСА_2 , яке відповідач успадкував після смерті ОСОБА_4 , однак своє право власності на вищевказане майно не зареєстрував, оскільки не завершив процедуру оформлення спадщини.
Позивачка у підготовче судове засідання не з'явилась, її представник - адвокат Златі Н.С. (ордер ВН № 1143574 від 12.05.2022р.) направила до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність та за відсутності позивачки, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, направив до суду заяви про визнання позовних вимог, просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а отже рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , померла - ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_1 ; свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , помер - ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_2 ; технічний паспорт на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 , самочинних споруд немає; технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 ; свідоцтво про право на спадщину за законом від 09.11.2021 р., згідно якого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 успадкували по частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 ; акт 1964 р. про відвід ОСОБА_5 земельної ділянки площею 910 кв.м.; рішення виконкому Ренійської міської ради депутатів працюючих від 26.11.1964 р. про відвід земельної ділянки; рішення виконкому Ренійської міської ради народних депутатів від 12.09.1991 р. про реєстрацію господарських будівель у домоволодінні по АДРЕСА_1 ; свідоцтво про право на спадщину за законом від 12.06.2001 р., згідно якого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 успадкували по1/6 частини квартири АДРЕСА_2 ; свідоцтво № НОМЕР_3 про право власності на житло від 29.10.1998 р., згідно якого квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках; заповіт від 01.11.2011 р. згідно якого ОСОБА_4 все своє майно заповіла ОСОБА_2 ; договір купівлі - продажу від 25.10.2021 р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про купівлю частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 та частини квартири АДРЕСА_2 , нотаріально не посвідчений; акт прийому - передання за договором купівлі - продажу від 04.11.2021 р.; домова книга за адресою: АДРЕСА_3 ; довідка виконкому Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 09.07.2021 р. № 2741; заява ОСОБА_2 до РРДНК від 11.07.2015 р. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа № 181/15; інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 11.07.2015 р.; інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 11.07.2015 р.; витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 11.07.2015 р.; заява ОСОБА_1 до РРДНК від 13.07.2021 р. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа № 365/2021; інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 02.11.2021 р.; інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 02.11.2021 р.; витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 02.11.2021 р.; постанова про відмову ОСОБА_1 у вчинені нотаріальної дії від 10.01.2022 р., підстава - відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно; постанова про відмову ОСОБА_2 у вчинені нотаріальної дії від 08.09.2021 р., підстава - відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно; протоколи допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за їх згодою, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 11.12.2023 р.
Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 .. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 та частини квартири АДРЕСА_2 .
Під час життя ОСОБА_4 залишила заповідальне розпорядження на ім'я ОСОБА_2 , у зв'язку з чим спадкоємство здійснюється за законом.
У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини, ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з чим відкрилась спадкова справа № 181/15, що підтверджується відповідною заявою та інформаційними довідками, які є у матеріалах справи.
08.09.2021.відповідач звернувся до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, йому було відмовлено, у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії. В подальшому ніяких дій, направлених на оформлення належним чином спадщини, не здійснював.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після його сперті відкрилась спадщини у вигляді: частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 та частини квартири АДРЕСА_2 .
Під час життя ОСОБА_3 заповідальне розпорядження не склав, у зв'язку з чим спадкоємство здійснюється за законом.
Спадкоємців першої-третьої черги немає. Але позивачка ОСОБА_1 є особою, яка мешкала разом із спадкодавцем однією сім'єю, мали спільний бюджет, вели сумісне господарство, а отже є спадкоємцем четвертої черги, що підтверджується протоколами допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за їх згодою, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 11.12.2023 р.
У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини, ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з чим відкрилась спадкова справа № 365/2021, що підтверджується відповідною заявою та інформаційними довідками, які є у матеріалах справи.
10.01.2022 р. позивачка звернулась до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено, у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_3 відповідно до положень ч. 1 ст. 1269 ЦК України та вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, спадкоємці першої - третьої черги відсутні.
04.11.2021 р. між позивачкою та відповідачами, у простій письмовій формі, було укладено договір купівлі - продажу частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 та частини квартири АДРЕСА_2 , який не був посвідчений нотаріально, але було виконано усі суттєві умови договору. Згодом з'ясувалось, що відповідач успадкував вищевказаного майно, після смерті ОСОБА_4 , однак у встановленому законом порядку не зареєстрував своїх спадкових прав, тому придбане позивачкою майно, було відчужено особою, яка не мала на це право, але у зв'язку з тим, що позивачка є добросовісним набувачем, та відсутні підстави для витребування в неї майна, передбачені ст. 388 ЦК України, вона просить визнати право власності на вищевказане майно за нею, як за добросовісним набувачем.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивач є спадкоємцем четвертої черги за законом, оскільки проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України, що регламентовано ст. 1258 ЦК України.
Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, відмову від спадщини не заявляла. Спадкоємці першої - третьої черги відсутні.
Таким чином, позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, відмову від спадщини не заявляла, однак оформити її не може у зв'язку з обставинами, які не залежать від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на нерухоме майно з підстав прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 в порядку ч. 1 ст. 1268 ЦК України та визнає н6а нею прав власності в порядку спадкування на: частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 та частини квартири АДРЕСА_2 .
Крім того, відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі - продажу повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом з тим, між сторонами була досягнута взаємозгода відносно всіх істотних умов договору, оскільки позивач передала продавцям обумовлену суму коштів, а продавці передали позивачу нерухоме майно та ключі від нього.
Згідно матеріалів справи, сторонами, при укладанні договору купівлі-продажу 25.10.2021 р. була досягнута угода по всіх істотних умовах: відповідачу була передана обумовлена сума грошей, а позивачу - об'єкт нерухомості. Відповідач жодного разу не висував вимоги щодо повернення об'єкту нерухомості, не заперечував проти визнання права власності за позивачкою, про що свідчить заява, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
На підставі ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Частиною 1 ст. 397 ЦК України, передбачено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Згідно ч. 3 ст. 397 ЦК України, фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Так, позивачка набула право власності на: частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 та частини квартири АДРЕСА_2 .в порядку ст. 330 ЦК України, як добросовісний набувач, придбавши його у відповідача ОСОБА_2 , який фактично не мав права його відчужувати на той період, оскільки не зареєстрував належним чином свої спадкові права на це майно у передбаченому законом порядку.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Підстав, які не дозволяють визнання права власності за позивачем, судом не встановлено. Таким чином, суд вважає за можливе визнати за позивачем, як за добросовісним набувачем, право власності на частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 та частини квартири АДРЕСА_2 .
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги щодо визнання права власності на нерухоме майно.
Керуючись ст. ст. 15, 29, 328, 1217, 1218, 1222, 1223, 1226, 1261, 1265, 1268, 1270, 1273, 1274 ЦК України, ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 50, 58, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 11.11.2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 11.11.2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.В. Сорокін