ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" жовтня 2023 р. Справа№ 910/16396/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
за участю секретаря судового засідання Михайленко С.О.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 (повний текст складено 14.04.2023) та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 (повний текст складено 05.05.2023)
у справі № 910/16396/21 (суддя - Нечай О.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп"
про стягнення 1 662 540,00 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - АТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" (далі - ТОВ "Ай.Хотел Груп") про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 1 662 540,00 грн за час прострочення повернення майна з оренди, яке було передано відповідачу за договором оренди комерційної нерухомості № 80D913-1438-КМФ/18 від 18.12.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору оренди, зокрема, в частині своєчасної та повної оплати рахунків на оплату орендних платежів, виставлених позивачем, що слугувало підставою для дострокового розірвання договору та нарахування неустойки за час прострочення повернення майна з оренди.
Зміст рішень судів першої, апеляційної інстанцій та касаційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 у справі №910/16396/21 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" неустойку в розмірі 1662540,00 грн.
Рішення мотивоване тим, що позивач у відповідності до підпункту 3 пункту 12.4.4 договору, шляхом направлення на електронну адресу відповідача направив лист № 1354 ВИХ-КV-82Е100-2021 від 07.06.2021, в якому повідомив про дострокове розірвання укладеного 18.12.2018 договору № 800913-1438-КМФ/18 з 22.06.2021 і просив сплатити заборгованість.
Утім, вимога позивача щодо погашення заборгованості, звільнення та повернення орендованого приміщення була залишена відповідачем без розгляду та задоволення.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що договір оренди комерційної нерухомості № 800913-1438-КМФ/18 був достроково розірваний з 31.07.2021, актом приймання-передачі з оренди орендодавцю приміщення в м. Києві по вул. Братиславська, 6-а загальною площею 2 748,0 кв.м, станом на момент звернення з даним позовом до суду не складався.
За таких обставин справи, суд, перевіривши правильність здійснених позивачем нарахувань, дійшов висновку про правомірність нарахованої позивачем 1662540,00 грн неустойки у розмірі подвійної плати за час прострочення повернення приміщення в м. Києві по вул. Братиславська, 6-а загальною площею 2748,0 кв.м з оренди за період з 01.08.2021 по 30.09.2021 на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 у справі №910/16396/21 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновком місцевого суду про наявність правових підстав для стягнення неустойки відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України, виходив з того, що відповідач, починаючи із 01.02.2021, систематично не виконував грошові обов'язки, не оплачував виставлені орендодавцем рахунки, тож орендодавець вправі був дострокове розірвати договір оренди і вимагати оплати неустойки, нарахованої за весь час користування чужим майном після припинення договору.
Постановою Касаційного господарського суду від 08.12.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 у справі №910/16396/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва з тих мотивів, що суди попередніх інстанцій не встановили з посиланням на встановлені обставини справи, підтверджені відповідними доказами, наявність вини (умислу або необережності) ТОВ "Ай.Хотел Груп" з несвоєчасного повернення орендованого майна за період з 01.08.2021 по 30.09.2021, не встановили обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/16396/21 у задоволенні позову було відмовлено, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 24938,10 грн покладено на позивача, стягнуто з Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг в розмірі 87 283,20 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів надіслання відповідачеві листа № 1821-Bих-KV-82Е100-2021 від 22.07.2021 щодо дострокового припинення Договору, як і будь-яких інших доказів його вручення відповідачу.
Водночас підставою для односторонньої відмови орендодавця від Договору стало саме не відновлення орендарем суми грошової застави, що не передбачено умовами договору та яка використана орендодавцем для погошення заборгованості, що підтверджується актом звіряння розрахунків.
Крім того, згідно акту звіряння взаєморозрахунків підписаного позивачем станом на 06.12.2021 у відповідача була переплата за Договором в сумі 959569,62 грн., що свідчить про належне виконання ним грошових зобов'язань за договором.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/16396/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/16396/21 задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33700) грн 00 коп.; в іншій частині заяви відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/16396/21 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
За твердженням апелянта, судом першої інстанції не враховано, що відповідач був неодноразово повідомлений про дострокове розірвання договору оренди з мотивів наявності дебіторської заборгованості за комунальні послуги та утримання будівлі в розмірі 777501,86 грн. та несплати ним грошової застави, що підтверджується листами № 1354 Вих-KV-82E100-2021 від 07.06.2021, № 1821- Вих-KV-82E100-2021 від 22.07.2021.
Разом з тим, судом першої інстанції не надано оцінки обставинам повернення орендованого відповідачем майна 01.10.2021, тобто за два місяці до закінчення строку дії договору, що підтверджується актом приймання-передачі та є підтвердженням правомірності позовних вимог про стягнення з відповідача подвійної плати за час прострочення повернення приміщень з оренди за період з 01.08.2021 по 30.09.2021 в розмірі 1662540,00 грн.
Крім того, не погоджуючись з додатковим рішенням суду, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати частково додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/16396/21 і ухвалити нове (у відповідній частині) про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/16396/21 і ухвалити нове у відповідній частині про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що заявлені до стягнення витрати на відшкодування правової допомоги є неправомірно завищеними та не відповідають критерію розумної необхідності таких витрат.
На думку апелянта, обсяг та перелік наданих послуг правничої допомоги, що долучений до позовної заяви, не дають суду першої інстанції підстав для задоволення вимог відповідача, оскільки склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі,
Крім того, до матеріалів справи не надано доказів фактичної оплати відповідачем наданих Фізичною особою - підприємцем Крюковою М.В. послуг з правничої допомоги.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 09.1-13/15179/23 від 29.06.2023) ТОВ «АЙ.ХОТЕЛ ГРУП» заперечило проти доводів апеляційної скарги, просило залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, з тих мотивів, що статтею 782 ЦК України передбачено одностороннє розірвання договору найму тільки у випадку невнесення наймачем плати за найм речі протягом трьох місяців підряд, тоді як матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача переплати за договором у розмірі 959 569,62 грн., що виключає наявність підстав для одностороннього розірвання договору позивачем в порядку п.п.3 п.12.4.4 Договору.
Аргументи апелянта в частині правомірності вимоги про необхідність відновлення відповідачем грошової застави, яка в розумінні п. 6.1.4 Договору є іншими платежами та підлягає постійному відновленню у випадку її використання на погашення заборгованості, відповідач вважав хибними, оскільки умовами договору не передбачено, що орендар зобов'язаний поновити розмір застави у разі її використання орендодавцем, тобто зазначена вимога є протиправною та не може бути підставою для одностороннього розірвання договору з ініціативи орендодавця.
Крім того, долучені до матеріалів справи листи № 1354 Вих-KV-82E100-2021 від 07.06.2021, № 1821- Вих-KV-82E100-2021 від 22.07.2021 не свідчать про належне повідомлення відповідача про одностороннє розірвання договору в розумінні вимог п. 12.4.4 Договору, оскільки доказів направлення листа № 1821- Вих-KV-82E100-2021 від 22.07.2021 про розірвання договору позивачем не надано, тоді як лист № 1354 Вих-KV-82E100-2021 від 07.06.2021 не містить чіткого повідомлення відповідача про одностороннє розірвання договору на підставі п.п. 3 п. 12.4.4. Договору з причини несплати відповідачем платежів передбачених п. 6.1.4 Договору.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), судді - Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
31.05.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2132/23 від 16.06.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку із перебуванням судді Барсук М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023 для апеляційного розгляду справи № 910/16396/21 визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю. Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 у справі № 910/16396/21 та призначено апеляційний розгляд справи № 910/16396/21 в судовому засіданні на 13.09.2023 о 12 год. 15 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/16396/21 та об'єднано в одне провадження апеляційні скарги у справі № 910/16396/21.
Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі
Між Акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" (далі - орендар) 18.12.2018 був укладений договір оренди комерційної нерухомості № 800913-1438-КМФ/18, за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування: комерційну нерухомість (далі - майно), розташовану в м. Києві на третьому поверсі чотирьохповерхової будівлі, по вул. Братиславська, 6а (літера "З"), загальною площею 345,9 кв.м (приміщення № 7-26 згідно з планом за поверхами), для ведення господарської діяльності, а саме - розміщення хостелу, ведення господарської діяльності.
За умовами пункту 2.1 договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток № 1 до цього договору) за умови попереднього внесення грошової суми застави визначеної пунктом 3.11 цього договору до підписання акта приймання-передачі майна, якщо обов'язок її внесення передбачений договором. При тому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з дати підписання такого акту.
Згідно із пунктом 3.1 договору за домовленістю сторін орендна плата складається:
- з плати за приміщення (підпункт 3.1.1):
- 3.1.1.1 на період проведення орендарем ремонтних робіт протягом перших 4 (чотирьох) календарних місяців з дати підписання акта приймання-передачі-майна 62,50 грн за 1 кв.м. орендованої площі без ПДВ, що становить 21618,75 грн за 345,90 кв.м. за місяць;
- 3.1.1.2 починаючи з 5 (п'ятого) календарного місяця з дати підписання акта приймання-передачі майна: 125,00 грн за 1 кв.м. орендованої площі без ПДВ, що становить 43237,50 грн за 345,9 кв.м без ПДВ в місяць;
- плати за послуги з утримання комерційної нерухомості, яка складається з комунальних витрат. Повний перелік та вартість даних послуг на дату укладання договору вказується в додатку № 2 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (підпункт 3.1.2);
- оподаткування ПДВ здійснюється за ставкою, що діє на дату виникнення податкового зобов'язання (підпункт 3.1.3).
Щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця орендодавець надає орендарю акт про надані послуги, яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць. Орендар зобов'язаний підписати акт про надані послуги та повернути його орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.7 договору).
Відповідно до пункту 3.8 договору орендна плата сплачується орендарем кожного поточного місяця за наступний шляхом перерахування у безготівковому порядку орендної плати на поточний банківський рахунок орендодавця, зазначений у цьому договорі до 25 числа поточного місяця. Не виставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати згідно з порядком, визначеним цим Податковим Кодексом України.
Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату на інші платежі, передбачені цим договором (підпункт 6.1.4 договору).
Пунктом 12.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання його сторонами та діє 1 (один) календарний рік та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
За умовами підпункту 3 підпункту 12.4.4 пункту 12.4 договору у разі порушення строків сплати орендної плати та інших платежів за договором більше ніж на 1 місяць або не сплати їх в повному обсязі, орендодавець має право в односторонньому порядку, за умови направлення орендарю письмового повідомлення про дострокове припинення договору не менше ніж за 15 календарних днів до дати припинення, достроково припинити договір.
Згідно акта приймання-передачі 19.12.2018 орендодавцем було передано, а орендарем прийнято у платне користування вказане майно.
Сторонами 23.07.2019 укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до умов якої було прийнято рішення про збільшення орендованих площ майна на 2402,10 кв.м, у зв'язку з чим, викладено пункт 1.1 розділу 1 "Предмет договору" в наступній редакції: "1.1. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комерційну нерухомість (далі - майно), розташовану в м. Києві по вул. Братиславська 6-а, а саме приміщення 1 поверху (права сторона) площею 243,6 кв.м; приміщення 1 поверху (ліва сторона) площею 452,6 кв.м; приміщення 2 поверху площею 664,8 кв.м; приміщення 3 поверху (ліва сторона) площею 354,3 кв.м; приміщення 3 поверху (права сторона) 345,9 кв.м; приміщення 4 поверху площею 686,8 кв.м, загальною площею 2 748,0 кв.м, повна нумерація приміщень, що передаються в оренду зазначається в додатках №№ 1, 1-1 1-2; 1-3; 1-4; 1-5 та додатках №№ 3, 3-1; 3-2; 3-3; 3-4; 3-5, до цього договору (згідно з планом за поверхами, що додаються до даного договору)".
Відповідно до пункту 1.3 додаткової угоди № 1 зазначені приміщення були передані орендодавцем та прийняті орендарем у платне користування згідно актів приймання-передачі майна від 23.07.2019, від 01.09.2019, від 01.10.2019, від 10.10.2019 та від 01.02.2020.
Отже, загальна площа комерційної нерухомості, яка передана орендодавцем у користування орендаря складає 2 748,0 кв.м.
Пунктом 1.8 додаткової угоди № 1 сторони вирішили викласти пункт 12.1 розділу "Строк дії та умови внесення змін, розірвання договору" в наступній редакції: "12.1. Цей договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє по 30.11.2021 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань".
Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін, є невід'ємною частиною договору та діє впродовж дії договору, з урахуванням пункту 1.8 даної додаткової угоди до договору (пункт 5 додаткової угоди).
В подальшому, 01.04.2020 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до пункту 1 якої починаючи з 01.04.2020 і до 31.05.2020 сторони погодили, що згідно із пунктом 3.1.1 договору плата за користування нерухомим майном з урахуванням ПДВ та коефіцієнтів загальних площ складатиме 155983,93 грн за 2748,00 кв.м.
Дана додаткова угода вступає в силу з дати її підписання і діє до 31.05.2020.
Пунктом 2 додаткової угоди № 2 до договору передбачено, що після закінчення строку дії додаткової угоди пункт 3.1.1 договору діятиме у редакції, що діяла до дати укладення додаткової угоди.
Розмір орендної плати з дня укладення договору (в т.ч. додаткових угод № 1, № 2) був динамічним і змінним, в той час, з 01.01.2021 розмір орендної плати за 2748,00 кв.м з врахуванням пункту 3.2 договору був фіксований та складав 415635,00 грн разом з ПДВ в сумі 83127,00 грн, а всього 498762,00 грн за місяць.
Позивач зазначав, що у зв'язку з систематичним невиконанням відповідачем, починаючи з 01.02.2021, умов договору в частині своєчасної та повної оплати виставлених рахунків-актів, станом на 31.05.2021 в останнього утворилася заборгованість за договором оренди № 800913-1438-КМФ/18 з 01.02.2021 в загальному розмірі 631209,38 грн.
За доводами позивача, ним у відповідності до підпункту 3 пункту 12.4.4 договору, направлено на електронну адресу відповідача лист № 1354 ВИХ-КV-82Е100-2021 від 07.06.2021, в якому повідомив про дострокове розірвання договору № 800913-1438-КМФ/18 від 18.12.2018 з 22.06.2021, цей же лист надісланий відповідачу рекомендованою кореспонденцією за №0103276838249.
За доводами позивача листом № 1821-BИX-KV-82Е100-2021 від 22.07.2021 він повторно, повідомив відповідача про дострокове розірвання договору оренди комерційної нерухомості № 800913-1438-КМФ/18 від 18.12.2018 з 31.07.2021 та відповідно вимагав звільнити та повернути орендовані приміщення в м. Києві по вул. Братиславська, 6-а загальною площею 2748,00 кв.м в належному технічному та санітарному стані шляхом підписання акта приймання-передачі майна від 31.07.2021, один примірник якого потрібно повернути на поштову адресу позивача.
Також, позивач відзначав, що його співробітники 22.07.2021 приїздили до відповідача для вручення йому особисто або його представникам даного листа про дострокове розірвання договору оренди, проте представник відповідача відмовився отримати лист, про що було складено акт про відмову отримувати документи (кореспонденцію).
Як вказував позивач, ним на адресу ТОВ "Ай.Хотел Груп" надіслано претензію №14-07/65 від 27.07.2021 з вимогами: звільнити та повернути орендовані приміщення в м. Києві по вул. Братиславська, 6-а загальною площею 2748,0 кв.м в належному технічному та санітарному стані шляхом підписання акта приймання-передачі майна (повернення майна) від 31.07.2021, один примірник якого потрібно повернути на адресу Київської міської філії AT "Укртелеком": 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 34-А.; підписати акт звіряння розрахунків та повернути один примірник на адресу Київської міської філії АТ "Укртелеком"; перерахувати до 06.08.2021 позивачу заборгованість в сумі 777 501,86 грн. Докази направлення даної претензії також містяться в матеріалах справи.
Претензія щодо погашення заборгованості, звільнення та повернення 31.07.2021 орендованого приміщення була залишена відповідачем без розгляду та задоволення.
Позивач вказував, що уповноважені особи ТОВ "Ай.Хотел Груп" відмовлялися від отримання рекомендованих цінних листів позивача, які надходять до відділення поштового зв'язку № 107, 02.08.2021 представники позивача особисто зустрілися з генеральним директором відповідача Ревою М.М. задля вручення листа № 1821-ВИХ-КУ-82Е100-2021 від 22.07.2021 про дострокове розірвання договору оренди комерційної нерухомості № 800913-1438-КМФ/18 від 18.12.2018 з 31.07.2021 текст якого було йому прочитано вголос та передано особисто в руки, про що складено відповідний акт. Копія даного акта міститься в матеріалах справи.
02.08.2021 представниками позивача був складений акт обстеження приміщення, яке не повернуто з оренди, зафіксовано, що відповідач продовжує фактично використовувати приміщення після припинення договірних відносин.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу вимогу № 14-10/183 від 25.08.2021 про негайне звільнення та повернення орендованих приміщень в м. Києві по вул. Братиславська, 6-а загальною площею 2 748,0 кв.м, однак, дана вимога була залишена без задоволення.
15.09.2021 та 16.09.2021 представниками позивача були складені акти-обстеження будівлі (літера "З") за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 6а та акт-порушення, та установлено, що будівля використовується ТОВ "Ай.Хотел Груп" для послуг хостелу, без дозволу АТ "Укртелеком" та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі"; відповідачем несанкціоновано відновлено електропостачання до даної будівлі та відмовлено позивачу у доступі до електроустановок, що знаходяться на балансі КМФ AT "Укртелеком" для контролю справності та обслуговування технічного стану, прибудинкова територія захаращена побутовим і будівельним сміттям, а без погодження та дозволу AT "Укртелеком" організований паркувальний майданчик на території подвір'я.
Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені апеляційних скарг, з огляду на таке.
У пп. 3 пп. 12.4.4 п. 12.4 Договору узгодили право орендодавця на односторонню відмову від Договору у разі порушення орендарем строків сплати орендної плати та інших платежів за Договором більше ніж на 1 місяць або не сплати їх в повному обсязі. У такому випадку орендодавець має право в односторонньому порядку, за умови направлення орендарю письмового повідомлення про дострокове припинення Договору не менше ніж за 15 календарних днів до дати припинення, достроково припинити Договір.
Утім, колегія суддів нагадує, що підставою скасування Верховним судом прийнятих судами у справі рішень при первісному розгляді справи стало не з'ясування судами наявності /чи відсутності підстав для дострокового розірвання договору оренди в односторонньому порядку. Зауважено на необхідності судам при вирішенні спору установити, чи вправі орендодавець відхилитися від установленого статтею 188 Господарського кодексу України загального порядку розірвання господарських договорів, та спеціальною нормою статті 782 Цивільного кодексу України, а також надано обов'язкову вказівку судам з'ясувати, чи ініціатива однієї із сторін договору щодо припинення його дії матиме такий наслідок як дострокове припинення дії договору.
Місцевим господарським судом при вирішенні спору вказівки Верховного суду виконані.
При розгляді спору належало установити, на кому лежать ризики неотримання повідомлення, направленого орендарю орендодавцем.
Колегія суддів вважає, що відповідь на вказане питання лежить у площині тих положень закону, які регулюють порядок укладення договору, в силу принципу однакового підходу законодавця до правового регулювання порядку укладення договору і його дострокового припинення.
Так, у частині 1 статті 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Частиною 3 статті 641 ЦК України вказано, що пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту, або в момент її одержання адресатом.
Наступні положення закону - ст.ст. 643- 645 ЦК України - містять правила укладення договору за пропозицією, в якій вказаний строк для відповіді, укладення договору за пропозицією, в якій не вказаний строк для відповіді, правові наслідки відповіді про прийняття пропозиції, яка одержана із запізненням.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що пропозиції, заяви інші юридично - значимі дії, з якими закон чи договір пов'язує цивільно-правові наслідки для іншої особи, настають для неї з моменту вручення (доставки) відповідних пропозицій, заяв, вимог, тощо.
З цього випливає, що ризик правових наслідків неотримання такої юридично-значущої заяви покладається на особу, яка відправляє таку заяву чи повідомлення.
У матерілах справи відсутні докази того, що лист -попередження позивача № 1354-Вих-КV-82Е100-2021 від 07.06.2021 про дострокове припинення Договору з 22.06.2021був одержаний відповідачем.
Повторне повідомлення (листом № 1821-Bих-KV-82Е100-2021 від 22.07.2021) позивача про дострокове розірвання Договору з 31.07.2021 та звільнення орендованих приміщення колегія суддів вважає також не врученим відповідачу, адже доказів такого вручення матеріали справи не підтверджують.
Направлення повідомлення засобами електронного зв'язку, як і зачитування його тексту керівнику відподіача не передбачено умовами укладеного сторнами договору.
За таких обставин справи, колегія суддів вважає вірним висновки суду першої інстанції про недоведеність позивачем обставин дострокового припинення договору з усіма наслідками, що випливають з цього.
Посилання апелянта на ту обставину, що з тексту долученого до матеріалів справи листа відповідача від 06.09.2021 № 060921/2 випливає отримання відповідачем повідомлення позивача про одностороннє розірвання договору, колегія суддів оцінює критично, а відповідні доводи вважає такими, що не заслуговують на увагу, з тих мотивів, що яким би не був стилістичний текст відповіді, він не звільняє орендодавця від обов'язку не лише довести суду обізнаність орендаря про вимогу орендодавця, але й довести момент вручення орендарю юридично-значимої заяви орендодавця.
Господарським кодексом у статті 188 дещо іншим чином регулює наслідки недосягнення сторонами згоди щодо розірвання договору, або неодержання відповіді у встановлений строк з урахування часу поштового обігу. У цьому випадку спір підлягає передачі на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 ГК України).
З матеріалів справи не випливає, що договір був розірваний судом.
Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Неустойка за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 25.05.2022 у справі №904/4472/20, від 08.06.2021 у справі №916/1428/19.
Аргументи апелянта з приводу того, що добровільне повернення відповідачем орендованої речі раніше строку закінчення договору за актом приймання-передачі від 01.10.2021 свідчать про визнання відповідачем припинення дії договору з 31.07.2021 колегія суддів вважає неспроможними з підстав, наведених вище.
Крім того правові наслідки дострокового повернення об'єкту оренди не є предметом судового дослідження у даній справі, оскільки підстава та предмет позову позивачем не змінювалися.
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Відносно аргументів апелянта про скасування додаткового рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2023 в частині стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 33700,00 грн., колегія суддів зазначає таке.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Зі змісту частин 1, 2 статті 124 ГПК України випливає, що разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу позивач заявив у строки, встановлені статтею 124 ГПК України, а докази на їх доведення подав в установлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк. Тож позивач дотримався порядку заявлення до відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу.
За приписами частин 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Поряд з цим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, до матеріалів справи відповідачем надано належним чином засвідчені копії Договору про надання юридичних послуг від 23.11.2021, укладеного відповідачем із Фізичною особою - підприємцем Крюковою М.В., звіту від 23.11.2022 про надання правової допомоги за цим Договором та квитанції до прибуткового касового ордера від 23.11.2022 на суму 20 802,00 грн, а також Договору про надання правової допомоги № 02/109 від 29.11.2022, укладеного відповідачем з Адвокатським об'єднанням "Цулаія, Горбатенко та партнери", Додатків № 1 від 29.11.2022 та № 1 (2) від 27.12.2022 до цього Договору, рахунків на оплату № 34 від 29.11.2022 на суму 10000,00 грн та № 16 від 23.03.2023 на суму 19200,00 грн, Актів надання послуг № 28 від 08.12.2022 на суму 10000,00 грн та № 3 від 05.04.2023 на суму 19200,00 грн, платіжних інструкцій № 2695 від 29.11.2022 на суму 10000,00 грн та № 2681 від 23.03.2023 на суму 19200,00 грн.
Задовольняючи частково заяву про стягення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що в межах спору у справі № 910/16396/21 адвокатом Крюковою М.В. відповідачеві були надалі послуги з консультації щодо застосування норм господарського права, складання та подання апеляційної і касаційної скарг, загальна вартість яких згідно з абз. 2 пункту 1 розділу 3 Договору складає 4500,00 грн. Крім того, зазначені в актах надання послуг № 28 від 08.12.2022, № 3 від 05.04.2023 послуги адвокатів (аналіз процесуальних документів по суті справи, складання пояснень з урахування висновків Верховного суду та клопотань про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції, участь у судовових засіданнях) на загальну суму 29200,00 грн. на думку суду першої інстанції є правомірними та документально обґрунтованими.
Колегія суддів враховує, що втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.
В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду).
Дослідивши подані заявником документи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що стягнутий судом першої інстанції розмір витрат на оплату послуг наданих Фізичною особою - підприємцем Крюковою М.В. та Адвокатським об'єднанням "Цулаія, Горбатенко та партнери" на загальну суму 33700,00 грн. є правомірним, цей розмір судових витрат є доведеним, документально обґрунтованим та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням розміру пред'явлених Товариством позовних вимог, що складає 2,02 % від ціни позову та здійснених представниками відповідача процесуальних дій під час розгляду справи № 910/16396/21.
Колегія суддів зазначає, що позивач не навів належних доводів неспівмірності заявлених відповідачем до стягнення витрат за надані відповідачу послуги з правничої допомоги під час розгляду справи № 910/16396/21 із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт; власного контррозрахунку вартості послуг з правничої допомоги не надав.
Аргументи апелянта в частині відсутності доказів сплати відповідачем грошових коштів Фізичній особі - підприємцю Крюковій М.В. є неспроможним та невілюються висновками Об'єднаної палати Верховного Суду викладеними в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно яких зазначено, що у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, вони підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Висновок суду
Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.
Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин справи апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржувані рішення - слід залишити без змін.
Розподіл судових витрат
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком".
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/16396/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/16396/21 - залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/16396/21 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України
Повний текст постанови складено 15.12.2023
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко