Єдиний унікальний номер: 448/658/23
Провадження № 1-кс/448/132/23
УХВАЛА
11.12.2023 року м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання Оксани ТХІР,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в м.Мостиська (81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 1/9, Львівської області) заяву адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 про відвід головуючої - судді ОСОБА_4 по кримінальному провадженні за №2202210111000238 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307, ч.3 ст.307 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, -
учасники справи:
прокурор ОСОБА_6 ,
обвинувачена ОСОБА_7 ,
її захисник-адвокат ОСОБА_8 ,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Мостиського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307, ч.3 ст.307 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.307 КК України.
Автоматизованою системою документообігу суду дану заяву було розподілено та передано на розгляд судді ОСОБА_10 .
І. Суть заяви:
01.12.2023 року на адресу суду надійшла заява захисника обвинуваченої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_11 про відвід головуючої-судді ОСОБА_12 обґрунтування заяви зазначив, що ухвалою суду від 18.10.2023 року суддя ОСОБА_13 відмовила в задоволенні заявленого клопотання про повернення обвинувального акту, мотивуючи таке рішення тим, що сторона захисту у клопотанні навела підстави, які є необґрунтованими та безпідставними. В числі необґрунтованих підстав суддя ОСОБА_14 вважає, що захист не надав доказів того, що ним надсилалося клопотання органу досудового розслідування 20.04.2023 року, хоча захистом надано копію клопотання і підтвердження його відправлення на адресу органу досудового розслідування у вигляді фіскального чеку про оплату відправлення вказаною датою. Стверджує, що сторона захисту, отримавши відмову у клопотанні про повернення обвинувального акту та втративши завдяки цьому можливості здійснення повноцінного захисту, оскільки слідчим підрозділом в межах досудового розслідування не було долучено клопотання захисника підтримане підозрюваною особою, не розглянуто його по суті, незважаючи на важливість з'ясування обставин, які мають визначальне значення у справі та з метою хоч часткового забезпечення права на захист на адресу суду скерувала клопотання в порядку п.4 ч.2 ст.315 КПК України. У клопотанні висловлювалося прохання здійснити судовий виклик осіб, які перебували в автомобілі під час перевезення лікарських засобів через митний кордон України, особу по імені ОСОБА_15 вказану в реєстрі досудових розслідувань як співучасник злочину, особу по імені ОСОБА_15 яка надавала лікарські засоби для подальшої передачі у м.Київ та надати для огляду в судовому засіданні по одному зразку вилучених речових доказів. Захистом в судовому засіданні акцентувалася увага на тому, що вказані особи відомі органу досудового розслідування, але невідомі стороні захисту і що показання цих осіб, які не вдалося отримати в межах досудового розслідування, мають важливе значення для повноти і все сторонності розгляду кримінального правопорушення. Саме через судовий виклик цих осіб у судове засідання силами органу досудового розслідування можливо було отримати необхідні свідчення про обставини кримінального правопорушення, бо в подальшому захист втратить можливість виклику їх до суду через відсутність інформації про їх повні анкетні дані та неможливість включити їх до списку свідків захисту. Дане клопотання суддею ОСОБА_13 , відхилено ухвалою від 18.10.2023 року. В ухвалі зазначено, що таке клопотання відноситься до визначення обсягу доказів і має досліджуватися відповідно до ч.2 ст.349 КПК України.
Покликається на те, що в підготовчому судовому засіданні захист своїми клопотаннями намагався поновити порушене право на захист і клопотав про повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України та необхідністю завершення досудового розслідування у повному обсязі. Після рішення суду про відмову в задоволенні клопотання захистом з метою хоча би в частині можливостей суду провести дослідження обставин виявлених органом досудового розслідування, які можливо би підтвердили або спростували підстави кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_16 , подано клопотання в порядку п.4 ч.2 ст.315 КПК України. Таким клопотанням сторона захисту бажала провести розгляд можливого судового виклику виявлених органом досудового розслідування відомих слідству осіб для допиту в судовому засіданні, оскільки такий виклик можливо здійснити виключно за посередництва органу досудового розслідування. Рішення суду про виклик відомих слідству, але не відомих стороні захисту осіб дозволило би в подальшому згідно вимог ч.2 ст.349 КПК України включити цих певних осіб до числа свідків захисту. При подані клопотання захист повідомив суд, що він не в стані буде без допомоги органу досудового розслідування, який мав би ще на стадії досудового розслідування провести офіційні допити осіб згідно клопотання, включити їх до списку свідків через брак інформації про їх анкетні дані. Саме рішення суду про здійснення судового виклику вказаних у клопотанні осіб покладене на сторону обвинувачення для подальшого їх допиту в якості свідків в ході судового розгляду могло би частково відновити порушене право на захист. Така можливість передбачена ст.315 КПК України на стадії підготовчого засідання і не є дослідженням доказів у кримінальному провадженні та порядку такого дослідження. Відмова у задоволенні клопотання позбавила сторону захисту можливості використати свідчення важливих осіб для повноти і всебічності розгляду кримінального правопорушення та можливості завдяки отриманій інформації побудувати повноцінну лінію захисту.
На даний час в сторони захисту не залишилось способів забезпечення важливих для неї осіб для допитів в судовому засіданні, оскільки всі поданні раніше до органів досудового розслідування та суду клопотання проігноровані та відхилені.
Аналізуючи процесуальні рішення головуючої у судовому засіданні судді ОСОБА_13 , які мають наслідком задоволення всіх клопотань та заяв сторони обвинувачення, навіть не підтверджених документами, а також безпідставні та незаконні відмови у всіх заявлених клопотаннях сторони захисту, слід зробити висновок про обґрунтовані сумніви в її об'єктивності та неупередженості в ході судового розгляду кримінального правопорушення.
ІІ. Позиція учасників судового засідання:
Суддя ОСОБА_14 була повідомлена про час та дату розгляду заяви про відвід, втім не скористалася правом надати пояснення з приводу заявленого відводу, передбаченим ст.81 КПК України, що не є перешкодою для розгляду заяви.
Прокурор ОСОБА_17 , у судовому засідання просила відмовити в задоволенні заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_18 . Вказала, що у разі незгоди з процесуальними рішеннями суду сторона захисту має право на їх оскарження в апеляційному чи касаційному порядку. Зазначила, що заявлений відвід є безпідставним та необґрунтованим.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_19 , у судовому засіданні підтримав вимоги заяви, просив таку задоволити. Додатково зазначив, що його позиція з приводу заяви про відвід не збігається з позицією підзахисної ОСОБА_9 , яка не підтримує заяви про відвід головуючої по даному кримінальному провадженні, однак на його, захисника думку, це не являється перешкодою для задоволення вказаної заяви.
Обвинувачена ОСОБА_9 в судовому засіданні не підтримала заяву, подану її захисником ОСОБА_20 в її інтересах, про відвід судді ОСОБА_13 .
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши заяву про відвід головуючої -судді ОСОБА_14 , суд дійшов наступного висновку.
ІІІ. Застосоване судом законодавство при розгляді заяви та мотиви суду з приводу вказаної заяви:
У відповідності до частини 1 статті 1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.
Особиста безсторонність суду презюмується, відповідно до ст.129 Конституції України та ст.6, 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно частини 1 статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до частини 1 статті 7 КПК України найголовнішою засадою кримінального провадження є верховенство права.
Частинами 1 та 2 статті 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно частини 2 статті 344 КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ст.75-81 КПК України.
Стаття 75 КПК України містить вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, зокрема:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні передбачена у ст.76 КК України.
Відповідно до ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно ч.1 ст.81 КПК України у разі заявленого відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч.3 ст.35 цього Кодексу.
Стаття 321 КПК України - головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Слід зазначити, що розгляд суддею заяви про відвід має на меті встановлення обставин, які б свідчили про неможливість учасника процесу, якому заявлено відвід, приймати участь та реалізувати права та обов'язки, встановленні процесуальним законодавством, проте не пов'язується із розглядом справи по суті.
При розгляді заяви про відвід суддя не вивчає матеріали кримінального провадження, а лише встановлює наявність чи відсутність обставин, що унеможливлюють подальшу участь особи, якій заявлено відвід, в певному судовому процесі.
У даному випадку, обґрунтовуючи заяву про відвід головуючої судді ОСОБА_14 від розгляду обвинувального акта у кримінального провадження, сторона захисту в особі захисника ОСОБА_11 , посилалась, зокрема на обставини, які свідчать про незгоду заявника (захисника) з рішеннями та діями головуючої судді ОСОБА_21 .
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п.66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 року (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, у сенсі п.1 ст.6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
Аналогічна правова позиція закріплена також і у п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 року (заява № 16695/04).
Також у п.105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності».
Згідно ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до п.1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Водночас, слід враховувати, що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, адже відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Згідно із роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
IV. Висновки Суду:
Суд зазначає, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних (зокрема доказів упередженості судді у розгляді справи), які б свідчили про наявність таких підстав для відводу, які передбачені зазначеними вище нормами КПК України.
Окремо суд вважає необхідним зазначити, що доводи учасника справи щодо необхідності відводу судді, у тому числі з підстав незгоди з його правовою позицією (незгоди з рішенням судді чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання) прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства «nemo iudex in causa sua» (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких даного учасника справи не влаштовує.
По суті, у своїй заяві про відвід судді, захисник вказує на допущені, як на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження, що, у свою чергу, згідно положень статті 409 КПК України може бути предметом розгляду судом апеляційної інстанції під час перегляду судового рішення суду першої інстанції, а не підставою для відводу судді.
Подана заява фактично зводиться до незгоди заявника (захисника ОСОБА_11 ) з рішеннями та діями головуючої судді ОСОБА_14 , що відповідно до вимог КПК України не є підставами для відводу судді.
Те, що заявник (Захисник) внаслідок суб'єктивних міркувань сумнівається в неупередженості судді, не свідчить про його упередженість та необ'єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду кримінального провадження.
Окрім цього, при розгляді заяви про відвід судді ОСОБА_14 суд також звертає увагу на розбіжність позиції обвинуваченої ОСОБА_9 та її захисника - адвоката ОСОБА_11 з приводу вказаної заяви, проте зазначає що вказані розбіжності не лягли в основу судового рішення, яким було відмовлено у задоволенні вищевказаної заяви про відвід головуючої.
У відповідності до вимог ст.46 КПК України, захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює.
Необхідно зазначити, що сумнів у незаінтересованості та неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
Ухвалюючи процесуальне рішення у цій справі суддя виходить із того, що існування інституту відводу в кримінальному судочинстві України є гарантією справедливого, неупередженого та об'єктивного правосуддя. Він складається із комплексу охоронних заходів, пов'язаних з усуненням зацікавлених осіб від досудового розслідування та судового розгляду.
Оцінюючи зазначені в заяві доводи з точки зору наявності підстав для відводу судді ОСОБА_14 вважаю за необхідне зазначити, що, такі доводи фактично зводяться до незгоди з організацією ведення судового процесу та прийнятим судовим рішенням, будуються виключно на власних суб'єктивних міркуваннях про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, тому ніяких порушень в її діях не вбачається, а у заяві про відвід головуючої судді ОСОБА_14 слід відмовити, з наведених вище мотивів і підстав.
Керуючись статтями 26, 46, 75, 76, 80, 81, 369-372 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_22 , - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Повний текст ухвали складено 18 грудня 2023 року.
Суддя Юрій БІЛОУС