Справа № 463/11110/23
Провадження № 2-о/463/390/23
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження у справі
19 грудня 2023 року суддя Личаківського районного суду м.Львова Грицко Р.Р., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Львівська міська рада, державний нотаріус Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Фурман Людмила Антонівна про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
заявник звернулася в суд із заявою, відповідно до якої просить встановити факт, що ОСОБА_2 постійного не проживала за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 2013 року по 2018 рік, а отже не прийняла спадщину у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тобто, окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
Згідно з ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Сутністю провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що у ньому відсутній спір про право, об'єктом судового захисту є охоронюваний законом інтерес, предметом судової діяльності є встановлення визначених юридичних фактів з метою подальшого здійснення заявниками своїх суб'єктивних прав.
Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 1, 3 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У тому разі, коли буде виявлено, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не відмовився від неї в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Із заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та доданих до неї документів у цій справі вбачається спір про право, оскільки встановлення вказано факту необхідно заявнику з метою отримання свідоцтва про право на спадщину.
При цьому, заінтересована особа ОСОБА_2 теж має право на спадкування після смерті ОСОБА_3 .
Тобто встановлення факту постійного не проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 2013 року по 2018 рік, а отже не прийняття спадщини у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, має певні правові наслідки як для заявника, так і для заінтересованої особи ОСОБА_2 , зокрема, в частині прийняття спадщини.
У силу вимог ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Керуючись ст.315 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Львівська міська рада, державний нотаріус Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Фурман Людмила Антонівна про встановлення факту, що має юридичне значення.
Роз'яснити заявнику право на звернення з даними вимогами в порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: інформація відсутня.
Заінтересована особа: Львівська міська рада, місцезнаходження: 79006, м.Львів, площа Ринок,1, код ЄДРПОУ 04055896.
Заінтересована особа: державний нотаріус Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Фурман Людмила Антонівна, місцезнаходження: 79005, м.Львів, вул.Зелена,2.
Суддя Грицко Р.Р.