Справа № 522/23540/23
Провадження № 1-кп/522/3440/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12023162510001492 від 09.11.2023 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаїв, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем призваним по мобілізації та проходячи військову у військовій частині НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 3, 65, 68 Конституції України, ст. ст. ст. ст. 9, 11, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 08 листопада 2023 року, близько 14 години 21 хвилини, в умовах воєнного стану, переслідуючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до приміщення супермаркету «Таврія-В», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , підійшов до полиць із алкогольними напоями, та діючи з корисливих мотивів, умисно, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що його дії залишаться непоміченими для оточуючих, таємно викрав 1 пляшку лікера марки «Куантро» об'ємом 1 л., вартістю 673,57 грн без НДС, що належать ТОВ «Таврія-В», код ЄРДПОУ 19202597, після чого залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив ТОВ «Таврія-В» матеріальну шкоду на загальну суму 673 гривні 57 копійок.
Крім цього, 08 листопада 2023 року, близько 18 години 00 хвилин, в умовах воєнного стану, переслідуючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув до приміщення супермаркету «Таврія-В», яке розташоване за адресою: м. Одеса, пл. Грецька, 3/4, підійшов до полиць із алкогольними напоями, та діючи з корисливих мотивів, умисно, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що його дії залишаться непоміченими для оточуючих, таємно, діючи повторно взяв 2 пляшки з алкоголем: а саме лікер Шеріданс Оріджинал, об'ємом 0,7 л., вартістю 634,12 грн без НДС та джин Whitley Neill руба бенд Джінжер, об'ємом 0,7 л., вартістю 625,61 грн без НДС, що належать ТОВ «Таврія-В», код ЄРДПОУ 19202597 та пішов до службового виходу.
Виконавши всі дії, які вважав за необхідними для закінчення злочину, ОСОБА_3 прямував до виходу із магазину «Таврія В», однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий контролером - ревізором супермаркету «Таврія-В» ОСОБА_5 .
Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальні правопорушення, передбачені частиною 4 статті 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено в умовах воєнного стану; та за частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, та пояснив, що дійсно 08 листопада 2023 року, близько 14 години, перебував у приміщенні супермаркету «Таврія-В», яке розташоване за адресою: м. Одеса, пл. Грецька, 3/4, де таємно викрав 1 пляшку лікера марки «Куантро» об'ємом 1 л., після чого залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Крім того, обвинувачений показав суду, що дійсно 08 листопада 2023 року, близько 18 години, перебував у приміщенні супермаркету «Таврія-В», яке розташоване за адресою: м. Одеса, пл. Грецька, 3/4, де мав намір вкрасти 2 пляшки з алкоголем, однак був затриманий працівниками супермаркету на місці. Провину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав у повному обсязі, просив суворо його не карати, оскільки належні висновки він для себе зробив та має намір змінити спосіб життя та стати на шлях виправлення.
Представник потерпілого ТОВ «Таврія-В» ОСОБА_6 надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, у якій зазначив, що міру покарання ОСОБА_3 залишив на розсуд суду, матеріальну шкоду обвинувачений відшкодував у повному обсязі, цивільний позов не надавав.
Оскільки у судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою провину в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, а так само визнав всі фактичні обставини їх вчинення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показами обвинуваченого, наданими ним безпосередньо у судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованих ОСОБА_3 діянь і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, які вчинені обвинуваченим дійсно мали місце, вони містять склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 та ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України і ОСОБА_3 винуватий у їх вчиненні, оскільки він здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану та закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Так, статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно до позиції, викладеної у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, що скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відшкодування потерпілому майнової шкоди у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до положень ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який не одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце мешкання, даних щодо його знаходження на обліку у лікаря нарколога та психіатра до суду не надходило.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, відповідно до якого призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або непризначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".
Слід враховувати, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
За таких обставин суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті обвинувачення, а саме - строком на п'ять років.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання за закінчений замах на крадіжку, який мав місце 08.11.2023 року, суд враховує особу обвинуваченого, пом'якшуючі обставини, зокрема його пост кримінальну поведінку, а саме те, що він щиро покаявся і активно спряв розкриттю кримінального правопорушення, надав необхідну інформацію щодо обставин його скоєння, а також предмет крадіжки, стадію вчинення кримінального правопорушення і відсутність цивільного позову щодо відшкодування матеріальної шкоди з боку потерпілої сторони, а тому за таких обставин суд вбачає за необхідне застосувати ст. 69 КК України.
Вищезазначені обставини пом'якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, а тому, на підставі ст.69 КК України, суд вважає за можливе призначати ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої ч. 4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив декілька кримінальних правопорушень, а тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому остаточне покарання за правилами ч.1 ст. 70 КК України, тобто за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Крім того, суд вважає необхідним, звільнити ОСОБА_3 від реального відбуття покарання у виді позбавлення волі на підставі вимог ст. 75 КК України, якщо протягом встановленого іспитового строку, ОСОБА_3 не вчинить іншого кримінального правопорушення, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
Застосування інституту звільнення від відбування покарання, яке, як зазначено, має бути індивідуальним щодо кожної особи, на думку суду, не зашкодить реалізації цілей покарання, сприятиме виправленню обвинувачених без ізоляції від суспільства та попередженню скоєння ними нових злочинів.
У той же час, відповідно до вимог ст. 76 КК України, з метою контролю за поведінкою засудженого для встановлення факту його виправлення, суд вважає за необхідне покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Крім того, суд вбачає за необхідне до вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 100, 349, 366-371, 373, 374, 375, 376ttp:/search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2664/ed_2019_01_11/pravo1/T124651.html?pravo=1#2664" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012">, 395, 532 КПК України,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
- за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст.185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме строк випробування, рахувати з моменту ухвалення вироку, тобто з 19 грудня 2023 року.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирати.
Речовий доказ: DVD-диск з відеозаписом з камер відеоспостереження, розташованих в супермаркеті «Таврія-В» за адресою: м. Одеса, пл. Грецька, буд. 3/4, - зберігати в матеріалах справи.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1