Справа № 445/2978/23
Провадження № 1-кп/445/296/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року Золочівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023142210000159 від 01.12.2023 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гологірки Золочівського району Львівської області, українця, громадянина України, який перебуває на посаді водія у ФОП « ОСОБА_4 », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 29.11.2023 близько 20:30 години ОСОБА_3 та його колишня дружина ОСОБА_5 перебували у приміщенні квартири АДРЕСА_3 та між ними відбувся словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень.
Знаходячись у вказаному місці у вказаний час, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 діючи умисно, в порушення вимог ст. 28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій і відповідні наслідки, та бажаючи їх настання умисно наніс своїй колишній дружині ОСОБА_5 два удари долонею правої руки в область обличчя, після чого одразу долонею правої руки схопив шию ОСОБА_5 та стиснув її.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , яке виразилось у фізичному насильстві та спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, що згідно висновку експерта відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та у вигляді забою лобної та потиличної ділянок голови та підшкірних крововиливів в ділянці шиї зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.
Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Як вбачається з доданої до обвинувального акту письмової заяви ОСОБА_3 , що складена у присутності захисника ОСОБА_6 , обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Потерпіла ОСОБА_5 також подала письмову заяву, в якій зазначила, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали дізнання у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023142210000159 від 01.12.2023.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, доведена повністю.
Відповідно до положень ст.50 КК України, до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з ч.1 ст.65 КК України,суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, що обтяжує покарання ОСОБА_3 суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що він раніше судимий, на обліку з приводу наркологічного чи психіатричного захворювання не перебуває, за місцем проживання характеризується типово.
Відтак, з урахуванням усіх обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкції ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу, оскільки саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
Цивільного позову заявлено не було.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 382 КПК України, ст. 50, 53, 65, ч. 2 ст. 125 КК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот грн.) гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.381,382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.
Копія вироку не пізніше наступного дня за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1