ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
УХВАЛА
14 грудня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Скадовської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про здійснення подальшого судового провадження у кримінальному провадженні № 22022230000000150 від 17.05.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, у закритому судовому засіданні,
встановив:
В провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебуває кримінальне провадження № 22022230000000150 від 17.05.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про проведення закритого судового засідання у зв'язку з тим, що він має побоювання за життя своїх близьких, оскільки останні залишились проживати на тимчасово окупованій території та підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні по справі може негативно відобразитись на його сім'ї.
Заслухавши пояснення прокурора, з урахуванням думки захисника, яка залишила вирішення питання на розсуд суду, перевіривши обґрунтованість клопотання, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання прокурора виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Згідно з пунктом 20 ч.1 статті 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами
Згідно ч.3та ч.5 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 27 КПК України, кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров'ю особи. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі:
1) якщо обвинуваченим є неповнолітній;
2) розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Вказані підстави для ухвалення рішення про закритий розгляд справи не є імперативними і не зобов'язують суддю ухвалити таке рішення, а лише надають йому таку можливість з огляду на необхідність зберігати баланс між відкритістю судового розгляду і, наприклад, запобіганню розголошення конкретних відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи.
Проведення закритого розгляду має бути виправданим і вмотивованим. Сторона, яка вимагає закритого процесу, повинна обґрунтовано довести, що відкритий розгляд завдасть шкоди певному її інтересу.
Суд має дати оцінку вказаним обставинам, чітко визначити, хто найбільше потребує судового розгляду в закритому режимі, з яких мотивів, і лише після того ухвалити відповідне рішення.
На даний час судом не встановлено будь-яких обставин, передбачених ч.2 ст. 27 КПК України, які могли б бути підставою для проведення закритого судового засідання.
Разом з цим, суд звертає увагу, що місія прокурора є складною і важкою: вона потребує професіоналізму, певних рис характеру, мужності, рівноваги та рішучості. Володіння цими якостями повинно бути визначальним критерієм як при доборі прокурорів, так і протягом всієї їхньої кар'єри. Відповідно до вимог Будапештських принципів прокурор повинен виконувати свої службові обов'язки справедливо і без страху, прихильності або дискримінації, не підпадаючи під вплив індивідуальних або групових інтересів і тиску громадськості та засобів масової інформації, а також прагнути забезпечити у разі потреби діалог та командну роботу. Незалежність прокурорів передбачає незалежність від усіх форм зовнішнього впливу та є необхідною умовою інституційної спроможності ефективного виконання ними функціональних повноважень. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про прокуратуру» незалежність прокурорів визначається як одна з основних засад діяльності прокуратури, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов'язків.
Крім того, відповідно до ст. 7 «Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів», затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів від 27.04.2017 року, (далі-Кодекс) при виконанні службових обов'язків прокурор має бути незалежним від будь-якого впливу, тиску чи втручання в його професійну діяльність, у тому числі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, зобов'язаний активно, у визначений законодавством спосіб протистояти спробам посягання на його незалежність.
У прийнятті конкретних рішень він повинен бути самостійним, керуватися вимогами закону, морально-етичними принципами професії, відмежовуватися від будь-яких корисливих та приватних інтересів, політичного впливу, тиску з боку громадськості та засобів масової інформації.
Незалежність прокурора не є привілеєм чи прерогативою окремого прокурора. Також це не право, а обов'язок, який покладається на кожного прокурора для того, щоб дати йому можливість чесно та неупереджено 35 здійснювати свої повноваження на основі законів і доказів, без зовнішнього тиску чи впливу та без побоювання будь-якого втручання.
Прокурор має право звернутися з повідомленням про загрозу його незалежності до Ради прокурорів України, яка зобов'язана невідкладно перевірити і розглянути таке звернення за його участю та вжити в межах своїх повноважень необхідних заходів для усунення загрози (ст. 13 Кодексу)
Враховуючи викладене, оскільки клопотання є необґрунтованим та викладене у формі припущень, суд приходить до висновку, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, належить здійснювати у відкритому судовому засіданні, а тому клопотання прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 27, 369-372, 376 КПК України, суд -
постановив:
У задоволенні клопотання прокурора Скадовської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
Єдиний унікальний номер справи: №522/6294/23
Номер провадження № 1-кп/ 522/1822/23
Головуючий суддя- ОСОБА_1