441/1318/23 2/441/478/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2023 Городоцький районний суд Львівської області у складі:
головуючого-судді Перетятько О.В.
за участі секретаря Сорока М.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Городок Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Городоцької міської ради Львівського р-ну Львівської обл. про визнання права власності по 1/3 частині житлового будинку, за кожним, як на майно колгоспного двору, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з позовом до Городоцької міської ради Львівського р-ну Львівської обл., про визнання права власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , за кожним, як частку в майні колгоспного двору. Вимоги мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка до смерті проживала та була зареєстрована у вищеозначеному будинку, коли ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса для прийняття спадщини після смерті матері, то нотаріус йому відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищеозначений будинок, оскільки згідно довідки Самбірського МТБІ від 25.01.2023р., такий має статус колгоспного двору, та є живими інші члени колгоспного двору, а з огляду на положення ст. 563 ЦК УРСР (в ред. 1963р.) спадщина на вказане майно не може бути відкрита. Станом на 05.04.1991р. членами колгоспного двору були: ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_1 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , тому на даний час у них виникла потреба у виділенні часток в майні колгоспного двору, і зокрема у визнанні права спільної часткової власності по 1/3 частини вищеозначеного житлового будинку за кожним, як членами колгоспного двору, тому вони змушені звернутись до суду із вказаним позовом, просили такий задовольнити.
В підготовче судове засідання позивачі не з'явились, представник позивачів - адвокат Мартин В.І. подала заяву, в якій позов підтримала, просила про розгляд справи за її відсутності (а.с. 57).
Представник відповідача в підготовче судове засідання не з'явився, 19.09.2023р. надавав письмові пояснення по справі ( а.с.55-56), у яких позов визнав, також просив про розгляд справи за відсутності представника Городоцької міської ради.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За положеннями ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Так, згідно Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.1995р. №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні.
У п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 20 від 22.12.1995р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; згідно ст. 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року (в редакції, що діяла до 1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.
Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Згідно ч. 4 ст. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Із довідки Самбірського МБТІ №83 від 25.01.2023р., яка видана на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, що видане згідно рішення виконкому Городоцької районної ради від 20.04.1989р. за №153 убачається, що житловий будинок на АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_5 (а.с. 32).
Із копії технічного паспорта ( а.с.34-42) убачається, що житловий будинок по АДРЕСА_1 збудований в 1955 році, складається з однієї кімнати, коридору, кухні, підсобного приміщення, комори, загальна площа будинку - 69,1 м.кв., житлова площа - 12,2 м.кв.
Згідно витягів із погосподарських книг с. Мавковичі за 1988-1991р.р. убачається, що членами колгоспного двору по АДРЕСА_1 були: ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_1 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_1 (Позивач 1), ОСОБА_2 (Позивач 2) та ОСОБА_6 (Позивач 3), (а.с. 43-44).
Як видно із копій свідоцтв про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.19-21).
Із постанови приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської оюласті Марців І.В. від 20.02.2023р. убачається, що ОСОБА_1 видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на житловий будинок на АДРЕСА_1 неможливо, оскільки такий належить до майна колгоспного двору, і є живими інші члени колгоспного двору, тому з огляду на положення ст. 563 ЦК УРСР (в ред. 1963р.) спадщина на вказане майно не може бути відкрита (а.с.31).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що житловий будинок по АДРЕСА_1 належав колгоспному двору, що позивачі є членами колгоспного двору і не втратили частку в майні цього двору, отже слід визнати за ними право власності на 1/3 частину вищеозначеного житлового будинку з господарськими спорудами, за кожним, як частку в майні колгоспного двору.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 133, 141, 200, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_1 , право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , як частку в майні «колгоспного двору».
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_2 , право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , як частку в майні «колгоспного двору».
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН НОМЕР_3 , право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , як частку в майні «колгоспного двору».
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Городоцький районний суд Львівської обл. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Перетятько О.В.