УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 336/11259/23
пр. 1-кс/336/1639/2023
19 грудня 2023 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання
слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 (телефон НОМЕР_1 )
про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082080001807 від 24.10.2023, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, неодруженого, який на утриманні малолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся до слідчого судді із вищевказаним клопотанням, яким просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваному на 60 днів.
В судовому засіданні прокурор наполіг на заявленому клопотання, а сторона захисту заперечила на нього, просила обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думки учасників судового засіданні, перевіривши клопотання та доводи слідчого наданими доказами, слідчий суддя дійшов висновку про те, що строк тримання під вартою підозрюваного не підлягає продовженню на підставі нижче наведеного.
Так, згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
З матеріалів доданих до клопотання слідчим суддею встановлено, що 25.10.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, тобто: у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
З обставин підозри слідує, що 24 жовтня 2023 року, о 16 годині 55 хвилин, ОСОБА_6 , у період дії воєнного стану введеного відповідно Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022 та продовжений на підставі указу Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , знаходячись біля буд.59 по вулиці Героїв 55-ї бригади в м. Запоріжжі, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, із застосуванням насильства, що виразилося в тому, ОСОБА_6 , знаходячись ззаду потерпілого ОСОБА_7 наніс йому один удар невстановленим слідством предметом в область потилиці, після чого ОСОБА_6 , знаходячись спереду потерпілого, наніс йому три удари почергово кулаками обох рук в область носа та обличчя, ОСОБА_6 , в свою чергу, знаходячись справа від потерпілого, наніс йому не менше трьох ударів кулаком правої руки в область голови, від яких останній впав на землю, чим спричинили останньому тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_7 втратив свідомість.
Після чого ОСОБА_6 користуючись тим, що потерпілий ОСОБА_7 знаходиться у безпорадному стані, та не чинить ніякого опору діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення заволодів сумкою чорного кольору з продуктами харчування, яку потерпілий випустив з рук під час падіння, яка матеріальної цінності не представляє, а ОСОБА_6 в свою чергу заволодів з лівої внутрішньої кишені куртки потерпілого мобільним телефоном марки Samsung моделi SM- М215F/DSN чорного кольору імей1: НОМЕР_2 , імей2: НОМЕР_3 , вартістю 6500 грн., з сім карткою мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_4 , яка матеріальної цінності не представляє.
Далі від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_7 втратив свідомість, а ОСОБА_6 та ОСОБА_6 , розуміючи, що їх злочинні дії мають відкрий характер та розуміючи настання наслідків, зникли з місця вчинення злочину, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 6 500 грн.
Вищевказана підозра є обґрунтованою, підтверджується наданими матеріалами кримінального провадження, зокрема доказами: протоколом огляду місця події від 24.10.2023 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, біля буд. 34; - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 25.10.2023; - протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_7 від 25.10.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 25.10.2023; - протоколом огляду предмета: диск формату DVD-R, на який записані відеозаписи з камер відеоспостереження магазину «Економ+» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 107; - протоколом огляду предмета: диск формату DVD-R, на який записані відеозаписи з камер відеоспостереження будинку №34 по вул. Чарівній у м. Запоріжжі; - постановою про визнання речовим доказом: диск формату DVD-R, на який записані відеозаписи з камер відеоспостереження будинку №34 по вул. Чарівній у м. Запоріжжі, диск формату DVD-R, на який записані відеозаписи з камер відеоспостереження магазину «Економ+» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 107 від 25.10.2023; - протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.10.2023; - постановою про визнання речовим доказом: куртка жовтого кольору з капюшоном та вставками чорного кольору; кросівки сірого кольору зі слідами РБК; мобільний телефон «Samsung», в корпусі чорного кольору, який на момент слідчої дії перебуває у заблокованому стані; - протоколом огляду предмета: мобільний телефон марки Samsung моделi SM- М215F/DSN чорного кольору імей1: НОМЕР_2 , імей2: НОМЕР_3 .
При цьому, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).
Крім того, обґрунтованість підозри у вчиненні злочину підозрюваним перевірялась й в ході обрання запобіжного заходу раніше.
У межах цього кримінального провадження підозрюваного повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого умисного злочину - кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України. При цьому, санкція такої норми Закону про кримінальну відповідальність передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (справа «Ілійков проти Болгарії»).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого тяжкого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Вищенаведене дає суду достатні підстави вважати наявними щодо підозрюваного ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Як наголошує сторона обвинувачення, знаходячись на свободі, ОСОБА_6 , зможе незаконно впливати на осіб, які являються свідками по кримінальному провадженню, чим перешкоджати останньому, що являється ризиками, передбаченими п.п. 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, вирішуючи клопотання прокурора, суд звертає увагу на те, що стороною обвинувачення у власному клопотанні лише викладена констатація існування ризиків, передбачених п.п. 3 та 4 ч.1 ст. 177 КК України, натомість доказів на підтвердження їх наявності прокурором суду взагалі надано не було.
Більш того, на даному етапі кримінального провадження такі ризики можуть бути усунені шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, з покладанням відповідної заборони спілкуватися зі свідками та покладанням на підозрюваного обов'язку носити електронний засіб контролю.
При оцінці можливості застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується по своїй суті перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші, більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
При цьому, норми чинного КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений (підозрюваний) при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на ньогої процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Разом з цим, суд враховує закріплену в п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і розтлумачену в п. 86 рішення ЄСПЛ у справі «Макаренко проти України» (Makarenko v. Ukraine) від 30 січня 2018 року «презумпцію на користь звільнення» з урахуванням того, що запобігти встановленому ризику можливо шляхом застосування до обвинуваченого домашнього арешту з покладенням обов'язків.
На підставі викладеного, зваживши всі обставини в їх сукупності, суд доходить до висновку, що запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування до останнього запобіжного заходу у виді домашнього арешту із, зокрема, забороною підозрюваному залишати цілодобово житло за адресою реєстрації його постійного місця проживання, спілкуватися зі свідками та покладанням на нього обов'язку носити електронний засіб контролю, що буде достатнім та необхідним для забезпечення виконання ОСОБА_6 й покладених на нього, як на підозрюваного, відповідних процесуальних обов'язків, що слідчий суддя вважає за доцільним встановити тривалістю до 24 січня 2024 року включно, враховуючи те, що постановою прокурора строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні й було продовжено до вказаної дати.
У зв'язку зі зміною запобіжного заходу ОСОБА_6 слід звільнити з-під варти в порядку ч. 3 ст. 202 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 34, 55, 61, 62, 181, 183, 197, 199, ст. ст. 331, 392 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Звільнити негайно з-під варти ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду та зобов'язати його невідкладно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою та застосувати відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, заборонивши йому цілодобо залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , визначивши строк дії цієї ухвали по 24 січня 2024 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки:
1) прибувати до органів досудового розслідування та/або суду за першим викликом;
2) повідомляти органам досудового розслідування та/або суду про зміну свого місця проживання;
3) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу органів досудового розслідування та/або суду.
4) утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками по даному кримінальному провадженню;
5) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до вимог ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.195 КПК відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов'язків, покладених судом на підозрюваного при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Цю ухвалу передати для виконання ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області за місцем проживання підозрюваного, зобов'язавши названий орган негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладанням вищеперелічених обов'язків.
Копію ухвали суду надіслати Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.
Термін дії обов'язків, покладених судом на підозрюваного визначити в межах дії запобіжного заходу, тобто до 24 січня 2024 року включно.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту підлягає виконанню після її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 20 грудня 2023 року о 8-15 годині.
Ця ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя: ОСОБА_1