Справа № 503/1590/23
Провадження №3/503/1155/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності № 1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1732 КУпАП,
встановив:
20 листопада 2023 року складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАВ № 884406, згідно змісту якого 20 листопада 2023 року о 20.50 годині ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в будинку за адресою: АДРЕСА_2 вчинив у відношенні своєї дружини - ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав її нецензурною лайкою в присутності малолітніх дітей, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю, у зв'язку з чим ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 1732 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, про місце і час розгляду справи був своєчасно сповіщений належним чином, у відповідності до вимог ст. 2772 КУпАП, про що свідчить поштове повідомлення № 6603000003253 про вручення 09.12.2023 року рекомендованого поштового відправлення № 6600001413707 із судовою повісткою про виклик та відомості з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» про результат вище зазначеного відправлення, яке надсилалось на єдину відому суду адресу ОСОБА_1 , яка зазначена у змісті протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАВ № 884406 від 20.11.2023 року (а.с.2), який підписаний ним без яких-небудь зауважень, зокрема правильності зазначення його адреси. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило. При цьому, в матеріалах справи міститься письмова заява ОСОБА_1 від 20.11.2023 року (а.с.14) про розгляд справи без його участі. Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка ОСОБА_1 на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, ч.2 ст. 268 КУпАП не визнає обов'язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1732 КУпАП. У зв'язку з вище викладеним суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Водночас суд відзначає, що ні ст. 268 КУпАП, а ні ст. 15 КУпАП не передбачають яких-небудь відмінностей у провадженні в справах про адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців, натомість згідно останньої за вчинення домашнього насильства зазначені особи (військовослужбовці) несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Крім того, суд звертає увагу, що КУпАП, зокрема його ч.4 ст. 277, не містить в собі положень щодо зупинення строку розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення у відношенні осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності та одночасно є військовослужбовцями протягом особливого періоду (в умовах воєнного стану), до їх звільнення з військової служби.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВАВ № 884406 від 20.11.2023 року (а.с.2); протоколом № 111 медичного огляду складеним КНП «Кодимська лікарня» за результатом огляду ОСОБА_1 проведеного 20.11.2023 року о 23.20 годині, згідно якого останній перебував у стані алкогольного сп'яніння із показником 2,31 о/оо (проміле); письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 20.11.2023 року (а.с.7), в яких остання повідомляла, що її чоловік - ОСОБА_1 20.11.2023 року близько 20.30 години почав вчиняти домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлюватися нецензурними словами, погрожувати фізичною розправою, але реальних дій не вчиняв; а також письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 20.11.2023 року (а.с.8), в яких остання підтвердила обставини вчинення ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, домашнього насильства до своєї дружини - ОСОБА_2 , яка є її дочкою, а саме провокував з нею конфлікт, почав бити посуд та її дочку.
При цьому, матеріали відеозаписів «0000000_00000020231120211843_0228.MP4», «0000000_00000020231120214844_0230.MP4», «0000000_00000020231120220345_0231.MP4» та «0000000_00000020231120233043_0232.MP4», які додані до матеріалів справи на DVD-R диску (а.с.15) та були дослідженні в судовому засіданні шляхом їх демонстрації, містять відомості не про саме вище вказане правопорушення, а про процедуру оформленні матеріалів даної справи починаючи з моменту прибуття працівників поліції на місце правопорушення.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023 та від 06.11.2023 року № 734/2023, які в свою чергу були затверджені Законами України від 15.03.2022 року № 2119-IX, від 21.04.2022 року № 2212-IX, 22.05.2022 року № 2263-IX, 15.08.2022 року № 2500-IX, 16.11.2022 року № 2738-IX, 07.02.2023 року № 2915 ІХ, від 02.05.2023 року 3057-IX, від 27.07.2023 року № 3275-IX та від 08.11.2023 року № 3429-IX.
Окрім того, суд звертає увагу на ту обставину, що ч.1 ст. 15 КУпАП передбачає заборону застосування до військовослужбовців громадських робіт та адміністративного арешту, які передбачені як адміністративні стягнення у санкції ч.1 ст. 1732 КУпАП, тому єдиним можливим адміністративним стягненням, яке передбачено санкцією і можливо застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є штраф.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаючи обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинення останнього в умовах воєнного стану та в стані сп'яніння, суд вважає необхідним застосувати до порушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією за вчинення даного адміністративного правопорушення.
Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн.
Керуючись ст. 15, 23-24, 27, 33-35, 401, 1732 ч.1, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1732 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д.В. Вороненко