Справа № 947/39300/23
Провадження № 1-кс/947/16143/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.12.2023 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12023162480001760 від 12.12.2023 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, працюючого на посаді заступника командира частини з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , офіційно не одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається із матеріалів поданого клопотання, відділенням з розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні під №12023162480001760, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.12.2023 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за тим фактом, що 12.12.2023 року до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява про те, що посадові особи однієї із військових частин на території м. Одеса, зловживаючи своїм службовим становищем вимагають неправомірну вигоду, у вигляді повернення заступнику командиру військової частини заробітної плати у сумі 15 000 гривень, за можливість проходження служби у військовій частині, яка дислокується у АДРЕСА_1 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 за № 68 від 09.09.2022 року ОСОБА_5 , було призначено на посаду заступника начальника комендатури з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи із 23.08.2022 року ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 несе службу старшим стрільцем у військовій частині НОМЕР_1 , а саме: в 18 авіаційній комендатурі Повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Повітряних сил Збройний Сил України, яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , у якого одним із керівників є ОСОБА_5 .
Так, встановлено, що 09.12.2023 року приблизно о 12:00 годині, більш точний час у ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_7 отримав на свій банківський рахунок заробітну плату у сумі 27 643, 55 гривень. У цей же день приблизно о 12:10 годині у ОСОБА_5 , виник прямий злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди, який достовірно знаючи, що усі військовослужбовці військової частини отримали заробітну плату, а саме: додаткову винагороду за бойові чергування, зателефонував ОСОБА_7 та почав вимагати у останнього грошові кошти у сумі 15 000 гривень, за неподання ОСОБА_7 до списку осіб, які будуть у подальшому відправлені у райони проведення активних бойових дій на території України, у зв'язку із введенням воєнного стану, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ХІ від 24.02.2022 року введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб» (із урахуванням подальших продовжень).
В подальшому, 14.12.2023 року приблизно о 19 годині 40 хвилин, ОСОБА_5 зустрівся із ОСОБА_7 у приміщенні автозаправної станції «Амік», яка розташована за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 4-Б.
Під час зустрічі, ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію своїх злочинних дій направлених на вимагання та отримання неправомірної вигоди, з метою особистого незаконного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, знову повідомив словами, вимогу надати грошові кошти у сумі 15 000 гривень, на що ОСОБА_7 передав ОСОБА_5 витребувані ним грошові кошти.
Після чого 14.12.2023 року о 19:46 годині ОСОБА_5 було затримано безпосередньо після вчинення злочину та вилучено неправомірну вигоду у сумі 15 000 гривень.
За викладених обставин, 15.12.2023 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь - якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому тяжкого злочину, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В судовому засіданні -
Прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на те, що її підзахисний має міцні соціальні зв'язки, так як перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні двох малолітніх дітей та постійне місце проживання. Просила застосувати більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний зазначив, що з пред'явленою йому підозрою не погоджується та щодо обрання відносно нього запобіжного заходу підтримав думку свого захисника.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 15.12.2023 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь - якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину підтверджується: показами свідка ОСОБА_7 , проведеними протоколом затримання у порядку ст. 208 КПК України та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні такого злочину у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя також погоджується з доводами клопотання, що існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_5 на свідка у даному кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на нього впливати з метою схилення його не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, адже свідок безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.
Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Проте, слідчий суддя вважає, що вказаний ризик не доведений стороною обвинувачення з огляду на те, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та стороною обвинувачення не надано даних про те, що останній підозрюється або обвинувачується у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення в рамках іншого провадження.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в умовах воєнного стану, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не буде безальтернативним для підозрюваного ОСОБА_5 , так як передбачатиме можливість внесення застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрюваний ОСОБА_5 ) складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 53 680 грн. до 214 720 грн.).
Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Прокурор просив визначити відносно підозрюваного ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 грн.
Слідчий суддя з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_5 має на утриманні двох малолітніх дітей та з огляду на суму неправомірної вигоди у розмірі 15 000 грн., прийшов до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 доцільним буде визначити заставу у мінімальному розмірі передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме: у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 53 680 грн.,сума якої, на думку слідчого судді, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у випадку її внесення під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, надавши правову оцінку всім доводам, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність часткового задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194-196, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12023162480001760 від 12.12.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 11.02.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 11.02.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора,
суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками в рамках кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1