08.12.2023
ЄУН 337/42/23
Провадження №2/337/596/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2023 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Сидорової М.В.,
за участю секретаря Коваленко В.С.,
прокурора Ткаченко А.А.,
представника позивача Запорізької міської радиЛісняк Є.О.,
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Харламова Д.І.,
представника відповідача Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області - Воронова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запорожжі цивільну справу за позовом керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання рішень, розпоряджень та договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державних реєстрацій,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2023 року до суду надійшов вказаний позов керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя, який діє в інтересах Запорізької міської ради, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, який прокурор мотивує тим, що рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради від 28.05.1980р. №253 був створений ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай», розташований поблизу с.Розумівка Запорізького району Запорізької області, який включає 45,0 га земель та який було передано під охорону Розумівській сільській раді. У подальшому, ботанічний заказник «Солов'їний гай» затверджений в складі мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду області рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 25.09.1984р. №315. Додатком №1 вказаного рішення було визначено місцезнаходження ботанічного заказника «Солов'їний гай» поблизу піщаного кар'єру кв.28 Крутоярівського лісництва, а підприємство у віданні якого перебуває заказник зазначено Запорізький лісхоззаг. У подальшому, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області 24.09.2010р. ботанічний заказник «Солов'їний гай» передано під охорону ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» на підставі охоронного зобов'язання №409. З 18.01.2018р. Департаментом екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації ботанічний заказник «Солов'їний гай» передано під охорону ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» на підставі охоронного зобов'язання №91.
Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж заказника не розроблявся, тому документами, що підтверджують місце розташування ботанічного заказника «Солов'їний гай» є викопіювання з картографічних матеріалів лісовпорядкування.
Перевіркою текстових та графічних матеріалів встановлено, що частина території ботанічного заказника «Солов'їний гай» загальною площею 0,48 га знаходиться у приватній власності. Зокрема, в межах ботанічного заказника розташовано земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812 площею 0,18 га, 2322188400:06:001:0815 площею 0,15 га, 2322188400:06:001:0816 площею 0,15 га, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 із цільовим призначенням для ведення садівництва сільськогосподарського призначення.
За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 23.09.2022р. за №10-8-0.2-2648/2-22, земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816, згідно відомостей Державного земельного кадастру, входять у межу міста Запоріжжя, яка була постановлена на виконання Постанови Ради Міністрів УРСР від 12.07.1958р. за №735 на підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 06.06.1957р. за №533 щодо затвердження проекту планування міста.
Відомості про розташування спірних земельних ділянок на території міста Запоріжжя також викладені в листі Запорізької міської ради від 13.09.2022р. №08623/03-20/05, відповідно до якого таке розташування підтверджується витягом з генерального плану розвитку міста Запоріжжя, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 30.05.1985р. №224, витягом з генерального плану витягом м.Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004р. №4, зі змінами внесеними рішенням Запорізької міської ради від 27.09.2017р. № 31 (схеми основне креслення), витягом з містобудівного кадастру за архівними даними топографо-геодезичного плану М 1:2000 (згідно з каталогом координат межі міста 1988 року).
При встановленні підстав набуття права власності на вказані земельні ділянки було з'ясовано, що рішенням виконавчого комітету Запорізької районної ради народних депутатів №10 від 12.01.1989р. «Про відвід земель» Дніпровському спецуправлінню №635 «Гідромеханізація» із земель Запорізького лісхоззага відведено у постійне користування для організації колективних садів земельну ділянку площею 2,0 га непокритих лісом. На підставі вказаного рішення складено державний акт на право користування земельною ділянкою серії Б №098529.
В подальшому, рішенням виконавчого комітету Запорізької районної ради народних депутатів від 16.11.1990р. Дніпровському спецуправлінню №635 додатково відведено у постійне користування для організації колективних садів земельну ділянку площею 0,51 га Запорізького лісхоззага. Відповідні відомості додатково внесені до Державного акту серії Б №098529.
За відомостями ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 08.12.2021р. №854, відомості щодо координат місця розташування земельних ділянок, визначених вказаним державним актом та копії технічної документації на підприємстві відсутні.
Виконавчий комітет Розумівської сільської Ради народних депутатів (яка в подальшому увійшла до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області) своїм рішенням від 14.07.1994р. № 47 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» передав безкоштовно громадянам колективно-садівничого товариства «Гай» ДСУ-635 земельні ділянки для ведення садівництва, у т.ч. ОСОБА_4 площею 0,05 га, ОСОБА_3 - 0,05 га, ОСОБА_7 - 0,05 га, ОСОБА_5 - 0,05 га, ОСОБА_6 - 0,055 га, які отримали державні акти про право приватної власності на земельні ділянки: ЗП 000007-1640 - виданий ОСОБА_4 щодо земельної ділянки № НОМЕР_1 , ЗП 000007-1645 - виданий ОСОБА_3 щодо земельної ділянки № НОМЕР_2 , ЗП 000007-1644 - виданий ОСОБА_7 щодо земельної ділянки № НОМЕР_3 , ЗП 000007-1650 - виданий ОСОБА_5 щодо земельної ділянки № НОМЕР_4 , 3П 000007-1643 - виданий ОСОБА_6 щодо земельної ділянки АДРЕСА_1 . Місце розташування переданих у приватну власність земельних ділянок для садівництва, згідно державних актів на право власності, було ОСК «Гай» с. Розумівка Розуміської сільської ради.
При цьому, за відомостями, зазначеними у державних актах, підставами для їх видання були рішення виконавчого комітету Розумівської сільської ради народних депутатів від 21.07.1994р., проте за відомостями Державного архіву Запорізької області від 03.11.2021р. за №01-32/2006 в протоколах засідань Розуміської сільської ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області за 1994 рік вказані рішення відсутні.
Згодом, рішенням Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 23.02.2006р. за №48 надано згоду на передачу у власність ОСОБА_2 земельних ділянок АДРЕСА_2 та № НОМЕР_5 загальною площею 0,105га для ведення садівництва, рішенням від 01.06.2006р. за №130 надано згоду на передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки № НОМЕР_6 для садівництва площею 0,115га.
У подальшому, Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області своїм розпорядженням від 29.06.2006р. за №14/228 надало дозвіл ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку для ведення садівництва №35, площею 0,115га в ОСК «Гай» на території Розумівської сільської ради. Розпорядженням від 15.08.2006р. за № 14/285 затверджено технічну документації із землеустрою щодо складання Державних актів про право на земельні ділянки № НОМЕР_7 , № НОМЕР_5 , площею 0,105 га для ведення садівництва в ОСК «Гай» на території Розумівської сільської ради ОСОБА_2 , на підставі чого 16.08.2006р. видано державний акт на право власності на земельну ділянку ЯГ №351957 за кадастровим номером 2322188400:06:001:0818, площею 0,1050га.
Відповідач ОСОБА_1 набув право власності на спірні земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу: на земельні ділянки № НОМЕР_7 , № НОМЕР_5 , загальною площею 0,1050 га, на підставі договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеного з ОСОБА_2 ; на земельну ділянку № НОМЕР_8 , площею 0,055га на підставі договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеного з ОСОБА_2 , якій діяв від імені ОСОБА_6 ; на земельну ділянку № НОМЕР_3 , площею 0,05га на підставі договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеного з ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_7 ; на земельну ділянку № НОМЕР_2 , площею 0,05 га на підставі договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеного з ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_3 ; на земельну ділянку АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеного з ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_4 ; на земельну ділянку АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеного з ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_5 .
Розпорядженням Запорізька районна державна адміністрація від 29.09.2006р. № 14/335 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо земельної ділянки № НОМЕР_6 для ведення садівництва, розташованої на території Розумівської сільської ради в ОСК «Гай» площею 0,1150 га та передано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_1 .
Після розробки нової технічної документації із землеустрою та внесення змін до раніше розробленої документації, було утворено земельні ділянки з новими межами за кадастровими номерами 2322188400:06:001:0816, 2322188400:06:001:0815 та 2322188400:06:001:0812 загальною площею 0,48 га для ведення садівництва.
Всупереч ст. 7, ч. 1 ст. 9, ст. 53, ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (у редакції від 04.06.1993р. та від 08.01.2004р. - чинних станом на момент виникнення спірних правовідносин), ст.ст. 2, 4, 19, 32, 72 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на 22.06.1993р.), ст.ст. 19, 20, 84, 122, 150 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на 31.03.2006р.), відповідно до яких землі під об'єктами природно-заповідного фонду не можуть передаватися у приватну власність, а території та об'єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватись лише у природоохоронних, науково - дослідних, оздоровчих та інших рекреаційних, освітньо-виховних цілях та для моніторингу навколишнього природного середовища, виконавчий комітет Розумівської сільської ради народних депутатів своїм рішенням 14.07.1994р. №47 про надання земельних ділянок у власність для ведення садівництва, а Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області своїми розпорядженнями від 15.08.2006р. за №14/285 та від 29.09.2006р. за №14/335 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державних актів на право власності на земельні ділянки» фактично передали ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не просто земельні ділянки лісогосподарського призначення, а земельні ділянки природо-заповідного фонду.
Розташування спірних земельних ділянок на території природо-заповідного фонду підтверджується: наданими ДП «Пологівське ЛМГ» викопіюваннями з планшету Хортицького лісництва лісовпорядкування кв.36 за 1989 та 2008 роки; інформацією ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» від 23.09.2021р. за №484 за відомостями матеріалів лісовпорядкування 2009 року; інформацією ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 24.01.2022р. за №61 за матеріалами лісовпорядкування 2008 року; відомостями ДП «Центр державного земельного кадастру» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 20.10.2022р. за №3/1547; висновками за результатами проведення топографо-геодезичних робіт, складених 04.10.2022р. інженером - геодезистом ОСОБА_9 ; листом Інституту НАН України від 30.11.2022р. за №01-03/165.
Розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0816 площею 0,15 га, 2322188400:06:001:0815 площею 0,15 га, 2322188400:06:001:0812 площею 0,18 га, які набули у власність ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та у подальшому відчужили за договорами купівлі-продажу ОСОБА_1 , у межах ботанічного заказника «Солов'їний гай», за чинним на час вчинення дій законодавством, свідчить про їх віднесення до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування цих ділянок у приватній власності та у користуванні з цільовим призначенням - для ведення садівництва. Землі природно-заповідного фонду вилучені з обороту, а тому не можуть перебувати у власності фізичних чи юридичних осіб, надаватись для інших цілей, ніж ті, які передбачені ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
В обґрунтування статусу земель природо-заповідного фонду як обмежено оборотоздатних об'єктів цивільних прав, які перебувають під особливою охороною держави прокурор зазначає, що постановою Ради Міністрів Української РСР «Об увеличении производства, заготовок и поставок сырья из лекарственных растений для нужд здравоохранения и медицинской промышленности» від 03.03.1977р. №112 Рада Міністрів УРСР зобов'язало Держкомприроду УРСР та зацікавлені організації підготувати пропозиції із створенням заказників лікарських трав. У подальшому, в 1978р. Рада Міністрів УРСР затвердила нові категорії охоронюваних природних об'єктів: заказники місцевого значення та заповідні урочища.
Земельним кодексом Української РСР від 1970р. було встановлено державну монополію на землю, відповідно до якої земля могла перебувати тільки у державній власності (ст. 3).
Землями заповідників визначалися виділені у встановленому порядку ділянки землі, в межах яких є природні об'єкти, що являють собою особливу наукову або культурну цінність, використання яких дозволялося лише в наукових цілях або для забезпечення збереження і примноження багатств заповідників (ст. 128-130 ЗК Української РСР).
Постановою Ради Міністрів Української РСР від 22.07.1983р. за №311 було передбачено, що положення про кожний державний заказник місцевого значення затверджується облвиконкомом, Київським, Севастопольським міськвиконкомом. Додатком № 1 до вказаної постанови була затверджена класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду Української РСР, відповідно до якої державний заказник місцевого значення це територія, яка виділяється з метою збереження, відтворення та відновлення окремих або декількох цінних для регіону компонентів природи на час, необхідний для виконання поставлених перед заказником завдань, та для підтримки загального екологічного балансу.
У подальшому, особливий режим використання земельних ділянок природоохоронного призначення був встановлений ст. 4 ЗК України (в редакції від 13.03.1992р.), відповідно до якої землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення належали до земель державної власності, які не могли передаватись у комунальну та приватну власність.
Із набуттям 01.01.2002р. чинності ЗК України збережено монополію на передачу землі під об'єктами природно-заповідного фонду, яка належить до земель комунальної власності, у приватну власність (п. «в» ч. 4 ст. 83 ЗК України).
Територіям природно-заповідного фонду законодавець надав особливий, виключний статус, що було закріплено у ст. 5 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідно до якої території та об'єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.
Незважаючи на те, що згідно з даними Публічної кадастрової карти України, Державного земельного кадастру цільовим призначенням земельних ділянок вказано «для індивідуального садівництва», ця обставина не має правового значення, оскільки статус згаданих ділянок першочергово визначається тим, що вони розташовуються в межах об'єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом такої території.
Належним та достатнім способом захисту порушеного права територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, враховуючи наявність рішення виконавчого комітету Розумівської сільської Ради народних депутатів та розпоряджень Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області та державних актів на право приватної власності на них, прокурор вважає визнання недійсним рішення та розпоряджень, як підстави виникнення майнових прав.
В обґрунтування підстав для визнання недійсними договорів купівлі - продажу, прокурор зазначив, що земельні ділянки, яким на теперішній час присвоєно кадастрові номери 2322188400:06:001:0816 площею 0,15 га, 2322188400:06:001:0815 площею 0,15 га, 2322188400:06:001:0812 площею 0,18 га, не могли бути предметами договорів купівлі - продажу, оскільки є вилученими із цивільного обороту, вказані земельні ділянки вибули із володіння територіальної громади м. Запоріжжя і зареєстрований відносно них власник змінився лише формально. Проте, існування договорів купівлі - продажу земельних ділянок є юридичною перешкодою у реалізації територіальною громадою правомочностей користування та розпорядження, оскільки наявність останніх як підстава набуття права власності свідчить про їх законність набуття ОСОБА_1 .
Також прокурор вказує, що договори купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, а саме земельних ділянок вчинені на підставі незаконних документів та спрямовані на перешкоджання законному власнику в особі Запорізької міської ради реалізувати правомочності власника щодо використання природно-заповідного фонду як національного надбання, яке є складовою частиною світової системи територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною. У зв'язку з цим наявні правові підстави для усунення державі в особі Запорізької міської ради перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою шляхом визнання вищевказаних договорів купівлі-продажу недійсними.
Також прокурор вказує, що оскільки договори купівлі-продажу земельних ділянок суперечать земельному та природоохоронному законодавству та підлягають визнанню недійсними, то на підставі абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право приватної власності ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0816, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0812 підлягає припиненню у спосіб скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.
Крім того прокурор зазначає, що за відомостями Державного земельного кадастру, земельні ділянки за кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, площею 0,18 га, 2322188400:06:001:0816, площею 0,15 га та 2322188400:06:001:0815, площею 0,15 га віднесено до категорії земель сільськогосподарського призначення для ведення садівництва, зареєстровані в Державному реєстрі земель 03.11.2006р. на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок та розташовані в ОСК «Гай» на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
Водночас, вказані земельні ділянки входять у межі ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай», вважаються землями комунальної власності, через що не можуть відноситися до земель сільськогосподарського призначення та існувати у встановлених межах. Встановлення цим землям статусу сільськогосподарських фактично позбавляє територіальну громаду можливості реалізувати правомочність користування цими землями відповідно до їх унікальних якостей та характеристик. Зазначене цільове призначення згідно з положеннями Земельного кодексу України формально є підставою для передачі цих земельних ділянок приватним власникам для використання за таким призначенням.
Правовий режим земельних ділянок сільськогосподарського та природоохоронного призначення є повністю відмінним. Реєстрація спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі як земель сільськогоподарського призначення для індивідуального садівництва перешкоджає дотриманню такого режиму земельних ділянок, який відповідає їх якісним характеристикам.
Також вказує, що спірні земельні ділянки не можуть існувати у встановлених межах, їх державна реєстрація повинна бути скасована та створено нові об'єкти речових прав з іншими межами та кадастровими номерами.
Просить суд: усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельними ділянками із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815 та 2322188400:06:001:0816 шляхом визнання недійсним рішення виконавчого комітету Розумівської сільської Ради народних депутатів від 14.07.1994р. № 47 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» в частині передачі для ведення садівництва у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,05 га, ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,05 га, ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,05 га, ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,05 га, ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,055 га;
- усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельними ділянками із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815 та 2322188400:06:001:0816 шляхом визнання недійсним розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації від 15.08.2006р. №14/285 «Про затвердження технічної документації та надання у власність земельної ділянки для ведення садівництва громадянину ОСОБА_2 » в частині надання у власність ОСОБА_2 земельних ділянок для ведення садівництва №32 та №33 загальною площею 0,105 га в садівничому обслуговуючому кооперативі «Гай»;
- усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельними ділянками із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815 та 2322188400:06:001:0816 шляхом визнання недійсним розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації від 29.09.2006р. №14/335 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку громадянину ОСОБА_1 » в частині надання у власність земельної ділянки для ведення садівництва № 35 площею 0,1150 га із земель садівничого обслуговуючого кооперативу «Гай» громадянину ОСОБА_1 ;
- усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 2322188400:06:001:0812 шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеного між ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 4553;
- усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельними ділянками із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812 та 2322188400:06:001:0815 шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеного між ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 4548;
- усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельними ділянками із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812 та 2322188400:06:001:0815 шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 4538;
- усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 2322188400:06:001:0815 шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеного між ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 4563;
- усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельними ділянками із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0815 та 2322188400:06:001:0816 шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеного між ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., зареєстрований у реєстрі за №4543;
- усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельними ділянками із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0815 та 2322188400:06:001:0816 шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеного між ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 4558;
- усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 2322188400:06:001:0812, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.10.2018р., індексний номер 43299790, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності від 28.09.2018р., припинивши право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 2322188400:06:001:0812, площею 0,18 га, вартістю 37 800 000 грн.;
- усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 2322188400:06:001:0815, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.10.2018р., індексний номер 43298799, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності від 28.09.2018р., припинивши право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 2322188400:06:001:0815, площею 0,15 га, вартістю 31 500 000 грн.;
- усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 2322188400:06:001:0816, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.10.2018р., індексний номер 43299451, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності від 28.09.2018р., припинивши право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 2322188400:06:001:0816, площею 0,15 га, вартістю 31 500 000 грн.;
- усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду з кадастровим номером 2322188400:06:001:0812 шляхом визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:06:001:0812 площею 0,18 га, яка розташована: АДРЕСА_5 ;
- усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду з кадастровим номером 2322188400:06:001:0815 шляхом визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:06:001:0815 площею 0,15 га, яка розташована: АДРЕСА_5 ;
- усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду з кадастровим номером 2322188400:06:001:0816 шляхом визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:06:001:0816 площею 0,15 га, яка розташована: АДРЕСА_5 .
Ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя Гнатик Г.Є. від 09.01.2023р. цивільну справу за вказаним позовом керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради вирішено направити для розгляду по суті до Запорізького районного суду Запорізької області за підсудністю.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 28.02.2023р. ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.01.2023р. у цій справі скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2023р. за даним позовом у справі відкрито загальне позовне провадження і призначено підготовче судове засідання.
23.03.2023р. від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Харламова Д.І. до суду надійшов відзив на позовну заяву (т.2 арк. 127-135), в якому викладені заперечення проти позовних вимог прокурора та зазначено, що з 12.01.1989р. земельна ділянка площею 2,0 га та з 16.11.1990р. земельна ділянка площею 0,51 га, які були виділені рішеннями органу державної влади - виконавчого комітету Запорізької районної ради народних депутатів Дніпропетровському спецуправлінню № 635 «Гідромеханізація» із земель Запорізького лісхоззага (з 36 кварталу Хортицького лісництва в якому розташований ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай»), мають цільове значення «для ведення колективних садів», що підтверджується Державним актом на право користування землею серії Б №098529, тому посилання прокурора на те, що у подальшому виконавчий комітет Розумівської сільської ради та Запорізька районна державна адміністрація передавали у власність відповідачів землі природо-заповідного фонду не відповідають дійсності - на той час це були землі для ведення колективних садів, право користування земельною ділянкою площею 2,51 га за Державним актом на право користування землею Б №098529 не припинялось, земельна ділянка не вилучалась із постійного користування під колективні сади.
Тобто зміна цільового призначення спірних земельних ділянок відбулась не при передачі земельних ділянок у власність відповідачів, а раніше - 16.11.1990р. із прийняттям виконавчим комітетом Запорізької районної ради народних депутатів вищевказаного рішення №301 «Про відвід земель», яким було відведено у постійне користування 0,51 га земель Запорізького лісхоззага на користь ДСУ-635 «Гідромеханізація» та наступного внесення цієї земельної ділянки до Державного акту серії Б №098529.
Доводи прокурора про неправомірність рішень виконавчого комітету Запорізької районної ради народних депутатів №12 від 12.01.1989р. та №301 від 16.11.1990р. «Про відвід земель під колективні сади» з посиланням на положення ст.41 Земельного кодексу УРСР 1970р. (в редакції, чинній на час прийняття цих рішень) є безпідставними, оскільки положення цієї статті не стосувались земель ботанічних заказників місцевого значення, тому для відводу земельної ділянки загальною площею 2,51 га під колективні сади не потрібно було постанови Ради Міністрів Української РСР. На момент прийняття виконавчим комітетом Запорізької районної ради народних депутатів №12 від 12.01.1989р. та №301 від 16.11.1990р. «Про відвід земель під колективні сади» законодавець вказав обмеження у вилученні земель заповідників, а не всього природо-заповідного фонду. Розповсюдження дії законодавства сучасної України для визнання протиправними рішення органу державної влади УРСР у 1989р. та 1990р. по виділенню земельної ділянки є протиправним.
Щодо доводів прокурора про перевищення виконавчим комітетом Розумівської сільської ради та Запорізькою районною державною адміністрацією владних повноважень, оскільки спірні земельні ділянки територіально розташовані у межах міста Запоріжжя (Хортицького району міста Запоріжжя) зазначає, що з початку існування ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» (1980р.) органи державної влади (місцевого самоврядування), геодезисти, землевпорядники, посадові особи відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Запорізької райдержадміністрації та Запорізького районного відділу земельних ресурсів, а також інші посадові особи видавали офіційні документи, в яких було зазначено, що спірні земельні ділянки розташовані в Запорізькому районі Запорізької області, а не в межах міста Запоріжжя. Просив врахувати висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 06.11.2018р. у справі №908/3381/16, зокрема щодо покладання на відповідача тягара відповідальності за дії органів державної влади, що вочевидь не можна назвати «пропорційним втручанням» у контексті практики Європейської суду з прав людини і є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Можлива помилка щодо знаходження спірних земельних ділянок у Запорізькому районі Запорізької області почалось у 1980 році із прийняття виконавчим комітетом Запорізької обласної ради народних депутатів рішення №253, яким затверджено, у тому числі,ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай», який згідно з відомостями, які містяться у додатку до вказаного рішення розташований на території Запорізького району Запорізької області та переданий під охорону саме Розумівській сільській раді.
Крім того заявив про застосування строку позовної давності до всіх вимог прокурора у даній справі.
Також просив врахувати низку правових позицій Верховного Суду, зокрема викладених у постанові від 14.09.2022р. у справі №367/6105/16-ц та заявив, що у випадку задоволення дійсного позову внаслідок встановлення «помилок» державних органів, які були допущені на всіх стадіях оформлення права користування та права власності на спірні земельні ділянки і це призведе до позбавлення права власності відповідача ОСОБА_1 на вищевказані земельні ділянки, то останній буде вимушений звернутись з позовом до держави Україна про стягнення компенсації в розмірі ринкової вартості цих земельних ділянок, який наразі становить 100 800 000 грн.
04.04.2023р. від відповідача - Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області до суду надійшов відзив на позовну заяву (т.2 арк.181-186) з запереченнями проти позову, в яких зазначено, що спірні розпорядження від 15.08.2006р. №14/285 «Про затвердження технічної документації та надання у власність земельної ділянки для ведення садівництва громадянину ОСОБА_2 » та від 29.09.2006р. №14/335 «Про затвердження технічної документації та надання у власність земельної ділянки для ведення садівництва громадянину ОСОБА_1 » прийняті Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області з використанням повноваження з метою, яке це повноваження надано, на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, зокрема, Земельним кодексом України та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. Позовні вимоги, які передбачають визнання недійними актів, які за своєю природою вже вичерпали свою дію фактом їх виконання, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними розпоряджень голови Запорізької районної державної адміністрації від 15.08.2006 №14/285 та від 29.09.2006 №14/335.
Ухвалою від 04.04.2023р. суддею Гнатик Г.Є. у даній справі заявлено самовідвід і справа в порядку ст.33 ЦПК України передана судді Сидоровій М.В.
Ухвалою від 05.04.2023р. суддею Сидоровою М.В. справу за даним позовом прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.
06.04.2023р. від Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області до суду надійшов відзив на позовну заяву (т.2 арк.223-226), в якому відповідач просить у задоволені позову відмовити в повному обсязі та зазначає, що з 01.09.2016р. Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області є правонаступником Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, оскільки на підставі Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» відбулось їх об'єднання.
До 2006 року був чинний, а фактично діяв до 01.01.2002р., Декрет №15-92, виданий Кабінетом Міністрів України 26.12.1992р. «Про приватизацію земельних ділянок», на виконання якого Розумівською сільською радою народних депутатів 14.07.1994р. прийнято рішення № 47 на підставі заяв громадян колективно-садівничого товариства «Гай» ДСУ-635 та відповідно до Земельного кодексу України, та було безкоштовно передано у власність земельні ділянки для ведення садівництва 33 громадянам, у т.ч.: ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які попередньо були вже відведені та передані колективно-садівничому товариству «Гай» ДСУ-635 відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької районної ради народних депутатів № 10 від 12.01.1989р. «Про відвід земель».
На підставі вказаного рішення Запорізької районної ради народних депутатів Дніпропетровському спецуправлінню № 635 із земель Запорізького лісгоспу передано на праві постійного користування для організації колективного саду земельну ділянку площею 2,0 га не вкриту лісом та складено Державний акт на право користування серії Б №098529 з цільовим призначенням «для ведення садівництва».
Рішенням виконавчого комітету Запорізької районної ради народних депутатів від 16.11.1990р. №301 Дніпропетровському спецуправлінню №635 додатково відведено у постійне користування для організації колективних садів земельну ділянку площею 0,51 г Запорізького лісгоспу, відповідні відомості були також внесені до Державного акту №098529.
Спірні земельні ділянки з 1989 року відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б №098529 мають цільове призначення «для ведення садівництва», тому наведені у позовній заяві твердження, що земельні ділянки продовжують відноситься до природо-заповідного фонду, не відповідають обставинами справи.
Розумівська сільська рада народних депутатів у 1994 році правомірно та на підставі чинного на той час законодавства здійснила оформлення шляхом приватизації земельних ділянок, що знаходилися у користуванні відповідачів на підставі відповідного правовстановлюючого документу, які мають цільове призначення «під колективні сади» і використовувалися відповідачами саме як земельні ділянки для садівництва. Виконавчий комітет Розумівської сільської ради народних депутатів не здійснював первинну передачу спірних земельних ділянок. Посилання прокурора на те, що виконавчий комітет Розумівської сільської ради народних депутатів у 1994 році та Розумівська сільська рада Запорізького району Запорізької області при наданні попередньої згоди на передачу земельних ділянок в садівничому кооперативі «Гай у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 » у 2006 році розпорядилися вилученням з обороту землями природо-заповідного фонду, не відповідає обставинами справи
Стосовно знаходження спірних земельних на території ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» зазначено, що відповідно до п.45 додатку до рішення Запорізької обласної ради народних депутатів від 28.05.1980р. № 253, яким було затверджено ботанічний заказник «Солов'їний гай» площею 45 га, його передано під охорону Розумівській сільській раді. Пунктом 43 додатку до рішення Запорізької обласної ради народних депутатів від 25.09.1984р. № 315 визначено, що підприємством, у віданні якого перебуває вказаний заказник, є Запорізький лісгоспзаг та вказано, що заказник розташований на території Запорізького району Запорізької області. У вступній частині рішення виконавчого комітету Запорізької районної ради народних депутатів №10 від 12.01.1989р., яким земельну ділянку площею 2,0га було відведено Дніпровському спецуправлінню №635 «Гідромеханізація» із земель Запорізького лісгоспу, зазначено про позитивний висновок зацікавлених сторін, тобто і від Запорізького міського виконавчого комітету, якому забезпечено виділення 15% міст. Відповідно п. 2 розділу 1 Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай» від 24.09.2010р. № 47 заказник місцевого значення розташований на території Запорізького району в межах земель Хортицького лісництва, Державного підприємства «Запорізьке лісомисливське господарство» в районі піщаного кар'єру. В Положенні від 27.06.2017р. № 26, місце розташування заказника також зазначена територія Запорізького району. Отже, наявні в матеріалах справи документи, в яких вказано місце розташування спірних земельних ділянок, містять різну інформацію про їх розташування.
Спірні земельні ділянки мають відповідні кадастрові номери та їх відомості внесені до Державного земельного кадастру. Відомості з Державного земельного кадастру є офіційними. Відповідно до витягів, які містяться в матеріалах справи, спірні земельні ділянки розташовані на території Запорізького району Запорізької області (Розумівська сільська рада, ОСК «Гай»). Звертає увагу на лист ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» від 23.09.2021р. № 484, з якого вбачається, що «Згідно проекту організації і розвитку лісового господарства ДП «Запорізьке ЛМГ» додаток 4 (відомості про прийом та передачу земель за минулий ревізійний період), сторінка 135, наявна інформація щодо вилучення зазначеної земельної ділянки у 1991 році з Хортицького лісництва кварталу 36 виділу 16 (за матеріалами лісовпорядкування 1989 року) та передачу 2.51 га ДСУ-635 під колективні сади на підставі рішення Запорізької міськради №301 від 16.11.1991р. Але на планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування 2009 року зазначена ділянка не вилучалась, тому під час базового лісовпорядкування, яке проводиться Харківською державною лісовпорядною експедицією в 2021 році, будуть внесені зміни до матеріалів лісовпорядкування, після чого всі зазначені земельні ділянки кадастрові номери яких вказані вище, не будуть порушувати межі лісового фонду та ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай».
Тобто органом державної влади було виділено земельну ділянку площею 2,51 га з 36 кварталу Хортицького лісництва Запорізького лісгоспу, в якому розташований ботанічний заказник, та передано за державним актом на право користування землею Б №098529 під колективні сади, але на даний час вилучена земельна ділянка ще входить в межі ботанічного заказника місцевого значення і після проведення лісовпорядної експедиції будуть внесені відповідні зміни, а межі спірних земельних ділянок будуть винесені за межі ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай».
17.04.2023р. від керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради до суду надійшли відповіді на відзиви відповідачів ОСОБА_1 , Запорізької районної адміністрації Запорізької області, Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
Так, у відповіді прокурора на відзив відповідача ОСОБА_1 (т.3 арк.36-46) щодо прийняття виконавчим комітетом Запорізької районної ради народних депутатів рішень від 12.01.1989р. та від 16.11.1990р. «Про відвід земель» у тому числі зазначено, що прокурором не спростовується факт прийняття-передачі спірних земель, а береться до уваги факт того, по відповідні земельні ділянки не були відображені на планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування.
Враховуючи, що фактично земельні ділянки, загальною площею 2,51 га були надані з земель Запорізького лісхоззака, у віданні якого відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 25.09.1989р. № 315 був переданий ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай», наявність на рішенні виконавчого комітету Запорізької районної ради народних депутатів від 12.01.1989р. № 10 та від 16.11.1990р. відмітки про наявність позитивних висновків зацікавлених сторін, не є безумовною підставою віднесення останніх до правомірних.
Спірні земельні ділянки входять у межі ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай», вважаються землями комунальної власності, через що не можуть відноситися до земель сільськогосподарського призначення та існувати у встановлених межах. Встановлення цим землям статусу сільськогосподарських фактично позбавляє територіальну громаду можливості реалізувати правомочність користування цими землями відповідно до їх унікальних якостей та характеристик. Землі природно-заповідного фонду вилучені з обороту, а тому не можуть перебувати у власності фізичних чи юридичних осіб, надаватись для інших цілей, ніж ті, які передбачені ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Цільове призначення спірних земельних ділянок було змінено при їх передачі громадянам для цілей індивідуального садівництва. Жодних повноважень у сільських рад та районних державних адміністрацій на розпорядження та зміну цільового призначення земельними ділянками природно-заповідного та водного фондів, а тим більше зміну їх цільового призначення земельним та природоохоронним законодавством не передбачено.
Правовий режим відповідної земельної ділянки пов'язаний із фактом знаходження на ній об'єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим (постанова Верховного Суду від 31.07.2019р. у справі № 813/4701/16).
Незалежно від завершення процедури встановлення меж об'єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним (постанова Верховного Суду від 07.10.2020р. у справі № 910/2323/18)
Оскільки допустимі види використання земельної ділянки і її правовий режим тісно пов'язані із цільовим призначенням, навіть формального зазначення у документації із землеустрою, Державному земельному кадастрі і Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про те, що спірні земельні ділянки мають сільськогосподарське призначення, достатньо для подальшого знищення унікальних та рідкісних рослин, природних властивостей самого заказника та цілої екосистеми, розташованих на вказаних землях.
Щодо застосування до спірних правовідносин положень ЗК Української РСР вказує, що оскільки станом на момент виникнення спірних правовідносин законодавче визначення порядку використання територій ботанічного заказника місцевого значення закріплено в ЗК Української РСР не було, то, відповідно, до спірних правовідносин підлягають застосування норми права, які регулюють подібні за змістом правовідносини, а саме в даному випадку - земель заповідників.
Щодо розташування спірних земельних ділянок на території Хортицького району м.Запоріжжя вказує, що спірні земельні ділянки із часу виникнення спірних правовідносин, та до теперішнього часу, розташовані на території м. Запоріжжя, межі якого затверджені Указом Президії Верховної Ради УРСР від 16.06.1988р. № 6039-XI «Про розширення границі м. Запоріжжя» та відображені у матеріалах містобудівної документації - генеральному плані міста Запоріжжя є незмінними з 1988 року.
Щодо пропорційності втручання у право на мирне володіння майном, зокрема вказує, що стосовно земель природно-заповідного фонду установлено пріоритет права власності Українського народу, державної та комунальної власності над приватною. ОСОБА_1 набув таке право власності у спосіб, який, за формальними ознаками, має вигляд законного, оскільки юридичне оформлення права власності відповідача на землю стало можливим, у першу чергу, внаслідок прийняття органами місцевого самоврядування та державної влади незаконних розпоряджень про передачу земельних ділянок у приватну власність. За таких обставин даний позов по суті не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у статті 1 Першого протоколу. Застосування саме такого юридичного механізму поновлення порушеного права не призведе до непропорційного втручання у права ОСОБА_1 , оскільки у цьому випадку питання захисту навколишнього природного середовища, охорони довкілля, створення належних умов для реалізації екологічних прав громадян і забезпечення населенню доступу до об'єктів природно-заповідного фонду, враховуючи їх загальносуспільне значення, превалюють над індивідуальними правами окремих громадян та юридичних осіб. Окрім того, в силу зовнішніх, об'єктивних, явних та видимих природних ознак спірних земельних ділянок, враховуючи, що переважна територія Запорізької області є степовою зоною, а відсоток заліснення складає всього 4%, з яких лісоутворюючими породами є акація біла, сосна кримська, дуб звичайний, враховуючи, що на спірні земельні ділянки частково зайняті акаціями та розташовані поблизу річки Дніпро, розташовані в межах 100 м прибережної захисної смуги, то відповідачі, набуваючи право власності, проявивши розумну обачність, ознайомившись зі змістом земельного та водоохоронного законодавства і, за необхідності, отримавши правову допомогу перед набуттям у власність земельних ділянок, могли і повинні були знати про те, що земельні ділянки розташовані у межах прибережної захисної смуги річки Дніпро та є земельними ділянками, які перебувають під особливою охороною держави.
У відповіді на відзив Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (т.3 арк.22-28) прокурор зазначає, що спірні земельні ділянки з часу виникнення спірних правовідносин та до теперішнього часу, розташовані на території м. Запоріжжя, межі якого є незмінними з 1988 року. Отже, розпорядження цими земельними ділянками виходить за межі повноважень Запорізької районної державної адміністрації.
Розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акта на право власності земельною ділянкою, не є безумовною підставою для прийняття відповідною районною державною адміністрацією розпорядження щодо його затвердження та передання земельної ділянки у власність.
Розташування спірних земельних ділянок на території ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» підтверджується відомостями ДП «Центр державного земельного кадастру» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 20.10.2022 за № 3/1547, наданими до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, висновками викладеними Інститутом географії НАН України в листі від 30.11.2022р. № 01-03/165, викопіюваннями з планшету Хортицького лісництва лісовпорядкування кв. 36 за 1989 та 2008 роки, наданими ДП «Пологівське ЛМГ» 26.
Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області розпорядилася землями комунальної форми власності, вилученими з обороту землями природо-заповідного фонду, які не можуть передаватись у приватну власність.
У відповіді на відзив Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (т.3 арк.47-55) прокурор, крім іншого зазначив, що ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай» як об'єкт природно-заповідного фонду є юридично створеним з 28.05.1980р. для збереження та зростання чагарників глоду. На території заказника заборонялося сінокосіння, випас худоби та здійснення іншої господарської діяльності, яка наносить шкоду росту та розвитку лікарських трав. Ботанічний заказник затверджений в складі мережі територій та об'єктів природо-заповідного фонду області рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 25.09.1984р. №315.
На момент прийняття виконавчим комітетом Розумівської сільської ради народних депутатів рішення №47 від 14.07.1994р. «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення належали до земель державної власності, які не могли передаватись у комунальну та приватну власність. Повноважень у сільських рад та районних адміністрацій на розпорядження та зміну цільового призначення земельними ділянками природо-заповідного та водного фондів, а тим більше зміну їх цільового призначення земельним та природоохоронним законодавством не передбачено.
Спірні земельні ділянки із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815 та 2322188400:06:001:0816 розташовані саме на території заказника «Солов'їний гай». Присвоєння земельній ділянці певного кадастрового номеру адміністративно-територіального устрою не є підставою для визначення місця розташування земельної ділянки, оскільки останній тільки ідентифікує певну ділянку.
Також вказує, що оскільки станом на момент прийняття рішення Розумівською сільською радою рішення «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», останні належали до території природно-заповідного фонду, а саме були частиною ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» , проведення лісовпорядної експедиції за наслідками якого планувалось внесення змін до матеріалів лісовпорядкування не вплине на теперішній час на розташування спірних земельних ділянок, які наразі перебувають у приватній власності, на території ботанічного заказника.
01.05.2023р. від Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (т.3 арк.77-81), в яких містяться заперечення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.
03.05.2023р. від Запорізької міської ради надійшли письмові пояснення по справі (т.3 арк.83-96), в яких позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Одночасно від Запорізької міської ради надійшли відповіді на відзиви Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (т.3 арк.97-102), Запорізької районної адміністрації Запорізької області (т.3 арк.103-105) та представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Харламова Д.І. (т.3 арк.106-110), в яких викладені доводи, аналогічні тим, що викладені прокурором у відповідях на відзиви відповідачів.
10.05.2023р. від Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив Запорізької міської ради (т.3 арк.162-163), яка за змістом аналогічна запереченням на відповідь на відзив керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя.
31.05.2023р. від керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя надійшло клопотання про закриття провадження у цивільній справі в частині позовних вимог до ОСОБА_6 .
Ухвалою суду від 07.06.2023р. провадження у справі за вказаним позовом закрито в частині позовних вимог до ОСОБА_6 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Ухвалою від 28.06.2023р. у справі закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
21.09.2023р. від в.о.керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя надійшло клопотання про поновлення строку для подання доказу та долучення його до матеріалів справи, а саме копії листа Інституту географії НАН України від 30.11.2022р. №01-03/165.
16.11.2023р. ухвалою суду, без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання прокурора та поновлено строк для подання доказу, письмовий доказ - копія листа Інституту географії НАН України від 30.11.2022р. №01-03/165, який зазначений у додатках до позовної заяви, але фактично був відсутній в матеріалах справи, долучено до матеріалів справи та прийнятий до розгляду.
В судовому засіданні прокурор Ткаченко А.А. та представник Запорізької міської ради Лісняк Є.О. позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві та у відповідях на відзиви відповідачів, просили позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Харламов Д.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю з підстав, викладених у відзиві на позов, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області Воронов О.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов та у запереченнях на відповідь, просив у задоволенні позову відмовити. Також заявив про застосування строку позовної давності.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він в 1994 році дійсно був членом ОСК «Гай», потім відмовився від участі в ОСК. З документів, долучених до позову, він дізнався, що йому Розумівською сільською радою було виділено земельну ділянку, проте він ніколи не був у Розумівській сільській раді, ніколи не давав ОСОБА_2 нотаріальну довіреність на укладання від його імені договору з ОСОБА_1 . Вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 діяли протиправно. Просив прийняти рішення на користь Запорізької міської ради.
Після оголошення перерви в судовому засіданні 31.08.2023р. відповідач ОСОБА_3 надав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, просив вирішити справу на розсуд суду (т.4 арк.12).
Представник відповідача Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області та відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не прибули, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином у порядку, встановленому законом. Крім того, правом на подання відзиву відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не скористались. Суд вважав можливим провести судовий розгляд у відсутність вказаних відповідачів.
Обставини, встановлені судом:
Рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 28.05.1980р. №253 «Про визначення та охорону заповідних територій із зростанням лікарських рослин» затверджено перелік ботанічних заказників місцевого значення із зростанням дикорослинних лікарських рослин згідно з додатком, у який входить ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай», розташований на території Запорізького району Запорізької області, поблизу с.Розумівка, прощею 45 га, по всій території якого зростають чагарники глоду, який передано під охорону Розумівській сільській раді.
Пунктом 2 вказаного рішення зобов'язано райвиконкоми, керівників господарств, яким передано під охорону заповідні ділянки: в місячний строк визначити межі заказників, встановити охоронні щити та укажчики; здійснювати постійний контроль за збереження заповідних ділянок. Одночасно заборонено сінокосіння, випас худоби та здійснення іншої господарської діяльності, яка наносить шкоду росту та розвитку лікарських трав (т.1 арк.63-69).
Рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 25.09.1984р. №315 «Про мережу територій та об'єктів природо-заповідного фонду», ботанічний заказник «Солов'їний гай» затверджений у складі мережі територій та об'єктів природо-заповідного фонду області місцевого значення.
Додатком 1 до рішення визначено місцезнаходження ботанічного заказнику «Солов'їний гай» - поблизу піщаного кар'єру кв.28 Крутоярівського лісництва, у віддані Запорізького лісхоззаг.
Підпунктами 3.1-3.3 п.3 вказаного рішення, обласні управління, трести, об'єднання, установи та підприємства, у віданні яких знаходяться території та об'єкти природно-заповідного фонду, зобов'язано забезпечити належне їх утримання та охорону, передбачити виділення для цих цілей необхідних засобів та матеріальних ресурсів; розробити проекти положень про заказник місцевого значення; виділити до 1 січня 1985 року в натурі межі територій та об'єктів природо-заповідного фонду зі встановленням гранично-господарських стовпів, типових охоронних знаків та інформаційних аншлагів, нанести їх контури на планово-картографічні матеріали землекористувачів, оформити необхідні облікові справи (т.1 арк.122-127).
Згідно з Положенням про ботанічний заказник «Солов'їний гай», затвердженим наказом начальника Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області від 24.09.2010р. № 47 (далі - Положення), метою його організації є забезпечення охорони зростаючих лікарських трав (п.1.1 Положення).
Пунктом 1.2 Положення передбачено, що заказник площею 45,0 га розташований на території Запорізького району в межах земель Хортицького лісництва (кв. 36) ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» в районі піщаного кар'єру.
Відповідно до п.1.4 Положення, територія, оголошена ботанічним заказником місцевого значення, не вилучається із землекористування Хортицького лісництва Державного підприємства «Запорізьке лісомисливське господарство», яке несе відповідальність за її належне утримання та дотримання режиму, встановленого цим Положенням.
Відповідно до п. 1.5 Положення, межі заказника «Солов'їний гай» переносяться в натуру з встановленням межових стовпів, типових охоронних знаків, інформаційних аншлагів встановленого зразку і наносяться на планово-картографічні матеріали землекористувачів (планово-картографічні матеріали лісовпорядкування з характеристикою в таксаційних описах і т.і.) Рішення цих питань покладено на ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (т.1 арк.72-73).
24.09.2010р. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай», загальною площею 45,0 га передано під охорону ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» на підставі охоронного зобов'язання № 409 (т.1 арк.71).
У подальшому, наказом Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації № 26 від 27.06.2017р., визнано таким, що втратив чинність наказ Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації від 23.03.2015р. №16 «Про затвердження Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай» та затверджено нове Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай» (т.1 арк.74 зворот -77).
18.01.2018р. Департаментом екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації, ботанічний заказник «Солов'їний гай» передано під охорону ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» на підставі охоронного зобов'язання № 91 (т.1 арк.74).
Згідно з інформацією Запорізької обласної державної адміністрації за №08974/08-46 від 24.09.2021р., проект землеустрою щодо організації і встановлення меж Заказника не розроблявся. Документами, що підтверджують місце розташування ботанічного заказника «Солов'їний гай» є викопіювання з картографічних матеріалів лісовпорядкування (т.1 арк.70).
Згідно з інформацією Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (до складу якої увійшла Розумівська сільська рада Запорізького району Запорізької області) за №07-05/2142 від 25.11.2021р., ботанічний заказник «Солов'їний гай» не входить до переліку об'єктів природно-заповідного фонду Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (т.1 арк.128).
Рішенням виконавчого комітету Запорізької районної ради народних депутатів № 10 від 12.01.1989р. «Про відвід земель» Дніпропетровському спецуправлінню № 635 «Гідромеханізація» із земель Запорізького лісхоззага відведено у постійне користування для організації колективних садів земельну ділянку площею 2,0 га не покритих лісом (т.2 арк.140-141).
На підставі вказаного рішення, Дніпропетровському спецуправлінню №635 «Гідромеханізація» передано на праві постійного користування для організації колективного саду земельну ділянку площею 2,0 га, складено державний акт на право користування землею серії Б № 098529 (т.1 арк.81-86, т.2 арк.136-139).
Рішенням виконавчого комітету Запорізької районної ради народних депутатів №301 від 16.11.1990р. Дніпропетровському спецуправлінню № 635 відведено у постійне користування для організації колективних садів земельну ділянку площею 0,51 га Запорізького лісхоззага ДСУ-635 «Гідромеханізація» (т.1 арк.131, т.2 арк. 142).
Відповідні відомості додатково внесені до Державного акту серії Б № 098529 (т.1 арк.81-86, т.2 арк.136-139).
Рішенням виконавчого комітету Розумівської сільської Ради народних депутатів від 14.07.1994р. № 47 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» №15-92 від 26.12.1993р. Земельного кодексу України передано безкоштовно громадянам колективно-садівничого товариства «Гай» ДСУ-635 земельні ділянки для ведення садівництва, у тому числі: ОСОБА_4 , площею 0,05 га (порядковий номер у рішенні 7); ОСОБА_3 , площею 0,05 га (порядковий номер у рішенні 8); ОСОБА_7 , площею 0,05 га (порядковий номер у рішенні 14); ОСОБА_5 , площею 0,05 га (порядковий номер у рішенні 15); ОСОБА_6 , площею 0,055 га (порядковий номер у рішенні 16) (т.1 арк.104-105).
Зазначеними громадянами були отримані державні акти на право приватної власності: ЗП 000007-1643 - виданий ОСОБА_6 щодо земельної ділянки № НОМЕР_8 (т.1 арк.87-88), ЗП 000007-1644 - виданий ОСОБА_7 щодо земельної ділянки № НОМЕР_3 (т.1 арк.89-92), ЗП 000007-1650 - виданий ОСОБА_5 щодо земельної ділянки № НОМЕР_4 (т.1 арк.93-94), ЗП 000007-1645 - виданий ОСОБА_3 щодо земельної ділянки № НОМЕР_2 (т.1 арк.95), ЗП 000007-1640 - виданий ОСОБА_4 щодо земельної ділянки № НОМЕР_1 (т.1 арк.96-97).
Місце розташування переданих у приватну власність земельних ділянок для садівництва, згідно Державних актів на право власності вказано с. Розумівка Розумівської сільської ради ОСК «Гай».
За відомостями, зазначеними в вищевказаних державних актах, підставами для їх видання були рішення виконавчого комітету Розумівської сільської Ради народних депутатів від 21.07.1994р.
Так, державний акт серії ЗП № 000007-1643, виданий ОСОБА_6 на підставі рішення № 47/16; державний акт серії ЗП № 000007-1644 виданий ОСОБА_7 на підставі рішення за № 47/14; державний акт серії ЗП № 000007-1650 виданий ОСОБА_5 на підставі рішення № 47/15; державний акт серії ЗП № 000007-1645 виданий ОСОБА_3 на підставі рішення № 47/8; державний акт серії ЗП № 000000-1640 виданий ОСОБА_4 на підставі рішення № 47/7.
Згідно з відомостями Державного архіву Запорізької області від 03.11.2021р. за № 01-32/3006, в протоколах засідань Розумівської сільської Ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області за 1994 рік рішення Розумівської сільської Ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області від 21.07.1994р. за № 47/7, № 47/8, № 47/14, № 47/15, № 47/16 відсутні (т.1 арк.103).
Розпорядженням Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 06.06.2006р. № 14/210, враховуючи позитивне рішення від 23.02.2006р. №48 Розумівської сільської ради, ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельні ділянки № НОМЕР_7 , № НОМЕР_5 , площею 0,105 га для садівництва в ОСК «Гай» (т.1 арк.107).
Розпорядженням Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 15.08.2006р. за № 14/285 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державних актів на право власності на земельні ділянки № НОМЕР_7 , № НОМЕР_5 , площею 0,105 га, для ведення садівництва в обслуговуючому кооперативі «Гай» на території Розумівської сільської ради ОСОБА_2 (т.1 арк.108).
На підставі вказаного розпорядження видано державний акт на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку серії ЯГ №351723 за кадастровим номером 2322188400:06:001:0818, площею 0,1050 га (т.1 арк.113).
Розпорядженням Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 29.06.2006р. № 14/228, взявши до уваги рішення від 01.06.2006р. №130 Розумівської сільської ради, надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку для ведення садівництва № 35, площею 0,115 га в обслуговуючому садівничому кооперативі «Гай» на території Розумівської сільської ради (т.1 арк.101).
Розпорядженням Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 29.09.2006р. № 14/335 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку для ведення садівництва, розташованої на території Розумівської сільської ради в садівничому обслуговуючому кооперативі «Гай» № 35, площею 0,1150 га, ОСОБА_1 (т.1 арк.102).
Згідно з договором купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Карташовою T.М., зареєстрованим у реєстрі за № 4538, ОСОБА_1 набув право власності на земельні ділянки за № НОМЕР_7 , № НОМЕР_5 , загальною площею 0,1050 га, які належали ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ №351723 (т.1 арк.113-114).
Згідно з договором купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеним між ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_6 , та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Карташовою T.М., зареєстрованим у реєстрі за № 4558, ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку за № НОМЕР_8 , загальною площею 0,055 га, яка належала ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на землю ЗП №000007-1643 (т.1 арк.119-120).
Згідно з договором купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеним між ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_7 , та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Карташовою T.М., зареєстрованим у реєстрі за № 4543, ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку за № НОМЕР_3 , загальною площею 0,05 га, яка належала ОСОБА_7 на підставі державного акту на право власності на землю ЗП №000007-1644 (т.1 арк.117-118).
Згідно з договором купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеним між ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Карташовою T.М., зареєстрованим у реєстрі за № 4563, ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку за № НОМЕР_2 , загальною площею 0,05 га, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на землю ЗП №000007-1645 (т.1 арк.115-116).
Згідно з договором купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеним між ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Карташовою T.М., зареєстрованим у реєстрі за № 4548, ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку за № НОМЕР_1 , загальною площею 0,05 га, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на землю ЗП №000007-1640 (т.1 арк.111-112).
Згідно з договором купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеним між ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Карташовою T.М., зареєстрованим у реєстрі за № 4553, ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку за № НОМЕР_4 , загальною площею 0,05 га, яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на землю ЗП №000007-1650 (т.1 арк.109-110).
Згідно з копією довідки про правовий статус земельної ділянки Запорізького районного відділу земельних ресурсів від 02.10.2006р., земельна ділянка площею 0,15 га, яка належить ОСОБА_6 , ОСОБА_11 на підставі державного акту 000007-1643; 1644 для ведення садівництва розташовані на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСК «Гай», ділянка № НОМЕР_9 , присвоєний кадастровий номер 2322188400:06:001:0816 (т.2 арк.149-153).
На підставі розпорядження Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 29.09.2006р. № 14/335 та договорів купівлі-продажу №4558, №4543, №4538, №4563, №4548 від 18.08.2006р., 03.11.2006р. видано державний акт на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку серії ЯГ №351955 за кадастровим номером 2322188400:06:001:0815, площею 0,1500 га на території Розумівської сільської ради Запорізького району, ОСК «Гай», ділянка № НОМЕР_10 (т.1 арк.99).
На підставі розпорядження Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 29.09.2006р. № 14/335 та договорів купівлі-продажу №4553, №4538, №4548 від 18.08.2006р., 03.11.2006р. видано державний акт на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку серії ЯГ №351957 за кадастровим номером 2322188400:06:001:0812, площею 0,1800 га на території Розумівської сільської ради Запорізького району, ОСК «Гай», ділянка № НОМЕР_11 (т.1 арк.98).
На підставі розпорядження Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 29.09.2006р. № 14/335 та договорів купівлі-продажу №4558, №4543 від 18.08.2006р., 03.11.2006р. видано державний акт на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку серії ЯГ №351956 за кадастровим номером 2322188400:06:001:0816, площею 0,1500 га на території Розумівської сільської ради Запорізького району, ОСК «Гай», ділянка № НОМЕР_9 (т.1 арк.100).
Таким чином, земельна ділянка за кадастровим номером 2322188400:06:001:0812 утворена із частин земельних ділянок АДРЕСА_6 (які увійшли до складу земельної ділянки за кадастровим номером 2322188400:06:001:0818), № 35, № 38 та земельної ділянки № НОМЕР_4 .
Земельна ділянка за кадастровим номером 2322188400:06:001:0815 утворена із частин земельних ділянок за АДРЕСА_6 (які увійшли до складу земельної ділянки за кадастровим номером 2322188400:06:001:0818), № 34, № 35, № 38 № 36 та земельної ділянки № НОМЕР_2 .
Земельна ділянка за кадастровим номером 2322188400:06:001:0816 утворена із частин земельних ділянок за АДРЕСА_7 та земельної ділянки № НОМЕР_8 .
Згідно з витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.02.2023р., отриманих на замовлення адвоката Харламова Д.І., та з витягами з Державного земельного кадастру на земельну ділянку від 06.12.2019р., отриманих на замовлення ОСОБА_12 , спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816, у Державному земельному кадастрі розташовані у Запорізькому районі Запорізької області Розумівська сільська рада, ОСК «Гай» (т.2 арк.53-77).
Державна реєстрація права власності на земельні ділянки була проведена державним реєстратором Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Лагно М.Ю. 28.09.2018р.
Зокрема, державна реєстрація права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2322188400:06:001:0815, площею 0,15 га, була проведена за рішенням державного реєстратора від 02.10.2018 № 43298799, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 арк.57-58); на земельну ділянку за кадастровим номером 2322188400:06:001:0812, площею 0,18 га, за рішенням реєстратора від 02.10.2018 № 43299790 (т.1 арк.55-56); на земельну ділянку за кадастровим номером 2322188400:06:001:0816, площею 0,15 га, за рішенням реєстратора від 02.10.2018 за № 43299451 (т.1 арк.59-60).
Згідно з інформацією Запорізької обласної державної адміністрації за №00524/08-46 від 31.01.2022р., ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай» оголошений рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 28.05.1980р. №253, затверджений в складі мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду області рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 25.09.1984р. №315. Заказник розташовано в кварталі 36 Хортицького лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство». Запорізькою облдержадміністрацією розпорядження про вилучення земельних ділянок із земель природоохоронного призначення, а саме заказника, та щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки не приймались. Запорізька облдержадміністрація до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України за погодженням на вилучення або зміну цільового призначення земель, що зазначені у листі Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя від 17.01.2022р. №53-259вих22, не зверталась (т.1 арк.140).
У листі Запорізької обласної ради за №0223/01-15 від 26.01.2022р., серед іншого зазначено, що за наявною в обласній раді архівною документацією рішень щодо вилучення земельних ділянок із земель природоохоронного призначення, а саме ботанічного заказника «Солов'їний гай», та рішень щодо зміни цільового призначення з моменту оголошення заказника по теперішній час обласною радою не приймалось. Запорізька обласна рада не зверталась до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України за погодженням на вилучення земель, кадастрові номери яких зазначені у листі Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя від 17.01.2022р. №53-261вих22, або зміни їх цільового значення (т.1 арк.141-142).
Згідно з інформацією Секретаріату Кабінету Міністрів України від 08.02.2022р., наданої на запит Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя від 24.01.2022р. за №53-435вих-22, Кабінетом Міністрів рішень про вилучення земельних ділянок, зміни цільового призначення зазначених у запиті земельних ділянок, що розташовані на території ботанічного заказника «Солов'їна роща» не приймалося (т.1 арк.143).
Згідно з інформацією Комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України від 26.04.2022р., наданої на запит Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя від 24.01.2022р. за №53-434вих-22, Верховною Радою України рішення (погодження) про вилучення земельних ділянок із земель природоохоронного призначення, а саме ботанічного заказника «Солов'їна роща», який розташований в межах міста Запоріжжя Запорізької області, а також рішення (погодження) щодо зміни цільового призначення спірних земельних ділянок, який на теперішній час присвоєні кадастрові номери 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816, не приймалося (т.1 арк.147).
Згідно з інформацією, яка міститься у листі ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» від 23.09.2021р. зa № 484, за відомостями матеріалів лісовпорядкування 2009 року частина земельних ділянок за кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, площею 0,18 га, 2322188400:06:001:0816, площею 0,15 га та 2322188400:06:001:0815, площею 0,15 га знаходились у користуванні підприємства квартал 36 виділ 19 Хортицького лісництва ДП «Запорізьке ЛМГ» за таксаційним описом виділ 19 характеризується як лісові культури, 6ДЗ2ЯЗЛ!АКБ1ШЧ, площею 3,8га. Загальна площа незаконного використання в кварталі 36 виділі 19 відповідно кадастрових номерів складає 0.48га. Також в архівних матеріалах Хортицького лісництва по самозахопленню, а саме кварталу 36 виділу 12 було знайдено копію державного акту на право користування землею (Б №098529 1989 року), який був виданий «Днепровському спецуправлению №635 «Гидромеханизация», отвод земель разрешен решением исполкома Запорожского района Совета народных депутатов №10 от 12.01.89г. для организации колективного сада» на площу 2,51 га. Згідно проекту організації і розвитку лісового господарства ДП «Запорізьке ЛМГ» додаток 4 (відомості про прийом та передачу земель за минулий ревізійний період), сторінка 135 наявна інформація щодо вилучення зазначеної земельної ділянки в 1991 році з Хортицького лісництва кварталу 36 виділу 16 (за матеріалами лісовпорядкування 1989 року) було передано 2,51 га ДСУ-635 під колективні сади на підставі рішення Запорізької міськради №301 від 16.11.1991р. Але на планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування 2009 року зазначена земельна ділянка не вилучена, тому під час базового лісовпорядкування яке проводиться Харківською державною лісовпорядною експедицією в 2021 році будуть внесені міни до матеріалів лісовпорядкування, після чого всі зазначені земельні ділянки кадастрові номери яких вказані вище не будуть порушувати межі лісового фонду та ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» (т.1 арк.78).
Згідно з інформацією ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція», яка викладена у листі від 24.01.2022р. за № 61 з додатком у вигляді схеми розташування спірних земельних ділянок, згідно матеріалів лісовпорядкування 2008 року:
- земельна ділянка з кадастровим номером 2322188400:06:001:0812 частково знаходиться в межах державного лісового фонду, кв.36 Хортицького лісництва ДП «Запорізьке ЛМГ», орієнтовна площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:06:001:0812 з межами земель лісогосподарського призначення (кв.36 Хортицького лісництва, ДІ «Запорізьке ЛІМГ») становить 0,1734 із загальної площі ділянки 0,1800 га;
- земельна ділянка з кадастровим номером 2322188400:06:001:0815 знаходиться в межах державного лісового фонду, кв.36 Хортицького лісництва ДП «Запорізьке ЛМГ», площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:06:001:0815 з межами земель лісогосподарського призначення (кв.36 Хортицького лісництва, ДП «Запорізьке ЛМГ») становить 0,1500 із загальної площі ділянки 0,1500 га;
- земельна ділянка з кадастровим номером 2322188400:06:001:0816 знаходиться в межах державного лісового фонду, кв.36 Хортицького лісництва ДП «Запорізьке ЛМГ», площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:06:001:0816 з межами земель лісогосподарського призначення кв.36 Хортицького лісництва, ДІ «Запорізьке ЛМГ») становить 0,1500 із загальної площі ділянки 0,1500 га (т.1 арк.144-146).
У відповідь на лист Дніпровської окружної прокуратури від 06.09.2022р. за №53-3465вих.22, листом від 12.09.2022р. за №274 ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» надано схеми розташування державного лісового фонду кв.36 Хортицького лісництва, ДП «Запорізьке ЛМГ» із зображенням земельних ділянок з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816 в масштабі 1:5000 і 1:2000 ПД «Харківська державна лісовпорядна експедиція» (т.1 арк.153-155).
Розташування спірних земельних ділянок на території природно-заповідного фонду - ботанічного заказника «Солов'їний гай» підтверджується наданими ДП «Пологівське ЛМГ» від 19.10.2022р. за вих. №784 викопіюваннями з планшету Хортицького лісництва лісовпорядкування кв. 36 за 1989 та 2008 роки, з яких вбачається, що земельні ділянки, які на теперішній час мають кадастрові номери 2322188400:06:001:0816, 2322188400:06:001:0815 та 2322188400:06:001:0812, територіально розташовані на території лісництва (т.1 арк.157-162).
Розташування спірних земельних ділянок за кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816 на території ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» підтверджується відомостями ДП «Центр державного земельного кадастру» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 20.10.2022р. за № 3/1547, наданими до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру разом з CD- диском, який був відтворений в ході судового розгляду (т.1 арк.163-167).
Згідно з технічним звітом, складеним за наслідками проведення 04.10.2022р. інженером-геодезистом ОСОБА_9 топографо-геодезичних робіт по обстеженню земельних ділянок №1, 2, 3 в ОСК «Гай» за кадастровими номерами: 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815 та 2322188400:06:001:0816, які на праві власності належать ОСОБА_1 , межі вказаних трьох земельних ділянок не закріплені на місцевості; земельні ділянки частково покриті деревними насадженнями (характеристика зелених насаджень вказана в графічному додатку «Збірний кадастровий план») та вільні від будівель та споруд; на вказаних трьох земельних ділянках відсутні підземні інженерні комунікації; на земельній ділянці № 1 (2322188400:06:001:0816) проходить повітряна лінія електромереж 10кВ; вказані земельні ділянки повністю знаходяться в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро та межах міста Запоріжжя (яка затверджена згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 16.06.1988 № 6039-XI «Про розширення меж м.Запоріжжя» до меж м. Запоріжжя включено частину територій Вільнянського та Запорізького районів загальною площею 1137,7 га), тому землевідведення ділянок оформлено помилково, а саме, на землях Запорізького району; земельні ділянки повністю знаходяться на території ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» (згідно рішення №253 від 28.05.1980р. Запорізької обласної ради депутатів). Експлікація площ, умовні позначення та їх розташування відображено в графічному додатку «Збірний кадастровий план» (т.1 арк.168-178).
У листі Інституту географії НАН України від 30.11.2022р. № 01-03/165 вказано, що в результаті проведення просторового геоінформаційного співставлення даних дистанційного зондування Землі, меж земель державного лісового фонду (виділів кв.36 Хортицького лісництва ДП «Запорізьке ЛМГ», меж об'єкта ПЗФ-ботанічного заказниа місцевого значення «Соловьїний гай» та меж земельних ділянок з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816 у відповідності з даними Публічної кадастрової карти України, матеріалами лісовпорядкування, наданими ДП «Пологівське лісомисливське господарство» та ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» та матеріалами «Технічного звіту з виконання кадастрової зйомки по обстеженню меж земельних ділянок № НОМЕР_9 , 2, НОМЕР_11 в ОСК «Гай» громадянина ОСОБА_1 встановлено:
- земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816 знаходяться в межах земель державного лісового фонду (виділ 19 кв.36 Хортицького лісництва ДП «Запорізьке ЛМГ);
- більша частина площі земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:06:001:0812 (0,1734 з 0,1800 га) знаходяться в межах земель державного лісового фонду (виділ 19 кв.36 Хортицького лісництва ДП «Запорізьке ЛМГ) у відповідності з даними ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» та планом лісовпорядкування ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» 2008 року 1:25000;
- згідно з планом лісовпорядкування ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» 2008 року 1:25000 та даними ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816 повністю, а ділянка з кадастровим номером 2322188400:06:001:0812 частково (0,1734 з 0,1800 га) знаходиться в межах об'єкта ПЗФ - ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай», створеного у відповідності з рішенням Запорізького облвиконкому від 28.05.1980р. №253;
- земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816 знаходяться поблизу русла р. Дніпра. Ширина прибережної смуги для великих річок у відповідності з положеннями Земельного і Водного кодексів становить 100 м. від урізу води. У відповідності з результатами геоінформаційного моделювання спірні земельні ділянки знаходяться в межах прибережної захисної смуги м. Дніпра (т.4 арк.25-29).
За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 23.09.2022р. за № 10-8-0.2-2648/2-22 земельні ділянки за кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816 згідно відомостей Державного земельного кадастру, входять у межу міста Запоріжжя, яка була постановлена на виконання Постанови Ради Міністрів УРСР від 12.07.1958 року за № 735 на підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 06.06.1957 за № 533 щодо затвердження проекту планування міста (т.1 арк.156).
Аналогічні відомості щодо розташування спірних земельних ділянок на території міста Запоріжжя викладені у листі Запорізької міської ради від 13.09.2022р. за № 08623/03-20/05 (т.1 арк.187-188), відповідно до якого розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816 на території м. Запоріжжя підтверджується витягом з генерального плану розвитку міста Запоріжжя, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 30.05.1985р. №224 (т.1 арк.189); витягом з генерального плану м.Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004р. №4 (т.1 арк.190); витягом з генерального плану м.Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004р. №4, зі змінами внесеними рішенням Запорізької міської ради від 27.09.2017р. № 31 (схеми основне креслення) (т.1 арк.192); витягом з містобудівного кадастру за архівними даними топографо-геодезичного плану М 1:2000 (згідно з каталогом координат межі міста 1988 року) (т.1 арк.191).
Крім того, інформація про розташування спірних земельних ділянок на території міста Запоріжжя міститься у листі Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 17.01.2023р. №04.01-08/0112. Також у листі повідомлено, що існуюча межа міста Запоріжжя встановлена та позначена на матеріалах містобудівної документації - генерального плану м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004р. зі змінами, внесеними рішенням Запорізької міської ради від 27.09.2017р. №31 на підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР від 16.06.1988р. №6039-ХІ «Про розширення границі м. Запоріжжя». В матеріалах генерального плану м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004р. №4, зі змінами від 27.09.2017р. №31 нанесені межі адміністративних районів м Запоріжжя. Межі міста Запоріжжя, затверджені Указом та відображені в матеріалах містобудівельної документації - генеральному плані міста Запоріжжя є незмінними з 1988 року (т.2 арк.17-23).
Згідно з інформацією, яка міститься у листі філії «Запорізьке лісове господарство» від 17.02.2023р. зa № 16, на адвокатський запит ОСОБА_13 повідомлено, що виділення ділянки 2,51 га та передачі її Дніпровському спецуправлінню №635 у відповідності до рішенням Запорізької міськради №301 від 16.11.1990р. було фактично передано з кварталу 36 Хортицького лісництва в 1991 році. Під час базового лісовпорядкування, яке проходило в 2008-2009 роках було внесено відомості про прийом та передачу земель за минулий ревізійний період в додаток №4 Проекту організації і розвитку лісового господарства ДП «Запорізьке ЛМГ» 2008 рік книга №1 пояснювальна записка про вилучення вказаних вище земель. До листа додано, зокрема, копію проекту організації і розвитку лісового господарства ДП «Запорізьке ЛМГ» (книга 1 пояснювальна записка), відповідно до якого у 1991 році з Хортицького лісництва передано 2,51 га з кв.36 вид.16 ДСУ-635 під колективні сади на підставі рішення Запорізької міськради №301 від 16.11.1991р. (т.2 арк. 143-144).
Водночас, згідно з інформацією, яка міститься у листі Державного архіву Запорізької області від 22.11.2021р. за №01-32/3149, 16.11.1990р. сесія Запорізької міської ради народних депутатів не відбувалась, на засіданні виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 16.11.1990р. були прийняті рішення за №462-471. Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів за №301 було прийнято 26.07.1990р. Засідання виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів 16.11.1991р. не відбувалось. (т.1 арк.121).
Згідно з висновком про вартість до звіту №2611/01 від 26.11.2022р., складеного Правобережною товарною біржею, ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:06:001:0812, станом на дату оцінки - 26.11.2022р., становить 37800000,00грн. (т.1 арк. 193-211).
Згідно з висновком про вартість до звіту №2611/02 від 26.11.2022р., складеного Правобережною товарною біржею, ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:06:001:0815, станом на дату оцінки - 26.11.2022р., становить 31500000,00грн. (т.1 арк. 212-230).
Згідно з висновком про вартість до звіту №2611/03 від 26.11.2022р., складеного Правобережною товарною біржею, ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:06:001:0816, станом на дату оцінки - 26.11.2022р., становить 31500000,00грн. (т.1 арк. 231-249).
Також судом встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 арк.186), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.3 арк.175-176).
Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
П.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», №63566/00).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що стосується актів ненормативного характеру - індивідуальних актів, то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта, чи визначеного ними певного кола суб'єктів, якому вони адресовані.
Підставами для визнання акта недійним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Аналіз положень указаних норм законодавства свідчить про те, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.
З 01.01.1971 року земельні правовідносини, в тому числі щодо відведення земельної ділянки, визначення та зміни цільового призначення, були врегульовані Земельним кодексом Української РСР, введеним в дію Законом Української РСР № 2874-VII від 08.07.1970 (далі - ЗК УРСР 1970р.).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 ЗК УРСР 1970р., вся земля в Українській РСР входила до єдиного державного земельного фонду, який відповідно до основного цільового призначення земель, серед іншого, складався з: 1) земель сільськогосподарського призначення, наданих у користування колгоспам, радгоспам та іншим землекористувачам для сільськогосподарських цілей; 2) земель населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); 3) земель промисловості, транспорту, курортів, заповідників та іншого несільськогосподарського призначення; 4) земель державного лісового фонду; 5) земель державного водного фонду; 6) земель державного запасу.
Згідно положень ст. 5 ЗК УРСР 1970р., віднесення земель до вказаних в статті 4 цього Кодексу категорій проводилося відповідно до основного цільового призначення цих земель. Переведення земель з однієї категорії в іншу провадилася у випадках зміни основного цільового призначення цих земель. Віднесення земель до зазначених категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадилася органами, що приймали рішення про надання земель у користування, а у випадках, не пов'язаних з наданням земель в користування, - органами, що затверджують проекти землеустрою, якщо інший порядок не передбачений законодавством Союзу РСР та Української РСР.
При цьому, ст.16 ЗК УРСР 1970р. було визначено, що надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення.
Відведення земельних ділянок провадилася на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві проводилася тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу.
Так, відповідно до ст.37 ЗК УРСР 1970р., вилучення земельної ділянки чи її частини для державних або громадських потреб проводилася на підставі постанови Ради Міністрів Української РСР або рішення виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів у порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і цим Кодексом.
Згідно зі ст. 38 ЗК УРСР 1970р., вилучення земельних ділянок для державних або громадських потреб проводилася:
1) Радою Міністрів Української РСР - з усіх земель, незалежно
від розміру земельної ділянки;
2) виконавчими комітетами обласних Рад народних депутатів -
при розмірі земельних ділянок до п'яти гектарів для кожного об'єкта, крім земель, зазначених у частині першій статті 41 цього Кодексу, і незалежно від розміру земельної ділянки - у випадках, передбачених частиною другою вказаної статті. При необхідності розширення площі вилучених ділянок понад п'ять гектарів додаткове вилучення земель провадилася відповідно до пункту 1 цієї статті;
3) виконавчими комітетами міських (селищних) Рад народних депутатів - із земель населених пунктів (крім земель, закріплених за колгоспами, радгоспами та іншими сільськогосподарськими підприємствами, організаціями і установами в безстрокове користування, а також випадків, передбачених статтею 41 цього Кодексу) незалежно від розміру земельних ділянок у відповідності з генеральним планом забудови населених пунктів.
Статтею 41 ЗК УРСР 1970р. було передбачено, що вилучення зрошуваних і осушених земель, ріллі, земельних ділянок, зайнятих багаторічними плодовими насадженнями та виноградниками, культурними пасовищами, а також сінокосами і
пасовищами, на яких проведено роботи по їх докорінному поліпшенню, для несільськогосподарських потреб, земель, зайнятих водоохоронними, захисними та іншими лісами першої групи, для використання в цілях, не зв'язаних з веденням лісового господарства, земель заповідників, курортів і зон санітарної охорони курортів провадилася у виняткових випадках і тільки за постановою Ради Міністрів Української РСР.
Вилучення зазначених земель з метою надання їх у тимчасове короткострокове користування для будівництва трубопроводів, ліній електропередачі та інших лінійних споруд могло провадитись у необхідних випадках на підставі рішення виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів.
Згідно положень ст. 128-130 ЗК УРСР 1970р., землями заповідників визначалися виділені у встановленому порядку ділянки землі, в межах яких є природні об'єкти, що являють собою особливу наукову або культурну цінність, використання яких дозволялося лише в наукових цілях або для забезпечення збереження і примноження багатств заповідників.
За змістом ст.135 ЗК УРСР 1970р. земельні ділянки для колективного садівництва надавалися підприємствам, організаціям, установам із земель державного запасу і земель державного лісового фонду, не вкритих лісом або зайнятих малоцінними лісовими насадженнями, в межах зелених і приміських зон міст та інших населених пунктів з урахуванням перспективного розширення території населених пунктів, а також за межами цих зон або за межами населених пунктів, що не мають приміських і зелених зон.
У разі відсутності земель, зазначених у частині першій цієї статті, для колективного садівництва могли надаватися, як виняток, черезсмужні, дрібноконтурні ділянки, непридатні землі, що не могли бути використані в громадському господарстві колгоспів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств.
Не допускалось відведення земель для колективного садівництва, якщо це шкодить сільськогосподарському виробництву колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських підприємств і організацій, а також земель, що є місцями відпочинку населення. Забороняється надання для цієї мети ріллі та інших цінних сільськогосподарських угідь, земель підсобних сільських господарств підприємств, організацій і установ.
Надання земель для колективного садівництва провадилася Радою Міністрів Української РСР, виконавчими комітетами обласних, районних (міських) Рад народних депутатів у межах їх компетенції.
22.07.1983р. видана чинна і сьогодні постанова Ради Міністрів Української РСР №311 «Про класифікацію і мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду Української РСР». Додатком № 1 до вказаної постанови була затверджена класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду Української РСР, відповідно до якої державний заказник місцевого значення - це територія, яка виділяється з метою збереження, відтворення та відновлення окремих або декількох цінних для регіону компонентів природи на час, необхідний для виконання поставлених перед заказником завдань, та для підтримки загального екологічного балансу.
Із введенням 15.03.1991р. у дію ЗК України, який втратив чинність 01.01.2002р, було встановлено наступне.
Так, згідно із ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст.2 ЗК України віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх цільового призначення.
Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель. Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 ЗК України Верховна Рада України надає земельні ділянки у разі, коли для вилучення цих земель установлено особливий порядок (стаття 32).
Водночас, положеннями ст. 32 ЗК України було передбачено вилучення земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення лише як виняток, за рішенням Верховної Ради України.
До земель природоохоронного призначення, згідно зі ст. 72 ЗК України (у редакції від 22.06.1993р.) належали землі заповідників, національних, зоологічних і дендрологічних парків, парків-пам?яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників (за винятком мисливських), заповідних урочищ, пам'яток природи на яких заборонялася діяльність, яка суперечила їх цільовому призначенню або яка могла негативно вплинути на якісний стан земель.
Відповідно ст. 4 ЗК України від 18.12.1990р. (в редакції від 22.06.1993р. - чинній станом на момент прийняття рішення виконавчим комітетом Розумівської сільської Ради народних депутатів №47 від 14.07.1994р. «Про передачу земельних ділянок у приватну власність») землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення належать до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну та приватну власність.
Із набуттям 01.01.2002р. чинності ЗК України, який чинний на теперішній час, збережено монополію на передачу землі під об'єктами природно-заповідного фонду, яка належить до земель комунальної власності, у приватну власність (п. «в» ч. 4 ст. 83 3К України).
Станом на момент винесення 29.06.2006р., 29.09.2006р. та 15.08.2006р. розпоряджень Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного фонду, а також їх вилучення здійснювалася відповідно до ст. 19, 20, 122, 149, 150 ЗК України.
Так, згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 20 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Частиною 7 ст. 122 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що Кабінет Міністрів України надає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.
Згідно ст. 150 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до особливо цінних земель відносяться, зокрема, землі природно-заповідного фонду.
При цьому, ст. 43 ЗК України встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно зі ст. 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
У ст. 5 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992р. № 2456-XII закріплено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.
Поряд із цим, ч. 3 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням, а використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду для цілей садівництва не передбачено положеннями статті вказаного Закону.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про екологічну мережу України» екомережа, до складу якої входить згідно із ст. 5 вказаного Закону також входять території та об'єкти природно - заповідного фонду, - це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні.
У статті 4 ЗУ «Про екологічну мережу України» вказано, що збереження цілісності екомережі здійснюється відповідно до таких принципів як забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі, збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі.
Разом з цим, слід зазначити, що Верховною Радою України 28.04.2021р. прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (27.05.2021р. набрав сили), яким внесено суттєві зміни до низки законодавчих актів, у тому числі до Земельного кодексу України.
Так, згідно із новою редакцією ч. 8 ст. 122 та ст. 149 ЗК України з 27.05.2021р. Кабінет Міністрів України втратив повноваження щодо розпорядження землями природно-заповідного фонду.
Відповідно до ч. 1, п. «а» ч. 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.
На теперішній час в силу вищевказаних положень ЗК України земельні ділянки природно-заповідного фонду місцевого значення є комунальною власністю. Зміна їх цільового призначення є можливою лише за погодженням з Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 20 3К України).
Таким чином, у період до 15.03.1991р. (дати набуття чинності ЗК України від 18.12.1990р.) вилучення земель заповідників провадилося у виняткових випадках і тільки за постановою Ради Міністрів Української РСР.
У подальшому, до 01.01.2002р. (дати втрати ЗК України від 18.12.1990р. чинності) вилучення земель заповідників не допускалося, а станом до 27.05.2021р. вилучення земельних ділянок природоохоронного призначення здійснювалося Кабінетом Міністрів України.
Отже, жодних повноважень у сільських рад та районних державних адміністрацій на розпорядження та зміну цільового призначення земельними ділянками природно-заповідного фонду, а тим більше зміну їх цільового призначення земельним та природоохоронним законодавством не передбачено.
Яв встановлено судом, частина території ботанічного заказника «Солов'їний гай» загальною площею 0,48 га знаходиться у приватній власності. Зокрема, в межах ботанічного заказника розташовано земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812 площею 0,18 га, 2322188400:06:001:0815 площею 0,15 га, 2322188400:06:001:0816 площею 0,15 га, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Вказані обставини підтверджуються, зокрема, наданими ДП «Пологівське ЛМГ» від 19.10.2022р. за вих. №784 викопіюваннями з планшету Хортицького лісництва лісовпорядкування кв. 36 за 1989 та 2008 роки, відомостями ДП «Центр державного земельного кадастру» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 20.10.2022р. за № 3/1547, технічним завітом, складеним за наслідками проведення 04.10.2022р. інженером-геодезистом ОСОБА_9 топографо-геодезичних робіт по обстеженню земельних ділянок №1, 2, 3 в ОСК «Гай» за кадастровими номерами: 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815 та 2322188400:06:001:0816, листом Інституту географії НАН України від 30.11.2022р. № 01-03/165.
Проте, за відомостями Верховної Ради України від 26.04.2022р. за вих.№04-11/13-2022/69266, та Секретаріату Кабінету Міністрів України від 02.02.2022р. за вих.№ 2957/02-22, матеріали щодо вилучення земельних ділянок із земель природоохоронного призначення, а саме ботанічного заказника «Солов'їний гай» не надходили, будь - які рішення з цього приводу не приймалися.
Розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812 площею 0,1800 га, 2322188400:06:001:0815 площею 0,1500 га, 2322188400:06:001:0816 площею 0,1500 га, які набули у власність ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та у подальшому відчужили за договорами купівлі-продажу ОСОБА_1 , у межах ботанічного заказника «Солов'їний гай», за чинним на час вчинення дій законодавством, свідчить про їх віднесення до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування цих ділянок у приватній власності та у користуванні з цільовим призначенням - для ведення садівництва.
Землі природно-заповідного фонду вилучені з обороту, а тому не можуть перебувати у власності фізичних чи юридичних осіб, надаватись для інших цілей, ніж ті, які передбачені ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Це узгоджується із практикою Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019р. у справі № 487/10128/14-ц, постанови Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі № 487/10127/14-ц, від 11.06.2020р. у справі № 359/281/18-ц, від 11.09.2019р. у справі № 487/10132/14-ц, від 07.04.2020р. у справі № 372/1684/14-ц, а також у постанові Верховного Суду від 22.06.2022р. у справі № 367/4140/16-ц, від 22.06.2022р. у справі № 752/3093/19, від 06.07.2022р. у справі № 575/462/21), відповідно до якої земельна ділянка, що перебуває в обмеженому обороті, не може передаватись у приватну власність.
Незважаючи на те, що згідно з даними Публічної кадастрової карти України, Державного земельного кадастру цільовим призначенням земельних ділянок вказано «для індивідуального садівництва», ця обставина не має правового значення, оскільки статус згаданих ділянок першочергово визначається тим, що вони розташовуються в межах об'єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом такої території.
У постанові Верховного Суду від 31.07.2019р. у справі № 813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов'язаний із фактом знаходження на ній об'єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.
У постанові від 07.10.2020р. у справі № 910/2323/18 Верховний Суд вказав, що незалежно від завершення процедури встановлення меж об'єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним.
При ухваленні рішення у даній справі суд враховує, що ведення садівництва на землях природно-заповідного фонду суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів даного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворенню та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
Крім того суд враховує, що спірні земельні ділянки, яким на теперішній час присвоєно кадастрові номери 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0816, територіально розташовані у межах міста Запоріжжя, межі якого є незмінними з 1988 року, що підтверджується зокрема відомостями Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 23.09.2022р. за № 10-8-0.2-2648/2-22, Запорізької міської ради від 13.09.2022р. за № 08623/03-20/05, висновками за результатами проведення топографо-геодезичних робіт, складених 04.10.2022р. інженером - геодезистом ОСОБА_9 ; листом Інституту НАН України від 30.11.2022р. за №01-03/165.
З системного аналізу ст. 4, 9, 63, 65 ЗК України (в редакції від 22.06.1993р. - чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що до повноважень сільських Рад народних депутатів входила передача земельних ділянок у власність в межах відповідної території підпорядкування, через що передача у власність земельних ділянок, територіально розташованих у межах міста Запоріжжя свідчить про порушення прав територіальної громади на користування та розпорядження вказаними землями.
Таким чином, виконавчий комітет Розумівської сільської ради народних депутатів при винесенні рішень діяв із перевищенням наданих повноважень та в супереч ч.ч. 2, 3, 4 ст. 2, ч. ч. 2,3, 4 ст. 4, ч. 5 ст. 19, ст. 32 ЗК України.
Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області теж не мала права видавати розпорядження від 15.08.2006р. № 14/285 та від 29.09.2006р. №14/335 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для ведення садівництва земельних ділянок природно-заповідного фонду.
Цими розпорядженнями райдержадміністрація неправомірно позбавила Запорізьку міську раду права користування природним заповідним фондом як національного надбання, яке Україна розглядає як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
З огляду на викладене, розпорядження Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 15.08.2006р. № 14/285 в частині надання земельної ділянки природно-заповідного фонду у приватну власність ОСОБА_2 та від 29.09.2006р. №14/335 в частині надання земельної ділянки природно - заповідного фонду у приватну власність ОСОБА_1 видано усупереч 4. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 53, ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. ст. 19, 20, 83, 122, 149, 150 3К України.
Отже, Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, як і Розумівська сільська Рада народних депутатів розпорядилась вилученими з обороту землями природно-заповідного фонду, які не можуть передаватись у приватну власність, та які територіально розташовані у межах міста Запоріжжя, що свідчить про порушення прав територіальної громади на користування та розпорядження вказаними землями.
Статтею 21 ЗК України передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.
Частинами 2, 3 ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018р. у справі №916/1979/13 викладений правовий висновок про те, що рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства.
Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права. На таку особу, позивача, з урахуванням принципу свободи розпорядження власними процесуальними правами, не можна покладати обов'язок об'єднання вимог про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та вимог про скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку, укладених (виданих) на підставі такого рішення.
Така позиція також висловлювалася Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17.
Рішення виконавчого комітету Розумівської сільської Ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області від 21.07.1994р. за №47/7, №47/8, №47/14, № 47/15, №47/16, які зазначені в державних актах на право приватної власності на землю, які видані ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , як підстава для їх видання за відомостями Запорізького обласного державного архіву від 03.11.2021р. №01-32/3006 відсутні.
Поряд із цим, рішення виконавчого комітету Розумівської сільської Ради народних депутатів від 14.07.1994р. за № 47 має не індивідуальний, а колективний характер, відповідно до якого за порядковим №7 було прийнято рішення про надання земельної ділянки ОСОБА_4 , за №8 - ОСОБА_8 , за № 14 - ОСОБА_7 , за № 15 - ОСОБА_5 , за № 16 - ОСОБА_6 .
З наведеного вбачається, що номера рішень Розумівської сільської Ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області від 21.07.1994р., які зазначені в державних актах на права приватної власності на землю, відповідають порядковому номеру громадян, яким були надані земельні ділянки рішенням Розумівської сільської Ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області від 14.07.1994.
Державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 07.11.2018 у справах № 488/6211/14-ц, №488/5027/14-ц зроблено висновок, що підставою набуття права приватної власності на земельну ділянку із земель державної чи комунальної власності, є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку.
Таким чином, державні акти на право приватної власності на землю серії ЗП № 000007-1640 (виданий ОСОБА_4 щодо земельної ділянки № НОМЕР_1 ), серії ЗП № 000007-1645 (виданий ОСОБА_8 щодо земельної ділянки № НОМЕР_2 ), серії ЗП № 000007-1644 (виданий ОСОБА_7 щодо земельної ділянки № НОМЕР_3 ), серії ЗП № 000007-1650 (виданий ОСОБА_5 щодо земельної ділянки № НОМЕР_4 ), серії ЗП № 000007-1643 (виданий ОСОБА_6 щодо земельної ділянки № НОМЕР_8 ) суперечать вимогам законодавства, проте визнання їх недійсними не є необхідним для вирішення спірного питання про приналежність земельної ділянки та для її витребування в інтересах Запорізької міської ради, питання про визнання їх недійсним прокурором у позові не ставиться.
Належним та достатнім способом захисту порушеного права територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради враховуючи наявність рішення виконавчого комітету Розумівської сільської Ради народних депутатів та розпоряджень Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області та державних актів на право приватної власності на них, є саме визнання недійсним рішення та розпоряджень, як підстави виникнення майнових прав.
При цьому суд не приймає до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_13 та представника Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про те, що зміна цільового призначення спірних земельних ділянок правомірно відбулась 12.01.1989р. та 16.11.1990р., коли земельна ділянка загальною площею 2,51 га була виділена виконавчим комітетом Запорізької районної ради народних депутатів ДСУ-635 «Гідромеханізація».
В даному випадку суд враховує, що спірні земельні ділянки розташовані на території міста Запоріжжя, межі якого, як вже зазначалось, є незмінними з 1988 року.
На час прийняття вказаних рішень виконавчим комітетом Запорізької районної ради народних депутатів, переведення земель з однієї категорії до іншої проводилося органом, що приймав рішення про надання земель у користування, яким з урахуванням розташування земельних ділянок, в даному випадку уповноваженим був виконавчий комітет Запорізької міської ради народних депутатів. Отже, зміна цільового призначення земельних ділянок, територіально розташованих у межах міста Запоріжжя, виходила за межі компетенції виконавчого комітету Запорізької районної ради народних депутатів.
Крім того, суд погоджується з доводами прокурора про неправомірність рішень виконавчого комітету Запорізької районної ради народних депутатів №12 від 12.01.1989р. та №301 від 16.11.1990р. «Про відвід земель під колективні сади» у зв'язку з порушенням положень ст.41 ЗК УРСР 1970р. (в редакції, чинній на час прийняття цих рішень), якоюбуло передбачено, що вилучення, зокрема, земель заповідників проводилася у виняткових випадках і тільки за постановою Ради Міністрів Української РСР.
Суд приймає до уваги, що ст.4 ЗК УРСР 1970р. містив визначення єдиного державного земельного фонду, до якого відповідно до п.3 належали землі промисловості, транспорту, курортів, заповідників та іншого несільськогосподарського призначення. Оскільки станом на момент прийняття вищевказаних рішень законодавче визначення порядку використання територій ботанічного заказника місцевого значення закріплено в ЗК УРСР не було, водночас у рішенні виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 28.05.1980р. №253, яким було затверджено ботанічні заказники місцевого значення, мова йде в тому числі про необхідність здійснення контролю за збереженням заповідних ділянок, у рішенні Запорізької обласної ради народних депутатів від 28.09.1984р. №315 - про затвердження мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду області місцевого значення, то відповідно до таких правовідносин суд вважає можливим застосувати норми права, які регулюють подібні за змістом правовідносини, а саме в даному випадку - земель заповідників.
Також суд враховує, щозгідно з інформацією, яка міститься у листі ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» від 23.09.2021р. зa № 484, на планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування 2009 року зазначена земельна ділянка не вилучена.
Також суд враховує, що власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, абзац п'ятий пункту 143)). Однак, беручи до уваги те, що рішення Запорізької районної ради народних депутатів від 12.01.1989р. та 16.11.1990р., на підставі яких земельну ділянку загальною площею 2,51 га, було передано Дніпропетровському спецуправлінню № 635 «Гідромеханізація» із земель Запорізького лісхоззага (з 36 кварталу Хортицького лісництва в якому розташований ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай»), не стосуються ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як останнього набувача земельних ділянок, скасування цих рішень не призведе до відновлення порушеного права територіальної громади міста Запоріжжя.
Отже, не дивлячись на те, що рішення Запорізької районної ради народних депутатів від 12.01.1989р. та 16.11.1990р. не скасовані, суд приходить до переконання, що вони суперечать вимогам законодавства та є незаконними як такі, що прийняті поза межами компетенції та за відсутності волевиявлення власника - держави.
Відносно доводів представника відповідача ОСОБА_1 про безпідставність доводів прокурора, який в обґрунтування своїх вимог вказує про перебування спірних земельних ділянок на час виникнення спірних правовідносин в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро, то суд зазначає наступне.
З урахуванням підстав та предмета позову доказуванню прокурором підлягала, зокрема, обставина знаходження спірних земельних ділянок на території ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай», тобто їх віднесення до земель природно-заповідного фонду, які обмежені в цивільному обороті, перебувають під особливою охороною та мають особливий режим використання.
Так, обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилався, серед іншого, на технічний звіт інженера-геодезиста ОСОБА_9 від 04.10.2022р., згідно з яким під час проведення топографо-геодезичних робіт по обстеженню земельних ділянок за кадастровими номерами: 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815 та 2322188400:06:001:0816, які на праві власності належать ОСОБА_1 , було встановлено, що вказані земельні ділянки повністю знаходяться в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро та межах міста Запоріжжя, землевідведення ділянок оформлено помилково, а саме, на землях Запорізького району. При цьому земельні ділянки повністю знаходяться на території ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай». Також прокурор послався на лист Інституту НАН України від 30.11.2022р. за №01-03/165.
В ході судового розгляду прокурором було доведено, що земельні ділянки, що відведені у приватну власність, як на час виникнення спірних правовідносин, так і на даний час розташовані на території ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай», є землями природо-заповідного фонду, повністю знаходяться в межах м. Запоріжжя та на даний час - в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро.
Те, що спірні земельні ділянки на даний час знаходяться в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро оцінюється судом в сукупності з іншими доказами та враховується на підтвердження факту перебування земельних ділянок під особливою охороною держави.
Щодо посилання представника Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області на лист ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» від 23.09.2021р. за №484, то суд зазначає, що станом на момент прийняття Розумівської сільською радою рішення, спірні земельні ділянки належали до території природно-заповідного фонду, а саме були частиною ботанічного заказника «Солов'їний гай», через що проведення лісовпорядної експедиції за наслідками якої планувалось внесення змін до матеріалів лісовпорядкування не вплине на теперішній час на розташування спірних земельних ділянок, які перебувають у приватній власності, на території ботанічного заказника місцевого значення.
Щодо вимог прокурора про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, то суд при ухваленні рішення у даній справі вважає встановленим та доведеним, що земельні ділянки, яким на теперішній час присвоєно кадастрові номери 2322188400:06:001:0816 площею 0,1500 га, 2322188400:06:001:0815 площею 0,1500 га, 2322188400:06:001:0812 площею 0,1800 га, не могли бути предметами договорів купівлі - продажу, оскільки є вилученими із цивільного обороту.
Спірні земельні ділянки вибули із володіння територіальної громади м. Запоріжжя і зареєстрований відносно них власник змінився лише формально. Поряд із цим, існування договорів купівлі - продажу земельних ділянок є юридичною перешкодою у реалізації територіальною громадою м.Запоріжжя права користування та розпорядження, оскільки наявність останніх як підстава набуття права власності свідчить про їх законність набуття ОСОБА_1 .
Статтею 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом визнання угод недійсними.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину (ст. 215 ЦК України).
Згідно із ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторін і яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Оспорювати правочин можуть не лише сторони, а й заінтересована особа, яка не була його стороною, проте її власний інтерес полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебували у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.
Статтями 655, 656, 658 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (приданий, набутий) продавцем у майбутньому. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Таке право вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Таким чином, договір купівлі-продажу є правочином щодо розпорядження майном, а тому правом на його укладення, за ст. 317, 319 ЦК України, наділений лише законний власник майна, тобто особа, що має всі правомочності щодо майна (користування, розпорядження та володіння).
Отже, оскільки земельні ділянки, яким на теперішній час присвоєні кадастрові номери 2322188400:06:001:0816, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0812, є обмежено оборотоздатними, через що розпорядження майном здійснено не власником об'єкта нерухомості, який не зареєстрований в установленому законом порядку та на підставі незаконних документів, що відповідно до ч. 3 ст.215 ЦК України є підставою для визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок.
Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.03.2017р. у справі № 910/15992/16.
Враховуючи, що договори купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, а саме земельних ділянок вчинені на підставі незаконних документів, останні спрямовані на перешкоджання законному власнику в особі Запорізької міської ради реалізувати правомочності власника щодо використання природно-заповідного фонду як національного надбання, яке є складовою частиною світової системи територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
З огляду на викладене, наявні правові підстави для усунення Запорізькій міській раді перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою шляхом визнання вищевказаних договорів купівлі-продажу недійсними.
Щодо підстав для скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав, то суд враховує, що на даний час, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 0,15 га із кадастровим номером 2322188400:06:001:0816 (реєстраційний номер 1657773623221); на земельну ділянку площею 0,18 га із кадастровим номером 2322188400:06:001:0812 (реєстраційний номер 1657789523221); на земельну ділянку із кадастровим номером 2322188400:06:001:0815 (реєстраційний номер 1657744223221).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Згідно зі ст.18 вказаного Закону за результатами розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав, вносить до Державного реєстру прав відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав та видає інформацію з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником.
Законодавче закріплення необхідності державної реєстрації права власності (оренди) на нерухоме майно є, таким чином, визнанням з боку держави публічно - правового інтересу у встановленні належності нерухомого майна конкретній особі. Державна реєстрація прав покликана служити забезпеченням стабільності обороту нерухомості, оскільки остання має не тільки майнову, а й соціальну значимість. Подібна стабільність досягається шляхом винесення операцій та інших дій з нерухомістю за рамки приватних інтересів сторін, а також створення особливої, єдиної інформаційної системи, дозволяє всім суб'єктам права отримувати виключно і єдино достовірні дані про правовий статус того чи іншого об'єкта.
Фактично реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно.
Згідно зі ст. 26 вказаного Закону, за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
З огляду на вищевикладене з урахуванням необхідності задоволення позовної вимоги про визнання договорів купівлі-продажу недійсними суд вважає необхідним також задовольнити позовну вимогу щодо припинення права приватної власності ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0816, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0812.
Враховуючи, що спірні земельні ділянки відносяться до земель природно-заповідного фонду та вибули з комунальної власності поза волею власника - Запорізької міської ради, договори купівлі-продажу земельних ділянок суперечать земельному та природоохоронному законодавству та підлягають визнанню недійсними, а тому, керуючись ч. 3 ст.26 вищевказаного Закону, право приватної власності ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0816, 2322188400:06:001:0815, 2322188400:06:001:0812 підлягає припиненню.
Такий спосіб захисту у повному обсязі відповідає критерію ефективності, адже співвідноситься зі змістом права, за захистом якого звертається позивач, характером порушення цього права та спричиненими цим порушенням наслідками.
Використання даного способу захисту якнайкраще забезпечить відновлення відповідних прав та інтересів держави, оскільки ці позовні вимоги за своєю правовою природою є вимогами про усунення перешкод у користуванні майном і правовим наслідком їх задоволення є створення державі в особі Запорізької міської ради належних умов і можливостей для повноцінного використання та розпорядження землями природно-заповідного фонду.
Вказані вимоги у сукупності направлені на усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю та охоплюються єдиним способом захисту, визначеним ст. 391 ЦК України та ч. 2 ст. 152 ЗК України, та є засобами реагування на триваюче порушення права державної власності.
Належність вимог про визнання правочинів недійсними до негаторних вбачається також зі змісту постанов Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019р. у справі № 487/10128/14 та від 15.09.2020р. у справі № 469/1044/17, згідно з якими власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку оспорюючи договори або інші правочини.
Щодо вимог про скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, то суд враховує наступне.
Статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Згідно з ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними.
Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Статтею 15 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються, зокрема, відомості щодо цільового призначення земельної ділянки (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).
Відповідно до ст. 16 вказаного Закону земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Частиною 10 ст. 79-1 ЗК України визначено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Згідно з п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це.
Так, за відомостями Державного земельного кадастру, земельні ділянки за кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, площею 0,18 га, 2322188400:06:001:0816, площею 0,15 га та 2322188400:06:001:0815, площею 0,15 га віднесено до категорії земель сільськогосподарського призначення для ведення садівництва зареєстровані в Державному реєстрі земель 03.11.2006р. на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок та розташовані в ОСК «Гай» на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Вказані відомості перенесені до Державного земельного кадастру
Відповідно до ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
Частиною 10 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, площею 0,18 га, 2322188400:06:001:0816, площею 0,15 га та 2322188400:06:001:0815, площею 0,15 входять у межі ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай», вважаються землями комунальної власності, через що не можуть відноситися до земель сільськогосподарського призначення та існувати у встановлених межах.
Разом з тим, встановлення цим землям статусу сільськогосподарських фактично позбавляє територіальну громаду можливості реалізувати правомочність користування цими землями відповідно до їх унікальних якостей та характеристик. Більше того, зазначене цільове призначення згідно з положеннями ЗК України формально є підставою для передачі цих земельних ділянок приватним власникам для використання за таким призначенням.
Оскільки допустимі види використання земельної ділянки і її правовий режим тісно пов'язані із цільовим призначенням, навіть формального зазначення у документації із землеустрою, Державному земельному кадастрі і Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, площею 0,18 га, 2322188400:06:001:0815 площею 0,15 га та 2322188400:06:001:0816, площею 0,15 га мають сільськогосподарське призначення, достатньо для подальшого знищення унікальних та рідкісних рослин, природних властивостей самого заказника та цілої екосистеми, розташованих на вказаних землях.
Водночас, особливий режим земель природно-заповідного фонду характеризується тим, що усі заходи з їх охорони спрямовані на попередження та недопущення використання цих земель для інших потреб.
Отже залишення вказаним земельним ділянкам цільового призначення - для ведення садівництва в категорії землі сільськогосподарського призначення, фактично може призвести до знищення об'єкту природно-заповідного фонду.
Більше того, згідно з положеннями ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про права на земельну ділянку підлягають реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Також усі відомості про земельну ділянку, у тому числі її цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), вносяться до Державного земельного кадастру (ст. 15 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»).
Враховуючи принцип реєстраційного підтвердження прав, який наразі впроваджується у судову практику і знайшов відображення у ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що визначає державну реєстрацію як офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав та їх обтяжень, то реєстрація цільового призначення земельних ділянок засвідчує визнання державою того режиму їх оборотоздатності і використання, який є властивим для відповідного цільового призначення.
У ст. 373 ЦК України, якою встановлено права власника земельної ділянки, та у ст. 415 ЦК України, якою визначені права землекористувача, вказано на обов'язок використання земельної ділянки виключно за цільовим призначенням.
Отже, реєстрація у державних реєстрах спірних земельних ділянок як таких, що належать до категорії земель сільськогосподарського призначення, засвідчує перед державою їх відповідний режим, наділяє власника та землекористувача правом здійснювати на них відповідні сільськогосподарські роботи та унеможливлює їх використання як земель природно-заповідного фонду, оскільки будь-які вимоги та обмеження, спрямовані на захист цих територій, спростовуватимуться зареєстрованим цільовим призначенням ділянок як призначених для сільськогосподарських потреб.
На переконання суду збереження земельних ділянок зі вказаними кадастровими номерами із категорією сільськогосподарського призначення призведе до повного знищення об'єктів природно-заповідної екосистеми.
Враховуючи, що правові режими земельних ділянок сільськогосподарського та природоохоронного призначення, є повністю відмінними, тому реєстрація спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі як земель сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва перешкоджає дотриманню такого режиму земельних ділянок, який відповідає їх якісним характеристикам.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.11.2018р. у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019р. у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019р. у справі № 487/10132/14-ц та від 07.04.2020р. у справі № 372/1684/14-ц, а також у постанові Верховного Суду від 22.06.2022р. у справі № 367/4140/16-ц зроблено висновки, що права володіючого власника на повноцінне розпорядження та/чи користування належним йому майном, порушені протиправним вчиненням третіми особами перешкод у їх реалізації, підлягають захисту шляхом подання негаторного позову.
Разом з тим, відповідні перешкоди можуть полягати не лише у неправомірній державній реєстрації прав власності на земельні ділянки за приватними особами, їх самовільному зайнятті, використанні тощо, а й у встановленні земельним ділянкам цільового і функціонального призначення, яке не відповідає їх справжнім природним якостям та характеристикам, унеможливлює виконання ними функцій, притаманних з огляду на такі характеристики, та позбавляє державу благ, які б вона могла отримати у разі їх належного використання.
У постанові від 12.06.2019р. у справі № 487/10128/14-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що власник земельної ділянки може вимагати усунення не пов'язаних із позбавленням володіння порушень його прав щодо ділянки, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини.
Поняття перешкод у реалізації законним власником прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості її використати, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв'язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.
У постанові Верховного Суду від 20.10.2020р. у справі №? 910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0816 та 2322188400:06:001:0815 не можуть існувати у встановлених межах, їх державна реєстрація повинна бути скасована та створено нові об'єкти речових прав з іншими межами кадастровими номерами.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Статтями 16, 25 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Також, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки закривається і відповідна Поземельна книга.
Згідно з вимогами ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» та ч. 13 ст. 79-1 ЗК України, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Отже, з метою реального поновлення прав територіальної громади, державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0816 та 2322188400:06:001:0815 підлягає визнанню незаконною і скасуванню.
При цьому, суд при ухваленні рішення не приймає до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_1 та представника Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про пропуск прокурором строку позовної давності при поданні цього позову.
Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст.387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (ст.391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Приписи про застосування позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).
Натомість негаторний позов може бути пред'явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункти 52, 96)).
За обставинами даної справи мета позивача спрямована на усунення перешкод власникові (територіальній громаді міста Запоріжжя), який не втратив володіння специфічним об'єктом цивільних відносин (земельною ділянкою на території об'єкта природно-заповідного фонду), у користуванні та розпорядженні цією ділянкою шляхом її повернення від ОСОБА_1 .
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2023р. у справі 554/10517/16-ц конкретизувала висновок, наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2020р. у справі № 911/2325/18 та вказала, що зайняття фізичними та юридичними особами земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, не пов'язане із позбавленням власника цих ділянок володіння ними. Вказане стосується і тих випадків, коли право приватної власності на земельні ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення було зареєстровано на підставі неправомірних рішень про передачу таких земель у власність фізичних чи юридичних осіб. Такі рішення не створюють ті юридичні наслідки, на які вони спрямовані. Вимогу про усунення перешкод державі чи відповідній територіальній громаді у користуванні чи розпорядженні такими земельними ділянками можна заявити впродовж усього часу, поки триває відповідне порушення.
На підставі викладеного суд відхиляє доводи представника відповідача ОСОБА_1 та Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про необхідність відмови у позові у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
Щодо пропорційності втручання у право особи на мирне володіння майном та співвідношення такого втручання із суспільними інтересами суд зазначає наступне.
Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право мирного володіння майном.
Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало заходів втручання у право мирного володіння майном.
Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого держава користується значною свободою (полем) розсуду. Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За правилами статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до абзацу третього преамбули до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною. Тому на землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням (ч. 3 ст. 7 Закону ).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що у спорах стосовно земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави (зокрема земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення), остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (ч. 3 ст. 13, ч.7 ст. 41, ч.1 ст. 50 Конституції України, ч.3 ст. 1 ЗК України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункти «а» і «б» частини першої статті 91, пункти «а» і «б» частини першої статті 96 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (див. mutatis mutandis постанови від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 127), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц (пункт 90), від 14 листопада 2018 року № 183/1617/16 (пункт 148), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 53), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 117), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.75)).
Контроль за використанням земельної ділянки на території об'єкта природно-заповідного фонду згідно з її цільовим призначенням є важливим для суспільства загалом і для територіальної громади міста Запоріжжя інтереси якої представляє Запорізька міська рада та яка зацікавлена у збереженні ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» який, як встановив суд, став об'єктом природно-заповідного фонду до виникнення спірних правовідносин. Повернення територіальній громаді міста Запоріжжя земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом цих ділянок. Суд встановив, що спірні земельні ділянки належать до земель природно-заповідного призначення. Дотримання встановлених законодавчих заборон щодо обігу такої ділянки є необхідною умовою її використання з тією метою, щоби попередити завдання шкоди загалом навколишньому природному середовищу і зокрема частині світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною, і конкретному об'єкту природно-заповідного фонду. З огляду на вищевказане у втручанні держави у право мирного володіння ОСОБА_1 земельними ділянками для ведення садівництва на території об'єкта природно-заповідного фонду є легітимна мета контролю за використанням цих ділянок за цільовим призначенням згідно із загальними інтересами.
Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.
Право територіальної громади повернути земельні ділянки, які знаходяться під об'єктом природно-заповідного фонду, з огляду на доведену незаконність і безпідставність їх передання на користь фізичних осіб передбачене у чинному законодавстві України, приписи якого та практика їхнього застосування щодо повернення таких ділянок є доступними, чіткими та передбачуваними.
Враховуючи поведінку як органу місцевого самоврядування та місцевого органу державної виконавчої влади, які прийняли протиправні рішення, так і поведінку ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , а також ОСОБА_1 , щодо отримання у власність земельних ділянок на території об'єкта природно-заповідного фонду для садівництва, загальний інтерес у контролі за використанням цих ділянок для гарантування безпечності довкілля, непогіршення екологічної ситуації, забезпечення правомірного, раціонального й ефективного користування земельними ділянками у межах ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай», суд повинен встановити, чи переважає приватний інтерес ОСОБА_1 у збереженні ним контролю за цими ділянками над інтересами суспільства.
Земля є унікальним обмеженим природним і базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності та добросовісності, які є одними із фундаментальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункти 75-76), від 20 липня 2020 року у справі № 923/196/20 (пункт 39), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 132)).
На думку суду, за обставин цієї справи ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , а також ОСОБА_1 не могли не знати про те, що земельні ділянки знаходиться у межах ботанічного заказника «Солов'їний гай», розміщеному у цьому місті. В силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих природних ознак земельних ділянок,розташованих поблизу річки Дніпро, проявивши розумну обачність, вони могли і повинні були знати про те, що ці ділянки розташовані у ботанічному заказнику, який з 1980р. є об'єктом природно-заповідного фонду. Тому немає підстав вважати, що у спірній ситуації, мали місце недобросовісні дії лише з боку органів місцевого самоврядування та місцевого органу державної влади. А крім того, законодавство України надає і сторонам відповідних договорів купівлі-продажу ефективні засоби відновлення їхніх прав, якими вони на цей час не скористалися.
Рішення суду про усунення перешкод територіальній громаді з боку ОСОБА_1 у користуванні землями ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» відповідатиме легітимній меті та дозволятиме її досягнути. Такий захід втручання у відповідне право є пропорційним цій меті, оскільки ОСОБА_1 , придбаваючи земельні ділянки, діючи розумно, не міг не перевірити місцезнаходження об'єктів, а отже, міг та мав пересвідчитися у тому, що ці ділянки знаходиться у ботанічному заказнику. За таких обставин неможливо виснувати про те, що втручання у право ОСОБА_1 на об'єкти, які він за добросовісної поведінки не міг отримати, є для нього надмірним тягарем. Немає жодних підстав вважати, що перед тим, як придбати земельні ділянки, у ОСОБА_1 були перешкоди самостійно чи з допомогою фахівця у галузі права ознайомитися із зазначеними вище вимогами законодавства та зробити висновки щодо режиму цих ділянок.
У вказаному випадку суд також звертає увагу на оцінку критерію пропорційності втручання, надану Європейський судом з прав людини у рішенні у справі «Гамер проти Бельгії». Так, суд зазначив, що заявник побудував заміський будинок у лісовій зоні, де згідно з національним законодавством будівництво не дозволялося і порядку легалізації такого будівництва закон не визначав. Окрім як шляхом приведення місця забудови до його первинного стану шляхом знесення, ніякий інший спосіб захисту не міг вважатися належним з огляду на беззаперечне втручання у цілісність лісової зони, у якій не дозволялася жодна забудова. За таких обставин Європейський суд з прав людини, врахувавши те, що втручання у право мирного володіння майном відбулося згідно із законом і переслідувало легітимну мету контролю за використанням земельної ділянки відповідно до загальних інтересів, визнав таке втручання пропорційним.
Згідно з принципами диспозитивності та змагальності у цивільному процесі України сторони вільні у розпорядженні їхніми процесуальними правами (зокрема, і щодо подання зустрічного позову), несуть ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій, а суд не має можливості розглянути не ініційовані сторонами питання (пункти 4 і 5 частини третьої статті 2, частини перша - четверта статті 12, частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
Під час розгляду цієї справи ОСОБА_1 розпорядився його процесуальними правами та не заявив зустрічний позов про відшкодування шкоди у зв'язку із заявленими до нього вимогами.
Суд звертає увагу, що законодавство України надає ОСОБА_1 після завершення цього судового процесу додаткові ефективні засоби юридичного захисту. Він не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред'явивши вимогу до осіб, у яких придбав земельні ділянки, у тому числі про відшкодування збитків на підставі ст. 661 ЦК України.
На підстави відкладеного позов слід задовольнити повністю.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі, судові витрати у сумі 37215,00 грн., понесені Запорізькою обласною прокуратурою у зв'язку з сплатою судового збору за заявлені позовні вимоги, покладаються на відповідачів з урахуванням задоволення вимог щодо кожного з них, а саме на Долинську сільську раду Запорізького району Запорізької області в розмірі 2481,00 грн. за одну вимогу немайнового характеру, Запорізьку районну державну адміністрацію Запорізької області - 4 962,00 грн. за дві вимоги немайнового характеру, за інші вимоги немайнового характеру на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 по 1240,50 грн. та ОСОБА_1 24 810,00 грн. з у рахуванням заявлених та задоволених вимог.
Керуючись ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя, який діє в інтересах держави в особі Запорізької міської ради задовольнити повністю.
Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельними ділянками із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815 та 2322188400:06:001:0816 шляхом визнання недійсним рішення виконавчого комітету Розумівської сільської Ради народних депутатів від 14.07.1994р. № 47 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» в частині передачі для ведення садівництва у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,05 га, ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,05 га, ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,05 га, ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,05 га, ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,055 га.
Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельними ділянками із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815 та 2322188400:06:001:0816 шляхом визнання недійсним розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації від 15.08.2006р. №14/285 «Про затвердження технічної документації та надання у власність земельної ділянки ведення садівництва громадянину ОСОБА_2 » в частині надання у власність ОСОБА_2 земельних ділянок для ведення садівництва №32 та №33 загальною площею 0,105 га в садівничому обслуговуючому кооперативі «Гай».
Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельними ділянками із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812, 2322188400:06:001:0815 та 2322188400:06:001:0816 шляхом визнання недійсним розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації від 29.09.2006р. №14/335 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку громадянину ОСОБА_1 » в частині надання у власність земельної ділянки для ведення садівництва № 35 площею 0,1150 га із земель садівничого обслуговуючого кооперативу «Гай» громадянину ОСОБА_1 .
Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 2322188400:06:001:0812 шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеного між ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 4553.
Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельними ділянками із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812 та 2322188400:06:001:0815 шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеного між ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 4548.
Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельними ділянками із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0812 та 2322188400:06:001:0815 шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 4538.
Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 2322188400:06:001:0815 шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеного між ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 4563.
Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельними ділянками із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0815 та 2322188400:06:001:0816 шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеного між ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_7 , та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., зареєстрований у реєстрі за №4543.
Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельними ділянками із кадастровими номерами 2322188400:06:001:0815 та 2322188400:06:001:0816 шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., укладеного між ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_6 , та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 4558.
Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 2322188400:06:001:0812, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.10.2018р., індексний номер 43299790, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності від 28.09.2018р., припинивши право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 2322188400:06:001:0812, площею 0,18 га, вартістю 37 800 000 грн.
Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 2322188400:06:001:0815, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.10.2018р., індексний номер 43298799, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності від 28.09.2018р., припинивши право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 2322188400:06:001:0815, площею 0,15 га, вартістю 31 500 000 грн.
Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 2322188400:06:001:0816, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.10.2018р., індексний номер 43299451, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності від 28.09.2018р., припинивши право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 2322188400:06:001:0816, площею 0,15 га, вартістю 31 500 000 грн.
Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду з кадастровим номером 2322188400:06:001:0812 шляхом визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:06:001:0812 площею 0,18 га, яка розташована: АДРЕСА_5 .
Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду з кадастровим номером 2322188400:06:001:0815 шляхом визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:06:001:0815 площею 0,15 га, яка розташована: АДРЕСА_5 .
Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду з кадастровим номером 2322188400:06:001:0816 шляхом визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:06:001:0816 площею 0,15 га, яка розташована: АДРЕСА_5 .
Стягнути на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (р/р UА438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м.Київ, МФО 820172, отримувач Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) витрати на сплату судового збору з Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 копійок, з Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області 4 962 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві) гривні 00 копійок, з ОСОБА_1 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок, з ОСОБА_2 1240 (одну тисячу двісті сорок) гривень 50 копійок, з ОСОБА_3 1240 (одну тисячу двісті сорок) гривень 50 копійок, з ОСОБА_4 1240 (одну тисячу двісті сорок) гривень 50 копійок, ОСОБА_5 1240 (одну тисячу двісті сорок) гривень 50 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи:
керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя, адреса: м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд.14;
позивач: Запорізька міська рада, ЄДРПОУ 04053915, адреса: м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_12 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_13 , місце реєстрації: АДРЕСА_9 ;
відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_14 , місце реєстрації: АДРЕСА_10 ;
відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_15 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_11 ;
відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_16 , місце реєстрації: АДРЕСА_12 ;
відповідач: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, ЄДРПОУ 20488417, адреса: Запорізька область, Запорізький район, смт Кушугум, вул. Центральна, 192;
відповідач: Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області, ЄДРПОУ 24910971, адреса:Запорізька область, Запорізький район, с. Долинське, вул. Шкільна, буд.5.
Повний текст рішення складено 18 грудня 2023 року.
Суддя М.В. Сидорова