Справа № 738/1461/23
№ провадження 3/738/771/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року місто Мена
Менський pайонний суд Чеpнiгiвської областi в складі:
судді Волошиної Н.В.
з участю секретаря судового засідання Іванько А.С.,
особи, стосовно якої вирішується
питання про притягнення до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
захисника - Хоминської О.С.
pозглянувши матеpiали пpо пpитягнення до адмiнiстpативної вiдповiдальностi
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Синявка Менського (нині Корюківського) району Чернігівської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
за ч.1 ст. 130 Кодексу Укpаїни пpо адмiнiстpативнi пpавопоpушення,
В С Т А H О В И В:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №025962 від 28 серпня 2023 року, складеним інспектором з РПП ВП №1 Корюківського районного відділу поліції Потійком Є.С., 28 серпня 2023 року о 06.47 год. ОСОБА_1 на а/д Н-27, 49 км, Чернігів-Грем'яч, керував автомобілем ВАЗ 111930, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з рота, незв'язна мова, нестійка хода), на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису, чим поpушив п. 2.5 ПДР Укpаїни, за що пеpедбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, заперечував, що 28 серпня 2023 року він керував транспортним засобом, їхав як пасажир, знаходився на задньому сидінні автомобіля.
Захисник особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 в судовому засіданні просила провадження стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на відсутність доказів на підтвердження керування її підзахисним 28 серпня 2023 року транспортним засобом.
Заслухавши особу, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, його захисника, та свідка ОСОБА_3 , дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтями 251,280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями п.27 Постанови пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам роз'яснено, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Диспозиція частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, під час розгляду справи в суді вимагається доведення того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На осіб, в тому числі і на власників транспортних засобів, які не керують транспортним засобом, не може пред'являтися вимога пройти в установленому порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, відмова від проходження такого огляду особою, яка не керує транспортним засобом, не породжує ніяких правових наслідків.
Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
ВС КАС у справі № 216/5226/16-а в постанові від 18.07.2019 вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність вчинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).
На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №025962 до матеріалів справи органом поліції долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 серпня 2023 року, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яких вбачається, що підставою направлення водія ОСОБА_1 до КНП «Менська міська лікарня» є виявлення поліцейським у останнього ознак алкогольного сп'яніння, а саме різкого запаху алкоголя з рота, незв'язної мови та нестійкої ходи; відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
Під час судового розгляду справи було відтворено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який міститься на DVD-R диску, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано, що 28 серпня 2023 року о 06 годині 44 хвилини патрульний автомобіль під'їжджає до автомобіля ВАЗ 111930, д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходиться в нерухомому стані на узбіччі дороги. В цей час з заднього правого пасажирського місця автомобіля виходить ОСОБА_1 , а з переднього пасажирського місця виходить ОСОБА_3 . На запитання про те, хто керував автомобілем, ОСОБА_4 відповідає, що він. Під час тривалого спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вказували, що автомобілем керував ОСОБА_3 , натомість пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння поліцейські пропонували ОСОБА_1 , який відмовився, посилаючись на те, що він не керував транспортним засобом, в автомобілі знаходився як пасажир, протокол про адміністративне правопорушення складений також стосовно нього. Під час тривалого спілкування поліцейські не пропонували ОСОБА_1 надати документи на транспортний засіб та пред'явити посвідчення водія.
На вказаному відеозаписі не зафіксовано, що 23 серпня 2023 року о 06.47 год ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Будь яких інших доказів, які підтверджували б факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 111930, д.н.з. НОМЕР_2 28 серпня 2023 року о 06.47 год. матеріали справи не містять.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечує керування транспортним засобом.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 28 серпня 2023 року автомобілем ВАЗ 111930, д.н.з. НОМЕР_2 керував він, а не ОСОБА_1 .. Він сів за кермо автомобіля, бо ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Про те, що саме він, а не ОСОБА_1 , керував автомобілем, він неодноразово пояснював працівникам поліції, але останні не хотіли його й слухати. Працівники поліції автомобіль не зупиняли, він (свідок) зупинився сам, а через деякий час до них під'їхав патрульний автомобіль.
Таким чином, через неповноту вчинення органом поліції процесуальних дій суд позбавлений можливості перевірити обставини викладені в протоколі, а також твердження особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і встановити фактичні обставини у справі.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.
Обов'язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що належні докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом відсутні, тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП необхідно закрити, згідно з положеннями пункту 1 статті 247 КУпАП - у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Кеpуючись статтями 7, п. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суд -
П О С Т А H О В И В:
Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Н. В. Волошина