ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 544/2711/23 Номер провадження 11-сс/814/1163/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою прокурора Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 10 листопада 2023 року,
встановила:
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
Застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів строком на 2 місяці відносно підозрюваного:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Горностаївка Ріпкинського району Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , з середньою освітою, учасника бойових дій, пенсіонера, одруженого, маючого на утриманні дружину інваліда, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя вказав, що при розгляді клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, проте не доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, не доведено наявність ризиків переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також оцінюючи в сукупності всі вищевказані обставини, в зв'язку з чим слідчий суддя вважав за необхідне застосувати до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме домашнього арешту шляхом заборони підозрюваному цілодобово залишати своє житло без застосування електронних засобів контролю та з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених п.1, 2, 3 ч.5 ст.194 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування.
Вказує, про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК та про неможливість їх запобігання шляхом застосування відносно підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів.
Вказує, що перебуваючи на волі ОСОБА_7 може продовжувати свою злочинну діяльність, про що свідчить знайдена у нього під час обшуку граната( за адресою відбуття домашнього арешту).
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , перевірила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. і 78 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у ості до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.
Під час апеляційного розгляду встановлено, в провадженні ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.11.2023 за №12023170580000488, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 у середині жовтня 2023 року неподалік магазину в с.Малютинці Пирятинської ТГ Лубенського району Полтавської області, знайшов, тим самим незаконно придбав, без передбаченого законом дозволу, гранату, яка є осколковою гранатою Ф-1, і уніфікований запал ручної гранати модернізований типу УЗРГМ та ручну осколкову гранату М67, тобто незаконно придбав вибухові пристрої без передбаченого законом дозволу. Надалі, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 переніс до свого місця проживання та на час підшукування покупців і досягнення домовленості щодо ціни та інших умов продажу вказаних вибухових пристроїв, незаконно зберігав їх після придбання за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
08.11.2023 близько 10:57 год. ОСОБА_7 за місцем свого проживання за адресою: : АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, шляхом продажу за 4000 гривень (купюри номіналом по 200 гривень, серії ДЕЗ 844398; ДГ5710344; ХВ5881598; ГЖ1818468; ЕЄ0008432; ЕИ5153094; ГА6873070; ДБ9042697; ТД2546926; ЕА7388657; ВД2551237; ЭБ5845603; АА8664696; КБ7900404; ЄИ0270042; Х34566337; ЕЄ6252600; ПЄ7932925; ГА3684784; ДА3087408), незаконно збув залегендованій особі - ОСОБА_9 запал та гранату Ф-1 і гранату М67, які згідно висновку експерта № СЕ-19/117-23/17192-ВТХ від 09.11.2023 є уніфікованим запалом ручної гранати модернізований типу УЗРГМ та корпусом ручної осколкової гранати Ф-1, споряджений в середині, які у разі поєднання в єдину конструкцію будуть відноситись до категорії вибухових пристроїв (боєприпасів) та ручну осколкову гранату М67, яка відноситься до категорії вибухових пристроїв (боєприпасів).
Таким чином своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, носінні, зберіганні та збуті вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України.
09.11.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом о/у ЗС №1 ВКП Лубенського РВП ОСОБА_10 про виявлене кримінальне правопорушення; рапортом о/у ЗС №1 ВКП ОСОБА_10 про встановлення анкетних даних особи; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; протоколом огляду грошових коштів від 08.11.2023; протоколом огляду покупця від 08.11.2023; протоколом помітки та вручення грошових коштів від 08.11.2023; протоколом добровільної видачі від 08.11.2023; протоколом обшуку від 08.11.2023 та речовими доказами, вилученими в ході обшуку; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.11.2023; протоколом огляду від 08.11.2023 та речовими доказами вилученими в ході огляду; висновком експертизи № СЕ-19/117-23/17192-ВТХ від 09.11.2023; протоколом допиту підозрюваного від 08.11.2023 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
09.11.2023 старший слідчий ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 , за погодженням прокурора ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , в задоволенні якого 10.11.2023 слідчим суддею Пирятинського районного суду Полтавської області було відмовлено.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom), n. 32, SeriesA, № 182).
Як убачається з матеріалів справи, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, ніким із учасників провадження не оспорюється та відповідно до матеріалів, доданих до клопотання слідчого, підтверджується вагомими доказами, на підставі розумної оцінки сукупності яких слідчий суддя правильно визначив, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, підозра в якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
У свою чергу, колегія суддів уважає наявним існування ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обставини, на які посилається орган досудового розслідування в клопотанні та доведені прокурором у судовому засіданні, дають підстави вважати про наявність певного ступеню ймовірності того, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків, оскільки останні ще не допитувались судом.
Розглядаючи ж клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя врахував обставини інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тяжкість передбаченого за його вчинення покарання, особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв'язки за місцем проживання та дружину інваліда, яка потребує його догляду.
Разом з цим, під час розгляду клопотання та апеляційної скарги, прокурор не довів обставину, передбачену п.3 ч.1 ст.194 КПК України - недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_7 , ніж тримання під вартою, для запобігання встановленому вище ризику.
Так, кримінальним процесуальним законом установлено презумпцію застосування більш м'якого запобіжного заходу, якщо не доведено, що він не є достатнім для досягнення мети запобіжного заходу. Обов'язок доведення того, що менш суворий вид запобіжного заходу є недостатнім покладається на сторону обвинувачення. При цьому, законодавцем підкреслюється, що застосування запобіжного заходу не має карального характеру, а його метою є саме забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з тим щоб орган досудового розслідування зміг виконати завдання передбачені ст.2 КПК України.
Поряд із загальною та особливою складовими підставами для застосування запобіжного заходу слідчий суддя повинен також враховувати обставини, зазначені в ст.178 КПК України, й оцінити їх у сукупності. До того ж, перелік таких обставин не є вичерпним.
Колегія суддів, окрім врахованого слідчим суддею, також ураховує те, що підозрюваний: не порушує та виконує умови застосованого йому слідчим суддею запобіжного заходу, самостійно у визначений апеляційним судом час приймав участь в судовому засіданні в розгляді апеляційної скарги сторони обвинувачення, в якій порушувалося питання про погіршення становища ОСОБА_7 шляхом застосування йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на викладене вище, доводи прокурора не вказують на наявність достатніх підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу, що полягає в утриманні під вартою.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що відносно ОСОБА_7 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків, оскільки такий запобіжний захід узгоджуватиметься з метою його застосування та буде достатнім стримуючим засобом, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, при цьому, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, в яких ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено, а тому апеляційні вимоги прокурора не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 10 листопада 2023 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4