Справа №:755/19350/23
Провадження №: 2/755/8219/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" грудня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі в їх вихованні,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі в їх вихованні.
Згідно заявлених вимог, позивач просить зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначити способи участі позивача у вихованні та спілкування з дітьми шляхом встановлення систематичних побачень.
Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі в їх вихованні.
На дані правовідносини не розповсюджуються положення статей 28, 30 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив адресу реєстрації ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , адресу реєстрації відповідача, як внутрішньо переміщеної особи - АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання відповідача - АДРЕСА_3 , що відноситься до адміністративної території Дніпровського району м.Києва.
Проте довідки про взяття ОСОБА_2 на облік, як внутрішньо переміщеної особи матеріали позовної заяви не містять.
Також в матеріалах справи відсутні достовірні дані про те, що відповідач на час звернення з даним позовом до суду фактично проживає за вказаною в позовній заяві адресою.
Разом з тим, за інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Отже, за правилами загальної підсудності, передбаченими ч. 1 ст. 27 ЦПК України вимоги позивача до відповідача територіально не підсудні Дніпровському районному суду міста Києва.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги відомості про зареєстроване місце проживання відповідача, суд приходить до висновку про передачу вказаної цивільної справи за підсудністю на розгляд до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 27, 31, 260, 353, 354 ЦПК України -
ПОСТАНОВИВ:
Цивільну справу №755/19350/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі в їх вихованні - передати за підсудністю на розгляд до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (49005, м. Дніпро, вул.Гусенка, буд.13).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: