_____________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/19397/23
Провадження № 2-др/947/125/23
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2023 року
Київський районний суд м.Одеси у складі:
Головуючого - судді Куриленко О.М.,
за участю секретаря - Солтановської Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі № 947/19397/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
23 листопада 2023 року представник заявника звернувся до суду з заявою, в якій просить: постановити додаткове рішення по справі, яким стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судові витрати у розмірі 19 598, 80 гривень.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішенням суду від 22.11.2023 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Проте в рішенні суду не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Заявник стверджує, що у зв'язку з судовим розглядом сторона позивача понесла судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов'язані з надання консультації, підготовки заяви про забезпечення позову, підготовуц позовної заяви, участь у судових засіданнях, у зв'язку з чим заявник просить стягнути з позивача вказані витрати.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Представник заявника/позивача Головко Сергій Володимирович у судове засідання не з'явився, до канцелярії суду надав заяву, в якій просив слухати справу за його відсутності, заяву підтримав та просив задовольнити.
Відповідач по справі ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 04 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким розірвати договір купівлі-продажу, укладений 19 жовтня 2021 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що посвідчений державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Савицькою О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 1-1137. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , грошові кошти у розмірі 772 100,00 грн. (сімсот сімдесят дві тисячі сто гривень, 00 копійок). Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судові витрати.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22.11.2023 року позов ОСОБА_1 було задоволено.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;3) судом не вирішено питання про судові витрати;4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. 2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.4. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. 5.Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», що закріплено ч.4 ст.62 ЦПК України.
Поняття терміну адвокат врегульоване п.1 ч.І ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Положенням ч.ч. 1, 4 ст.17 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.
Підстави для здійснення адвокатської діяльності визначені ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, аналізуючи норми ЦПК України щодо визначення розміру судових витрат та їх розподілу між сторонами можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: І) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Верховний Суд в Постанові від 10.06.2021 року по праві № 820/479/18 зазначив, що як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з Іншими суб'єктами права.
При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 червня 2023 року між ОСОБА_1 , з однієї сторони, та ОСОБА_2 , що здійснює адвокатську діяльність індивідуально на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 003585, виданого 16 січня 2019 року на підставі рішення Ради адвокатів Одеської' області № «19 від 16.01.2019 року, у подальшому «АДВОКАТ», з іншої сторони, було укладено Договір про надання правової допомоги № б/н.
Представником позивача надано до суду детальний опис наданої адвокатом правової допомоги та розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу, які були понесені позивачем у справі, а саме:
- 02.06.2023 року - Попередня консультація клієнта щодо: умов співробітництва, обумовлення клієнтом обставин справи, надання клієнтом доказів, попереднє обговорення правової позиції у справі, надання консультацій та роз'яснень клієнту стосовно справи, ознайомлення адвокатом з копіями документів, наданими клієнтом, оцінка доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності (2 000,00 грн);
- 14.06.2023 - 15.06.2023 року - Підготовка заяви про забезпечення позову, пошук судової практики, отримання необхідних доказів, формування та направлення заяви про забезпечення позову з додатками (3 562,00 грн. (що включає в себе 62 грн. за отримання 2-х інформаційних довідок, наданих до заяви про забезпечення позову);
- 30.06.2023-03.07.2023 року - Підготовка позовної заяви про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів, пошук судової практики, підготовка додатків до позовної заяви, копій позовної заяви та додатків до неї для суду та відповідача та направлення цієї позовної заяви на адресу Київського районного суду м. Одеси (5 000,00 грн.);
- 12.09.2023; 05.10.2023; 22.11.2023 року - Участь у судових засіданнях у справі №947/19397/23 (4 500,00 грн.);
- 23.11.2023 року - Складення заяви про розрахунок розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу у справі №947/19397/23 (400,00 грн.);
- 23.11.2023 року - Гонорар успіху (3 000,00 грн.).
Вирішуючи питання по суті, суд приходить до висновку, що вимоги щодо відшкодування правничої допомоги у сумі 19 598,80 гривень відповідають вимогам ст. 137 ЦПК України, а відтак підлягають задоволенню.
Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат.
Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що: - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; - суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи; - суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення
Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.
Таким чином, суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.
Разом з цим, відповідач не скористався своїм правом, з клопотанням про зменшення витрат або запереченнями щодо поданої заяви до суду не звертався.
Таким чином, враховуючи виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 19 598,80 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.133, 137,141,142, 270 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі № 947/19397/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у справі № 947/19397/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 598, 80 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення додаткового судового рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же термін з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Куриленко О. М.