Справа № 766/8252/23
н/п 3/766/4797/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.11.2023 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Майдан С.І., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Херсонського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Херсонській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, РНОКПП - НОМЕР_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
-за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 978567 від 07.10.2023 року встановлено, що 07.10.2023 року о 17:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ухилялася від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 8,12 ЗУ «Про охорону дитинства» відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: готова їжа в будинку відсутня, умови прожвиання незадовільні, в будинку брудно, розкидані брудні речі та недопалки. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 26.10.2023 та 24.11.2023 року ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом направлення смс-повідомлення. Крім того, про виклик останньої в судові засідання було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Законодавством (КУпАП) встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №9778567 від 07.10.2023 року було складено у присутності ОСОБА_1 , про що свідчить її підпис та пояснення у протоколі, отже останній було відомо про існування судового провадження відносно неї. Проте зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 не вжила належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань, в тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавала.
У свою чергу відсутність правопорушника під час розгляду адміністративних матеріалів за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, яка вчинила адміністративне павопоушення, оскільки це буде означати про безкарність такої поведінки.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останньої.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджена наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне павопорушення ВАВ № 978567 від 07.10.2023 року, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- поясненями ОСОБА_1 від 07.10.2023 року, в яких остання зазначила, що 06.10.2023 року близько 16:00 годині вона знову перебувала у стані алкогольного сп'яніння, не доглядала за донькою, не прибирала речі, не готовула іжу для дитину. Вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає;
-фотознимком, на якому зображено грязний посуд, розкидані недопалки, та розкидані речі.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, кваліфікуючою ознакою правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАПє ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тобто при складанні протоколу уповноважена особа повинна встановити, від виконання яких саме обов'язків по відношенню до дітей ухиляються батьки.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків. Отже, диспозиція цієї статті є бланкетною (відсилочною), не конкретизованою, а такою, що скеровує до норм законодавства України, які регулюють обов'язки батьків по відношенню до дітей.
Обов'язки батьків щодо вихованнята розвитку дитини визначено ст.150 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. № 2947-III, відповідно до вимог якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. №2402-III батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Отже, об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає в діях, пов'язаних з ухиленням від виконання покладених на батьків обов'язків, передбачених вищезазначеними нормами.
Оцінюючи викладені докази, суд приходить до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчиненого ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, а факт вчиненого правопорушення знайшов своє підтвердження.
Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, відсутність обставин, які виключають адміністративну відповідальність, визначених ст. ст. 38, 247 КУпАП, враховуючи правила, визначені ч. 2 ст. 33 КУпАП, приходжу до висновку про наявність визначених законом підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальних межах визначених санкцією статті.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовийзбір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
(Номер рахунку (IBAN): UA668999980313010106000021451, Одержувач - ГУК у Херсонській обл./Херсонській ра-он 21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37959517, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536,80 грн.
(Отримувач коштів : ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що судовий збір має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником судовий збір в вищезазначений строк, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя С.І. Майдан